Ухвала суду № 72588894, 05.03.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/868/18

УХВАЛА

05 березня 2018 року м. Одеса

ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Головного управління Державної фіскальної служби в Полтавській області про визнання протиправними дій, скасування акту та податкових повідомлень-рішень від 16.11.2017 року №0018854003, №0018864003, №0018874003 та №0018884003, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Головного управління Державної фіскальної служби в Полтавській області про визнання протиправними дій Головного управління Державної фіскальної служби в Полтавській області та Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області,, скасування акту про результати фактичної перевірки з питань з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними та/або тютюновими виробами від 13 липня 208 рок та податкових повідомлень-рішень від 16.11.2017 року №0018854003, №0018864003, №0018874003 та №0018884003.

Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Ознайомившись із позовною заявою, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст.160 КАС України.

Відповідно до положень ст.160 КАС України в позовні заяві зазначаються найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; зазначення ціни позову; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення вимог даної норми позивачем не вказано власний реєстраційний номер облікової картки платника податків - позивача та, оскільки позивач звертається до суду як фізична особа - підприємець, у позовній заяві має бути вказано повну назву такої особи (ФОП) у відповідності до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, а також позивачем не вказано ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідачів по справі.

Поряд з цим, в порушення вимог вищенаведеної норми, позивачем не викладено зміст позовних вимог і та обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо кожного з відповідачів з посиланням на порушення норм чинного законодавства; не викладено обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та у прохальній частині позову не визначено, в чому саме полягає протиправність дій відповідачів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті КАС).

Статтею 245 КАС України визначено повноваження суду при вирішенні справи.

Так, згідно з п.2 ч.2 вказаної статті КАС України, в разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень і не передбачає прийняття рішення про скасування актів суб'єкта владних повноважень, що не є рішеннями за правовою природою.

Конституційний Суд України у рішенні від 23 червня 1997 року (справа щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту 2 пункту З розділу IV Закону України "Про Конституційний Суд України" стосовно правових актів органів Верховної Ради України акцентував увагу на тому, що правові акти індивідуальної дії - рішення, які встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Юридичною формою рішення державного чи іншого органу є виданий ним акт (офіційний письмовий документ), що породжує певні правові наслідки та спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Так, позивач просить суд скасувати акт перевірки, що за своєю суттю не є рішенням суб'єкта владних повноважень, при цьому не визначаючи і дати такого акту.

Отже, оскільки оскаржуваний акт не є рішенням, яке б впливало на права позивача, врахувавши завдання адміністративного суду згідно з вимогами КАС України щодо захисту саме від порушень суб'єкта владних повноважень у сфері їх владної управлінської діяльності, яка реалізується шляхом вчинення дій, допущення бездіяльності та/або прийняттям рішень, позивачу слід визначитись з належним способом захисту порушеного права.

Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Предметом позову в даному випадку є визнання протиправними дій, що є вимогами немайнового характеру та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.11.2017 року №0018854003, №0018864003, №0018874003 та №0018884003 на загальну суму 68000,00 грн., що є вимогою майнового характеру.

Отже, адміністративний позов містить 2 вимоги немайнового характеру та 1 вимогу майнового характеру.

Згідно п.3 ч.2 ст.4 Закону України про судовий збір, за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а позову майнового характеру, поданого фізичною особою - підприємцем сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет" з 1 січня 2018 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1762 гривень.

Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Позивачем не надано до суду доказів сплати судового збору, оскільки квитанція №ПН289 від 16.02.2018 року, яка додана позивачем до позовної заяви, свідчить про сплату ОСОБА_1 судового збору у розмірі 704,80 грн. згідно визначеного у квитанції призначення платежу на рахунок Одеського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ч. 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду належним чином оформленого адміністративного позову (з копіями відповідачу) з урахуванням вищенаведених недоліків позовної заяви та визначенням належного способу захисту порушеного права, квитанції про сплату судового збору у розмірі 704,80+(1762,00*2)=4228,80 грн. на рахунок Одеського окружного адміністративного суду (отримувач коштів - УК у м. Одесі/Київський район; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) - 828011; рахунок отримувача - 31212206784005; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - судовий збір, Одеський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35118626).

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України суддя, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Головного управління Державної фіскальної служби в Полтавській області про визнання протиправними дій, скасування акту та податкових повідомлень-рішень від 16.11.2017 року №0018854003, №0018864003, №0018874003 та №0018884003 - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя П.П. Марин