Вирок № 72593523, 12.02.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/7896/17

Провадження № 1-кп/185/128/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2018 року м. Павлоград

Дніпропетровської області

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого ювенального судді - Щербини О.О.,

секретаря - Редьки Ю.І,

за участю прокурора - Зейналова І.А.,

потерпілої - ОСОБА_1,

її представника - адвоката ОСОБА_2,

неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_3,

його законного представника - ОСОБА_4,

захисника - адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження від 04.07.2017 року за № 12017040370001860 за обвинуваченням неповнолітнього

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, учня ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, який зареєстрований та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В ніч з 30.06 на 01.07.2017 року, неповнолітній ОСОБА_3 у компанії однолітків знаходився на площі Соборній в м.Павлограді, Дніпропетровської області, де проводив дозвілля.

В зазначений час до компанії вказаних осіб приєднався раніше не знайомий ОСОБА_6

Останній перебував у стані алкогольного сп’яніння, відкрито, у присутності неповнолітніх вживав алкоголь, чіплявся до дівчат, словесно ображав та принижував присутніх осіб, у тому числі і ОСОБА_3

01.07.2017 року, близько 04.16 год., у відповідь на поведінку потерпілого ОСОБА_6, який чіплявся до інших осіб з вказаної компанії, а також до ОСОБА_3, поводив себе зухвало, у присутності неповнолітніх хизувався відкритим розпиттям спиртних напоїв, а згодом, встав з лавочки, підійшов до ОСОБА_3, наблизився до нього на коротку відстань та стоячи майже впритул став агресивно розмахувати перед ОСОБА_3 руками, провокуючи останнього зазначеними активними діями, а також словесно, ОСОБА_3 діючи рефлекторно, на упередження дій потерпілого ОСОБА_6, наніс два удари кулаком правої та лівої рук в область обличчя потерпілого.

Від отриманих ударів ОСОБА_6 оступився, впав на асфальтоване покриття та вдарився о зазначене покриття головою.

Внаслідок зазначених дій, де ОСОБА_3 не передбачав можливості настання таких наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити, потерпілому ОСОБА_6 були спричинені такі тілесні ушкодження тяжкого ступеню за ознаками небезпеки для життя : відкрита черепно-мозкова травма – синець в області спинку носу, який розповсюджується на повіки правого ока; переломи кісток носу; крововилив в товщу м’яких тканин голови з внутрішньої сторони в правій потиличній ділянці з помірною лейкоцитарною реакцією та набряком; перелом правої скроневої кістки у вигляді численних ламаних ліній, які прямують у різноманітні напрямки: на луску потиличної кістки справа, далі вверх, в ділянку потиличного синуса, де різко змінює свій напрямок донизу, переходить на ліву ділянку потиличної кістки, в ділянку сигмоподібної борозни; через піраміду правої скроневої кістки доходить в ділянку турецького сідла; великий крововилив під твердою мозковою оболонкою в лівій скронево-тімяно-потиличній півкулі головного мозку з забоєм речовини головного мозку; крововиливи під м’якими мозковими оболонками на всьому протязі обох півкуль головного мозку.

04.07.2017 року о 05.00 год. від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_6 помер.

Причиною смерті потерпілого ОСОБА_6, стала відкрита черепно-мозкова травма з синцем на обличчі, переломами спинки носу, кісток склепіння та основи черепу, крововиливами під оболонки головного мозку з забоєм речовини мозку, яка находиться в прямому причинному зв’язку з настанням смерті потерпілого.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 частково визнав свою провину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, зазначаючи, що не мав на меті а ні завдати потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, а ні спричинити йому смерть.

В ніч з 30.06 на 01.07.2017 року він в компанії ОСОБА_7 та інших, серед яких також були неповнолітні дівчата-однолітки, спілкуючись між собою, проводили дозвілля на Соборній площі в м.Павлограді.

В якийсь час до їх компанії підійшов раніше не знайомий ОСОБА_6.

Останній в їх присутності вживав алкогольні напої , словесно чіплявся до них, ображав дівчат, не реагуючи, у тому числі й на його зауваження та прохання припинити таку поведінку.

В певний момент, коли він – ОСОБА_3 телефонував знайомому з телефона ОСОБА_7, ОСОБА_6 знову став чіплятися до нього, висловлювати образи та приниження, після чого, у відповідь на поведінку потерпілого ОСОБА_6, який поводив себе зухвало, а згодом, встав з лавочки, підійшов до нього, наблизився майже впритул та став агресивно розмахувати перед ним руками, провокуючи зазначеними активними діями, а також словесно, він - ОСОБА_3 діючи рефлекторно, на упередження дій потерпілого ОСОБА_6, наніс два удари кулаком правої та лівої рук в область обличчя потерпілого.

Від зазначених ударів ОСОБА_6 оступився, зробив назад два кроки та впав, а падаючи- вдарився головою об асфальт. З роту потерпілого відразу пішла кров. Він, побачивши це, попрохав ОСОБА_7 викликати швидку допомогу.

Додав, що жалкує з приводу вчиненого, та частково визнав позовні вимоги потерпілої сторони.

Зазначені обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 злочину підтвердили в судовому засіданні й свідки – очевидці вказаної події.

Свідок ОСОБА_8 показав суду, що в ніч на 01.07.2017 року в компанії однолітків проводив дозвілля на Соборній площі міста. В якийсь час до них підійшов ОСОБА_6 Останній вживав алкоголь, чіплявся словесно, а згодом щось образливе та принизливе сказав на адресу ОСОБА_3, після чого підвівся з лавочки, підійшов до обвинуваченого, почав замахуватися на нього, маючи на меті завдати удару. У відповідь ОСОБА_3 двічі вдарив потерпілого у лице. ОСОБА_6 від отриманих ударів впав на асфальт та вдарився об нього потилицею. У потерпілого відразу з вуха пішла кров. ОСОБА_7 викликав швидку допомогу….

Аналогічні показання надав суду й свідок ОСОБА_9

Останній додав, що у ніч на 01.07.2017 року відпочивав у компанії з 5-6 чоловік, серед яких були друзі, знайомі, у тому числі й обвинувачений.

Потерпілого, який підійшов до них, вони не знали. Той вживав алкоголь, чіплявся, нав’язувався та приставав до дівчат, образливо висловлювався, у тому числі і на обвинуваченого, на якого сказав «помилка природи». ОСОБА_3 у відповідь попрохав його помовчати. Після цих слів потерпілий різко підвівся з лавочки, агресивно наблизився до обвинуваченого, на що останній вдарив потерпілого кулаком в обличчя. Від цього потерпілий впав, та падаючи вдарився об асфальт головою, втратив свідомість, в нього пішла кров

Після цього ОСОБА_3 підійшов до потерпілого, а ОСОБА_7 викликав швидку допомогу.

Свідок ОСОБА_7. також підтвердив зухвалу поведінку раніше не знайомого ОСОБА_6 під час перебування у їх компанії. Останній висловлював образи й на адресу ОСОБА_3 в той час, як останній з його телефону комусь телефонував. Між ними виникла словесна перепалка, на що ОСОБА_6 І підійшов до ОСОБА_3 та з метою завдати удару став замахуватися. У відповідь ОСОБА_3 двічі вдарив потерпілого в ніс та челюсті. Від ударів потерпілий перечепився через парапет, оступився, та зробивши один-два кроки назад впав, та під час падіння вдарився головою об асфальт.

Свідок ОСОБА_10 показала суду що в ніч на 01.07. 2017 року до їх компанії, яка відпочивала на Соборній площі міста приєднався раніше не знайомий ОСОБА_6. Останній вживав алкогольні напої, чіплявся до дівчат та словесно ображав їх. ОСОБА_3 робив йому зауваження, та прохав не чіплятися до нього. Згодом ОСОБА_6 сказав на адресу обвинуваченого щось образливе, підійшов до того, став махати руками, на що ОСОБА_3 вдарив потерпілого в обличчя. Від ударів потерпілий перечепився через парапет, оступився, й впав, та під час падіння вдарився головою об асфальт.

Аналогічні показання з приводу обставин, перебігу та наслідків учинення злочину обвинуваченим ОСОБА_3 надали суду свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12

При цьому свідок ОСОБА_11 додала, що саме до неї потерпілий ОСОБА_6, який перебував у нетверезому стані, чіплявся найбільше, намагався вдарити по нозі рукою, тощо. ОСОБА_3 з цього приводу робив потерпілому зауваження. Під час їх словесної перепалки потерпілий різко підвівся, близько підійшов до ОСОБА_3, став розмахувати руками, провокувати ОСОБА_3 словесно, на що той вдарив потерпілого кулаком в обличчя, внаслідок чого потерпілий перечепився через парапет та впав назад, а падаючи вдарився головою об асфальт.

Потерпіла ОСОБА_1 судовому засіданні показала, що загиблий ОСОБА_6 був її сином. В день вчинення злочину відносно нього, близько 21.00год. він пішов гуляти. На ранок наступного дня їй зателефонували та повідомили про перебування сина у лікарні у важкому стані. Син був доставлений до лікарні у м.Дніпро, де через декілька днів, не приходячи до тями помер.

Сина характеризує як добру людину, але їй відомо про факти зберігання останнім наркотичної речовини каннабіс.

В зв’язку зі смертю сина вона зазнала матеріальної шкоди у розмірі 9499грн.75 коп. та моральної шкоди у розмірі 400000грн, які вимагає стягнути з винної особи.

Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 показала суду, що про вчинений злочин син повідомив їй сам, зранку того ж дня. зазначаючи, що не бажав настання таких наслідків, а завдав ударів потерпілому в обличчя інерційно, рефлекторно, у відповідь на агресивну поведінку потерпілого.

Після зазначеної події її син змінився, та й на цей час перебуває у шоковому стані з огляду на наслідки вчиненого.

Загалом її син з 10 років виховувався у багатодітній, не повній сім’ї, однією нею. Негативному впливу оточуючих, у тому числі і дорослих він не піддається. Не має шкідливих звичок. З другого класу школи займається спортом, грає у футбол та відвідує секцію боксу. Наразі син є учнем спеціалізованого ліцею, де має задовільну успішність та не має пропусків. Проживає з нею однією родиною, вона і на цей час контролює його поведінку та навчання.

На підтвердженні вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину судом були дослідженні наступні докази, що були надані в судовому засіданні сторонами кримінального провадження.

Висновок судово-імунологічної експертизи № 1028 від 17.08.2017 року, яким встановлено, що кров (слід крові), яка була вилучена під час огляду місця вчинення злочину наплощі Соборній в м.Павлограді може походити від потерпілого ОСОБА_6

Протокол проведення слідчого експерименту за участі неповнолітнього свідка ОСОБА_10, яка у присутності понятих, спеціаліста та інших передбачених Законом осіб вказала на обставини, перебіг та наслідки учинення обвинуваченим ОСОБА_3 злочину – завдання удару потерпілому, падіння останнього та удар головою об асфальтне покриття

Висновок судово-медичної експертизи № 1370/103-д від 21.08.2017 року, яким, в тому числі, встановлено й наявність у крові потерпілого ОСОБА_6 алкоголю 0.51 проміле, що за тим же висновком експерта впливає на психічну реакцію потерпілого, швидкість його реакції, координацію рухів, ускладнює ходьбу, зумовлює нестійкість при стоянні.

Також зазначеним експертним висновком, у тому числі встановлено й те, що виявлені у потерпілого тілесні ушкодження могли бути спричинені за обставин, на які вказала під час проведення слідчого експерименту свідок ОСОБА_10

Висновок комісійної судово-медичної експертизи, яким встановлена наявність у потерпілого ОСОБА_6 наступних тілесних ушкоджень тяжкого ступеню за ознаками небезпеки для життя:

- відкрита черепно-мозкова травма – синець в області спинку носу, який розповсюджується на повіки правого ока; переломи кісток носу; крововилив в товщу м’яких тканин голови з внутрішньої сторони в правій потиличній ділянці з помірною лейкоцитарною реакцією та набряком; перелом правої скроневої кістки у вигляді численних ламаних ліній, які прямують у різноманітні напрямки: на луску потиличної кістки справа, далі вверх, в ділянку потиличного синуса, де різко змінює свій напрямок донизу, переходить на ліву ділянку потиличної кістки, в ділянку сигмоподібної борозни; через піраміду правої скроневої кістки доходить в ділянку турецького сідла; великий крововилив під твердою мозковою оболонкою в лівій скронево-тім яно- потиличній півкулі головного мозку з забоєм речовини головного мозку; крововиливи під м’якими мозковими оболонками на всьому протязі обох півкуль головного мозку.

Причиною смерті потерпілого ОСОБА_6, як зазначено в даному комісійному експертному висновку стала відкрита черепно-мозкова травма з синцем на обличчі, переломами спинки носу, кісток склепіння та основи черепу, крововиливами під оболонки головного мозку з забоєм речовини мозку.

Разом з тим, зазначеним експертним висновком також було встановлено, що, з урахуванням локалізації тілесних ушкоджень та їх характеру можливо визначити, що механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілому був наступним.

Спочатку удар тупим твердим предметом, яким міг бути і кулак, при нанесенні ним ударів в область голови, а саме в область правої половини обличчя і в праву скроневу ділянку голови, в результаті чого виникли пошкодження у вигляді синця обличчя справа, перелому кісток носу, перелому правої величної кістки та крововиливів під м’яку мозкову оболонку, що придало тілу прискорення з подальшим падінням потерпілого та ударом правою областю потиличної ділянки голови о тупий твердий предмет, яким могло бути тверде покриття грунту, тощо, в результаті чого виникли пошкодження у вигляді крововиливу в товщу м’яких тканин голови в потиличній області праворуч, формування пошкоджень в області проти удару, а саме – крововиливу під тверду мозкову оболонку з забоєм головного мозку з руйнуванням його речовини, а також крововиливи під м’які мозкові оболонки.

Аналізуючи показання обвинуваченого в судовому засіданні, співставляючи ці показання з обвинуваченням, що закидається ОСОБА_3, показаннями інших сторін кримінального провадження, свідків – очевидців кримінального правопорушення, та іншими дослідженими судом доказами, що наведені у вироку суду, суд робить обґрунтований висновок про те, що показання обвинуваченого з приводу обставин, перебігу та наслідків учинення злочину мають характер правдивих, логічних, послідовних та об’єктивних, оскільки повністю узгоджуються та не суперечать усім іншим добутим доказам у справі.

Разом з тим, погодитись з кваліфікацією дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.2 ст.121 КК України, визначеною відповідно до змісту обвинувального акту слідчим та прокурором, суд не може виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.3 ст.337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Наведені вище докази вчинення неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, встановлені судом обставини, перебіг та наслідки вчинення злочину, вказують на те, що злочинні дії обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно правильно кваліфікувати за ст.119 КК України, як вбивство, вчинене через необережність.

Не погоджуючись з кваліфікацією дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.2 ст.121 КК України суд враховує наступне.

Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (ч.2 ст.121 КК України), належить до категорії складних злочинів.

З об'єктивної сторони цей злочин характеризуються суспільно небезпечними, протиправними діяннями та суспільно небезпечними наслідками, що настали для здоров'я потерпілого у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень, а також смерті.

При цьому тяжкі тілесні ушкодження і смерть потерпілого перебувають у причинному зв'язку між собою та із вчиненим суспільно небезпечним діянням.

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується двома формами вини - умислом (прямим або непрямим) щодо суспільно небезпечного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження і необережністю (злочинною самовпевненістю чи злочинною недбалістю) щодо настання смерті потерпілого (похідні наслідки).

При цьому винний усвідомлює можливість настання похідного наслідку в результаті настання первинного.

Специфіка вбивства з необережності полягає в його суб'єктивній стороні: воно має місце лише при необережній формі вини, яка може виступати у вигляді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості.

Розмежування цих складів злочинів здебільшого здійснюється за їх суб'єктивною стороною. Зміст і характер інтелектуального та вольового критеріїв вини у зазначених злочинах обумовлюються усвідомленням особою характеру вчиненого злочинного діяння, передбаченням його негативних наслідків та ставленням до цих наслідків.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи» зазначається, що з метою забезпечення правильного та однакового застосування законодавства при розгляді даної категорії справ суди повинні для вірної кваліфікації даних дій ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати з огляду на сукупність усіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, поведінку обвинуваченого, а так само потерпілого, що передували події, їх стосунки, тощо.

Згідно п. 26 вказаної Постанови Пленуму у випадках, коли особа, яка позбавила потерпілого життя чи заподіяла йому тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своїх дій чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення (злочинна самовпевненість), або ж не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити (злочинна недбалість), її дії слід розглядати як вбивство, через необережність, чи заподіяння необережного тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження і кваліфікувати відповідно за ст.119 чи ст.128 КК України.

Судовим розглядом справи відносно неповнолітнього ОСОБА_3 встановлено, що останній не мав умислу на спричинення потерпілому ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень, які заподіяли б смерть, і хоча двічі й завдав ударів кулаком в обличчя потерпілому, наслідками яких стало подальше падіння потерпілого та ударом потиличною ділянкою голови об асфальтне покриття, з отриманням відкритої черепно-мозкової травми, але зробив це рефлекторно, на упередження дій потерпілого, у відповідь на поведінку останнього, який чіплявся до інших осіб з компанії, а також до нього, поводив себе зухвало, у присутності неповнолітніх хизувався відкритим розпиттям спиртних напоїв, а згодом встав з лавочки, підійшов до обвинуваченого, наблизився до нього на коротку відстань та стоячи майже впритул став агресивно розмахувати перед обвинуваченим руками, провокуючи останнього зазначеними активними діями, а також словесно.

Експертним висновком комісійної судово-медичної експертизи встановлено, що причиною смерті потерпілого ОСОБА_6 стала відкрита черепно-мозкова травма з синцем на обличчі, переломами спинки носу, кісток склепіння та основи черепу, крововиливами під оболонки головного мозку з забоєм речовини мозку.

Разом з тим, зазначеним експертним висновком також було встановлено, що механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілому був наступним.

Спочатку удар тупим твердим предметом в область правої половини обличчя і в праву скроневу ділянку голови, в результаті чого виникли пошкодження у вигляді синця обличчя справа, перелому кісток носу, перелому правої величної кістки та крововиливів під м’яку мозкову оболонку, що придало тілу прискорення з подальшим падінням потерпілого та ударом правою областю потиличної ділянки голови о тупий твердий предмет, яким могло бути тверде покриття грунту, тощо, в результаті чого виникли пошкодження у вигляді крововиливу в товщу м’яких тканин голови в потиличній області праворуч, формування пошкоджень в області проти удару, а саме – крововиливу під тверду мозкову оболонку з забоєм головного мозку з руйнуванням його речовини, а також крововиливи під м’які мозкові оболонки.

Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_3, проявляючи у своїй поведінці елементи злочинної недбалості, маючи певні навички у такому виді спорту як бокс, не розрахував сили ударів, не прийняв до уваги перебування потерпілого в стані алкогольного сп’яніння, та не передбачив можливості настання смерті іншої особи від падіння та удару головою потерпілого об асфальт, після вчиненого ним діяння у вигляді завдання кулаком ударів в обличчя потерпілому, хоча повинен був і міг її передбачити, діючи з більшою обачністю.

Відтак, є очевидним що умислом обвинуваченого ОСОБА_3 не охоплювалося заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

Разом з тим, щодо настання факту смерті потерпілого - в його діях вбачається необережна вина.

При призначенні виду і розміру покарання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_3 К В. суд керується ст.ст.65-67 та Розділом ХV КК України.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до кримінального правопорушення середньої тяжкості, але вчинений з необережності.

Судом також встановлено, що обвинувачений з 10 років виховувався у багатодітній, не повній сім’ї, однією матір’ю. Негативному впливу оточуючих, у тому числі і дорослих не піддається. Не має шкідливих звичок. З другого класу школи займається спортом, грає у футбол та відвідує секцію боксу. Під час навчання у середній школі мав зауваження з приводу поведінки та пропуску занять без поважних причин. На разі обвинувачений має середню освіту, на цей час є учнем спеціалізованого ліцею, де має задовільну успішність та не має пропусків. Проживає однією родиною з матір’ю, яка і на цей час контролює його поведінку та навчання.

Пом’якшувальними обставинами суд враховує визнання обвинуваченим своєї провини в об’ємі вчиненого, його щире каяття, висловлений жаль з приводу вчиненого, активну співпрацю з досудовим розслідуванням та сприяння швидкому судовому розгляду справи, часткове відшкодування родиною обвинуваченого шкоди потерпілій стороні, а також той факт, що обвинувачений раніше не був судимий, та вчинив злочин у неповнолітньому віці.

Обтяжуючі обставини у справі відсутні.

Наведене, у своїй сукупності, а також те, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочин з необережності, але поруч з тим, враховуючи настання непоправних наслідків у вигляді заподіяння потерпілому смерті з необережності, приводить суд до висновку, що обвинувачений ОСОБА_3 має бути засудженим за ст.119 КК України до покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції передбаченої вказаною статтею, з урахуванням обмежень, передбачених п.2 ч.3 ст.102 КК України.

Поруч з цим, вирішуючи клопотання обвинуваченого про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 році» суд приходить до такого висновку.

Відповідно до п. «а» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», який набрав чинності 07.09.2017 року, звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, особи, визнанні винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України, які на момент вчинення злочину були неповнолітніми.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 народився 09.07.2000 року, та у неповнолітньому віці, а саме - 01 липня 2017 року вчинив необережний злочин середньої тяжкості.

Обмежень, щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 амністії, передбачених ч. 4 ст. 86 КК України, ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено, раніше до ОСОБА_3 амністія не застосовувалася.

Також ст.15 Закону України «Про амністію у 2016 році» визначено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування основного і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна…

За таких обставин суд вважає, що на неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому він підлягає звільненню від відбування основного покарання, що призначається йому за вироком суду, а його клопотання із зазначеного приводу має бути задоволено.

Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_1 про стягнення з обвинуваченого в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 9499 грн. 75 коп., та моральної шкоди в розмірі 400000 грн. на підставі ст.ст. 1166, 23, 1167 ЦК України, ст. 79 ЦПК України підлягають частковому задоволенню, з урахуванням того факту, що родина обвинуваченого до вирішення судом справи відшкодувала потерпілій стороні 4000 грн. матеріальних збитків.

При цьому суд враховує, що позовні вимоги потерпілої ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 9499 грн. 75 коп., належним чином підтверджені фінансовими документами з цього приводу, та мають бути задоволені частково в сумі 5499 грн. 75 коп., а за відсутності у ОСОБА_3 в достатній кількості відповідних коштів чи майна, зазначена сума підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 з його законного представника - ОСОБА_4

Що стосується моральної шкоди, то і у цій частині позовні вимоги потерпілої, також підлягають частковому задоволенню у розмірі 20000грн., що з урахуванням обставин та наслідків вчинення злочину, ступеню та форми вини обвинуваченого, настання непоправних наслідків у вигляді заподіяння смерті потерпілому, принципів справедливості, спів розмірності, реальності виконання судового рішення та всіх інших обставин справи, на переконання суду, буде належною та достатньою компенсацією понесених потерпілою ОСОБА_13 моральних страждань.

За відсутності у ОСОБА_3 в достатній кількості відповідних коштів чи майна, зазначену суму необхідно стягнути на користь ОСОБА_1 з його законного представника - ОСОБА_4

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 371, 374 КПК України, Закону України «Про амністію у 2016 році», суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.119 КК України.

ОСОБА_3 призначити покарання за ст.119 КК України у виді позбавлення волі строком три роки шість місяців.

На підставі п. «а» ст. 1, ст. 15 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі строком три роки шість місяців.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання вироком чинності не обирати.

Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_14 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_14 матеріальну шкоду в розмірі 5499 /п’ять тисяч чотириста дев’яносто дев’ять/ грн. 75 коп., а за відсутності у ОСОБА_3 в достатній кількості відповідних коштів чи майна, стягнути на користь ОСОБА_14 5499 /п’ять тисяч чотириста дев’яносто дев’ять/грн. 75 коп. з його законного представника - ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_14 моральну шкоду в розмірі 20000 /двадцять тисяч/ грн., а за відсутності у ОСОБА_3 в достатній кількості відповідних коштів чи майна, стягнути на користь ОСОБА_14 20000 /двадцять тисяч/ грн. 00 коп. з його законного представника - ОСОБА_4.

В задоволенні іншої частині позовних вимог ОСОБА_14 відмовити.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в строк тридцять днів з дня його проголошення.

СУДДЯ О.О.ЩЕРБИНА.