Постанова № 72593356, 28.02.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/76/2018(м)

222/1222/17

Єдиний унікальний номер 222/1222/17

Номер провадження 22ц/775/76/2018(м)

Головуючий в 1 інстанції Подліпенець Є.О.

Доповідач Биліна Т.І.

Категорія 27

ПОСТАНОВА

І м е н е м У к р а ї н и

28 лютого 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого – Биліни Т.І.

суддів – Лопатіної М.Ю., Принцевської В.П.

при секретарі – Зал Ю.С.

перевіривши матеріали справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Володарського районного суду Донецької області від 13 листопада 2017 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а :

04.10.2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Володарського районного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано тим, що 30.10.2012 року відповідач ОСОБА_2 за договором № б/н від 30.10.2012 року укладеним між сторонами, отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 6000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку, з кінцевим терміном повернення боргу, що відповідає терміну дії картки. Відповідач зобов’язання належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 31.07.2017 року має заборгованість в сумі 64288,26 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 4264,93 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 52835,79 грн., заборгованості за пенею та комісією в розмірі 3650 грн., штрафи: 500,00 грн. – фіксована частина та 3037,54 грн. – процентна складова. Заборгованість у розмірі 64288,26 грн. за кредитним договором № б/н від 30.10.2012 року та судовий збір в розмірі 1600,00 грн. позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Заочним рішенням Володарського районного суду Донецької області від 13 листопада 2017 року, в задоволенні зазначеного позову відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги, зазначив, що позивач виконав свої зобов’язання за кредитним договором № б/н від 30.10.2012 року, перерахував ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 6000,00 грн. Відповідач підтвердив свою згоду на виконання умов договору підписавши заяву разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затвердженими наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами Банку», проте укладений договір не виконав, внаслідок чого має заборгованість. Відмовляючи в задоволенні позову з формальних міркувань та припущень, суд першої інстанції не звернув уваги на часткове виконання відповідачем укладеного договору.

У судовому засіданні апеляційного суду представник позивача ОСОБА_3, діюча на підставі довіреності, підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Відповідач в судове засідання апеляційного суду не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши письмові матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованими. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що між ним та відповідачем ОСОБА_1 за договором № б/н від 30.10.2012 року виникли кредитні правовідносини, так як зазначеного договору позивач суду не надав, а наданий розрахунок заборгованості сам по собі не свідчить про наявність договірних відносин між сторонами, тим більше, що ніяких узгоджень із відповідачем зазначений розрахунок не містить.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам матеріального і процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів пересвідчилася, що договору № б/н від 30.10.2012 року, укладеного між сторонами вони не містять.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача пояснила, що дійсно договір № б/н від 30.10.2012 року між сторонами не укладався, в позові та апеляційній скарзі має місце описка. Сторонами був укладений договір 15.09.2010 року про що свідчить заява відповідача та підписана нею довідка по договору про умови кредитування.

Відповідно положень ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно ч.ч.1, 2, 6 ст.367 ЦК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та(або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З огляду на вказане, доводи апеляційної скарги, що відмова в задоволенні позову ґрунтується на формальних міркуваннях та припущеннях неспроможні.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що позивачем не були надані докази укладення між сторонами кредитного договору від 30.10.2012 року, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про безпідставність позовних вимог.

Статтею 81 ЦПК України(ч.ч.1,7) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Доводів щодо допущення в позові описки стосовно дати договору апеляційна скарга не містить, а інші доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються обставинами справи, ніякими належними, допустимими та переконливими доказами не підтверджені, не ґрунтуються на вимогах закону та не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.

У відповідності до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Повний текст постанови складено 05.03.2018 року.

Керуючись ст.ст.374, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - залишити без задоволення.

Заочне рішення Володарського районного суду Донецької області від 13 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення постанови.

Головуючий: Т.І. Биліна

Судді: М.Ю. Лопатіна

ОСОБА_4