Вирок № 72590852, 05.03.2018, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/151/18

Провадження № 1-кп/219/411/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2018 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Конопленко О.С.

за участю секретаря судового засідання Троян Л.К.

прокурора Дюміна О.В.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, що зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12017050000000457 від 13 жовтня 2017 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Н.-Суєтка Благовіщенського району Алтайського краю, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, одруженого, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

13 жовтня 2017 року, приблизно о 18 годині 30 хвилин, ОСОБА_2, керуючи на достатніх правових підставах технічно справним автомобілем марки «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, здійснював рух по проїжджій частині вул. Горбатова з боку вул. Садова в напрямку залізничної станції «Бахмут-2» у м. Бахмут Донецької області.

Під час руху в районі перехрестя вул. Горбатова та вул. Кузнечна, водій ОСОБА_2, діючи в порушення вимог п.п. 2.9 «а», 18.1 Правил дорожнього руху України, які регламентують:

2.9. Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

18.1. – Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека,

належним шляхом не стежачи за дорожньою обстановкою та не реагуючи на її зміну, діючи з необережності, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на відвернення дорожньо-транспортної події, належним чином не переконавшись, що його подальший рух не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не дав дорогу пішоходу, внаслідок чого за перехрестям вул. Горбатова та вул. Кузнечна, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка перетинала проїжджу частину зліва-направо відносно руху автомобіля по пішохідному переходу, позначеному на проїжджій частині вул. Горбатова лініями дорожньої розмітки 1.14.1 «зебра» Правил дорожнього руху України та дорожніми знаками 5.35.1.2 «Пішохідний перехід» Правил дорожнього руху України та в момент наїзду була звернена правою бічною поверхнею тіла до транспортного засобу, що рухався.

Після чого водій ОСОБА_2, діючи умисно у порушення вимог п. 2.10 п.п. а, б, в, г, ґ, д, е Правил дорожнього руху України, які регламентують:

п. 2.10. У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов’язаний:

а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;

б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;

в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;

г) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров’я;

ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред’явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа та транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;

д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;

е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об’їзд місця пригоди;

з місця події зник, а пішоходу ОСОБА_3, яка в результаті вказаної дорожньо-транспортної події 13 жовтня 2017 року померла в автомобілі швидкої медичної допомоги, були спричинені наступні тілесні ушкодження: множинні забиті рани обличчя та голови, синці в області правого ока, на підборідді справа, правого плечового суглоба, крила правої клубової кістки, правого стегна, перелом луски правої скроневої кістки, крововиливи в речовину і під оболонки головного мозку, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_3 настала в результаті закритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалась переломом луски лівої скроневої кістки, великими крововиливами під оболонки і в речовину головного мозку. Малоймовірно, що ОСОБА_3, яка отримала тяжку черепно-мозкову травму, що супроводжувалась переломом мозку, навіть при своєчасній спеціалізованій медичній допомозі, могла б залишитись живою.

Допущені водієм ОСОБА_2 порушення вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв’язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події та суспільно-небезпечними наслідками у вигляді смерті ОСОБА_3

Крім того, своїми діями водій ОСОБА_2 поставив пішохода ОСОБА_3 в небезпечний для життя стан, яка внаслідок свого безпорадного стану, була позбавлена можливості, вжити заходів до самозбереження.

При цьому, будучи зобов’язаним і маючи реальну можливість надати потерпілій ОСОБА_3 допомогу: повідомити про її стан в належну установу, а також відправити потерпілу в лікувальний заклад, після скоєння дорожньо-транспортної події, водій ОСОБА_2, діючи умисно, переслідуючи мету уникнути кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин та приховування слідів злочину, усвідомлюючи, що пішохід знаходиться в небезпечному для життя стані внаслідок отримання тілесних ушкоджень, втік з місця події на автомобілі, залишивши ОСОБА_3 без допомоги.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 пояснив суду, що 13 жовтня 2017 року приблизно о 15 годині 00 хвилин він на дні народженні друга вжив близько 250-300 грамів горілки, після чого приблизно о 18 годині 20 хвилин йому зателефонували та повідомили, що необхідно перегнати автомобіль марки «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить його дружині, на СТО. Оскільки він не мав кого попросити відігнати автомобіль, то поїхав за кермом самостійно. Автомобіль на той час був справним, потребувалась лише заміна масла. На вулиці було темно, крапав невеликий дощ, освітлення по вулиці Горбатова, по якій обвинувачений рухався на вищевказаному автомобілі, було штучним та достатнім. Обвинувачений зауважив, що їхав зі швидкістю приблизно 35 км/год. Той момент коли він збив пішохода він не бачив, але не заперечував, що проїжджав ту ділянку дороги, де відбулась дорожньо-транспортна подія, а саме на перехресті вул. Горбатова з вул. Кузнечною, де з лівої сторони знаходиться магазин «АТБ», рухаючись зі сторони вул. Садової в напрямку залізничного вокзалу в м. Бахмут Донецької області. Під час проїзду вказаного перехрестя у зустрічному напрямку рухались автомобілі, а перед перехрестям на зупинці стояв тролейбус, який ОСОБА_2 об’їхав з лівого боку. Також обвинувачений пояснив, що через 5-7 хвилин після того, як він проїхав вказане перехрестя, на вул. Польовій його наздогнав автомобіль, який перегородив йому дорогу, а з автомобіля вийшла жінка та повідомила йому, що він збив людину. У скоєному обвинувачений щиро каявся, просив у потерпілих в судовому засіданні вибачення за скоєне, зауважив, що надав потерпілим матеріальну допомогу в сумі 8000 доларів США та 10000 гривень в рахунок відшкодування завданої ним шкоди, хоча і розуміє, що жодні кошти не можуть повернути життя їх близькій людині.

Потерпіла ОСОБА_4 пояснила суду, що є донькою загиблої ОСОБА_3 13 жовтня 2017 року ОСОБА_3 пішла до магазину «АТБ» по вул. Горбатова в м. Бахмут Донецької області. Приблизно о 18 годині 20 хвилин потерпіла зателефонувала матері, яка повідомила, що придбала в магазині все що хотіла, та вони домовились, що потерпіла зустріне її на шляху додому. Після чого потерпіла вийшла назустріч матері, але їй зателефонували і повідомили, що її матір збив автомобіль і її направили до лікарні. Коли потерпіла приїхала до лікарні, то побачила свою матір ОСОБА_3 в кареті швидкої допомоги, вона вже була мертва. Також в судовому засіданні потерпіла підтвердила, що обвинувачений надавав їм кошти в сумі 10000 грн. та 8000 доларів США. Зазначила, що при спілкуванні з обвинуваченим в неї склалося враження, що він щиро розкаюється у скоєному. Претензій морального та матеріального характеру вона до обвинуваченого не має. Зауважила, що її матір вже не повернути, але не варто позбавляти волі обвинуваченого, оскільки найбільше для нього покарання є сам факт скоєного ним злочину та постійне нагадування про події при проїзді перехрестя де все сталося. Проте, наполягала на позбавленні обвинуваченого права керування транспортними засобами.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 пояснив суду, що він є сином загиблої ОСОБА_3, а потерпіла ОСОБА_4 доводиться йому рідною сестрою. 13 жовтня 2017 року ввечері він мав їхати з дружиною та дітьми до м. Конотоп, очікував дружину з роботи, планували виїхати приблизно о 18 годині 30 хвилин. Проте, в цей час подзвонила сестра ОСОБА_4 і повідомила, що їх матір збив автомобіль. Потерпілий виїхав на своєму автомобілі до центру міста Бахмут, де на своєму шляху зустрів патрульний автомобіль поліції та дізнався від поліцейських місце дорожньо-транспортної пригоди. Прибувши до перехрестя вул. Горбатова з вул. Кузнечною навпроти магазину «АТБ» було все огороджено, були розкидані продукти та лежала тачка, на відстані 10 метрів від пішохідного переходу був згусток крові. Після цього потерпілий приїхав до лікарні, де дізнався, що матір померла. На санпропускнику потерпілий бачив обвинуваченого, але з ним не спілкувався, чув, що в ОСОБА_2 виявили 1,7% алкоголю в крові. Після лікарні він відвіз тіло матері до моргу, потім поїхав додому, а вже звідти приїхав на вул. Польову, де побачив автомобіль «RENAULT MASTER», який оглядали поліцейські, в автомобіля була пошкоджена лише права передня фара. В подальшому після поховання матері обвинувачений вийшов через знайомих на контакт з потерпілими, просив вибачення та в рахунок відшкодування шкоди надав їм кошти в сумі 10000 грн. та 8000 доларів США, при цьому він сам наполягав на цьому. Потерпілий зауважив, що при спілкуванні з обвинуваченим у нього склалося враження, що він щиро кається і шкодує про вчинене. Також ОСОБА_5 зазначив, що не наполягає на позбавленні обвинуваченого волі.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставини, які ніким не оспорюються і судом з’ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд, у відповідності до приписів ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав можливим обмежитись лише допитом обвинуваченого, потерпілих, даних, що характеризують особу обвинуваченого, а також доказів, необхідних для вирішення питання про долю речових доказів та судових витрат. При цьому судом роз’яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи обставини справи в їх сукупності, суд виходить з тих доказів, які досліджувались в судовому засіданні, тобто з показань обвинуваченого та потерпілих, які відповідають всім фактичним обставинам справи, ніким не оспорюються і узгоджуються між собою, та приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 та вважає, що його дії кваліфіковано правильно як за ч. 1 ст. 135 КК України, як умисні дії, що виразилися у залишенні без допомоги потерпілої, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, через безпорадний стан, поставивши потерпілу в небезпечний для життя стан, залишив її без допомоги, так і за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої.

З метою індивідуалізації покарання судом враховується ступінь тяжкості скоєних злочинів, один з яких відноситься до тяжкого злочину, вчиненого з необережності, а другий до злочину невеликої тяжкості, обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання, особа обвинуваченого, висновок органу пробації щодо можливості виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та позиції потерпілих.

Відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає обставинами, що пом’якшують покарання, щире каяття та відшкодування матеріальної шкоди.

При цьому, судом, згідно ст. 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, визнається вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

При визначенні виду та розміру покарання судом ураховується особа обвинуваченого, який вину свою визнав повністю, щиро розкаявся та дав правдиві показання щодо вчинених ним злочинів, за місцем проживання та громадської роботи характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має хронічне захворювання – атеросклеротичний кардіосклероз, офіційно не працевлаштований, проте є членом громадської організації «Бахмутська міська спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)» та громадської організації «Офіцери запасу».

Згідно досудової доповіді про обвинуваченого ОСОБА_2 у кримінальному провадженні Бахмутський міськрайонний відділ з питань пробації дійшов висновку, що, з урахуванням інформації, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, виправлення цієї особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. На думку органу пробації виконання покарання в громаді можливо, за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_2, ступеню тяжкості вчинених злочинів, обставин вчинення ним злочинів, наявності обставини, що обтяжує покарання, поведінки обвинуваченого до, під час та після скоєння злочинів, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі у межах строку, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, з урахуванням вимог статті 65 КК України.

Разом з тим, враховуючи особу обвинуваченого, наявність двох обставин, що пом’якшують покарання ОСОБА_2 та фактичні обставини справи, скоєння обвинуваченим необережного тяжкого злочину та злочину невеликої тяжкості вперше, висновку органу пробації щодо можливості виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та позиції потерпілих, які вважали можливим виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та не наполягали на позбавленні його волі, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 без відбування покарання, а тому на підставі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, відповідно до ст. 76 КК України.

Крім цього, з урахуванням конкретних обставин дорожньо-транспортної події, дій водія ОСОБА_2, який допустив порушення п. 2.9 «а», 2.10, 18.1 Правил дорожнього руху України, наслідків, що настали в результаті цього, суд вважає за необхідне застосувати стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Судові витрати по даній кримінальній справі за проведення судової автотехнічної експертизи № 1/19/398 від 01 листопада 2017 року в сумі 988,70 гривень; за проведення судової автотехнічної експертизи № 1/19/407 від 15 грудня 2017 року в сумі 988,70 гривень; за проведення судової автотехнічної експертизи № 1/19/425 від 18 грудня 2017 року в сумі 988,70 гривень; за проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів № 6-538 від 14 грудня 2017 року в сумі 4759,04 гривень підлягають стягненню з винного ОСОБА_2 на користь держави.

Долю речових доказів вирішити в порядку, визначеному ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 349, 368, 370, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки;

-за ч. 1 ст. 135 КК України у виді 1 року позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття призначеного йому покарання з випробуванням тривалістю 3 (три) роки, поклавши на нього наступні обов’язки:

1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід, обраний у відношенні ОСОБА_2 у виді домашнього арешту з забороною в період часу з 23 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин покидати своє місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1, залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

Тимчасове обмеження ОСОБА_2 у користуванні спеціальним правом керування транспортними засобами залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення судової автотехнічної експертизи № 1/19/398 від 01 листопада 2017 року в сумі 988 (дев’ятсот вісімдесят вісім) гривень 70 копійок; за проведення судової автотехнічної експертизи № 1/19/407 від 15 грудня 2017 року в сумі 988 (дев’ятсот вісімдесят вісім) гривень 70 копійок; за проведення судової автотехнічної експертизи № 1/19/425 від 18 грудня 2017 року в сумі 988 (дев’ятсот вісімдесят вісім) гривень 70 копійок; за проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів № 6-538 від 14 грудня 2017 року в сумі 4759 (чотири тисячі сімсот п’ятдесят дев’ять) гривень 04 копійки.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 18 жовтня 2017 року (справа № 234/15473/17, провадження № 1-кс/234/5492/17), на: автомобіль марки «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_2, номер шасі (кузова, рами): VF1FDAUD631615548, який належить, згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії САТ №780713 від 05 квітня 2014 року, виданого центром ДАІ 1408 УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, на праві приватної власності ОСОБА_6, котрим користується шляхом передачі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_2.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 18 жовтня 2017 року (справа № 234/15473/17, провадження № 1-кс/234/5493/17), на: носимі речі (чорну синтепонову куртку, чорні спортивні брюки, чорні мокасини), а також мобільний телефон марки «Нокіа», корпус чорного кольору, ІМЕІ 1-352870/05762684/8, ІМЕІ 2 – 352870/05762685/5 з сім-картами мобільних операторів «Київстар» та «Лайфселл», які належать на праві приватної власності ОСОБА_2.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 18 жовтня 2017 року (справа № 234/15473/17, провадження № 1-кс/234/5494/17), на: фрагменти полімерного матеріалу сірого та помаранчевого кольору, які ймовірно є фрагментами передньої правої фари та переднього правого вказівника повороту автомобіля марки «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_2, номер шасі (кузова, рами): VF1FDAUD631615548, який належить, згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії САТ №780713 від 05 квітня 2014 року, виданого центром ДАІ 1408 УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, на праві приватної власності ОСОБА_6, котрим користується шляхом передачі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_2.

Речові докази, а саме:

-носимі речі (чорну синтепонову куртку, чорні спортивні брюки, чорні мокасини), а також мобільний телефон марки «Нокіа», корпус чорного кольору, ІМЕІ 1-352870/05762684/8, ІМЕІ 2 – 352870/05762685/5 з сім-картами мобільних операторів «Київстар» та «Лайфселл», які зберігаються за квитанцією № 121 в камері зберігання речових доказів Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області; штани та куртку ОСОБА_2, які зберігаються за квитанцією № 162 в камері зберігання речових доказів Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області – повернути власнику майна ОСОБА_2;

-коляску помаранчевого кольору з фрагментами та фрагменти полімерного матеріалу помаранчевого та сірого кольору зовні схожі на фари та вказівник повороту, які зберігаються за квитанцією № 122 в камері зберігання речових доказів Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області; остіклення пластику та фрагменти передньої правої фари автомобіля марки «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_2, які зберігаються за квитанцією № 139 в камері зберігання речових доказів Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області; текстильні волокна, які зберігаються за квитанцією № 162 в камері зберігання речових доказів Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області; зразок крові ОСОБА_2, змив з рульового колеса, змив з ручки відкриття передньої водійської двері, залишок змиву з об’єкта № 3 на ниточках марлі з контролем марлі, які зберігаються за квитанцією № 154 в камері зберігання речових доказів Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області – знищити;

-накладки з педалей газу, гальма, зчеплення із педального блоку з робочого місця водія автомобіля марки «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_2, які зберігаються за квитанцією № 155 в камері зберігання речових доказів Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області; гумовий килимок з робочого місця водія автомобіля марки «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_2, який зберігається за квитанцією № 138 в камері зберігання речових доказів Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області; чохли з водійського сидіння, які зберігаються за квитанцією № 162 в камері зберігання речових доказів Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області; ручку переключення передач автомобіля марки «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_2, яка зберігається за квитанцією № 154 в камері зберігання речових доказів Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області; автомобіль марки «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_2, який зберігається на майданчику тимчасового утримання транспорту м. Краматорська – повернути власнику майна ОСОБА_6.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з часу отримання вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя О.С. Конопленко