Рішення № 72593177, 22.02.2018, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________ Справа № 299/3525/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.02.2018 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючий - суддя Левко Т.Ю., секретар судового засідання Роман К.С., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог: Виноградівська державна нотаріальна контора про встановлення права власності на 1/2 жилого будинку,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідачки ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог: Виноградівська державна нотаріальна контора про встановлення права власності на 1/2 жилого будинку.

Вимоги позову мотивовано тим, що 11.02.2005 року померла мати позивача ОСОБА_4, останнє постійне місце проживання якої було м.Виноградів, вул.Горького (тепер вул.Студентська ), буд.№66. Після її смерті залишилося спадкове майно: цілий жилий будинок, що знаходиться в м.Виноградів, вул.Горького №66, та грошові вклади з належними до них процентами, внесені в ощадну касу №7289 м.Виноградів на рахунках №07-9-576, №29206, №9155/1, №07-9-577, №35606.

Позивач вказує, що на день смерті матері він, ОСОБА_1 (народжений ОСОБА_5), був прописаний та фактично проживав в спадковому будинку №66 по вул.Горького (тепер Студентська) в м.Виноградів, тому як спадкоємець своєчасно прийняв спадщину.

В травні 2005 року він виїхав на сезонні роботи в м.Київ, де отримав серйозну травму правого ока, проходив тривале лікування в клініці «Центр мікрохірургії ока» м.Київ, отримав третю групу інвалідності. Відповідачка ОСОБА_3 скористалася його відсутністю, при зверненні до державного нотаріуса утаїла факт його реєстрації в спадковому будинку та оформила собі спадкові права на весь спадковий будинок та на грошові вклади, отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом від 16.08.2005 року. На заяву позивача про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори надала відповідь від 12.10.2017р., що відповідачка ОСОБА_3 не бажає дати згоду на внесення змін до цього свідоцтва і видати нові свідоцтва в користь позивача та в її користь в 1/2 частині кожному, тому він змушений звернутися до суду із даним позовом та просити суд винести рішення, яким визнати за ним, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/2 частину жилого будинку в місті Виноградів, вул.Студенстька (бувша вул..Горького ), №66, загальною площею 81,4 кв.м, в тому числі жила площа 46,5 кв.м, з належними до нього надвірними спорудами: літня кухня саманна, уборна цегляна, гараж цегляний.

Представник відповідачки ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву, який мотивує тим, що відповідачка повністю заперечує проти позову з огляду на те, що 19 грудня 2005 року позивач написав відповідачці письмову розписку про те, що отримав від ОСОБА_3 1000 доларів США як за свою долю в будинку №66 по вул. Горького в м. Виноградів, в дальнійшому ніяких претензій по відношенню вищевказаного будинку він не має і не буде мати. Прийнявши дану суму коштів, позивач відмовився від своєї долі в даному будинку. Такого ж роду розписку про отримання від ОСОБА_3 по 1000 доларів США написали й інші сестри сторін - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_7, тобто члени сім'ї Розин (Олаг) ще в 2005 році дійшли до кінцевої згоди щодо розподілу спадщини одноосібно на відповідачку по справі ОСОБА_3 та оцінили свої частки в 1000 доларів США кожний і отримали ці грошові кошти на руки. Після смерті матері відповідачка віддала брату та сестрам також все золото, яке залишилось після смерті матері. Позивач ОСОБА_1 жодним чином не долучився ані до процесу поховання своєї матері, ані до процесу виготовлення пам'ятника, ніколи за останні 20 років не сплачував жодні витрати на комунальні послуги, проживав в різних місцях, таким чином не опікувався станом будинку. Після отримання ним 1000 доларів США від відповідачки, зник в грудні 2005 року і більше ніколи не повертався, на зв'язок не виходив.

Крім цього представником відповідачки ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву заявлено про застосування строків позовної давності. Вважає, що позивач звернувся до суду із пропуском строку позовної давності, оскільки момент, коли він дізнався про порушення його прав та інтересів являється 10 лютого 2014 року – день, коли позивач звертався із заявою про вчинення кримінального правопорушення до Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області. Однак позивач звернувся з вказаним позовом до суду тільки 10 листопада 2017 року, тобто зі спливом строків позовної давності. Просить суд застосувати наслідки спливу строків позовної давності та повністю відмовити в задоволенні позовної заяви позивача.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві, додатково пояснив, що дійсно в грудні 2005 року він отримав від відповідачки 1000 доларів США, однак ці кошти були призначені для його лікування, а не як компенсація вартості частини спадкового майна. Позовні вимоги просив задоволити в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_3 про день, час та місце розгляду справи будучи повідомленою належним чином своєчасно, в судове засідання не з’явилася. Справу розглянуто у її відсутність за участю її представника адвоката ОСОБА_2

Представник відповідачки ОСОБА_2 проти задоволення позовних вимог заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд застосувати наслідки спливу строків позовної давності та повністю відмовити в задоволенні позовної заяви позивача.

Представник третьої особи без самостійних вимог Виноградівської державної нотаріальної контори про день, час та місце розгляду справи будучи повідомленим належним чином своєчасно, в судове засідання не з’явився, заяв, клопотань від нього не надходило.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається із повторного свідоцтва про смерть від 09.01.2014 року серії І-ФМ № 163456, ОСОБА_4 померла 11.02.2005 у віці 77 років. Після її смерті відкрилась спадщина.

Позивач ОСОБА_1 (народжений ОСОБА_5І.) є сином померлої, що підтверджено свідоцтвом про народження від 07.04.1966 року серії І-ЯК та повторним свідоцтвом про зміну імені від 17.10.2017 року серії І-ФМ.

На день смерті спадкодавця ОСОБА_4 позивач ОСОБА_1 був прописаний та фактично проживав разом з спадкодавцем в спадковому будинку №66 по вул.Горького (тепер Студентська), в м.Виноградів, що стверджується довідкою державної міграційної служби Виноградівського РВ ГУ ДМС України в Закарпатській області від 26.08.2014 року № 3025 та відміткою в його паспорті від 05.02.2004 року.

16.08.2005 року державним нотаріусом Виноградівської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 відповідачці ОСОБА_3, дочці померлої ОСОБА_4, було видане свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 Спадкове майно складається із цілого жилого будинку, що знаходиться в м.Виноградів, вул.Горького №66, та грошових вклади з належними до них процентами, внесених в ощадну касу №7289 м.Виноградів на рахунках №07-9-576, №29206, №9155/1, №07-9-577, №35606.

19.12.2005 року позивач написав відповідачці розписку, про те, що отримав від останньої 1000 доларів США як за свою долю в будинку №66 по вул. Горького в м. Виноградів, в дальнійшому ніяких претензій по відношенню вищевказаного будинку він не має і не буде мати.

11.10.2017 року позивач звернувся до Виноградівської державної нотаріальної контори із заявою про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину та отримав лист- відповідь державного нотаріуса від 12.10.2017 року № 425/01-16 про те, що відповідачка ОСОБА_3 не бажає дати згоду на внесення змін до цього свідоцтва і на видачу нових свідоцтв в користь позивача та в її користь в 1/2 частині кожному. Позивачу також рекомендовано звернутися до суду.

Разом з цим, в ході розгляду справи представником відповідачки, в інтересах відповідачки було подано заяву про застосування до вимог позивача ОСОБА_1 строків позовної давності, оскільки, на думку представника відповідачки, позивач дізнався про порушення його прав та інтересів 10 лютого 2014 року, коли позивач звертався із заявою про вчинення кримінального правопорушення до Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області і тільки до 10 лютого 2017 року мав право звернутися до суду за захистом свої прав, однак звернуся до суду в листопаді 2017 року.

Позовна давність згідно зі ст. 256 ЦК України - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

03 лютого 2016 року Верховний Суд України у справі № 6-75цс15 виніс постанову щодо строку позовної давності і наголосив на наступному:

Загальним правилом, закріпленим у ч.І ст.261 ЦК, установлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Формулювання загального правила щодо початку перебігу позовної давності пов'язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (ст.ст.15, 16, 20 ЦК), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

Обов'язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на позивача.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

При цьому норма ч. 1ст. 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб'єктивних прав, відтак обов'язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

Як передбачено ч.3,4,5 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причинами пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

З досліджених в судовому засіданні письмових доказів суд встановив, що 10 лютого 2014 року позивач звернувся до Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення

18.02.2014 року старший ДІМ міліції ОСОБА_9 подав запит до Виноградівського ВГІРФО щодо факту реєстрації позивача в спірному будинку.

Того ж дня було зроблено запит до Виноградівської державної нотаріальної контори та додатково отримано пояснення від ОСОБА_10 - чоловіка відповідачки.

20 лютого 2014 року ст. ДІМ міліції ОСОБА_9А було складено висновок про закінчення розгляду матеріалів по заяві позивача, рекомендовано йому звернутися до нотаріальної контори для внесення змін до свідоцтва, по що повідомлено заявника.

Суд вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності без поважних причин, що підтверджується дослідженими по справі доказами, які викладені вище, оскільки про відкриття спадщини позивачу було відомо в день смерті спадкодавця – 11 лютого 2005 року, а про факт прийняття спадщини відповідачкою ОСОБА_3 та про отримання нею свідоцтва про право на спадщину за законом позивачу було відомо з 10 лютого 2014 року.

З даним позовом позивач ОСОБА_1 звернуся до Виноградівського районного суду 14.11.2017 року, тобто із пропуском трирічного строку позовної давності.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в позові у зв’язку із пропуском строку позовної давності.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що у відповідності з вимогами ст.141 ЦПК України судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 43, 49, 259, 263-265, 268 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог: Виноградівська державна нотаріальна контора про встановлення права власності на 1/2 жилого будинку — відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення виготовлено 03 березня 2018 року.

ГоловуючийОСОБА_11