Вирок № 72592958, 06.03.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/13310/17 Номер провадження 11-кп/775/300/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2018 року місто Бахмут

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Шигірта Ф.С.,

суддів: Акуленка В.В., Стародуба О.Г.,

за участю:

секретаря Самойленко Г.В.,

прокурора Саліхова А.А.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Донецької області кримінальне провадження №12017050390002041 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 17 листопада 2017 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

визнано винуватим та засуджено за ст.121 ч.1 КК України до покарання у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України, звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки з покладенням обов’язків передбачених ст.76 КК України.

ВСТАНОВИВ:

Згідно вироку, 19 липня 2017 року, приблизно о 02 годині 30 хвилин за адресою АДРЕСА_1, знаходились ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, де вживали спиртні напої. Після чого, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 пішли відпочивати, а ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 залишились вживати спиртні напої. Приблизно о 02 годині 40 хвилин в ході вживання спиртних напоїв у спальні вищезазначеної квартири, ОСОБА_2 почав нецензурно виражатись в адресу ОСОБА_5, тоді ОСОБА_7 зробив зауваження ОСОБА_2, в результаті чого в них виникли неприязні відносини. В цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_2, знаходячись у спальні вищевказаної квартири, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, не бажаючи настання смерті іншій людині, взяв в праву руку кухонний ніж та умисно наніс ним удар у черевну порожнину та один удар по лівій ушній раковині ОСОБА_7

В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_2, ОСОБА_7 заподіяно наступні тілесні ушкодження, а саме: проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини без пошкодження внутрішніх органів з наявністю колото-різаної рани живота в навколо пупковій області зліва, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечне для життя, різана рана лівої вушної раковини, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров’я, яка вимагає для свого загоєння термін понад 6-ти днів, але не більше 21-го дня.

На вказаний вирок суду надійшла апеляційна скарга прокурора. Не оспорюючи фактичні обставини справи та доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2, прокурор не погодився з вироком в частині призначення покарання. Вважає вирок незаконним та таким, що підлягає скасуванню через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність а саме, призначаючи покарання ОСОБА_2, суд безпідставно звільнив його від відбування покарання з випробуванням, залишивши поза увагою, що ОСОБА_2, використовуючи ніж, як знаряддя вчинення злочину, завдав потерпілому удари у життєво-важливі органи - черевну порожнину та ліву вушну раковину.

Крім того, суд першої інстанції, зазначивши, що злочин вчинено ОСОБА_2 у стані алкогольного сп’яніння, дійшов висновку про відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який частково підтримав доводи апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_2, та його захисника, які просили апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 404 ч. 1 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи та доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 ніким не оспорюються, а тому апеляційний суд перевіряє законність вироку тільки в частині призначення покарання та наявності обтяжуючої покарання обставини.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто має бути ухвалено компетентним судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Посилання прокурора в апеляційній скарзі, щодо неврахування судом першої інстанції обставини, що обтяжує покарання, а саме, вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння є безпідставними з огляду на таке.

Згідно ст. 91 ч.1 КПК України, обставини, що обтяжують покарання підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Згідно з ст.92 ч.1 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другої цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до ст.337 ч.1 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Як вбачається з обвинувального акту, органом досудового розслідування обставин, які обтяжують покарання не встановлено, тому суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність таких обставин.

Що ж стосується покарання, призначеного судом першої інстанції ОСОБА_2, апеляційний суд приходить до висновку, що воно не відповідає вимогам Закону про кримінальну відповідальність, в частині звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Так, в пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Призначаючи вид та розмір покарання, суд першої інстанції дотримався вимог ст.65 ч.1 КК України, обґрунтовано врахував ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу підсудного, обставини, що пом'якшують покарання та призначив мінімальне покарання в межах санкції ст.121 ч.1 КК України у виді позбавлення волі строком на п’ять років.

Разом з тим, суд першої інстанції не врахував всі обставини вчинення злочину та безпідставно звільнив обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, а тому оскаржуваний вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в в цій частині.

Відповідно до вимог ст. 420 п.4 ч.1 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.

Апеляційний суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відносяться до тяжких злочинів проти життя та здоров'я особи, мотив вчинення злочину, та приходить до висновку про неможливість виправлення ОСОБА_2 без відбування реального покарання.

В іншій частині вирок суду слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 407, 409, 420 КПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу прокурора – задовольнити частково.

Вирок Краматорського міського суду Донецької області від 17 листопада 2017 року стосовно ОСОБА_2 скасувати в частині звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Строк покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту його затримання.

На підставі ст. 72 ч. 5 КК України, зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_2 строк попереднього ув’язнення з 19 липня 2017 року по 08 вересня 2017 року.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту проголошення. На вирок може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді: