Вирок № 72590348, 06.03.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 1-кп/200/29/17

Справа № 200/10903/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого судді – Татарчук Л.О.,

при секретарі судового засідання – Плевако Ю.Д.,

за участю прокурора – Михайлова О.М.,

захисника – ОСОБА_1,

представника потерпілого – ОСОБА_2,

обвинуваченого – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №120150406400000992, за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкає за адресою: м.Дніпро, пр.Газети ім. «Правда»АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

07 березня 2015 року у денний час, більш точніший час слідством встановити не представилось можливим, ОСОБА_3, знаходячись на території міського цвинтаря, розташованого по Запорізькоому шосе, буд.55 в м.Дніпропетровську, де разом зі своїми знайомими ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вживали невідому хімічну речовину шляхом паління через пляшки.

Після вживання вищевказаної речовини ОСОБА_3 втратив свідомість, та прийшовши до тями через деякий час виявив поруч лежачих своїх знайомих ОСОБА_7, ОСОБА_5А, та ОСОБА_4, який стояв поруч з ним. В ході розмови у ОСОБА_3 з потерпілим ОСОБА_4 виник конфлікт.

Після чого ОСОБА_3, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, з умислом заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, наніс потерпілому ОСОБА_4 в ділянку обличчя три удари рукою стиснутою в кулак від чого ОСОБА_4 впав на землю. Після чого продовжуючи свої дії та реалізуючи свій злочинний умисел направлений на завдання тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 наніс не менше двох-трьох ударів руками стиснутими в кулак та ногами взутими у взуття по обличчю та в область грудної клітини ОСОБА_4, який лежав на землі. Від отриманих тілесних ушкоджень, потерпілий ОСОБА_4 через деякий час помер.

Згідно даних проведених судово-медичних досліджень, ОСОБА_4 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: внутрішньочерепної травми, яка в своєму перебігу протікала з крововиливом під тверду мозкову оболонку та крововиливами під м’які мозкові оболонки в товщі м’яких покровів голови крововиливи, в правій скроневій ділянці та в лівій скроневій, під твердою мозковою оболонкою крововилив, в ділянці проекції правої скроневої кістки, під м’якими мозковими оболонками на верхній поверхні крововилив, в ліву скроневу частку, на верхній поверхні обох півкуль мозочку крововилив, крововилив у верхній ділянці лівої орбіти розміром 3,5х2см, які ускладнились набряком головного мозку, синців навколоочних ділянках, множинних ран на підборідді з переходом на слизову нижньої губи, рани проникають в порожнину рота, дном рани є ясна нижньої губи, рана на нижній повіці лівого ока біля зовнішнього краю, дном рани є слизова оболонка нижньої повіки, перелому 8-го ребра по задньо-пахвовій лінії ліворуч без пошкодження пристінкової плеври, в ділянці перелому мається вогнищевий крововилив, лінійного перелому верхньої щелепи в ділянці вуздечки слизової оболонки верхньої губи, з травматичною екстракцією 1,2 зуба на верхній щелепі ліворуч, 1 зуба на нижній щелепі ліворуч і ділянці перелому виявлено крововиливи в слизову верхньої і нижньої губи.

Смерть ОСОБА_4 настала від отримання тяжких тілесних ушкоджень, завданих ОСОБА_3, а саме: внутрішньочерепної травми, яка в своєму перебігу протікала з крововиливом під тверду мозкову оболонку та крововиливами під м’які мозкові оболонки, яка ускладнилася набряком головного мозку.

Вищезазначені умисні дії ОСОБА_3, що виразились в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_4, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Суд вважає доведеним дане обвинувачення, оскільки встановлені судом обставини повністю підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду.

Показами представника потерпілої ОСОБА_2, яка в судовому засіданні пояснила, що потерпілий ОСОБА_4 її брат, обвинуваченого вона раніше не знала.

07 березня 2015 року вона була вдома. Вечері вона дзвонила на мобільний своєму братові ОСОБА_4, але той трубку не брав, а потім телефон був вимкнений. Через деякий час, вона знову передзвонила братові і почула якийсь шум, а потім голос, схожий на її брата та сказала йому, щоб він йшов додому, але чоловік відповів, що він також ОСОБА_4, але не той, що їй потрібен, а цей телефон знайшов у приміщенні під назвою «пентагон», та сказав, що вона може його викупити. Вона гадала, що це брат з неї сміється та сказала передати, щоб той йшов додому. В цей день їй також дзвонила тітка та сказала, що до неї додому приходив ОСОБА_5, який показував на мобільному телефоні фото нібито мертвого ОСОБА_4, й вона пішла до райвідділу, щоб розібратися.

Ввечері робітники міліції повідомили, що в них мобільний телефон її брата, і що його знайшли мертвим на кладовищі, що по Запорізькому шосе в м.Дніпро.

Просила суворо покарати обвинуваченого.

Показами свідка ОСОБА_7, який у судовому засіданні пояснив про те, що 07 березня 2015 року коли він знаходився на житловому масиві Перемоги в м.Дніпропетровську, вдень, точної години не пам"ятає до нього зателефонував ОСОБА_6 та запропонував приїхати. Перебуваючи вже з ОСОБА_6, зателефонував ОСОБА_5 та запропонував зустрітися поблизу супермаркету «АТБ» на Запорізькому шосе, на що вони погодилися. Прибувши до вказаного супермаркету, вони зустріли там ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4. Далі вони пішли в сторону аеропорту і ОСОБА_5 запропонував їм покурити, та вони звернули в напрямку кладовища на Запорізькому шосе в м.Дніпро.

Знаходячись на кладовищі, він зрозумів, що курити вони будуть наркотичні речовини, й для цього ОСОБА_4 перерізав дві пляшки, тобто зробив пристрій для куріння. Потім ОСОБА_3 дістав три пакета із наркотичними речовинами, в двох був порошок, в третьому- табак. Першим покурив ОСОБА_3, потім ОСОБА_4, від чого у них виник ніби якийсь приступ, потім покурили ОСОБА_5, ОСОБА_6, після він. Коли вже всім присутнім стало погано й вони лежали на землі, в цей момент до нього підійшов ОСОБА_6 та сказав, щоб він більше не курив, бо ця речовина погана. Після чого він та ОСОБА_6 стали йти, на кладовищі залишилися ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3. Пройшовши декілька метрів, йому стало погано, він втратив свідомість приблизно на пів години. Коли він прийшов до тями, на вулиці вже смеркалось, до нього підійшов ОСОБА_5, якого той попрохав допомоги піднятися. ОСОБА_5 сказав, що потрібно підняти ОСОБА_4. На його запитання, де поділись інші, ОСОБА_5 відповів, що інших вже немає. Після чого ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_6, й той відповів, що разом з ОСОБА_8 приїдуть на таксі.

Після того як він із ОСОБА_9 підійшли до ОСОБА_4 то побачили, що той лежав без свідомості на животі, голова його була трохи піднятою до гори, на обличчі була велика гематома. Поруч лежала палиця, товщиною в два пальці та 1,5 м в довжину, на якій була речовина бурого кольору. ОСОБА_5 подзвонив братам ОСОБА_8.

Дочекавшись ОСОБА_6 та ОСОБА_8, вони направилися в напрямку житлового масиву Сокіл й по дорозі викликали швидку допомогу. Вдома він був приблизно о 19.30 год., після чого йому зателефонував ОСОБА_10 та повідомив, що зустрів ОСОБА_3 з мобільним телефоном, який належить ОСОБА_4, а самого ОСОБА_4 нема вдома. Попрохав, щоб він, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 поїхали на кладовище та подивились, що там із ОСОБА_4. Близько о 21 годині, коли вони повернулися на кладовище, там вже знаходились співробітники міліції, разом із ОСОБА_3. Про те, що ОСОБА_4 помер він дізнався вже від співробітників міліції.

Вказав, що коли вони прийшли на кладовище, на ньому, на ОСОБА_11 та на ОСОБА_9, не було ніяких тілесних ушкоджень. В його присутності ніхто ОСОБА_4 тілесних ушкоджень не спричиняв.

Показами свідка ОСОБА_6, який у судовому засіданні пояснив, що 07.03.2015 року, вдень він подзвонив ОСОБА_7 та запропонував пройтись по магазинам, на що той погодився. Після їх зустрічі, ОСОБА_7 повідомив, що йому телефонував ОСОБА_5 та запропонував прогулятися. Зустрівшись на житловому масиві Тополя з ОСОБА_5, точного часу не пам"ятає, там вже знаходились ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_4. ОСОБА_5 почав запитувати, де можна покурити травки, й вони вирішили піти на кладовище. По дорозі вони зайшли в супермаркет «АТБ», де придбали дві пляшки газованої води в пластиковій тарі.

Перебуваючи на кладовищі, пакет з речовиною у вигляді «табака» показав ОСОБА_5, потім ці ж пакети були у ОСОБА_4, у ОСОБА_3 ці пакети з речовинами не бачив.

Першим закурив ОСОБА_3, потім ОСОБА_4, від чого останні стали блювати, після курив він та ОСОБА_7. В цей час, ОСОБА_3 лежав на землі, а ОСОБА_4 сидів поблизу дерева. Коли покурив ОСОБА_7, він сказав, що потрібно йти з кладовища й пройшовши 30 метрів, ОСОБА_7 стало погано. При цьому на ОСОБА_7 ніяких тілесних ушкоджень не було, руки були цілими. Він став викликати швидку допомогу, однак там відповіли, що приїхати не зможуть, оскільки немає точної адреси й запропонували йти додому, звідки викликати швидку. Для цього він пішов додому та розповів братові ОСОБА_8, що сталося. В цей час йому зателефонував ОСОБА_5 та повідомив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_7 без свідомості.

Після чого він зі своїм братом ОСОБА_8, придбавши води, поїхали на кладовище. Там вони побачили ОСОБА_5 та ОСОБА_7, які розповіли, що ОСОБА_4 лежить на землі без свідомості й, можливо, він з ОСОБА_3 побився. Після чого вони разом пішли в напрямку житлового масиву Сокіл, ОСОБА_5 викликали таксі, а ОСОБА_7 пішов додому. Після чого подзвонив ОСОБА_5 та сказав, що ОСОБА_3 знайшли та той зізнався, що вбив ОСОБА_4 й що вони їдуть на кладовище. Приблизно о 22 годині він з братом та ОСОБА_7 поїхали на кладовище, де зустріли співробітників міліції. В автомобілі співробітників міліції вже знаходився ОСОБА_3.

Вказав, що він нікому не завдавав тілесних ушкоджень, та в його присутності, ніхто нікого не бив.

Знаходячись в райвідділку, він бачив, що ОСОБА_3 був одягнений в той же одяг, що й на кладовищі, цей одяг та його руки були в крові.

Показами свідка ОСОБА_8, який у судовому засіданні пояснив, що 07.03.2015 року приблизно о 11-12 годині, його брат ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пішли по магазинам, а він залишився вдома.

Приблизно о 15 годині додому повернувся брат та повідомив, що перебуваючи на житловому масиві Тополя та зустрівшись з ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вони пішли на кладовище та курили там якісь хімічні речовини, від яких всім стало погано. Після чого він взяв воду та на таксі з братом поїхали на кладовище, розташоване на Запорізькому шосе. На вході до кладовища стояли ОСОБА_5 та ОСОБА_7, які перебували в нетверезому стані, на них тілесних ушкоджень не було.

Вони повідомили, що ОСОБА_4 без свідомості та лежить на землі. Після чого на відстані 15 метрів він підійшов до ОСОБА_4, який лежав на землі обличчям до низу, без тями. Поруч з ОСОБА_4 він побачив палицю. Після чого вони всі разом направилися на житловий масив Сокіл, де ОСОБА_5 посадили у таксі.

Через деякий час зателефонував ОСОБА_5 та сказав, що потрібно повернутися на кладовище та перевірити стан ОСОБА_4, оскільки ОСОБА_3 зізнався в його вбивстві. Коли вони повернулися на кладовище, там вже були робітники міліції, й ОСОБА_3 сидів в службовому автомобілі. На обличчі ОСОБА_3 були тілесні ушкодження, кров була на його куртці та руках.

Показами свідка ОСОБА_5, який в суді пояснив про те, що обвинуваченого ОСОБА_3 він знав півроку, сварок з ним не було, підстав обмовляти його в нього немає. Потерпілого знав все життя, вони були сусідами, стосунки були дружніми.

07.03.2015 року, вдень він перебував вдома, до нього прийшли ОСОБА_3 та ОСОБА_12. ОСОБА_3 запропонував поїхати покурити, він спочатку відмовлявся через відсутність грошей, однак ті сказали, що придбають все самі, й він погодився з ними поїхати на житловий масив Тополя. Коли вони разом приїхали на цей житловий масив, там ОСОБА_3 придбав щось покурити, після чого повів їх на кладовище, щоб там покурити. На кладовищі їх було 5 чоловік, він, ОСОБА_12, ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_6.

Курили спочатку ОСОБА_3, потім ОСОБА_12, він, а потім інші. Після того, як він покурив, то втратив свідомість. Коли він прийшов до тями, від себе в 1-1,5 м від себе побачив ОСОБА_4, який лежав лицем до землі, поруч з ним лежала палиця. Також, ОСОБА_7 лежав, ОСОБА_3 не було. Він підійшов до ОСОБА_4 та побачив, що той не ворушить та не дихає й не відповідає йому, після чого підійшов до ОСОБА_7. Коли останній прийшов до тями, вони зателефонували ОСОБА_11, який сказав їм, що ОСОБА_3 вбив ОСОБА_4. Вони вирішили поїхати шукати ОСОБА_3, оскільки того на кладовищі не було, не було також ОСОБА_6. Він не пам’ятає, чи підходив до ОСОБА_4, де точно лежав ОСОБА_7. Вже не пам’ятає, кому він телефонував 07 березня 2015 року, але цей телефон він втратив в 2016 році.

Після чого він поїхав додому перевдягнувся, після поїхав додому до ОСОБА_3, він візуально знав в якому будинку той проживає на пр.ім.Газети «Правда». Коли підійшов до цього будинку, запитав у людей, де ОСОБА_3 мешкає, йому підказали номер квартири та під’їзд . Наразі вже адресу не пам’ятає. ОСОБА_3 вийшов до них у під’їзд. Одяг ОСОБА_3 був весь в крові, руки його збиті та в крові, й він сказав їм, що вбив, напевно вбив ОСОБА_4. На що він сказав ОСОБА_3, що потрібно йти до райвідділку, однак вони не дійшли, зупинилися в кафе «Чека» по вул.Холодильній, 2а. Там до них підходили люди та запитували, що сталося, вони казали, що ОСОБА_3 вбив ОСОБА_4, за що ОСОБА_3 просив пробачення. За це ОСОБА_10 вдарив ОСОБА_3 в обличчя, повалив на землю, щоб він не втік. Він ОСОБА_3 не бив. Після чого співробітники міліції приїхали в дане кафе й доставили ОСОБА_3 до райвідділку. Далі він попрохав господаря кафе відвезти його на кладовище, там його чекали ОСОБА_7 та брати ОСОБА_6. Коли він приїхав, ОСОБА_3 на кладовищі не було, там вже були робітники міліції та ОСОБА_7 й ОСОБА_6, які стояли біля входу на кладовище. Далі їх доставили до райвідділку та потім допитували до 09.00 год. ранку, після чого возили в лікарню.

Вказав, що на момент їх зустрічі 07 березня 2015 року у ОСОБА_4 був мобільний телефон, а потім, коли він розшукав ОСОБА_3, саме у ОСОБА_3 в руках побачив телефон ОСОБА_4. Він не бачив, як ОСОБА_3 залишав кладовище. Стверджував, що не наносив тілесних ушкоджень ОСОБА_4, та в його присутності ніхто ОСОБА_4 тілесних ушкоджень не спричиняв.

В його присутності, співробітники поліції не примушували давати пояснення. В його присутності працівники поліції говорили ОСОБА_3, що він вбивця, той був пристебнутий наручниками в пустому кабінеті.

Показами свідка ОСОБА_10, який у суді пояснив про те, що ОСОБА_3 він бачив один раз, ОСОБА_2 знає, вона його сусідка. Підстав обмовляти обвинуваченого та ОСОБА_2, в нього немає. Загиблого ОСОБА_4 знав 13 років.

07.03.2015 року він прийшов до кафе, де був ОСОБА_5 та ОСОБА_3 Там йому повідомили, що ОСОБА_4 «Кадило», тобто ОСОБА_4, вбили та вказали на ОСОБА_3 Він у нього запитав, чи він вбив ОСОБА_4, ОСОБА_3 казав, що так. Після чого він викликав міліцію, а тому залишав ОСОБА_3К

ОСОБА_3 він не бив, в його присутності ОСОБА_3 також ніхто не бив.

Вказав, що коли вдруге підійшов до ОСОБА_3, останній лежав на землі, робітників міліції в цей момент ще не було.

Він не бачив фотографії померлого ОСОБА_4, але чув, що такі є.

Показами свідка ОСОБА_13, яка в суді пояснила про те, що обвинуваченого ОСОБА_3 та представника потерпілого ОСОБА_2 не знає, ніяких стосунків не підтримує.

Вказала, що під час її з ОСОБА_14 чергування на кладовищі по Запорізькому шосе, десь о 00.00 год. до вхідних воріт під’їхали робітники поліції, які повідомили, що на кладовищі сталося вбивство. Вони відкрили їм ворота й вони заїхали на кладовище. Вона бачила на кладовищі ОСОБА_3, який сидів на лавочці, побитий, в нього були садна на обличчі, він спльовував кров, його щелепа була повернута. На її запитання останній погано говорив та казав, що йому боляче.

Вона та ОСОБА_14 не підходили на місце, де знайшли померлого чоловіка, перебували біля воріт кладовища.

В її присутності співробітники міліції не спричиняли ОСОБА_3 яких-небудь тілесних ушкоджень.

Підтвердила, що на аркушах справи 11-16 том 1 є її підписи, однак вказала, що не читала даний протокол, вони просто підписали заповнені бумаги. Чому вона не прочитала протокол, пояснити не може. На місці скоєння злочину вони не були.

До неї робітники міліції не спричиняли ніякого тиску.

Показами свідка ОСОБА_14, яка в суді пояснила про те, що обвинуваченого ОСОБА_3 та представника потерпілого ОСОБА_2, ОСОБА_4 не знає, ніяких стосунків не підтримує.

В березні 2015 року десь о 00.00 год. до воріт кладовища під’їхав автомобіль, вона залишилась сидіти на лавочці. ОСОБА_13 пішла до воріт відчиняти. Коли остання повернулася, то повідомила, що на кладовищі сталося вбивство, що приїхали робітники Індустріального райвідділку, пізніше приїхали робітники поліції ОСОБА_15 райвідділку. Потім робітники поліції попрохали їх звільнити сторожову кімнату. ОСОБА_3, посадили на лавочку, він був сильно побитий, все обличчя було в крові. В їх присутності ОСОБА_3 не били, його вже привезли побитим.

Вказала, що разом із ОСОБА_3 привезли хлопців, як їм потім сказали, вони були разом із ОСОБА_3 Робітники поліції також казали їм, що ОСОБА_3 зізнався у вбивстві сам.

В подальшому робітники міліції запросили їх, взяли їх анкетні дані та попрохали підписати протокол як поняті, однак вони нічого не бачили та не покидали своє місце роботи, не ходила на місце, де був померлий.

Підтвердила, що аркушах справи №11-16 том 1 присутній її підпис, однак даний протокол вона не читала. До неї робітники міліції не спричиняли ніякого тиску.

Показами свідка ОСОБА_16, який в суді пояснив, що ним 07.03.2015 року складався рапорт, де він вказав про те, що між групою людей з трьох чоловік виник конфлікт, в результаті якого помер чоловік. Він вже не пам’ятає, коли складав даний документ, така інформація вносилась до ЖЕО негайно. 08 березня 2015 року внесли інформацію до ЄРДР. Не може сказати, чому в його рапорті від 07.03.2015 року вказана інформація за 08.03.2017 року. Запевнив суд, що в рапорті вказані вірна інформація.

Вказав, що від начальника райвідділу він отримав інформацію про вбивство та зареєстрував її в журналі. Від слідчого та оперативних співробітників дізнався, що вбивство скоєно ОСОБА_3, й ним оформлялася телеграма з цього приводу на адресу міського та обласного управління поліції.

На запитання пояснив, що коли надходить виклик на 102, отриману інформацію він записує до журналу єдиного обліку, яка потім передається в міське та обласне управління, після чого на виклик виїжджає оперативна група. Після чого оперативна група в телефонному режимі повідомляє йому інформацію, яку він описує в рапорті та передає до міського та обласного управління. Також, на протязі часу отримана інформація вноситься до бази АРМОР, яка має скорочений вигляд. Штамп ставиться ним.

Є також журнал чергового, він може спочатку туди внести отриману інформацію, а потім вже до журналу єдиного обліку. Керівництву доповідає лише про тяжкі чи особливо тяжкі злочини.

Вказав, що коли ОСОБА_3 був доставлений до райвідділку, гадає, що його передали до слідчого відділу, був призначений слідчий. В його присутності ОСОБА_3 ніяких скарг не подавав.

Показами свідка ОСОБА_17, який в суді пояснив, що працював в органах міліції на посаді оперуповноваженого з осені 2013 року, не працює з 26.05.2016 року.

Йому зателефонували та повідомили, що на кладовищі, розташованому по Запорізькому шосе, сталося вбивство, й оскільки він обслуговує даний район, то виїхав на виклик. Коли він приїхав на кладовище, там вже знаходилися робітники поліції, побачив ОСОБА_3, у якого було побите обличчя, гематома на обличчі та малась пухлина на щоці. На його питання, ОСОБА_3 повідомив, що його побили друзі загиблого й що він вбив чоловіка. В подальшому, він супроводжував ОСОБА_3 до райвідділку. На кладовищі в сторожовий будинок із ОСОБА_3 він не заходив. В «сторожці» сиділи свідки, в кількості десь п»ть чоловік, точно не пам»ятає, але вони сказали йому, що це саме ОСОБА_3 вбив чоловіка. Вже не пам’ятає, чи відбирав в цих свідків він пояснення. Він не різав шеврони з одежи ОСОБА_3 та не заставляв їх їсти, стільцем нікого не бив. В його присутності зі сторони міліції тиск до ОСОБА_3 не застосовувався.

Показами свідка ОСОБА_18, яка в суді пояснила про те, що приймала участь в ході досудового розслідування кримінального провадження відносно ОСОБА_3 в якості слідчого.

В ніч з 07.03.2015 року на 08.03.2015 року вона разом із оперативною групою виїжджала на місце скоєння вбивства, на кладовище. Там був виявлений труп чоловіка, одягнений в куртку, брюки та черевики, їх колір не пам’ятає. Які саме тілесні ушкодження були виявлені та трупі, сказати не може, але на обличчі були наявні ушкодження, все було в крові. Труп лежав на животі між могилами біля трупа виявлена палиця, на котрій були виявлені плями крові, виявлене листя в крові. Також, в ході огляду був залучений експерт – криміналіст, судово-медичний експерт, поняті – робітники кладовища.

В ході огляду нею складався протокол огляду, який надавався всім учасникам огляду.

Вказала, що під час огляду місця злочину поняті були присутніми, вони читали протокол. Якщо в них були б зауваження, вона би про це вказала в протоколі.

Вже не пам’ятає, хто ще був на місці злочину коли вона приїхала, працівників поліції Індустріального райвідділку не було. Їй не відомо, хто здійснив виклик.

Показами свідка ОСОБА_19, який в суді пояснив про те, що обвинуваченого ОСОБА_3, представника потерпілого та потерпілого він не знав, ніяких стосунків не підтримував.

В березні 2015 року, точної дати не пам"ятає, йому зателефонував хтось з прокуратури та сказав їхати на кладовище по Запорізькому шосе. Коли він приїхав на кладовище, там вже перебувала слідчо-оперативна група й йому стало відомо, що сталося вбивство. На кладовищі також були ОСОБА_3 та ще троє хлопців. На ОСОБА_3 були тілесні ушкодження, його щока була припухла, а одяг брудний. ОСОБА_3 пояснював про обставини скоєного ним злочину, що на кладовище ще було 4 чоловіка, вони курили табачну суміш, після чого їм сталося погано й вони втратили свідомість. Коли ОСОБА_3 та потерпілий прийшли до тями, між ними виник конфлікт щодо якості цієї суміши, від якої всім стало погано. Через ці слова ОСОБА_3 схопив палицю та став наносити нею тілесні ушкодження потерпілому.

Він не приймав участь в огляді місця події, поняті були, хто саме, сказати не може. Йому не відомо, хто відвозив ОСОБА_3 до райвідділку.

В його присутності співробітники міліції не наносили ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.

Показами свідка ОСОБА_20, який в суді пояснив про те, що обвинуваченого ОСОБА_3, представника потерпілого та ОСОБА_4 він не знав, ніяких стосунків не підтримував.

На час скоєння даного кримінального правопорушення, він працював начальником ОСОБА_15 ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області.

Йому відомо, що ОСОБА_3 скоєно злочин за ч.2 ст.121 КК України.

На місце скоєння даного злочину, він не виїжджав. Йому не відомо, чи виїжджав хтось із робітників прокуратури на дане місце злочину.

Пояснив, що коли вчиняється злочин, слідчо-оперативна група виїжджає до заявника чи на місце скоєння. Коли злочин тяжкий чи особливо тяжкий, ніхто не шукає заявника, працюють лише над розкриттям злочину. Взагалі на місце злочину виїжджає слідчо-оперативна група, начальник кримінальної міліції, можливий виїзд чергового. Інформує чергову частину той, хто виїжджає на місце злочину. Хто був черговий 07.03.2015 року, сказати не може. Він не міг дізнатися про скоєний злочин ніяк, крім як за викликом 102, яке надходить до міського управління, а потім дана інформація передається по райвідділах.

На запитання вказав, що в рапорті стоїть не його підпис, чий не знає.

Показами свідка ОСОБА_21, який у суді пояснив про те, що в першій половині 2015 року він перебував на добовому чергуванні в приміщенні ОСОБА_15 Чергова частина сповістила його про те, що було скоєно вбивство й на місце виїхала слідчо- оперативна група, він же залишився в райвідділку. Однак, через деякий час йому повідомили, що затримали особу, що вчинила злочин. Після чого обвинуваченого ОСОБА_3 співробітники ОСОБА_15 доставили до його кабінету. Не пам’ятає, чи був ОСОБА_3 в наручниках, одяг його був брудним. Коли та о котрій годині його доставили, не пам’ятає. Всі доставлені особи реєструються в журналі.

Ним виконувалися вимоги ст.208-210 КПК України. В приміщенні кабінету у ОСОБА_3 були відібрані пояснення щодо обставин, що саме він пояснював, вже не пам’ятає. Він задавав обвинуваченому запитання, звідки в нього тілесні ушкодження, ОСОБА_3 не казав, що отримав їх від робітників ОСОБА_15 чи іншого, взагалі не пояснював хто спричинив йому тілесні ушкодження.

Далі вони відвезли обвинуваченого на освідування на предмет алкогольного чи наркотичного сп’яніння. При наявності заяв ОСОБА_3 про те, що тілесні ушкодження отримав від дій робітників міліції, він би діяв відповідно до законодавства, а саме повідомив керівництво, відвіз би обвинуваченого на освідування та відібрав пояснення від обвинуваченого, чекав інших вказівок від керівництва. Однак, таких заяв ОСОБА_3 йому не робив. Не пам’ятає, щоб ОСОБА_3 заявляв, що дані тілесні ушкодження отримав він родичів загиблого. Йому ОСОБА_3 не заявляв про обставини щодо його незаконного утримання в райвідділку.

Які саме покази давав ОСОБА_3К не пам’ятає, у разі надання ним показів з приводу його тілесних ушкоджень, дані пояснення ним би перевірялися. Протокол допиту для ознайомлення надавався.

Потім ОСОБА_3 повернули до райвідділку та через деякий час вивозили до суду на обрання запобіжного заходу. Вже не пам’ятає, коли саме було затримано обвинуваченого, й хто залучав захисника ОСОБА_22, також не пам’ятає. Протокол затримання складався ним. Не пам’ятає, яким чином була сповіщена матір про затримання ОСОБА_3

Вказав, що не може пояснити де перебував обвинувачений з 07.03.2015 року до 09.03.2015 року, тобто до його затримання. Оскільки ОСОБА_3 не був затриманий, останній міг покинути його кабінет самостійно. До моменту обрання запобіжного заходу, ОСОБА_3 міг самостійно пересуватися. Коли він перебував в райвідділку, то був під наглядом працівників міліції. Йому не відомо, де ночував ОСОБА_3

В його присутності до ОСОБА_3 примусові заходи та тортури з боку робітників міліції не застосовувалися.

Також на запитання пояснив, що не пам’ятає, хто був з ним на чергуванні. Іноді працює дві слідчі групи, інколи одна. Якщо один слідчий займався збиранням інформації, то інший слідчий вносить відомості до ЄРДР, яка вноситься протягом доби. Час внесення відомостей в ЄРДР не відображається, у витягу теж не має такої інформації.

Не пам’ятає, чи прохав його ОСОБА_3 призначити йому захисника чи зателефонувати матері. Не пам’ятає, чи повідомляв ОСОБА_16 про обставини справи, не пам’ятає, які свідки були доставлені до райвідділку.

Вже не пам’ятає всіх процесуальних дій, які проводив, однак їх підтверджує.

Показами свідка ОСОБА_23, яка в судовому засіданні вказала, що обвинувачений ОСОБА_24 її син.

07 березня 2015 року приблизно з 10 години по 11 годину її син ОСОБА_25 привів бабусю на ринок «Північний», де вона працювала, після чого пішов ремонтувати мережу інтернет.

Приблизно о 17 годині, у подвір’ї будинку №106 по пр.ім.Газети «Правда» вона зустріла сина ОСОБА_25 із другом ОСОБА_23, одяг на синові був в повному порядку. Вона попрохала його прийти додому та посидіти з бабусею.

В подальшому, 09 березня 2015 року вона побачила свого сина вже в суді, на якому були тілесні ушкодження.

Показами експерта ОСОБА_26, який в судовому засіданні пояснив про те, що він як експерт прибув на місце скоєння злочину в складі слідчо-оперативної групи й оглядав труп, про що було складено протокол огляду трупа ОСОБА_4, в який все було чітко та правильно викладено.

Труп був розташований на землі, обличчям донизу. Верхні ліві кінцівки були заведені під тулуб, праві – під прямим кутом, нижні кінцівки були зігнуті. На обличчі трупа виявлені рани, які фіксувалися в протоколі коротко.

Як правило огляд трупу розпочинається з положення, в якому знаходиться, потім описується одяг, за необхідністю труп перевертають, далі оглядається голова, шия та далі донизу. В ході огляду коротко фіксуються наявні тілесні ушкодження, які можливо встановити при даному освітленні, а вже потім в ході розтину можуть бути виявлені і інші ушкодження. На місці скоєння злочину тяжкість нанесених тілесних ушкоджень не визначається, а встановлюється в ході дослідження. Однак, всі виявлені у ОСОБА_4 тілесні ушкодження, спричинені прижиттєвою. При цьому, послідовність спричинення виявлених у ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, встановити неможливо, можна сказати, що вони спричинені в короткий проміжок часу.

Смерть ОСОБА_4 настала від внутрішньочерепної травми, з крововиливами під тверду мозкову оболочку та під м"які мозкові оболонки, що ускладнилось набряком головного мозку, про що і зазначено у висновку судово-медичної експертизи, акті, які експерт підтримав. Вказав, що навіть в умовах надання медичної допомоги, при таких тілесних ушкодженнях в області голови, може наступити смерть. Всі тілесні ушкодження у ОСОБА_4 спричинені прижиттєвою. Після отриманої черепно-мозкової травми, ОСОБА_4 не міг активно пересуватись, здійснювати якісь дії, кожен організм реагує по різному на дану травму, однак активно ОСОБА_4 пересуватись, категорично не міг.

У висновку експертизи зазначено, що смерть ОСОБА_4 настала за 14-16 годин, однак тоді експерт прийняв такий висновків виходячи з динаміки трупних плям, однак не врахував динаміку ректальної температури. 08 березня 2015 року, враховуючи, що на момент скоєння злочину температура на вулиці була низькою, тому ним й вимірялась ректальна температура трупу. Вказав, що коли температура на вулиці тепла, вони використовують таблицю появи трупних плям, але тоді коли температура низька, зміна трупних плям відбувається повільніше. Тобто, чим нижче температура на вулиці, тим труп швидше остигає і часові рамки настання смерті ОСОБА_4 07 березня 2015 року можуть бути змінені, а тому встановити точний час смерті ОСОБА_4 07 березня 2015 року складно, в денний час.

Вже не пам’ятає, скільки понятих було залучено до огляду трупу, але занесені до протоколу відомості він читав, там все було зазначено правильно.

А також дослідженими письмовими доказами по справі:

Протоколом огляду від 08 березня 2015 року, відповідно до якого предметом огляду є ділянка місцевості, розташована по Запорізькому шосе, 55 у м.Дніпропетровську, яка є територією цвинтаря. Під час огляду виявлені та вилучені 4 розрізані фрагменти пластикової пляшки й горловини пластикової пляшки з фольгою та слідами горіння ( том 1 а.с.18).

Протоколом огляду від 09 березня 2015 року, згідно до якого предметом огляду є речі, в які був одягнений померлий ОСОБА_4, а саме: светр сірого кольору із ґудзиками спереду зверху у кількості 4 штук, який має сліди речовини бурого кольору, зверху навколо горла, знизу з правого боку спереду, присутні плями бурого кольору, светр порізів або інших пошкоджень немає. Оглянута куртка чорного кольору, яка має капюшон з хутром по краях. На куртці по краях та на верхній частині спереду маються плями бурого кольору, по краях та на хутрі капюшона присутні плями бурого кольору. Куртка пошкоджень немає. Оглянута футболка біло-синьо-чорного кольору із плямами речовини бурого кольору спереду, пошкоджень немає. Джинси синього кольору із ременем на поясі коричневого кольору, спереду на колінах та знизу із правого боку зверху присутні сліди бруду. Джинси пошкоджень не мають. Труси сірого кольору, без пошкоджень. Гамаші чорного кольору, без пошкоджень. Кросівки із надписом «Ecco» чорного кольору з малюнком на підошві у вигляді смуг, розташованих вглиб паралельно одна до одної, у розташуванні перпендикулярно та послідовно одна до одної. На поверхні кросівок зверху та на підошві присутні сліди бруду. Оглянуті шкарпетки темно-синього кольору, без пошкоджень. Вищезазначені речі були поміщені в поліетиленовий пакет та опечатані ( том 1 а.с.19).

Протоколом огляду від 08.03.2015 року, відповідно до якого предметом огляду є речі, добровільно надані ОСОБА_3, а саме: чоловіча куртка кольору «хакі», з капелюхом, яка в районі рукавів має механічні пошкодження у вигляді дірок та розривів. Виявлено, що куртка в районі рукавів, передньої частини, має безліч плям бурого кольору. В правій зовнішній кишені цієї куртки знаходиться мобільний телефон марки «Nokia» чорного кольору, який на момент огляду знаходиться у вимкненому стані. Під акумуляторною батареєю даного мобільного телефону знаходиться картка мобільного оператора «Київстар» білого кольору та паперова бірка, на якій маленькими літерами виконано запис Nokia Model 1800 IMEI 355961042465256, мобільний телефон марки «Самсунг» з корпусом комбінованого сіро-білого кольору, який на момент огляду перебуває у вимкненому стані. В даному мобільному телефоні знаходиться картка мобільного оператору «МТС Україна» та паперова бирка із зазначенням серійного номеру телефону ІМЕІ 358157041857018. В ході огляду джинсів світлого кольору, виявлені механічні пошкодження в передній частини у вигляді горизонтальних порізів ( 2 на правів штанині та 1 на лівій). Встановлено, що дані джинси мають спереду множинні плями бурого кольору в районі колін, у нижній частині штанів та правої задньої кишені. Проведеним оглядом взуття встановлені чоловічі туфлі чорного кольору зі шкіри зі штучним хутром коричневого кольору, шнурками чорного кольору. Лівий туфель має на верхній частині носка пляму бурого кольору. Під час огляду вилучена чоловіча кутка, джинси, чоловіче взуття зі слідами речовини бурого кольору, мобільні телефони марки «Нокіа» та «Самсунг» ( том 1 а.с. 37-39).

Протоколом отримання зразків крові у ОСОБА_3 для експертизи в присутності захисника адвоката ОСОБА_27 від 16.04.2015 року ( том 1 а.с.40)

Висновком експерта №998 е від 16.03.2015 року, відповідно до якого, у ОСОБА_5 видимих тілесних ушкоджень чи слідів від їх загоєння в області голови, обличчя, тулубу та кінцівок оглядом не виявлено ( том 1 а.с.89-90).

Копією лікарського свідоцтва про смерть №626, яким встановлена смерть ОСОБА_4 08.03.2015 року, причиною смерті стали: набряк головного мозку, крововиливи в речовину та оболонки головного мозку, внутрішньочерепна травма, напад з використанням тупого предмету з метою вбивства чи нанесення ушкоджень ( том 1 а.с.107).

Актом судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_4, відповідно до висновків якого, при дослідженні трупа виявлені: синці навколоочних ділянках, множинні рани на підборідді з переходом на слизову нижньої губи, рани проникають в порожнину рота, дном ран є ясна нижньої губи, рана на нижній повіці лівого ока біля зовнішнього краю, дном рани є слизова оболонка нижньої повіки, в товщі м’яких покровів голови крововиливи, в правій скроневій ділянці та в лівій скроневій, під твердою мозковою оболонкою крововилив, в ділянці проекції правої скроневої кістки, під м’якими мозковими оболонками на верхній поверхні крововилив, в ліву скроневу частку, на верхній поверхні обох півкуль мозочку крововиливи, крововилив у верхній ділянці лівої орбіти розміром 3,5х2см, перелом 8-го ребра по задньо-пахвовій лінії ліворуч без пошкодження пристінкової плеври, в ділянці перелому мається вогнищевий крововилив, лінійний перелом верхньої щелепи в ділянці вуздечки слизової оболонки верхньої губи, з травматичною екстракцією 1,2 зуба на верхній щелепі ліворуч, 1 зуба на нижній щелепі ліворуч і ділянці перелому виявлено крововиливи в слизову верхньої і нижньої губи.

Смерть ОСОБА_4 наступила від внутрішньочерепної травми, яка в своєму перебігу протікала з крововиливом під тверду мозкову оболонку та крововиливами під м’які мозкові оболонки, яка ускладнилась набряком головного мозку, що підтверджується даними судово-медичного дослідження трупу та даними додаткових методів дослідження.

Виявлені при дослідженні трупа вищезазначені тілесні ушкодження у вигляді: внутрішньочерепної травми, виникли прижиттєво, незадовго до настання смерті, від дії тупого твердого предмету (предметів) або при ударі об такий (такі), і знаходяться в причинному зв’язку з настанням смерті.

ОСОБА_22 на підборідді з переходом на слизову нижньої губи з переломом верхньої щелепи в ділянці вуздечки слизової оболонки верхньої губи, а також травматична екстракції 1,2 зуба на верхній щелепі, 1 зуба на нижній щелепі ліворуч з крововиливами в слизову верхньої і нижньої губи виникли прижиттєво, незадовго до настання смерті, від дії тупого твердого предмету (предметів) або при ударі об такий (такі), і не знаходяться в причинному зв’язку з настанням смерті.

Перелом 8-го ребра по задньо-пахвовій лінії ліворуч, без пошкодження пристінкової плеври, в ділянці проекції перелому з вогнищевим крововиливом, виник прижиттєво, незадовго до настання смерті від дії тупого твердого предмету (предметів) або при ударі об такий (такі), і не знаходяться в причинному зв’язку з настанням смерті.

При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропілів, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти.

При судово-імунологічному дослідженні крові з трупа встановлена група А з ізогемаглютиніном анти – В, за ізосерологічною системою АВ0.

Морфологічних ознак захворювань, на які за життя міг хворіти потерпілий, не виявлено (том 1 а.с.109-111).

Висновком судово-медичної експертизи №626/199-Е від 06.05.2015 року, відповідно до висновків якого, враховуючи ступінь вираженності трупних явищ, пору року, місце перебування трупа, смерть ОСОБА_4 настала за 14-16 годин до моменту проведення огляду трупа на місці події.

Смерть наступила від внутрішньочерепної травми, яка в своєму перебігу протікала з крововиливом під тверду мозкову оболонку та крововиливами під м’які мозкові оболонки, яка ускладнилася набряком головного мозку.

Виявлені при експертизі трупа тілесні ушкодження у вигляді внутрішньочерепної травми, виникли прижиттєво, незадовго до настання смерті від дії тупого твердого предмета (предметів) або при ударі об такий (такі), і знаходиться в причинному зв'язку з настанням смерті та стосовно до живих осіб, відносяться до категорії тяжких тілесних пошкоджень. Множинні рани на підборідді з переходом на слизову нижньої губи з переломом верхньої щелепи в ділянці вуздечки слизової оболонки верхньої губи, а також травматична екстракція 1,2 зуба на верхній щелепі, 1 зуба на нижній щелепі ліворуч з крововиливами в слизову верхньої і нижньої губи виникли прижиттєво, незадовго до настання смерті, від дії тупого твердого предмета (предметів) або при ударі об такий (такі), і не знаходиться в причинному зв'язку з настанням смерті. Перелом 8-го ребра по задньо-пахвовій лінії ліворуч без ушкодження пристінкової плеври, в ділянці проекції перелому з вогнищевим крововиливом, виник прижиттєво, незадовго до настання смерті, від дії тупого твердого предмета (предметів), або при ударі об такий (такі), і не знаходиться в причинному зв'язку з настанням смерті.

В ділянку обличчя було нанесено не менше двох - трьох ударів, в ділянку грудної клітини не менше одного удара. Ушкодження виникли від дії тупого предмету (предметів) чи ударі об такий (такі), можливо від дії руки стиснутою в кулак, ногою взутою в взуття або тупим твердим предметом з обмеженою контактною поверхнею. Морфологічних ознак різночасового виникнення тілесних ушкоджень не виявлено, тому встановити послідовність їх виникнення не представляється можливим.

Судово-медичних даних немає, щодо тілесних ушкоджень, що могли свідчити про боротьбу або самооборону.

При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропілів, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти. (том 1 а.с.114-117).

Висновком судово-імунологічної експертизи №208к від 17.04.2015 року, відповідно до якого, кров ОСОБА_3 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти –В, за ізосерологічною системою АВ0 ( том 1 а.с.143).

Висновком судово-імунологічної експертизи №521, відповідного до якого, в обох змивах, вилучених на марлеві тампони, з долонь громадянина ОСОБА_3 встановлена наявність крові людини. При серологічному дослідженні вказаних слідів крові, в них виявлені антиген А, що не виключає можливості походження цих слідів за рахунок крові особи (осіб) з групою А з ізогемаглютиніноманти-В, за ізосерологічною системою АВ0.

Оскільки в цих слідах, виявлений антиген А, який є групо специфічним як для крові потерпілого ОСОБА_4С, так і для крові громадянина ОСОБА_3, тому не можна виключати можливість походження вказаних слідів як за рахунок крові потерпілого ОСОБА_4С, так і за рахунок крові ОСОБА_3 (том 1 а.с. 125,126).

Висновком судово-імунологічної експертизи №522 , відповідно до якого, в слідах на речах ОСОБА_3, а саме: на куртці (об’єкти №№1-20), на джинсових штанах (об’єкти №№21-32), на парі туфель (об’єкти №№33-38) встановлено наявність крові людини.

При серологічному дослідженні вказаних слідів крові, у всіх слідах на куртці та на джинсових штанах, а також в частині слідів на парі туфель ( а саме на туфлі на ліву ногу – об’єкти №№36,37) виявлений антиген А, а в об’єктах №№1,4,6,11,15,16,22,23,26,30,31 – ще й ізогемаглютинін анти-В, що не виключає можливості походження вказаних слідів за рахунок крові особи (осіб) з групою А з ізогемаглютиніном анти-В, за ізосерелогічною системою АВ0..

В деяких слідах крові на парі туфель (об’єкти №№33-35 – на туфлі на праву ногу, №38 – на туфлі на ліву ногу) виявлені антиген А і ОСОБА_28 результат не виключає можливості походження вказаних слідів за рахунок крові особи (осіб) з групою крові АВ, за ізосерологічною системою АВ0. Однак, не виключена можливість суміші крові в цих слідах від двох й більше осіб з виявленими груповими властивостями, в саме від осіб з групою АВ, за ізосерологічною системою АВ0, А з ізогемаглютиніном анти-В, за ізосерологічною системою АВ0, В з ізогемаглютиніном анти-А, за ізосерологічною системою АВ0.

Сліди крові на куртці та на джинсових штанах, частина слідів на туфлі на ліву ногу ( об’єкти №№36,37) могли виникнути як за рахунок крові потерпілого ОСОБА_4 С,С., так й за рахунок крові самого підозрюваного ОСОБА_3, оскільки в цих слідах, виявлений антиген А, який є групо специфічним як для крові потерпілого ОСОБА_4 та і для крові ОСОБА_3 ( том 1 а.с.133-139).

Висновком судово-медичної експертизи №392 від 08.05.2015 року, згідно до якого, в піднігтьовому вмісті обох рук ОСОБА_3 (об’єкти №№1,2), що був наданий на дослідження, встановлена наявність крові та виявлений білок людини, при цитологічному дослідженні мікрочастки тканин людини не знайдені.

При цитологічному дослідженні встановлено, що кров в об’єктах №№1,2 належить особі чоловічої генетичної статі, при її серологічному дослідженні крові виявлений антиген А ізосерологічної системи АВ0.

Результати серологічного та цитологічного досліджень та групові характеристики крові осіб, що проходять по даному кримінальному провадженню, дають можливість припустити, що кров в піднігтьовому вмісті обох рук ОСОБА_29 могла походити від чоловіка (чоловіків) з групою крові А з ізогемаглютиніном анти- В ізосерологічної системи АВ0, в тому числі, як від нього самого, так і від потерпілого ОСОБА_4 ( том 1 а.с.146-148).

Висновком судово-психіатричної експертизи №117 від 15.05.2015 року, відповідно до якого, ОСОБА_3 в період часу, який відноситься до інкримінованого йому діяння, хронічними душевними захворюваннями, недоумством, тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності або іншим хворобливим порушенням психічної діяльності не страждав.

За своїм психічним станом під час інкримінованого йому діяння, ОСОБА_3 міг віддавати собі звіт в своїх діях (без дії) та керувати ними.

Випробуваний ОСОБА_3 на цей час будь-якими психічними захворюваннями також не страждає.

За своїм психічним станом і на цей час ОСОБА_3 може віддавати собі звіт своїм діям (бездіям) та керувати ними.

В застосуванні примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3 не потребує ( том 1 а.с.212-214).

Даними висновку експерта №4 від 06 січня 2017 року, відповідно до якого,згідно аналізу наданої медичної (амбулаторні картки, 6 рентген-знімків) документації, даних обстеження, комісією експертів встановлено: закритий надмищелковий перелом правої плечової кістки ( 18.07.1997р.), який зрісся і на момент проведення комісійної судово-медичної експертизи призвів до виникнення легкої варусної деформації в правому ліктьовому суглобі ( розгинання в суглобі повне, згинання обмежене частково до 100); закриті підголовчасті перелом ІІІ та ІV плюснових кісток правої стопи ( 24.06.2011р.) з задовільним стоянням відламків, які зрослись та на момент проведення комісійної судово-медичної експертизи не призвели до порушення функції правої стопи.

На момент проведення комісійної судово-медичної експертизи рухи в суглобах верхніх та нижніх кінцівок збережені практично в повному обсязі, функція верхніх та нижніх кінцівок не порушена, працездатність збережена в повному обсязі.

Загальний стан травмованих (правої плечової кістки - 18.07.1997р. та ІІІ та ІV-ї плюснових кісток правої стопи ( 24.06.2011р.) правих верхньої та нижньої кінцівок, працездатність яких не порушена – свідчить, що будь-яких перешкод для активних, координованих, цілеспрямованих рухів, які б могли перешкоджати заподіянню тілесних ушкоджень ОСОБА_3 – не встановлено .

Речовими доказами – фрагментами пластикових пляшок, марлевими тампонами зі змивами з правої та лівої рік ОСОБА_3, марлевим тампоном з контрольним змивом, чоловічою курткою кольором хакі з плямами речовини бурого кольору, джинсами світлого кольору з плямами речовини бурого кольору, туфлі чорного кольору, 3 паперовими конвертами з осадами та витяжками, 2 паперовими конвертами з нігтьовими зрізами ОСОБА_3, паперовим конвертом зі зразками крові ОСОБА_3, светром сірого кольору з плямами речовини бурого кольору, курткою чорного кольору з плямами речовини бурого кольору, джинсами синього кольору з паском та речовиною бурого кольору, футболкою біло-синьо-чорного кольору з плямами речовини бурого кольору, трусами сірого кольору, гаманцем чорного кольору, кросівками чорного кольору, шкарпетками синього кольору, мобільними телефонами марки «Нокія» та «Самунг», посмертною дактилокартою ОСОБА_4 ( том 1 а.с.127-128, а.с.140-141, а.с.161-162, а.с.163-164, а.с.165-166, а.с.167- 168), які передані на зберігання до камери схову речових доказів ОСОБА_15 ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області та були оглянуті під час судового розгляду.

Висновком експерта №107 -МК від 29.01.2018 року з фототаблицею, згідно якого на куртці ОСОБА_4, на зовнішніх і внутрішній її поверхнях сліди, схожі на засохлу кров, візуально не виявлені. В верхніх відділах передньої частини і спинки светра, а також в області комірця- стійки виявлені забруднення, які частково проникають на спідню поверхню светра і можуть бути слідами засохлої крові.

Характер слідів вказує, що вони є елементарними слідами- просякненнями, які можуть свідчити про те, що поглинаюча поверхня в"язаного матеріалу певний час контактувала з рідким барвником ( можливо з кров"ю), не виключено, при обставинах коли рідкий барвник повільно стікав на поверхню светра, розташованої нижче джерела рідкого барвника ( наприклад рани, що кровоточила).

Поодинокий слід, схожий на висохлу кров, виявлений в верхніх відділах передньої половинки джинсів ліворуч, віднесений до складного сліду-потьоку, який утворився на поверхні тканини внаслідок стікання ( під дією сил тяжіння та явища змочування) рідкого барвника ( невиключно, крові), в двох послідовних напрамках : спочатку. майже стрімко зверху-вниз, вірогідно, при вертикальному ( або близькому до такового) положенні потерпілого, а потім - в косо- поперечному ( в косо-горизонтальному) напрямку зліва-направо, зверху-вниз, при зміні положення потерпілого, прогнозовано, при нахилі його вправо.

Висновком експерта №108 -МК від 29.01.2018 року з фототаблицею, згідно з яким представлені на експертизу предмети одягу обвинуваченого ОСОБА_3 були попередньо піддані судово-імунологічному дослідженню, яке супроводжувалась змивами слідів, вилученням ( вирізкою) зразків матеріалу з місць локалізації плям, схожих на кров, що призводить до зміни (спотворення) первинного виду, властивостей, природи слідів, а в ряді випадків до повного їх знищення. Останнє унеможливлює проведення судово-медичного криміналістичного дослідження одягу і взуття обвинуваченого ОСОБА_3 на предмет встановлення характеру, механізму та динаміки утворення можливо наявних на об"єктах слідів крові.

В ході судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_3 провину у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України не визнав та пояснив, що 07.03.2015 року ОСОБА_7 чи ОСОБА_6 запропонували піти на кладовище, хто саме приніс тютюнову суміш на кладовище, він не пам’ятає. Він не заходив до магазину та не придбав там цю суміш для куріння, інші до магазину заходили. Апарат для куріння суміші зробив ОСОБА_4

Перебуваючи вже на кладовищі разом із ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, він перший став курити суміш, потім інші, після чого їм стало погано.

Після того як він прийшов до тями, ОСОБА_6 на кладовищі не було, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 лежали на землі, а біля нього стояв ОСОБА_4, в нього в руках був мобільний телефон. ОСОБА_4 став говорити йому, що він догрався та що його "прийме" міліція. На ці слова потерпілого він зрозумів, що останній викликав міліцію чи хоче викликати робітників міліції через те, що вони курили. Став казати, щоб ОСОБА_4 дав йому свій телефон, так як він хотів подивитися, чи телефонував той до міліції, однак потерпілий не віддавав, й він наніс ОСОБА_4 один удар кулаком в область губи, при цьому ОСОБА_4 його не бив.

Від цього удару в нього на руці залишилися ушкодження. Від його удару ОСОБА_4 впав, він забрав його телефон та сказав, що вечері поговоримо і він віддасть йому телефон, після чого пішов. Телефон ОСОБА_4 забрав для того, щоб перевірити чи телефонував той до міліції, оскільки потерпілий не хотів віддавати йому телефон.

Коли він йшов з кладовища, там залишилися ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 По дорозі йому стало погано, він впав, й побачив, як ОСОБА_5 став наносити ОСОБА_4 удари кулаком. Він не став повертатися, оскільки не хотів влізати в конфлікт ОСОБА_5 та ОСОБА_4 й гадав, що вони самі розберуться. Не бачив, щоб ОСОБА_5 бив ОСОБА_4 палицею чи ногами. ОСОБА_5 наносив потерпілому удари в область обличчя, коли останній лежав на землі. Йому відомо, що ОСОБА_29 займався єдиноборством – дзюдо, його батько працював в міліції чи ДАІ.

Коли він повернувся додому до квартири по пр.ім.Газети «Правда», ОСОБА_5 запропонував йому зустрітися з ним й привів в кафе-бар «Чека», де став говорити всім, що він вбив ОСОБА_4, й люди стали його бити. По дзвінку ОСОБА_5, до кафе прийшов ОСОБА_10, який викликав працівників міліції.

Після чого його відвезли на кладовище й там його продовжили бити вже робітники міліції. З кладовища його відвезли до райвідділку, де він перебував до 09.03.2015 року. В райвіділку відносного нього застосовували тортури, на третій день знаходження там він надав показання, в яких визнав свою провину. 08.03.2015 року він познайомився з адвокатом, котра в суді сказала йому, щоб він не змінював покази та визнав провину, після чого йому застосували запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вказав, що не міг із значною силою наносити тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_4, так як в нього були переломи рук та ніг. Він лише один раз вдарив потерпілого в область губи.

Зазначив, що на телефон потерпілого ОСОБА_4 хтось телефонував, він не говорив, де знаходиться ОСОБА_4 по телефону.

Також пояснював, що в ОСОБА_15, слідчі Шигін та Грановський друкували текст показів на комп’ютері та давили їх йому на підпис. Слідчий Грановський не спричиняв йому тілесних ушкоджень, лише змушував його надавати потрібні покази, надав на підпис надрукований протокол та говорив, що так буде краще.

На кладовищі оперативні співробітники з нього знущалися, застосували фізичне насильство, казали, щоб він зізнався у злочині, що бив потерпілого палицею та ногами. Коли його привезли до райвідділку, то прикували його до крісла кайданами й також казали, щоб він зізнавався у вбивстві ОСОБА_4

Частина виявлених в нього тілесних ушкоджень дійсно спричинена знайомими потерпілого, а всі інші – вибита щелепа, поломане ребро, завдали йому робітники міліції. Він звертався в медичну частину СІЗО для надання медичної допомоги, до прокуратури з приводу застосування до нього фізичного насильства, не звертався.

Він надавав слідчому Грановському показання, але вони були вимушені, оскільки згадуючи про те, що відбулося вночі, він боявся за своє життя, а тому надавав потрібні їм покази. Які саме покази надавати, йому розповідали оперативні співробітники. Слідчий експеримент проведено за його участю добровільно, але слідчий Плешко перед даною дією, надавав рекомендації з приводу показів.

Вказав, в судовому засіданні при застосуванні йому запобіжного заходу, він говорив, що йому потрібна медична допомогу, йому казали, що в СІЗО допоможуть.

Вищевказані ствердження обвинуваченого ОСОБА_3 щодо не причетності до інкримінованого правопорушення, суд не може прийняти як доказ його не винуватості, бо вони спростовуються дослідженими та перевіреними під час судового розгляду доказами щодо встановлених судом обставин скоєного кримінального правопорушення, з наступних підстав.

Судом в ході розгляду кримінального провадження встановлено, що смерть потерпілого ОСОБА_4 настала саме від умисних протиправних дій ОСОБА_3 - умисного спричинення потерпілому ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть ОСОБА_4

Так, відповідно до судово-медичних досліджень тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_4, встановлено, що його смерть настала від внутрішньочерепної травми, які в своєму перебігу протікала з крововиливом під тверду мозкову оболонку та крововиливами під м’які мозкові оболонки, яка ускладнилась набряком головного мозку, що виникли прижиттєво, незадовго до настання смерті, від дії тупого твердого предмету (предметів) або при ударі об такий (такі) і знаходяться в причинному зв’язку з настанням смерті.

Інші виявлені у ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: рани на підборідді з переходом на слизову нижньої губи з переломом верхньої щелепи в ділянці вуздечки слизової оболонки верхньої губи, а також травматична екстракція 1 та 2 зуба на верхній щелепі, 1 зуба на нижній щелепі ліворуч з крововиливами в слизову верхньої і нижньої губи, перелом 8-го ребра по задньо-пахвовій лінії ліворуч, без пошкодження пристінкової плеври, в ділянці проекції перелому з вогнищевим крововиливом, виникли прижиттєво, незадовго до настання смерті від дії тупого твердого предмету (предметів) або при ударі об такий (такі), і не знаходяться в причинному зв’язку з настанням смерті.

Експертами зазначено, що в ділянку обличчя потерпілого було спричинено не менш двох-трьох ударів, в ділянку грудної клітини – не менше одного удару. Ушкодження виникли можливо від дії руки стиснутою в кулак, ногою взутою у взуття або тупим твердим предметом з обмеженою контактною поверхнею.

При цьому вказано, що морфологічних ознак різночасового виникнення тілесних ушкоджень не виявлено.

Під час судового розгляду, обвинувачений не заперечував що, дійсно 07 березня 2015 року в денний час перебував на кладовищі по Запорізькому шосе в м.Дніпро, де він разом з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 курили суміш, від якої всім стало погано. Через деякий час, коли він прийшов до тями, ОСОБА_6 не було, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 були без свідомості, а в нього з ОСОБА_4 виник конфлікт, оскільки ОСОБА_4 хотів подзвонити до міліції. За це він його вдарив його кулаком в обличчя, від чого ОСОБА_4 впав. Він у нього забрав телефон, щоб впевнитись, куди той дзвонив, повідомив, що телефон ОСОБА_4 віддасть ввечері й пішов з кладовища. Коли він уходив, то бачив як ОСОБА_5 намагається нанести декілька ударів кулаком в обличчя ОСОБА_4

Однак, суд вважає дані покази обвинуваченого надуманими, оскільки в ході судового розгляду вони не знайшли свого підтвердження.

Так, в судовому засіданні встановлено, що після куріння даної суміші, коли всім стало погано, першим з кладовища пішов ОСОБА_6, який намагався викликати швидку, але оскільки не знав точної адреси, направився додому, де про ці події розповів братові ОСОБА_8 Наявних тілесних ушкоджень ОСОБА_6 не мав.

В цей час на кладовищі, втратив свідомість, залишались ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_7

Покази ОСОБА_6 підтвердив допитаний в якості свідка ОСОБА_8 При цьому, дані свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_8 також вказали, що перебуваючи вдома їм зателефонував ОСОБА_5, який зазначив, що на кладовищі без свідомості знаходяться ОСОБА_7 та ОСОБА_4, а ОСОБА_3 в цей час вже не було. Відразу повернувшись на кладовище, брати ОСОБА_6 та ОСОБА_8 побачили ОСОБА_7 та ОСОБА_5, які тілесних ушкоджень не мали, крові на їх одежі також не було.

Допитаний неодноразово свідок ОСОБА_5 вказав, що дійсно втратив свідомість після куріння на кладовищі й після того, як він прийшов до тями, він побачив ОСОБА_7, який був ще без свідомості та ОСОБА_4 Коли він до нього підійшов, той не дихав, був побитий, не ворушився та не відповідав йому . Він допоміг ОСОБА_7 прийти до тями й після подзвонив братам ОСОБА_8. Дочекавшись братів, вони пішли з кладовища, а він поїхав до себе додому, щоб знайти ОСОБА_3, якого єдиного не було на кладовищі і тому вони вирішили, що це ймовірно ОСОБА_3 побився з ОСОБА_4 Надалі, коли в цей же вечір 07 березня 2015 року він зустрівся з ОСОБА_3, його одежа була в крові, а кулаки збиті та в крові, також ОСОБА_3 мав при собі мобільний телефон ОСОБА_4 ОСОБА_23 він сказав ОСОБА_3 йти до райвідділку і коли вони разом туди направлялись, по дорозі біля кафе зустріли ОСОБА_10, на питання якого ОСОБА_3 повідомляв, що це він вбив ОСОБА_4, за що ОСОБА_10 його вдарив в обличчя, а інші поклали на асфальт й викликали працівників поліції.

Свідок ОСОБА_7 вказав, що коли прийшов до тями, піднятись йому допоміг ОСОБА_5 й після того як вони підійшли до ОСОБА_4, то побачили на його обличчі велику гематому, ОСОБА_3 не було. ОСОБА_5 подзвонив братам ОСОБА_8. Дочекавшись братів, вони знов намагались викликати швидку, але не знали точної адреси, після чого всі разом ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 пішли з кладовища, викликали ОСОБА_5 таксі та розійшлись. ОСОБА_7 також позначив, що вже перебуваючи вдома, йому подзвонив ОСОБА_10, й сказав, що зустрів ОСОБА_3 з мобільним телефоном ОСОБА_4, а самого ОСОБА_4 не було вдома й запропонував їм повернутись на кладовище, що він разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 і зробив, але коли вони туди прийшли, там вже знаходились працівники міліції.

Допитаний свідок ОСОБА_10 підтвердив дані покази ОСОБА_7 й зазначав, що дійсно бачив ОСОБА_3 разом з ОСОБА_5 Одежа ОСОБА_3 була в крові, а кулаки збиті й він йому зізнався, що це він ( ОСОБА_3К.) побив ОСОБА_4, після чого він зателефонував в поліцію.

Дані покази свідка ОСОБА_10 підтверджуються наявним в матеріалах справи рапортом ( том 1 а.с.10), де зазначено, що 07.03.2015 року до ЧЧ ОСОБА_15 ДМУ через оператора "102" надійшло повідомлення про те, що на території цвинтаря знаходиться труп ОСОБА_4 А також висновком судово-медичної експертизи обвинуваченого ОСОБА_3, у якого саме на кистях рук виявлені тілесні ушкодження, в тому числі у вигляді 10 саден та ділянок осаднення- на тильній поверхні лівої кисті в проекції голівок 2-ї та 3-ї п"ясних кісток, на тильній поверхні правої кисті в проекції голівок 2-ї,3-ї та 5-ї п"ясних кісток. ( том 1 а.с.102-104)

При цьому, у свідка ОСОБА_5 згідно висновків судово-медичної експертизи видимих тілесних ушкоджень чи слідів від їх загоєння в області голови, обличчя, тулубу та кінцівок оглядом не виявлено. ( том1 а.с.89-90)

Тобто, вищезазначені показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 щодо подій перебування на кладовищі по Запорізькому шосе в м.Дніпро 07 березня 2015 року є послідовними, чіткими та такими, що узгоджуються між собою та не мають суттєвих протирічь. Об"єктивних причин ставити під сумнів показання даних свідків, які доповнюють одне одного, судом не встановлено.

Також, вони підтверджуються показами свідка ОСОБА_10, протоколом огляду від 08.03.2015 року, за яким, в тому числі, було оглянуті речі ОСОБА_3 та два наданих мобільних телефони, один із яких марки «Nokia» чорного кольору, з карткою мобільного оператора «Київстар» ІМЕІ 355961042465256, належав потерпілому ОСОБА_4

Тобто, вищевказані свідки ОСОБА_30, ОСОБА_6, ОСОБА_7, що разом з ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 в денний час прийшли на кладовище 07 березня 2015 року, весь час перебували в полі зору один одного, відразу надавали пояснення як з приводу подій перебування на кладовищі, так і після них, один одному, а також іншим - свідкам ОСОБА_10 та ОСОБА_8, й перебуваючи в такому стані, об"єктивно не мали змоги вигадати "вигідну" їм версію подій, що відбулись 07 березня 2015 року на кладовищі по Запорізькому шосе в м.Дніпро.

Також, під час досудового розслідування, 08.03.2015 року була оглянута одежа та взуття обвинуваченого ОСОБА_3

При цьому, відповідно до результатів імунологічної експертизи №522 , на куртці, на джинсових штанах та на туфлі на ліву ногу встановлена наявність крові людини, які могли виникнути як за рахунок крові потерпілого ОСОБА_4, так й за рахунок крові самого ОСОБА_3, оскільки в цих слідах виявлених антиген А, який є групо специфічним як для крові потерпілого так і для крові ОСОБА_3 ( том 1 а.с.133-139).

Також, проведеною експертизою №392 від 08.05.2015 року встановлено, що в піднігтьовому вмісті обох рук ОСОБА_3 встановлена наявність крові та виявлений білок людини, що належить особі чоловічої генетичної статі. За результати серологічного та цитологічного досліджень та групових характеристик осіб, що проходять по даному кримінальному провадженню, вказують, що кров в піднігтьовому вмісті обох рук ОСОБА_3 могла походити від чоловіка ( чоловіків)з групою крові А з ізогемаглютинінами анти –В ізосерологічної системи АВ0, в тому числі, як від ОСОБА_3, так і від потерпілого ОСОБА_4 ( том 1 а.с.146-148).

Так само, експертним висновком №391 від 14.05.2015 року засвідчено, що в піднігтьовому вмісті обох рук ОСОБА_4 встановлені наявність крові та виявлений білок людини й за результатами серологічного та цитологічного досліджень та групових характеристик крові осіб, що проходять по даному кримінальному провадженню, встановлено, що кров в піднігтьовому вмісті обох рух ОСОБА_4 могла походити від особи ( осіб) з групою крові А з ізогемаглютиніном анти- В ізосерологічної системи АВ0, тобто, в тому числі як від потерпілого ОСОБА_4, так і від самого ОСОБА_3 ( том 1 а.с. 151-154).

На дані обставини вказує й проведена імунологічна експертиза змивів з долонь ОСОБА_3, при серологічному дослідженні яких встановлена наявність крові людини. Оскільки в цих слідах, виявлений антиген А, який є групо специфічним як для крові потерпілого ОСОБА_4С, так і для крові громадянина ОСОБА_3, тому не можна виключати можливість походження вказаних слідів як за рахунок крові потерпілого ОСОБА_4С, так і за рахунок крові ОСОБА_3 (том 1 а.с. 125,126).

Таким чином, вищезазначені висновки вказують на причетність обвинуваченого ОСОБА_3 щодо завдання ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок яких настала його смерть.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 заявив про те, що бачив як ОСОБА_5 спричиняв потерпілому ОСОБА_4 удари кулаком в область обличчя, коли останній лежав на землі.

Однак, дані покази спростовуються вищенаведеним. Крім того, в процесі судового розгляду цієї справи, обвинувачений ОСОБА_3 не одноразово змінював свої покази щодо своєї причетності до інкримінованого злочину.

Так, під час судового розгляду 23.06.2015 року в присутності свого захисника, обвинувачений показав, що провину свою визнає частково й вказав, що саме він спричинив всі тілесні ушкодження ОСОБА_4, оскільки 07.03.2015 року на кладовищі між ними виник конфлікт, т.я. після сумісного куріння всім було зле, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 лежали без свідомості. ОСОБА_4 погрожував йому дзвінком в міліцію, утримуючи в руці телефон. Саме внаслідок цього, він, тобто ОСОБА_3 вирішив, що ОСОБА_4 хоче його "здати", а тому два-три рази вдарив кулаком в обличчя, після чого той впав, й потім після цього ще вдарив два-три рази ногами по голові, забрав телефон й сказав , що на "районі" розбереться й пішов. В цей час ОСОБА_5 та ОСОБА_7 лежали без свідомості, а ОСОБА_6 вже не було.

Згодом, змінив свої покази, категорично заперечуючи свою причетність, виклав свої пояснення письмово й надав до суду 24.03.2016 року, аналогічні пояснення власноруч складені направив до секретаріату Уповноваженого Верховної ОСОБА_15 України з прав людини, які долучені до справи 26.04.2016 року, де власноруч зазначив, що наніс лише два-три удари руками, однак не сильно, оскільки має численні травми у вигляді переломів рук та ніг, які не дають йому змоги повноцінно рухати. Від цих ударів ОСОБА_4 впав, а він взяв телефон та пішов з кладовища. Перед уходом підійшов до ОСОБА_5 та ОСОБА_7, які лежали неподалік без свідомості, й направився далі, але йому стало на кладовищі зле, він запнувся, впав, в нього носом пішла кров й він знов втратив свідомість. Через деякий час прийшов до тями й побачив, як ОСОБА_30 заніс руку і б"є ОСОБА_4, так було пару разів. Він злякався, оскільки до цього у ОСОБА_4 була тільки пошкоджена від його удару губа, а тому втік.

Потім обвинувачений ОСОБА_3 в суді знов змінив свої показання й вказав, що внаслідок конфлікту наніс ОСОБА_4 лише один удар в область губи, від якого той впав, й потім , коли з телефоном ОСОБА_4 залишав кладовище, бачив як ОСОБА_5 намагається два рази вдарити кулаком ОСОБА_4

Вищенаведена не послідовність показів обвинуваченого, свідчить лише про надуманість такої його позиції з метою уникнути кримінальної відповідальності, оскільки вони спростовуються показами опитаних у суді свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_8, вищезазначеними експертними дослідженнями. Крім того, за висновком судово-медичної експертизи №998 е, у ОСОБА_5 видимих тілесних ушкоджень чи слідів від їх загоєння в області голови, обличчя, тулубу та кінцівок оглядом не виявлено.

Вищенаведене виключає можливість завдання ОСОБА_5 будь-яких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 й свідчить про неспроможність показів обвинуваченого ОСОБА_3 в цій частині.

Заявлені обвинуваченим ОСОБА_3 та його захисником доводи щодо неможливості завдання потерпілому ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, що призвели до смерті останнього, з урахуванням травмованих у обвинуваченого в минулому правих верхньої та нижньої кінцівок, судом перевірені й спростовані проведеним дослідженням №4 від 06 січня 2017 року, відповідно до якого, на момент проведення комісійної судово-медичної експертизи, рухи в суглобах верхніх та нижніх кінцівок збережені практично в повному обсязі, функція верхніх та нижніх кінцівок не порушена, працездатність збережена в повному обсязі. Загальний стан травмованих (правої плечової кістки - 18.07.1997р. та ІІІ та ІV-ї плюснових кісток правої стопи ( 24.06.2011р.) правих верхньої та нижньої кінцівок, працездатність яких не порушена – свідчить, що будь-яких перешкод для активних, координованих, цілеспрямованих рухів, які б могли перешкоджати заподіянню тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 – не встановлено, а тому доводи обвинуваченого ОСОБА_3 про неможливість завдання обвинуваченим виявлених у потерпілого тяжких тілесних ушкоджень, є надуманими.

Також, відповідно до висновку судово- медичної експертизи №626/199 -е від 06.05.2015 року, саме тілесні ушкодження у вигляді внутрішньочерепної травми, знаходиться в причинному зв'язку з настанням смерті та стосовно до живих осіб, відносяться до категорії тяжких тілесних пошкоджень.

Інші: множинні рани на підборідді з переходом на слизову нижньої губи з переломом верхньої щелепи, а також травматична екстракція 1,2 зуба на верхній щелепі, 1 зуба на нижній щелепі ліворуч та перелом 8-го ребра по задньо-пахвовій лінії не знаходиться в причинному зв'язку з настанням смерті.

При цьому, в ділянку обличчя було нанесено не менше двох - трьох ударів, в ділянку грудної клітини не менше одного удара. Ушкодження виникли від дії тупого предмету (предметів) чи ударі об такий (такі), можливо від дії руки стиснутою в кулак, ногою взутою в взуття або тупим твердим предметом з обмеженою контактною поверхнею. Морфологічних ознак різночасового виникнення тілесних ушкоджень не виявлено, тому встановити послідовність їх виникнення не представляється можливим.

Даний висновок щодо характеру, локалізації, механізму спричинення тілесних ушкоджень підтвердив допитаний в суді експерт ОСОБА_26, а тому твердження обвинуваченого щодо різночасового спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4, крім нього, ще й іншими хлопцями ОСОБА_5, або ОСОБА_7, або ОСОБА_6, які не мали ні мотиву, ні приводу цього робити, кількості цих ударів в обличчя, є неспроможними та надуманими.

Також дані висновки суду підтверджуються й висновком експерта №107 -МК від 29.01.2018 року з фототаблицею, щодо характеру слідів, виявлених на светрі та джинсових брюках загиблого ОСОБА_4 Так, в верхніх відділах передньої частини і спинки светра, а також в області комірця- стійки виявлені забруднення, які частково проникають на спідню поверхню светра і можуть бути слідами засохлої крові.

Характер слідів вказує, що вони є елементарними слідами- просякненнями, які можуть свідчити про те, що поглинаюча поверхня в"язаного матеріалу певний час контактувала з рідким барвником ( можливо з кров"ю), не виключено, при обставинах коли рідкий барвник повільно стікав на поверхню светра, розташованої нижче джерела рідкого барвника ( наприклад рани, що кровоточила).

Поодинокий слід, схожий на висохлу кров, виявлений в верхніх відділах передньої половинки джинсів ліворуч, віднесений до складного сліду-потьоку, який утворився на поверхні тканини внаслідок стікання ( під дією сил тяжіння та явища змочування) рідкого барвника ( невиключно, крові), в двох послідовних напрямках : спочатку. майже стрімко зверху-вниз, вірогідно, при вертикальному ( або близькому до такового) положенні потерпілого, а потім - в косо- поперечному ( в косо-горизонтальному) напрямку зліва-направо, зверху-вниз, при зміні положення потерпілого, прогнозовано, при нахилі його вправо.

В той же час, під час судового розгляду, в тому числі із показань обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що неприязні стосунки між ним та потерпілим ОСОБА_4 виникли через те, що потерпілий повідомив йому, що викликав робітників міліції. Він хотів забрати телефон у потерпілого, щоб перевірити, чи телефонував той до міліції, а тому наніс йому удар кулаком в область губи та забрав належний тому мобільний телефон.

Вищезазначене свідчить, що наявність мотиву у ОСОБА_3 на спричинення потерпілому ОСОБА_4 саме тяжких тілесних ушкоджень на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин.

При цьому, судом не встановлено, і в матеріалах кримінального провадження відсутні будь–які дані, що з боку потерпілого ОСОБА_4 по відношенню до обвинуваченого ОСОБА_3 були агресивні дії та вчинено суспільно-небезпечне посягання, яке б загрожувало його життю чи здоров’ю, й результатами проведеної експертизи встановлено відсутність судово-медичних даних про наявність тілесних ушкоджень у потерпілого, що могли свідчити про боротьбу або самооборону.

Судом встановлено, що потерпілий будь – яким чином не утримував обвинуваченого, тілесних ушкоджень обвинуваченому ОСОБА_3 не наносив, будь-який предметів в руках не тримав, про що свідчить відсутність тілесних ушкоджень в області долонь, рук ОСОБА_4, будь-якої переваги перед обвинуваченим не мав, обвинувачений міг припинити свої дії та запобігти продовженню даного конфлікту, залишити кладовище, однак цього не зробив, а навпаки наніс тілесні ушкодження як кулаками , так і ногами в область грудної клітини та в життєво важливий орган - голову (в області обличчя), за встановлених обставин з достатньою силою. Саме, реалізуючі злочинний умисел на спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, обєктивно міг і повинен був передбачити ступінь тяжкості таких ушкоджень та наслідки, які можуть настати, що свідчить про наявність у ОСОБА_3 умислу на спричинення ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили його смерть.

Про мотив скоєного злочину на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків свідчить сварка, яка виникла між обвинуваченим та ОСОБА_4 на кладовищі 07 березня 2015 року, чого не заперечував й сам обвинувачений ОСОБА_3 під час судового розгляду.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника, щодо відсутності встановленого часу інкримінованого правопорушення як підставу щодо недоведеності провини ОСОБА_3, судом не приймаються. Так, допитаний під час судового розгляду експерт ОСОБА_26 вказував, що часові рамки настання смерті ОСОБА_4 07 березня 2015 року можуть бути змінені, з урахуванням температури повітря на вулиці, ректальної температури тіла ОСОБА_4, оскільки станом на 07 березня 2015 року температура повітря на вулиці була низькою, а чим нижче температура на вулиці, тим труп швидше остиває, а тому встановити точний час смерті ОСОБА_4 07 березня 2015 року складно, в денний час.

С урахуванням наведеного, суд вважає достатнім факт встановлення смерті ОСОБА_4 07 березня 2015 року , в денний час.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника, щодо не встановлення місця скоєння даного правопорушення, а відтак й визнання всіх процесуальних документів та дій, речових доказів по цій справі недопустимими доказами, оскільки в матеріалах справи та висунутим обвинувачення зазначено, що це трапилось на кладовищі по вул. Запорізьке шосе, 55, в той час як згідно довідки в м.Дніпро відсутня вул. Запорізьке шосе, а є лише Запорізьке шосе, як обставини не доведеності обвинувачення ОСОБА_3, або обставина, що вказує на недопустимість цих доказів, судом не приймається, оскільки це не є суттєвим порушенням вимог кримінального процесуального законодавства.

Так, законодавець визначив, що місце злочину - це певна територія, на якій здійснюється передбачене Кримінальним Кодексом суспільно-небезпечне діяння. Судом, встановлено, що місцем спричинення тяжких тілесних ушкоджень , від яких настала смерть ОСОБА_4 - це територія кладовища (цвинтаря), що розташована по Запорізькому шосе, 55 в м.Дніпро. Про те, що злочин було скоєно саме на території кладовища по Запорізькому шосе, 55 є безперечним, а розташування даного кладовища є загальновідомим. А тому, визначення в процесуальних документах, діях під час досудового розслідування та в суді не правильної назви місця розташування цього кладовища, де відбулись події інкримінованого злочину, не свідчать про те, що не встановлено місце вчинення злочину, а тому й речові докази, а також складені процесуальні документи та дії є належними й не свідчать про їх недопустимість.

Суд вважає, встановленим та підтвердженим факт наявності й виявлення трупа ОСОБА_4 на кладовищі по Запорізькому шоссе,55 в м.Дніпро, про що свідчать не тільки покази експерта ОСОБА_26, фах і рівень професійних навичок якого не викликає сумнівів, який оглядав труп ОСОБА_4 на кладовищі по Запорізькому шосе в м.Дніпро, але й допитаними свідками - працівниками поліції ОСОБА_18, яка складала процесуальні документа, свідків - працівників поліції ОСОБА_19, ОСОБА_17, які перебували на місці скоєння злочину, свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які чергували на кладовищі по Запорізькому шосе в м.Дніпро, коли приїхали працівники де був виявлений труп, а згодом підписали надані їм протокол огляду місця події та трупу.

Тобто, факт виїзду та огляду місця події та трупу ОСОБА_4 08.03.2015 року з 00.06 до 03.00 та 03.10 до 05.00, не спростований і є встановленим.

Але, при цьому, суд не бере до уваги як доказ протокол огляду місця події від 08.03.2015 року, під час якого були вилучені дерев"яна палка з речовиною бурого кольору, листя з речовиною бурого кольору, шапка, зрізи краю нігтьових пласти трупу, поліетиленовий сліп-пакет, т.я. огляд проводився з порушеннями порядку ч.7 ст.223 КПК України, оскільки допитані свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 вказали, що приймали участь лише у оформленні, тобто підписанні, даних документів, а тому оскільки були порушені суттєві умови здійснення цих процесуальних дій, на підставі п.1 ч.2 ст.87 КПК України це є істотним порушенням прав та свобод людини, і як наслідок є недопустимим доказом визнання речовими доказами нігтьових зрізів з трупу ОСОБА_4, дерев"яної палки з речовиною бурого кольору, листя з речовиною бурого кольору, шапки, поліетиленового сліп-пакету, та як наслідок проведені експертні дослідження даних предметів та речей - висновок судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №70/10-718 від 07.04.2015 року ( том 1 а.с.94-96), висновок судово-медичної експертизи №391 від 14.05.2015 року щодо дослідження піднігтьового вмісті обох рук ОСОБА_4 С.С. ( том 1 а.с.151-154), висновок судово- медичної експертизи №393 від 15.05.2015 року щодо судово-імунологічного дослідження виявлених речовин на дерев"яній палиці ( том 1 а.с.157-160).

Доводи обвинуваченого ОСОБА_3, його захисника про те, що не встановлено факту смерті ОСОБА_4, а наявне лікарське свідоцтво про смерть - то не є документом, що посвідчує дану обставину, судом не приймається. Так, факт смерті ОСОБА_4 встановлений. Ця обставина підтверджена не тільки допитаним в суді експертом ОСОБА_26, що констатував дану подію на місці огляду трупу ОСОБА_4 08.03.2015 року, але й наявними в матеріалах справи актом судово-медичного дослідження ( обстеження) , висновком судово- медичної експертизи, за якими було встановлено не лише смерть ОСОБА_4, але й причина смерті, підстави, внаслідок яких вона трапилась, локалізація, характер виявлених й нього тілесних ушкоджень, як внутрішніх, так і зовнішніх, їх характеристика, розташування, в тому числі дослідження не тільки внутрішніх органів, а й з розрізом мозку й детальним дослідженням щодо крововиливів в м"які покрови голови, під м"які мозкові оболонки, інших секційних розрізів, внутрішнім дослідженням інших тілесних ушкоджень з секційними розрізами - в області ребер, ротової порожнини, тяжкості отриманих тілесних ушкоджень, їх послідовності. Наявна в матеріалах справи копія лікарського свідоцтва про смерть №626 від 09.03.2015 року констатує дану обставину, де судово- медичним експертом на підставі розтину вказано, внаслідок чого настала смерть ОСОБА_4 і ким, ця причина смерті, встановлена.

При цьому, суд вважає, що наявні в матеріалах справи акт судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_4, висновок судово-медичної експертизи №626/199-е від 06.05.2015 року є належними та допустимими доказами, оскільки були складені та оформлені належною особою - судово- медичним експертом, дані документи містять повний та обгрунтовний виклад проведених внутрішніх та зовнішніх досліджень трупа ОСОБА_4, детальним описом кожної дії, відповіді на поставлені перед експертом питаннями, а тому даний висновок судово-медичної експертизи №622/199-е від06.05.2015 року, акт судово-медичного дослідження трупу є належним та допустимим доказами, складеним без порушень діючого законодавства.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 заявив, що до нього під час затримання 08.03.2015 року, проведення досудового розслідування, застосовувалось фізичне насильства, тортури й незаконні заходи впливу, під час проведення слідчого експерименту він боявся про це казати своєму захиснику адвокату ОСОБА_27, а тому його покази під час досудового розслідування є вимушеними.

За даними заявами обвинуваченого, судом було винесено ухвалу від 28.12.2015 року про перевірку в строк до 31.01.2016 року заяви обвинуваченого ОСОБА_3 Допитані під час судового розгляду працівники поліції ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 категорично заперечували факт спричинення тілесних ушкоджень обвинуваченому, або ж залякування . Органами досудового розслідування внесено інформацію за даними фактами в ЄРДР, в тому числі і заявою матері ОСОБА_23 за №42016040000000050 та № 42015040000001050, які були об"єднані 28.06.2017року, в яких неодноразово приймались рішення щодо закриття кримінального провадження щодо даних заяв обвинуваченого 28.03.2016 року, 29.06.2016 року, 10.06.2017, 23.10.2017 року, які неодноразово скасовувались. На цей час дана перевірка по заявах в рамках внесеного в ЄРДР провадження, триває.

З урахуванням наведених обставин, оскільки суд досліджує докази безпосередньо, а показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, суд не приймає як доказ винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 його письмове пояснення слідчому Шигіну А.О. і показання, які він надавав під час досудового розслідування як підозрюваний, а також під час слідчого експерименту, висновок додаткової судово-медичної експертизи №626/207 -ЕД від 14.05.2015 року за результатами слідчого експерименту ( том 1 а.с.119-122).

Доводи сторони захисту щодо визнання недопустимим доказом протоколу відібрання зразків від 08.03.2015 року ( том 1 а.с.35, 36) змивів з долонь ОСОБА_3 та піднігтьового змісту, судом не приймається, оскільки даний документ складений у відповідності з нормами кримінального процесуального законодавства, в присутності понятих, даний документ будь-який зауважень не мав, проведений після внесення інформації в ЄРДР, у відповідності зі ст. 245 КПК України. Даних про те, що ці зразки отримані примусово, судом не встановлено, про це ніколи не заявляв обвинувачений ОСОБА_3

Аналогічно, судом не встановлено будь-яких порушень щодо надання в присутності понятих одежі обвинуваченим 08.03.2015 року, зразків крові 16.04.2015 року в присутності захисника ОСОБА_27, а тому доводи сторони захисту щодо визнання недопустимими даних документів, є неспроможними.

Також, під час дослідження висновку експерта №521 , 522 судом встановлено наявність опечаток, щодо початку - 17.02.2015 року та закінчення проведення даних досліджень - 24.02.2015 року, оскільки відповідно до змісту даних висновків, підстав проведення, постанови слідчого від16.04.2015 року, супровідного листа, визначено, що дані дослідження проводилось в квітні місяці, а не в лютому 2015 року, як це помилково зазначив експерт ( том 1 а.с. 123-126, том 1 а.с. 131-139).

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що ґрунтування вказаних висновків експертів в дослідженнях судово-імунологічної експертизи № 208-к, №521, №522 ( том 1 а.с.143, 125-126, 133-139), судово-медичної експертизи №392 ( том 1 а.с. 146-148) зроблено на відомостях, які вони сприймали безпосередньо при надходженні об"єктів, наявність цілісності пакування предметів дослідження, що виключає їх заміну, докладний опис проведених досліджень, обґрунтованість відповідей на кожне поставлене питання дають підстави суду визнати всі фактичні дані отримані експертами у передбаченому процесуальному законом порядку достовірним, належним та допустимим доказом, який суд у сукупності з іншим доказами кладе в основу свого рішення по суті висунутого ОСОБА_3 обвинувачення, відхиляючи як надумані доводи захисту з цього приводу щодо визнання недопустимими висновків зазначених експертиз.

Доводи захисника та обвинуваченого ОСОБА_3 щодо недоведеності його провини, оскільки допитані свідки ОСОБА_30, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вказували на ОСОБА_3 як на особу, яка ймовірно завдала ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок яких той помер, судом не приймається.

Так, відповідно до ч.4 ст.17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. Але, покази зазначених свідків в цій частині, не розцінюються судом як припущення, або сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_3, оскільки дані особи не були безпосередніми очевидцями щодо нанесення ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 на кладовищі по Запорізькому шосе в м.Дніпро, внаслідок чого той помер. Так, ОСОБА_6 ще на початку, коли всім стало погано, відразу залишив кладовище, свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в момент нанесення тілесних ушкоджень знаходились на кладовищі без свідомості, брат ОСОБА_6 - ОСОБА_8 та ОСОБА_10 взагалі не приймали участі в даних подіях, а вже були очевидцями інших подій, тобто покази цих свідків, що доповнюють один одного, створюють їм алібі щодо причетності до даного злочину, а не ставлять під сумнів доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3

Крім того, під час судового розгляду судом не встановлено підстав, які б свідчили , що ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_7. ОСОБА_6 та ОСОБА_8 обумовлюють обвинуваченого, під час судового розгляду давали послідовні покази, при цьому повідомляли таки деталі, які могли бути відомі тільки безпосереднім учасникам цих подій, лише свідчать про їх об'єктивність і відсутність ознак заздалегідь підготовленого виступу, а тому доводи сторони захисту щодо визнанні недопустимими показів даних свідків є безпідставними.

Доводи захисника та обвинуваченого, що наявних протирічь в рапорті ОСОБА_16, який містить дату реєстрації в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення 07.03.2015 року за №3294, а в тексті посилання на внесення інформації в ЄРДР №12015040640000992 за фактом вчинення злочину за ч.1 ст.115 КК України 08.03.2015 року, як доказ не доведеності вини ОСОБА_3. судом не приймається.

Так, даний рапорт містить узагальнену інформацію про виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення та реєстрації в журналі єдиного обліку. Підставою для внесення інформації в ЄРДР 08 березня 2015 року було те, що 07.03.2015 року до ОСОБА_15 ДМУ ГУМВС України надійшло повідомлення, що 07.03.2015 року близько 23.55 на цвинтарі по Запорізькому шосе в м.Дніпро виявлено труп ОСОБА_4 з тілесними пошкодженнями і це підтвердилось виїздом на місце групи. Дані обставини підтвердив допитаний свідок ОСОБА_10, який в суді вказав, що це він зателефонував на "102" з приводу загибелі ОСОБА_4, оскільки про це йому особисто повідомив обвинувачений ОСОБА_3 07.03.2015 року у кафе ввечері, а також свідки - працівники поліції ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, які виїзджали на місце, експерт ОСОБА_26, який оглядав труп ОСОБА_4 на кладовищі й свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які в цей час сторожували й чергували на кладовищі.

Всі процесуальні дії по даній справі були вчинені з 08 березня 2015 року, тобто після внесення відомостей в ЄРДР, а тому суд не вбачає, що дані обставини свідчать про істотне порушення прав та свобод людини, а тому вважає доводи сторони захисту щодо недопустимості даних документів, в цій частині, необгрунтованими.

Щодо неналежного оформлення процесуальних документів, в яких дата або час проставлені ручкою, то дані обставини, в сенсі ст.87 КПК України, не є підставою для їх визнання недопустимим доказами, а тому доводи сторони захисту в цій частині судом не приймаються.

Також, стороною захисту було заявлено про недопустимість як доказів - повідомлення про підозру обвинуваченому, про зміну підозри, обвинувального акту, затвердженого 06.11.2015 року, повідомлення про завершення досудового розслідування, про відкриття сторонам матеріалів кримінального провадження, постанов слідчих про призначення експертиз, всіх інших слідчих та процесуальних дій з обвинуваченим ОСОБА_3 Однак, дані процесуальні документи були складені, а не отримані, слідчим або прокурором, а тому, виходячи зі змісту ст.87 КПК України не можуть визнаватись як недопустимі докази й під час судового розгляду судом не встановлено наявних грубих порушень чинного кримінального - процесуального законодавства під час складання та оформлення даних документів.

Щодо законності та обгрунтованості ухвали про обрання запобіжного заходу ОСОБА_3, його продовження, то законність та обгрунтованість таких судових рішень перевіряється лише у визначеному Законом порядку, тобто апеляційною інстанцією в порядку ст. 309 КПК України.

Щодо визнання недопустимим доказами протоколів допиту представника потерпілої ОСОБА_2, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_23, ОСОБА_31, ОСОБА_19 та ОСОБА_17 під час досудового розслідування, до дані доводи сторони захисту судом також не приймається як підстава про визнання даних документів не допустимим доказами, оскільки під час судового розгляду всі ці особи були допитані, підтвердили свої покази, будь-яких заяв щодо істотного порушення їх прав під час досудового розслідування не робили, інших об"єктивних даних. які б свідчили про таке порушення, судом не встановлено. Щодо свідка ОСОБА_5, в матеріалах справи мається висновок експерта, за яким в нього встановлена відсутність будь-яких тілесних ушкоджень, сам свідок ОСОБА_5, який був неодноразово допитаний в суді, заявляв, що під час його допиту на досудовому розслідування його права і свободи істотно не порушувались, зі скаргами він не звертався, претензій не має, слідчому він надавав покази добровільно, без примусу і повідомляв лише ті обставини, очевидцем яких був.

ОСОБА_32 судом не допитувався, а тому даний документ щодо його допиту на досудовому розслідуванні оцінці не підлягає на підставі ч.2 ст.23 КПК України, оскільки не був предметом безпосереднього дослідження в суді.

Щодо доводів сторони захисту про порядок залучення до участі в справі на досудовому розслідуванні адвоката ОСОБА_22, то суд зазначає, що постановою слідчого від 09.03.2015 року було доручено Дніпропетровському центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги залучити захисника до участі у кримінальному провадженні. У відповідності до ст. 50 КПК України повноваження захисника було підтверджено дорученням про надання безоплатної вторинної правової допомоги №004-0016525 від 09.03.2015 року та ордером адвоката ОСОБА_22, тобто захисник був призначений в порядку діючого законодавства, в зв»язку з чим суд не вбачає порушень права на захист.

При цьому, згідно ст.337 КПК України визначено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, а тому підстави визначення Дніпропетровським обласним центром з надання безоплатної вторинної допомоги як захисника саме адвоката ОСОБА_22 для захисту інтересів ОСОБА_3, виходить за межі судового розгляду й не може визнаватись судом недопустимим доказом по даній справі.

Щодо доводів сторони захисту про внесення обвинуваченим ОСОБА_3, як заявником, 20.07.2016 року відомостей в ЄРДР №42016040000000582 з правовою кваліфікацією ч.2 ст.121 КК України за фактом спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 невстановленими особами не є доказом недоведеності вини, оскільки дані обставини щодо спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень за ч.2 ст.121 КК України вже були внесені в ЄРДР 08.03.2015 року за №12015040640000992 та є предметом даного судового розгляду.

Враховуючи наведене, суд визнає обвинуваченого ОСОБА_3 винним у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, а його умисні дії, що виразилися у заподіянні умисних тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_4, вірно кваліфіковані за ч.2 ст.121 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості і характер суспільної небезпеки вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, скоєних про життя та здоров’я особи, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується позитивно.

У відповідності до ст.ст.66,67 КК України обставин, що пом’якшують чи обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3, судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_29 покарання саме у вигляді позбавлення волі із відбуттям покарання у кримінально-виконавчому закладі закритого типу, що буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд вважає за необхідне строк покарання обвинуваченому ОСОБА_3 обчислювати з 08 березня 2015 року 00 годин 00 хвилин, а не з дати складання протоколу затримання ОСОБА_3 з 09 березня 2015 року, оскільки під час судового розгляду судом було встановлено, що відразу після виявлення трупа ОСОБА_4 на кладовище, вже під час огляду місця події й оформлення протоколу 08.03.2015 року з 00.06 години, ОСОБА_3 перебував на цьому кладовищі, а потім в ОСОБА_15 райвідділку м.Дніпро, це підтвердили й свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ( сторожа кладовища), свідки ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8. ОСОБА_5, свідок ОСОБА_23, яка повідомила, що свого сина після 07.03.2015 року побачила лише в суді 09.03.2018 року під час обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак дає суду обгрунтовану підставу вважити щодо фактичного затримання ОСОБА_3 не 09.03.2015 року, а з 08 березня 2015 року 00 годин 00 хвилин.

Керуючись ст. ст. 369 – 371, 373-376 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч.2 ст.121 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст.121 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 8 ( вісім) років та 6(шість) місяців.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_3 – тримання під вартою – залишити без змін.

Строк покарання ОСОБА_3 обчислювати з 08 березня 2015 року.

Відповідно до ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 в строк відбуття покарання термін перебування в Дніпропетровському слідчому ізоляторі з 08 березня 2015 року року до 20.06.2017 року із розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, з 21.06.2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Речові докази, які передані на зберігання до камери схову речових доказів ОСОБА_15 ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області – знищити .

Речові докази - мобільні телефони марки «Нокія» - повернути представнику потерпілій ОСОБА_2, мобільний телефон «Самсунг» ( том 1 а.с.165-166) – повернути ОСОБА_3

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати за проведення на залучення експерта у розмірі 614,40 грн., перерахувавши вказану суму на розрахунковий рахунок 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989274, отримувач – УДКСУ у ОСОБА_15 районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області, призначення платежу – на експертизу № 70/10-718 від 07.04.2015 року ( том 1 а.с.93).

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області, через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя Л.О. Татарчук