Рішення № 72588798, 05.03.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

05 березня 2018 р.справа № 814/2562/17

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в письмовому провадженні розглянув адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенський гранітно-щебеневий завод", вул. Степова, 68, с. Олександрівка, Вознесенський район, Миколаївська область, 56532

до відповідачауправління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056

провизнання протиправними і скасування приписів від 07.11.17 р. № № 78, 79, 80, 81, постанов від 15.11.17 р. № 68/1014-7150-17, № 69/1014-7151-17, № 70/1014-7153-17, № 71/1014-7158-17

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вознесеньский гранітно-щебеневий завод" (далі - позивач) звернулось із адміністративним позовом до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправними і скасувати приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 7 листопада 2017 р. № № 78, 79, 80, 81, а також постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15 листопада 2017 р. № 68/1014-7150-17, № 69/1014-7151-17, № 70/1014-7153-17, № 71/1014-7158-17.

Свої вимоги позивач обґрунтував наступним:

- перевірка проведена без виїзду на місце;

- відповідач допустив арифметичні помилки при розрахунку сум штрафів;

- посадова особа відповідача, яка складала акт перевірки, одночасно приймала участь у вирішенні питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, що суперечить судовій практиці Європейського суду з прав людини.

У відзиві відповідач позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, перевірка проведена за місцем проведення будівельних робіт, розмір штрафів розрахований вірно і ним дотриману процедуру накладення адміністративного стягнення (а. с. 57-64).

За клопотанням відповідача розгляд справи відкладався (а. с. 50, 53-54).

Сторони подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в порядку письмового провадження (а. с. 51, 82). Згідно із ст. 194 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. Враховуючи, що всі учасники справи заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд розглядає справу в порядку письмового провадження, на підставі наявних у справі матеріалів.

Інших заяв і клопотань учасники справи суду не подавали. Інших процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

З 1 до 7 листопада 2017 р. відповідач провів позапланову перевірку позивача щодо дотримання ним вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, про що складено акт № 071120170601 (далі - ОСОБА_1 перевірки) (а. с. 12-19).

В акті перевірки зафіксовані наступні порушення з боку позивача: ст. ст. 34, 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. ст. 7, 9, 28 Закону України "Про архітектурну діяльність".

На підставі ОСОБА_1 перевірки позивач прийняв:

- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 78 від 7 листопада 2017 р., яким від позивача вимагається оформити документи, які дають право на виконання будівельних робіт;

- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 79 від 7 листопада 2017 р., яким від позивача вимагається забезпечити авторський нагляд під час виконання будівельних робіт;

- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 80 від 7 листопада 2017 р., яким від позивача вимагається забезпечити здійснення технічного нагляду під час виконання будівельних робіт;

- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 81 від 7 листопада 2017 р., яким від позивача вимагається не виконувати будівельні роботи до оформлення дозвільних документів;

- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 68/1014-7150-17 від 15 листопада 2017 р., якою позивача визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 2 ч. 2 п. 6 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф в розмірі 84 200,0 грн.;

- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 69/1014-7151-17 від 15 листопада 2017 р., якою позивача визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 2 ч. 2 п. 3 абз. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф в розмірі 623 080,0 грн.;

- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 70/1014-7153-17 від 15 листопада 2017 р., якою позивача визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 2 ч. 2 п. 5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф в розмірі 67 360,0 грн.;

- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 71/1014-7158-17 від 15 листопада 2017 р., якою позивача визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 2 ч. 2 п. 4 абз. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф в розмірі 623 080,0 грн. (а. с. 20-27).

Як свідчать подані відповідачем письмові докази (локальний кошторис на будівельні роботи, підсумкова відомість ресурсів до локального кошторису, дефектний акт, технічне рішення, договір між позивачем і підрядною організацією) (а. с. 71-80), позивач здійснює будівельні роботи у вигляді реконструкції під’їзної колії.

Відповідно до п. 3.21. ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об’єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Як визначено п. 2 Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації, капітального ремонту.

Отже, відповідач зробив вірний висновок, що реконструкція під’їзної колії, яку здійснює позивач, є видом будівельних робіт.

Стаття 34 ч. 1 і 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначає, що замовник, яким згідно договору № УМР/201702/06 від 7 липня 2017 р. є саме позивач (а. с. 77-80) має право виконувати будівельні роботи після:

- подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об’єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об’єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

- видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Позивач не подав суду доказів, які б підтверджували отримання ним вищеперелічених дозвільних документів.

Позивач зазначає, що перевірка проведена без виходу посадової особи відповідача за місцем проведення будівельних робіт, разом із тим, жодних доказів на підтвердження цієї обставини суду не подав.

Приписи ст. 77 ч. 1 КАС України покладають на позивача обов'язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Акт перевірки підписаний керівником позивача без жодних зауважень. Під час розгляду відповідачем питання про винесенні приписів і накладення штрафів, був присутнім керівник позивача, він же і отримав під підпис спірні приписи і постанови. Позивач не подав суду будь-яких доказів того, що він якимось чином намагався довести до відповідача той факт, що перевірка проведена без виходу інспектора на місце. Натомість відповідач до свого відзиву додав фото, які зроблені на об’єкті будівництва, що, на його думку, спростовує доводи позивача (а. с. 69-70).

Враховуючи викладене, суд робить висновок, що факт проведення перевірки без виходу інспектора відповідача на місце проведення будівельних робіт, позивачем не доведений, навпаки, наявні в матеріалах справи докази вказують на протилежне.

Помилковими є і посилання позивача на невірний розрахунок сум штрафів. Так, при розрахунку сум штрафів позивач приймає до уваги прожитковий мінімум в розмірі 1 600,0 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", прожитковий мінімум в розмірі 1 600,0 грн. встановлено на період з 1 січня, а з 1 травня 2017 р. прожитковий мінімум складає 1 624,0 грн.

Всі постанови про накладення штрафів датовані 15 листопада 2017 р., а тому відповідач вірно розраховував суми штрафів, виходячи із прожиткового мінімуму в розмірі 1 624,0 грн. і помилок в розрахунках не допустив.

Як зазначає позивач, інспектор Кузьменко А.А., яка проводила перевірку і склала ОСОБА_1 перевірки, в подальшому приймала участь у вирішенні питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, її підписи стоять на оскаржених приписах і постановах. На думку позивача, якщо одна й та ж особа проводить перевірку, складає документи, а потім приймає участь в їх розгляді, який завершується накладенням штрафів, це викликає сумнів в неупередженості цієї особи. При цьому, позивач вказує на справу "Волков проти України", в якій Європейський суд з прав людини висловив таку правову позицію.

Слід зазначити, що висновки Європейського суду з прав людини у вищевказаній справі неможливо застосувати до цієї справи, так як обставини справ не є ідентичними.

Суд не вбачає упередженості в діях ОСОБА_1 тільки на тій підставі, що вона проводила перевірку позивача, так як ця особа за своєю посадою зобов’язана приймати участь у розгляді матеріалів адміністративних справ.

Як слідує з ОСОБА_1 перевірки, а також приписів і постанов, сутністю порушень, які допустив позивач є: виконання будівельних робіт без документів, які надають право виконувати такі роботи та без затвердженої проектної документації; незабезпечення авторського та технічного нагляду за будівництвом; відсутність дозволу на виконання будівельних робіт.

Обов’язок замовника будівництва, яким в даному спорі є позивач, отримати такі дозвільні документи передбачений ст. ст. 7, 9, 11, 28 Закону України "Про архітектурну діяльність", ст. ст. 34, 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до ст. 74 ч. 2 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підтвердження помилковості висновків відповідача, позивач мав подати суду дозвільні документи, але таких доказів ним не надано.

З урахуванням встановлених обставин справи суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Відмовити в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенський гранітно-щебеневий завод" (вул. Степова, 68, с. Олександрівка, Вознесенський район, Миколаївська область, 56532, код 38099968) до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, код 37471912) про визнання протиправними і скасування приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 7 листопада 2017 р. № № 78, 79, 80, 81, а також постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15 листопада 2017 р. № 68/1014-7150-17, № 69/1014-7151-17, № 70/1014-7153-17, № 71/1014-7158-17.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз