
Справа № 165/2060/17
Провадження № 1-кп/165/54/18
НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2018 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області у складі:
головуючого Лизун Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Дячук С.Л.,
прокурора Данилюк Я.П.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську кримінальне провадження №12017030050001177 від 21 серпня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, який не одружений, не працює, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, судимий вироком Іваничівського районного суду від 12.05.2017 за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., ухвалою Іваничівського районного суду від 04.10.2017 несплачену суму штрафу замінено покаранням у виді громадських робіт на строк 50 годин, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
встановив:
19 серпня 2017 року близько 13:23 год. у магазині Watsons за адресою: пр-т Перемоги, 2А, м. Нововолинськ Волинської області, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу з торгової полиці таємно викрав одну пляшку рідкого порошку «Persil гель автомат» об’ємом 2,2 л, закупівельною вартістю 295,00 грн. У подальшому, 20 серпня 2017 року близько 12:05 год., продовжуючи реалізовувати свій єдиний корисливий умисел на таємне викрадення чужого майна, у магазині Watsons за вищевказаною адресою викрав з торгової полиці одну пляшку рідкого порошку «Persil гель автомат» об’ємом 2,2 л, закупівельною вартістю 295,00 грн., чим спричинив ОСОБА_2 «ДЦ Україна» матеріальної шкоди на загальну суму 590,00 грн.
Обвинувачений ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав себе винним повністю і показав суду, що дійсно наприкінці літа 2017 року двічі викрадав із магазину Watsons зазначену в обвинувальному акті побутову хімію, яку в подальшому продав незнайомій особі на ринку, отримані гроші використовував на власні потреби. Шкоду, завдану потерпілому, планує відшкодувати, у вчиненні злочину щиро розкаюється.
Представник потерпілого ОСОБА_2 «ДЦ Україна» ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, подала заяву про розгляд кримінального провадження за її відсутності, щодо міри покарання покладається на розсуд суду (а.п. 17).
Показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам справи, які він не заперечує.
Суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням документів, які характеризують його як особу, оскільки, керуючись ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позицій немає та роз’яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Аналізуючи викладене, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, доведена повністю, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 185 КК України.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує, що ОСОБА_1 вчинив злочин середньої тяжкості, є особою молодого віку (а.м.п. 3), на диспансерному обліку у лікаря-нарколога і лікаря-психіатра не знаходиться (а.м.п. 27, 29), не одружений, не працює, притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливого злочину (а.м.п. 37), суд також бере до уваги незначний розмір завданої злочином матеріальної шкоди, намір ОСОБА_1 відшкодувати цю шкоду, а також позицію потерпілого, який претензій до обвинуваченого не має.
Суд не встановив обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 Обставиною, яка пом’якшує покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття.
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції частини цієї статті. Суд приходить до висновку, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нових злочинів ним та іншими особами.
ОСОБА_1 судимий вироком Іваничівського районного суду від 12.05.2017 за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., ухвалою Іваничівського районного суду від 04.10.2017 несплачену суму штрафу замінено покаранням у виді громадських робіт на строк 50 годин, тому остаточне покарання обвинуваченому слід призначити на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків із застосуванням правил складання покарань, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України.
При визначенні остаточного покарання обвинуваченому суд не враховує вирок Володимир-Волинського суду Волинської області від 22.11.2017, яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, на підставі ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 2 місяці 5 днів, оскільки даний вирок не набрав законної сили.
14 грудня 2017 року ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 11.02.2018 (а.п. 40), 09.02.2018 продовжено строк тримання під вартою до 09.04.2018 включно (а.п. 72).
Відповідно на підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_1 слід зарахувати строк його попереднього ув’язнення з 14.12.2017 до набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув’язнення за один день позбавлення волі.
Зважаючи на вид покарання, яке призначається судом, та з огляду на вимоги ст. 377 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний щодо ОСОБА_1, слід залишити без змін. Виняткових обставин для звільнення його з-під варти до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Цивільних позовів у даному кримінальному провадженні заявлено не було.
Процесуальні витрати відсутні.
Суд вирішує долю речових доказів відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 349, 368, 370, 374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Іваничівського районного суду Волинської області від 12.05.2017 із врахуванням ухвали Іваничівського районного суду Волинської області від 04.10.2017, і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 5 (п’ять) днів.
Строк відбування покарання рахувати з 14 грудня 2017 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_1 до строку відбування покарання за даним вироком строк його попереднього ув'язнення з 14 грудня 2017 року до набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув’язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 залишити попередній - тримання під вартою.
Речовий доказ: диск з відеофайлами, вилучений 21.08.2017 під час проведення огляду приміщення, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_1 - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя Ю.В. Лизун
Судове рішення № 72589769, Нововолинський міський суд Волинської області було прийнято 05.03.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 165/2060/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: