Рішення № 72587177, 05.03.2018, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/204/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2018 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Чорного І.А., секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2018 року позивач в особі публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, просив ухвалити рішення про стягнення з відповідача на його користь заборгованості по кредитному договору від 13.11.2014 року № б/н в сумі 17382 грн. 79 коп. та понесених судових витрат по справі.

Обгрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що 13.11.2014 року між сторонами був укладений кредитний договір, згідно якого банк надав кредит у розмірі 300.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

ОСОБА_2 зобов'язання за договором кредиту належним чином не виконав. Станом на 04.01.2018 року заборгованість становить всього 17382 грн. 79 коп., в тому числі: тіло кредиту 1227 грн. 32 коп., заборгованість по процентах за користування кредитом 478 грн. 62 коп., заборгованість за пенею 14372 грн. 91 коп., штраф (фіксована частина) 500 грн. 00 коп., штраф (процентна складова) 803 грн. 94 коп.

Сторони в судове засідання не з'явилися. Представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з’явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував. Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у відповідності з ч. 11 ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін та враховуючи те, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з’явилися у судове засідання.

Оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 13.11.2014 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений договір № б/н, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 300.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Згідно п. 1.1.7.11 Умов та правил надання банківських послуг, договір автоматично лонгується на той же термін, якщо жодна із сторін не поінформує іншу сторону про припинення дії договору.

Банк виконав свої зобов’язання, надавши ОСОБА_3 кредитні кошти в межах обумовлених сум.

У відповідності до п.2.1.1.5.5 погоджених сторонами Умов та правил надання банківських послуг – позичальник зобов'язувався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісію на умовах, передбачених договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то відповідно до ст. 530 ЦК України воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідач передбачені кредитним договором обов’язкові платежі по поверненню суми кредиту та відсотків за його користування у встановлені строки не сплачував, чим порушив умови договору. Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк. Відповідно до ст.1054 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути кредит.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на 04.01.2018 року заборгованість відповідача за договором № б/н від 13.11.2014 року становить всього 17382 грн. 79 коп., в тому числі: тіло кредиту 1227 грн. 32 коп., заборгованість по процентах за користування кредитом 478 грн. 62 коп., заборгованість за пенею 14372 грн. 91 коп., штраф (фіксована частина) 500 грн. 00 коп., штраф (процентна складова) 803 грн. 94 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Ураховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Така правова позиція міститься у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у справі № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року, зважаючи на яку з метою захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних осіб під час здійснення завдань цивільного судочинства у відповідності до Конституції України суд вважає, що вимога у частині стягнення штрафів не ґрунтується на законі, а тому в цій частині вимог позивачу слід відмовити.

З огляду на викладене позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по кредиту, відсотках та пені на загальну суму 16078 грн. 85коп. є обґрунтованими та позов підлягає частковому задоволенню.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 1629 грн. 83 коп. (16078,85грн. х 1762 грн. /17382,79 грн.).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, на підставі ст.ст. 549 - 552, 612, 1054 - 1056-1 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570; 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1Д ) заборгованість по кредитному договору від 13.11.2014 року на загальну суму 16078 (шістнадцять тисяч сімдесят вісім) грн. 85 коп., в тому числі тіло кредиту 1227 (одна тисяча двісті двадцять сім) грн. 32 коп., заборгованість по процентах за користування кредитом 478 (чотириста сімдесят вісім) грн. 62 коп., заборгованість за пенею 14372 (чотирнадцять тисяч триста сімдесят дві) грн. 91 коп. крім того витрати по сплаті судового збору в сумі 1629 (одна тисяч шістсот двадцять дев’ять) грн. 83 коп., а всього на загальну суму 17708 (сімнадцять тисяч сімсот вісім) грн. 68 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: І.А. Чорний