Рішення № 72588953, 05.03.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/233/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Танцюри К.О.,

за участю секретаря Потурнак А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправним листа (відмови) №О-21595/0-10951/6-17 від 02.11.2017р. щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва орієнтованою площею 0,12 га. на території Красносільської сільської ради, с.Світле, Лиманського району, Одеської області (за межами населених пунктів), зобов’язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва в розмірах, не більше 0,12 гектара, позначеної на доданих графічних матеріалах до клопотання від 27.09.2017р.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 27.09.2017р. позивач звернулась до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,12 га, з земель Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області, поблизу с.Світле та зазначена ділянка наявна у наказі ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Одеській області №232 від 20.09.2017р. у переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть бути передані громадянам на території Одеської області, однак листом від 02.11.2017р. №О-21595/0-10951/6-17 відповідач повідомив, що станом на той час у ОСОБА_2 управлінні відсутня інформація щодо позиції Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області щодо надання у власність вказаної земельної ділянки та рекомендовано звернутись до органу місцевого самоврядування за місцем розташування бажаної до видалення земельної ділянки, після чого подати клопотання до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Одеській області з врахуванням зауважень. Представник позивача вважає, що викладена у листі відповідача позиція (фактично відмова у наданні дозволу) не передбачена ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, не містить вмотивованих підстав відмови у наданні дозволу, а рекомендації відповідача виконати певні дії ОСОБА_1 не передбачені ч.7 ст.118 Земельного кодексу України. У зв'язку з викладеним та враховуючи практику Європейського суду з прав людини, позивач вважає, що лист (відмова) №О-21595/0-10951/6-17 від 02.11.2017р. щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва орієнтованою площею 0,12 га. є протиправним та відповідно наявні підстави для зобов’язання відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва в розмірах, не більше 0,12 гектара.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав викладених у адміністративному позові та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, зазначивши що на адресу ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Одеській області 04.10.2017 р. за №0-21595/0/5-17 надійшло клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва орієнтовною площею 0,12 га, земель Красносільської сільської ради с.Світле Лиманського району Одеської області (за межами населених пунктів), за результатами розгляду якого була надана відповідь ОСОБА_1 листом від 02.11.2017 № 0-21595/0-10951/6-17 в якому було зазначено про те, що дорученням від 08.10.2014р. №37732/0/1-14 Віце-прем’єр-міністра - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України ОСОБА_3 передбачено, що під час розгляду клопотань про надання дозволів на розробку документації із землеустрою щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, необхідно враховувати позицію органів місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки, щодо можливості надання дозволу на розроблення - документації із землеустрою, на підставі якої зазначені земельні ділянки можуть бути передані у власність або користування. Представник відповідача зазначив, що оскільки у ГУ Держгеокадастру в Одеській області відсутня інформація щодо позиції Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області про надання у власність вказаної земельної ділянки, позивачеві було рекомендовано звернутись до органу місцевого самоврядування за місцем розташування бажаної до відведення земельної ділянки. Разом з тим, на думку представника відповідача, зобов’язання надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва не підлягають задоволенню, оскільки зазначенні дії відносяться до дискреційних повноважень ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Одеській області

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази по справі, судом встановлено.

ОСОБА_1 звернулась до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Одеській області із клопотанням від 27.09.2017р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, для ведення садівництва, орієнтованою площею 0,12 га., з земель Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області, поблизу с.Світле (а.с.14). У вказаному клопотанні ОСОБА_1 зазначила, що ця ділянка наявна у наказі ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Одеській області №232 від 20.09.2017р. в переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть бути передані громадянам на території Одеської області.

Разом із клопотанням ОСОБА_1 від 27.09.2017р. було надано до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Одеській області: копії паспорту і ідентифікаційного коду заявника та графічні матеріали, з позначанням бажаного місця розташування земельної ділянки із Наказу ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Одеській області №232 від 20.09.2017р.(а.с.15)

ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Одеській області №О-21595/0-10951/6-17 від 02.11.2017р. адресованого ОСОБА_1 «Про розгляд клопотання» відповідачем надано відповідь на клопотання від 27.09.2017р. та повідомлено позивача, що дорученням від 08.10.2014р. №37732/0/1-14 Віце-прем’єр-міністра - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України ОСОБА_3 передбачено, що під час розгляду клопотань про надання дозволів на розробку документації із землеустрою щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, необхідно враховувати позицію органів місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки, щодо можливості надання дозволу на розроблення - документації із землеустрою, на підставі якої зазначені земельні ділянки можуть бути передані у власність або користування та те, що станом на той час у ОСОБА_2 управлінні була відсутня інформація щодо позиції Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області, щодо надання у власність даної земельної ділянки. Для врегулювання та вирішення питання по суті, рекомендовано ОСОБА_1 звернутись до органу місцевого самоврядування за місцем розташування бажаної для відведення земельної ділянки, після чого подати клопотання до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Одеській області з урахуванням зауважень (а.с.16).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормативно-правовим актом, який регулює земельні відносини з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, є Земельний кодекс України.

Відповідно до ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст.118 Земельного кодексу України.

Частиною 6 ст.118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Разом з тим, ч.7 ст. ст.118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З аналізу положень ст.122 Земельного кодексу України вбачається, що сільські, селищні, міські ради розпоряджуються земельними ділянками комунальної власності у межах відповідних населених пунктів, а органи виконавчої влади - у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів із земель державної власності, шляхом надання останніх у власність фізичних чи юридичних осіб за результатами розгляду клопотання останніх на предмет їхньої відповідності положенням частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.

У той же час, пунктом 1 доручення Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.10.2014 №37732/0/1-14 з метою забезпечення децентралізації влади, збільшення повноважень органів місцевого самоврядування з управління територіями та підвищення ефективності територіального планування та якості управлінських рішень органів місцевого самоврядування передбачено з 15.10.2014 направлення головними управліннями Держземагентства в областях та місті Києві на розгляд місцевих рад звернень юридичних та фізичних осіб щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою.

При цьому, перевірка таких звернень органами місцевого самоврядування відбувається виключно у межах приписів частини сьомої статті 118, без надання додаткової документації. Відтак, запровадження вказаної процедури перевірки органами місцевого самоврядування звернень юридичних та фізичних осіб щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою не створює додаткових передмов заявникам для отримання даної згоди перед зверненням до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру.

Зазначене рішення прийнято на виконання Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.04.2014 №333-р, якою серед завдань реформи визначено, зокрема, досягнення оптимального розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади.

Зі змісту оскаржуваного доручення Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.10.2014 №37732/0/1-14 вбачається, що положеннями останнього врегульовано порядок взаємодії між органами державної влади та органами місцевого самоврядування в частині розгляду звернень юридичних та фізичних осіб щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності. Тобто, отримання офіційної інформації щодо позиції органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки, щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, на підставі якої зазначена земельні ділянка може бути передана у власність, мала бути отримана безпосередньо відповідачем на його запит до Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області у межах розгляду клопотання ОСОБА_1 від 27.09.2017р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Разом з тим, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, посилаючись у своєму листі від 02.11.2017р. «Про розгляд клопотання» на доручення від 08.10.2014р. №37732/0/1-14 віце-премєр міністра –Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України ОСОБА_3 та відсилаючи заявника до органу місцевого самоврядування за місцем розташування бажаної до відведення земельної ділянки, надав відповідь заявникові не по суті поставлених у клопотанні від 27.09.2017р. питань, тобто відмовив у розгляді зазначеного клопотання по суті

Враховуючи викладене та те, що Головне управління Держгеокадастру в Одеській області у своєму №О-21595/0-10951/6-17 від 02.11.2017р. не розглянув клопотання ОСОБА_1 від 27.09.2017р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, суд вважає, що відмова ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Одеській області у розгляді по суті клопотання ОСОБА_1 від 27.09.2017р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва орієнтованою площею 0,12 га. на території Красносільської сільської ради, с.Світле, Лиманського району, Одеської області (за межами населених пунктів), викладена у листі ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Одеській області №О-21595/0-10951/6-17 від 02.11.2017р. є протиправною та підлягає скасуванню.

Разом з тим, оскільки ОСОБА_2 управлінням Держгеокадастру в Одеській області не було розглянуто по суті клопотання ОСОБА_1 про наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою а не фактично відмовлено у ньому, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зобов’язання надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва у розмірах, не більше 0,12 гектара, позначеної на доданих графічних матеріалах до клопотання від 27.09.2017р.

Частиною 2. ст. 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 управлінням Держгеокадастру в Одеській області під час розгляду клопотання ОСОБА_1 від 27.09.2017р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва фактично по суті не розглянуто вказане клопотання та з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та зобов’язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 27.09.2017р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва орієнтованою площею 0,12 га. на території Красносільської сільської ради, с.Світле, Лиманського району, Одеської області (за межами населених пунктів).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлагає задоволенню частково.

Частинами 1, 3 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з квитанції №14850740 від 11.01.2018р. позивачем сплачено судовий збір за подання адміністративного позову немайнового характеру у розмірі 1409,60грн.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовної заяви ОСОБА_1, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у сумі 704,80грн.

Керуючись ст.ст. 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Одеській області у розгляді по суті клопотання ОСОБА_1 від 27.09.2017р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва орієнтованою площею 0,12 га. на території Красносільської сільської ради, с.Світле, Лиманського району, Одеської області (за межами населених пунктів), викладену у листі ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Одеській області №О-21595/0-10951/6-17 від 02.11.2017р.

Зобов’язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 27.09.2017р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва орієнтованою площею 0,12 га. на території Красносільської сільської ради, с.Світле, Лиманського району, Одеської області (за межами населених пунктів).

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Одеській області (код ЄДРПОУ39765871) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) сплачений судовий збір за подання адміністративного позову у сумі 704,80грн.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 05.03.2018р.

Суддя К.О. Танцюра

.