Постанова № 72593534, 27.02.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"27" лютого 2018 р. № 820/756/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Попова А.О.

представника позивача - ОСОБА_1І

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3 (62370, Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Солоницівка, вул. Леніна , буд. 44) до Харківського обласного військового комісаріату (61052, м. Харків, вул. Кацарська, буд. 56) Міністерства оборони України (03168, м. Київ, вул. Повітрофлотська, буд. 6) про визнання протиправними та скасування протоколу, зобов'язання вчинити певні дії ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати п. 33 протоколу №126 від 08.12.2017р. рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, яким відмовлено ОСОБА_3 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.

2. Зобов'язати Харківський Обласний Військовий Комісаріат повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України про виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги згідно: ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», та в Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р., та Наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року.

3. Зобов'язати Міністерство оборони України вирішити питання призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 згідно вимог: ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та в Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р., та Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року.

4. Зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат відповідно до ст. 382 КАС України подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

5. Зобов'язати Міністерство оборони України відповідно до ст. 382 КАС України подати у 45 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позову зазначено, що Рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум від 08.12.2017р. протокол №126 п. 33, комісія дійшла висновку про відмову в призначені та виплаті ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум з мотивів, що позивачем не подано документу про обставини поранення. Позивач з зазначеним рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум від 08.12.2017р. протокол №126 п. 33 не погоджується, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та росив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача - Міністерства оборони України, в судове засідання з'явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував зазначивши, що п. 33 протоколу №126 від 08.12.2017р. рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, яким відмовлено ОСОБА_3 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги є законним та таким, що не підлягає скасуванню.

Представник відповідача - Харківського обласного військового комісаріату, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_3 у період з 21.04.1980 року по 06.06.1982 року проходив строкову військову службу в військовій частині 2042 у прикордонних військах колишнього Союзу РСР та у цей період приймав участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан, що підтверджується військовим квитком Серія НУ №6901436, виданого 12 квітня 1980 року Ленінським РВК м. Харкова та довідкою від 08.12.2015 року №5035, виданою військовим комісаріатом Дергачівського РВК на підставі облікової картки до військового квитка НУ №690143.

Відповідно до Витягу з протоколу № 2472 засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв від 15.10.2013 року, «Мінно-взривне множинне осколочне поранення голови, обличчя, живота, лівої ноги. ЗМЧТ. контузія, травма хребта старшини у відставці ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, їх наслідки шкіряні рубці 2x0,2, посттравматична і дисциркуляторна енцефалогіатія, поранення, ЗМЧТ, контузія, травма хребта, захворювання, як і їх віддалені наслідки, так і пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах де велись бойові дії.

22 квітня 2015 року ОСОБА_3, рішенням медико-соціальної експертної комісії №1 Харківського обласного центру медико-соціальної експертизи Харківської обласної державної адміністрації було повторно встановлено III (третю) трупу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов"язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії (під час виконання інтернаціонального обов"язку на території ДРА), що підтверджується Довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 10 ААВ № 644759.

На підставі довідки МСЕК, органом соціального забезпечення ОСОБА_3 видано посвідчення «інвалід війни», що підтверджує статус інваліда війни та є підставою надання пільг і переваг з бюджетів усіх рівнів.

12.11.2015 року позивач звернувся до Харківського обласного військового комісаріату із заявою та додатками стосовно призначення йому виплати одноразової грошової допомоги у зв"язку з встановленням III трупи інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Також судом встановлено, що 18 листопада 2015 року Харківським обласним військовим комісаріатом позивачу надано відповідь за №1549/ВСЗ, відповідно до якої позивачу запропоновано звернутись до Державної прикордонної служби для вирішення питання по суті. При цьому ХОВК посилається у вищезазначеному листі на те, що позивач звільнився з військової служби з військової частини 2066, яка відносилась до Прикордонних військ, у зв'язку з чим. відповідно до пункту 17 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975. витрати, пов'язані із витратою одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності повинні, на думку Харківського обласного військового комісаріату, здійснюватись Державною прикордонною службою.

Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом.

Постановою суду Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2016 року по справі № 820/120/16 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Харківського ОВК. щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаиих та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві»; Зобов'язано Харківський ОВК подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги передбаченої ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постановою КМУ 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, віиськовозооов язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві». В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2016 року по справі №820/120/16 апеляційну скаргу Міноборони залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2016 року по справі № 820/120/16 залишено без змін.

Постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 29 вересня 2016 року у адміністративній справі №820/3807/16 позов ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про визнання відмови та рішення протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано відмову Міністерства оборони України протиправною в призначені ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги згідно ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей». Постанови КМУ №975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги »та Наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року. Визнано протиправним рішення Комісії Міністерства оборони України з питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги 05.06.20Іброку протокол №45 п. 20, яким ОСОБА_3 було відмовлено в призначені і виплаті грошової допомоги. Зобовязано Міністерство оборони України прийняти рішення про виплату та перерахунок ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постановою КМУ 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги...» у розмірі І 50 - кратного мінімуму, на день встановлення інвалідності, а саме: 182700 три. (сто вісімдесят дві тисячі сімсот) грн. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 було відмовлено.

16 травня 2017 року Харківським апеляційним адміністративним судом винесена постанова по справі №820/3807/16, якою Постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 29.09.2016 року по справі №820/3807/16 скасовано в частині зобов'язання Міністерства оборони України прийняти рішення про виплату та перерахунок ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постановою КМУ 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги...» у розмірі 150-кратного мінімуму, на день встановлення інвалідності, а саме: 182700 грн.(сто вісімдесят дві тисячі сімсот) грн. Прийнято в цій частині нову постанову, якою зобов'язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо прийняття рішення про виплату та перерахунок ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постановою КМУ 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги...» у розмірі 150-кратного мінімуму, на день встановлення інвалідності, а саме: 182700 гри.(сто вісімдесят дві тисячі сімсот) грн. В іншій частині постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 29.09.2016 року по справі №820/3807/16 залишено без змін.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Також судовим розглядом встановлено, що рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум від 08.12.2017р. протокол №126 п. 33. комісія дійшла висновку про відмову в призначені та виплаті ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що позивачем не подано документів, які б чітко визначили з якого моменту у позивача виникло право на отримання одноразової грошової допомоги.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ( надалі - Закон), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом. Згідно зі ст. 1-2 Закону, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону, дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти. Згідно з ч.1 ст. 16 Закону, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі- одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі по тексту – Порядок).

Даний Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).

Пунктом 11 Порядку передбачено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

До суду не надано доказів, які б свідчили про невиконання позивачем вимог пункту 11 Порядку при поданні заяви до Харківського обласного військового комісаріату.

Пунктом 13 Порядку передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Суд зазначає, що статтями 1, 2 Угоди між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав про соціальні і правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей, яка набула чинності для України 14.02.1992 року, встановлено, що за військовослужбовцями, особами, які звільнились з військової служби і проживають на території держав-учасниць Співдружності, а також членами їхніх сімей зберігаються права і пільги, встановлені раніше законами та іншими нормативними актами колишнього Союзу РСР. Односторонні обмеження зазначених прав і пільг військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей не допускаються.

Держави Співдружності своїм законодавством встановлюють і забезпечують всю повноту політичних, соціально-економічних та особистих прав і свобод військовослужбовцям, особам, звільненим з військової служби, та членам їхніх сімей відповідно до норм міжнародного права і положень цієї Угоди.

Статтею 4 зазначеної Угоди передбачено, що держави-учасниці Співдружності беруть на себе зобов'язання у 1992 році розробити і прийняти взаємопогоджені законодавчі акти про соціальний захист військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей.

Законом України "Про ратифікацію Протоколу до Угоди між державами - учасницями Співдружності Незалежних Держав про соціальні та правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей від 14.02.1992", від 07.06.2001 № 2495-ІІІ ратифіковано Протокол до Угоди між державами - учасницями Співдружності Незалежних Держав про соціальні та правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей від 14.02.1992 року.

Відповідно до статті 1 даного Протоколу, на громадян, які проходили військову службу у військових частинах Збройних Сил, інших військах, військових формуваннях та органах колишнього Союзу РСР та які переведені (зараховані) на військову службу в Збройні Сили, інші війська, інші військові формування та органи держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, при їх переїзді на постійне місце проживання з однієї Держави Співдружності до іншої поширюються права та пільги, гарантії та компенсації, встановлені законодавством та іншими нормативними правовими актами для військовослужбовців Держави Співдружності, обраної для постійного проживання.

Таким чином, наведеними вище міждержавними Угодами не встановлено порядок отримання одноразової грошової допомоги, однак, зазначеними актами гарантується кожному військовослужбовцю, який проходив військову службу у військових частинах Збройних Сил, інших військах, військових формуваннях та органах колишнього Союзу РСР, право на отримання пільг, гарантій та компенсацій на території тієї держави Співдружності, на якій він проживає.

В свою чергу, право на отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, якому встановлено інвалідність внаслідок виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії закріплене у статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та в Порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року.

Суд зазначає, що враховуючи той факт, що позивач отримав інвалідність внаслідок поранення, контузії та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, за таких обставин має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року, оскільки законодавцем передбачено прирівняння соціального захисту військовослужбовців Радянської армії до військовослужбовців Збройних Сил України та законодавцем встановлено обов'язок саме Міністерства Оборони України стосовно прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги військовослужбовцям у зв'язку з встановленням інвалідності, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби під час здійснення інтернаціонального зобов'язання на підставі висновку відповідача.

Крім того, позивач, звертаючись до суду із позовом, порушив питання, що стосується здійснення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі.

Відповідно до ч.1ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до положень даної статті, суд має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, проте це не є його обов'язком.

Підстав для встановлення судового контролю за виконанням відповідачем рішення Харківського окружного адміністративного суду в порядку частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України та надати до суду звіт про виконання судового рішення судом не встановлено. А тому, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні частини позовних вимог щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідачів подати звіт про виконання судового рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (62370, Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Солоницівка, вул. Леніна , буд. 44) до Харківського обласного військового комісаріату (61052, м. Харків, вул. Кацарська, буд. 56), Міністерства оборони України (03168, м. Київ, вул. Повітрофлотська, буд. 6) про визнання протиправними та скасування протоколу, зобов'язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Скасувати пункт 33 протоколу №126 від 08.12.2017 року рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, яким відмовлено ОСОБА_3 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.

Зобов'язати Міністерство Оборони України повторно розглянути документи про виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум згідно: ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», та в Порядку затвердженому Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 року, та Наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року.

В іншій частині задоволення позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 03 березня 2018 року.

Суддя Спірідонов М.О.