Ухвала суду № 72586607, 09.02.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/2252/17 Головуючий у 1 інстанції: Борачок М.В.

Провадження № 11-кп/783/1042/17 Доповідач: Гуцал І. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого-судді Гуцала І.П.

суддів Березюка О.Г., Романюка М.Ф.,

з участю секретаря Стойка Р.З.,

розглянувши матеріали кримінального провадження про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мальчиці, Яворівського району, Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

за ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України,

з участю прокурора Горин Х.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1

та його захисників - адвокатів Блонського М.А. та Стрілецького Т.І.,

представників потерпілої юридичної особи ТзОВ «Організація торгівельно-виробничих процесів «ЯРМАРХ» - ОСОБА_4 та ОСОБА_5,

за апеляційними скаргами прокурора прокуратури Львівської області ОСОБА_6, захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Стрілецького Тараса Ігоровича на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 17 серпня 2017 року,

в с т а н о в и л а :

вироком Сихівського районного суду м. Львова від 17 серпня 2017 року ОСОБА_1 у пред'явленому обвинуваченні за ч.5 ст. 191 КК України визнано невинуватим та виправдано.

ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.

Вирішено питання з процесуальними витратами.

ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він, будучи учасником організації торгівельно-виробничих процесів «ЯРМАРХ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ «ЯРМАРХ»), на початку серпня 2015 року в приміщенні ТзОВ «ЯРМАРХ» за адресою: м. Львів, вул. Довженка, 2-4, підробив офіційний документ вищого органу товариства - протокол № 1_2015 загальних зборів учасників ТзОВ «ЯРМАРХ» від 6 серпня 2015 року та додаток до нього, шляхом підписання таких від свого імені, як учасника товариства та імені інших учасників ТзОВ «ЯРМАРХ» - ОСОБА_7 та ОСОБА_5, який засвідчує рішення учасників товариства про заснування (створення) за участю ТзОВ «ЯРМАРХ» Товариства з обмеженою відповідальністю «Акцент-С», про надання згоди на внесення до статутного капіталу ТзОВ «Акцент-С» належного ТзОВ «ЯРМАРХ» на праві власності магазину № 22, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Довженка, 2-4, призначення (обрання) директором ТзОВ «Акцент-С» ОСОБА_8, та надає право (уповноважує) ОСОБА_1 (з правом видачі довіреностей іншим особам) підписати від імені ТзОВ «ЯРМАРХ» протокол установчих зборів та статут ТзОВ «Акцент-С», а також вчинити інші дії, необхідні для створення та державної реєстрації ТзОВ «Акцент-С» у встановленому порядку, з метою використання підробленого протоколу № 1_2015 для заснування (створення) ТзОВ «Акцент-С».

В апеляційній скарзі прокурор прокуратури Львівської області ОСОБА_6 просить вирок Сихівського районного суду м. Львова від 17 серпня 2017 року щодо ОСОБА_1 скасувати у зв'язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону, невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального правопорушення та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Просить ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, та призначити покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки з конфіскацією майна; визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 4 250 грн. з позбавленням права обіймати керівні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки; на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого більш суворим покаранням остаточно призначити покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки з конфіскацією майна зі сплатою штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 4 250 грн., який відповідно до ч.3 ст. 72 КК України виконувати самостійно.

Вказує, що з доводами суду першої інстанції не погоджується. Судом достеменно встановлено послідовність активних дій, вчинених обвинуваченим ОСОБА_1, які призвели до злочинного наслідку, а саме розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах та підроблення службовою особою офіційного документу, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України. Об'єктивний аналіз обставин справи свідчить про необґрунтованість висновків суду щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України.

Суд мав достатньо доказів застосувати закон України про кримінальну відповідальність і визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України.

Незастосування судом закону, який підлягає застосуванню, відповідно до ст. 413 КПК України є одним з видів неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та підставою для скасування судового рішення.

Разом з тим, суд першої інстанції прийшов до переконання про перекваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_1 з ч.1 ст. 366 КК України на ч.1 ст. 358 КК України, неправильно застосовуючи закон України про кримінальну відповідальність, оскільки не застосував закон, який підлягав застосуванню.

Неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність в свою чергу призвело до призначення обвинуваченому ОСОБА_1 несправедливо м'якого покарання.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Стрілецький Т.І. просить скасувати вирок Сихівського районного суду м. Львова від 17 серпня 2017 року в частині визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, та в цій частині закрити кримінальне провадження.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції обгрунтовуючи обвинувальний вирок, покликався на висновок експерта № 1489 від 9.06.2016 року, згідно якого підписи від імені ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на протоколі загальних зборів учасників ТОВ «Ярмах» від 6.08.2015 року виконані ОСОБА_1 Даний висновок експерта був отриманий стороною обвинувачення на підставі дослідження експертом експериментальних зразків почерку ОСОБА_1, отриманих ним під час проведення з ним слідчих дій як свідком 10 березня 2016 року. Суд першої інстанції повинен був визнати вказаний висновок експертизи недопустимим доказом по справі. Виключивши даний доказ з обвинувачення, доведеність вини обвинуваченого, на думку сторони захисту, не підтверджується достатніми доказами.

Заслухавши виступ прокурора Горин Х.В., яка підтримала доводи апеляційної скарги прокурора, заперечила проти доводів апеляційної скарги адвоката Стрілецького Т.І., щодо розгляду заяви представника потерпілої юридичної особи, то покладається на розсуд суду, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисників - адвокатів Блонського М.А. та Стрілецького Т.І., які підтримали доводи поданої адвокатом Стрілецьким Т.І. апеляційної скарги, підтримали заяву представника потерпілої юридичної особи та заперечили проти доводів апеляційної скарги прокурора, пояснення представників потерпілої юридичної особи - ТзОВ «Організація торгівельно-виробничих процесів «ЯРМАРХ» у формі ТОВ - ОСОБА_4, ОСОБА_5 щодо апеляційних скарг, то покладаються на розсуд суду, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційних скарг прокурора прокуратури Львівської області ОСОБА_6, захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Стрілецького Т.І. слід відмовити, а заяву представника потерпілої юридичної особи - ТзОВ «Організація торгівельно-виробничих процесів «ЯРМАРХ» у формі ТОВ - директора ОСОБА_5 слід задоволити та закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст. 191 КК України на підставі п.7 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відмовою представника потерпілого від підтримання обвинувачення, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 477 КПК України кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема, статтею 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, крім вчиненого організованою групою, або шкода від якого завдана державним інтересам), якщо злочин вчинено чоловіком (дружиною) потерпілого, іншим близьким родичем чи членом сім'ї потерпілого.

Згідно з положеннями п.1 ч.1 ст. 3 КПК України терміни, що їх вжито в цьому Кодексі, якщо немає окремих вказівок, мають таке значення: близькі родичі та члени сім'ї - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, вчиненого щодо потерпілої юридичної особи ТзОВ «Організація торгівельно-виробничих процесів «ЯРМАРХ» у формі ТОВ. Директором зазначеної юридичної особи є ОСОБА_5, яка доводиться дочкою обвинуваченого.

З огляду на викладене, у відповідності до вищенаведеного визначення терміну «близькі родичі та члени сім'є», ОСОБА_1 в період вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, був близьким родичем ОСОБА_5, у зв'язку з чим дане кримінальне провадження в цій частині є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення і така вправі відмовитися від обвинувачення.

Ураховуючи вищенаведене, у відповідності до п.7 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відмовою представника потерпілої юридичної особи - ТзОВ «Організація торгівельно-виробничих процесів «ЯРМАРХ» у формі ТОВ - дирекора ОСОБА_5 від обвинувачення у формі приватного обвинувачення, на підставі п.1 ч.2 ст. 412, ст. 417 КПК України, вирок Сихівського районного суду м. Львова від 17 серпня 2017 року відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст. 191 КК України підлягає скасуванню із закриттям кримінального провадження в цій частині.

Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України апеляційний суд переглядає вирок в межах апеляційної скарги.

На досудовому слідстві дії обвинуваченого ОСОБА_1 були кваліфіковані за ч.1 ст. 366 КК України, як вчинення службового підроблення, тобто складання завідомо неправдивого документа.

Дана кваліфікація дій ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді першої інстанції не знайшла свого підтвердження.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, за обставин, описаних у вироку, є обгрунтованим, вмотивованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Такий висновок суду підтверджується сукупністю зібраних і перевірених в судовому засіданні доказів, яким суд дав належну оцінку й навів у вироку.

Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 358 КК України.

Твердження сторони захисту про незаконне засудження обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст. 358 КК України, є голослівними і необгрунтованими. У справі відсутні дані про порушення вимог кримінального процесуального закону в ході збирання та закріплення доказів, а відповідно немає підстав для оцінки доказів, які лягли в основу вироку, як недопустимих чи недостовірних.

Висновок суду про винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд дав належну оцінку й навів у вироку, зокрема:

показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_1, які є учасниками ТзОВ «ЯРМАХ», даними ними в суді першої інстанції про те, що їм нічого не відомо про загальні збори учасників ТзОВ «ЯРМАХ» від 6 серпня 2015 року, вони не брали в них участі та не підписували протокол таких зборів;

показаннями свідка ОСОБА_8, даними нею в суді першої інстанції, яка підтвердила, що в 2015 році вона отримала пропозицію від ОСОБА_1 інвестувати кошти в ремонт підвальних приміщень. Для юридичного оформлення таких інвестиції всі приміщення мали ввійти в статутний фонд новоствореного ТзОВ «Акцент-С», де б вона і ТзОВ «ЯРМАХ» були учасниками в рівних частках. Про підроблення протоколу загальних зборів учасників ТзОВ «ЯРМАХ» їй невідомо. В серпні 2015 року підписала з обвинуваченим протокол зборів про створення ТзОВ «Акцент-С»;

даними протоколу № 12/12-14/1 ТзОВ «Ярмарх» від 14.12.2012 року, згідно якого ОСОБА_5 включено в число учасників ТзОВ «ЯРМАХ» у зв'язку з даруванням їй ОСОБА_1 частини частки у статутному капіталі товариства у розмірі 23%; включено в число учасників ТзОВ «Ярмарх» ОСОБА_7 у зв'язку із купівлею частини частки ОСОБА_1 у статутному капіталі товариства у розмірі 24,25%, та частки ОСОБА_9 у статутному капіталі товариства у розмірі 1,5 %; затверджено частки в статутному капіталі ОТВП «Ярмарх» у формі ТзОВ наступним чином: ОСОБА_1 - в розмірі 27 %, ОСОБА_1 - в розмірі 24,25%, ОСОБА_5 - в розмірі 23%, ОСОБА_7 - в розмірі 25,75 %,; затверджено нову редакцію статуту ТзОВ «Ярмарх» (а.с. 109 том 2);

даними статуту ТзОВ «ЯРМАРХ», затвердженого протоколом зборів учасників № 12/12-14/1 від 14.12.2012 року, відповідно до якого учасниками даного товариства є ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 (а.с. 110-136 Том 2);

даними протоколу № 1_2015 загальних зборів учасників організації торгівельно-виробничих процесів «ЯРМАРХ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю від 6 серпня 2015 року та додатку до протоколу № 1_2015 від 6 серпня 2015 року (а.с. 46 - 47 Том 2). Відповідно до змісту протоколу та додатку до протоколу учасниками Товариства прийнято рішення про заснування (створення) за участю Товариства Товариство з обмеженою відповідальністю «Акцент-С» із статутним капіталом в розмірі 120 000 гривень, в статутному капіталі якого ТзОВ «ЯрМарх» володітиме часткою у розмірі 50 % у відсотковому відношенні та номінальною вартістю 60 000 гривень у грошовому відношенні; про надання згоди на внесення до статутного капіталу ТзОВ «Акцент-С» належний ОТВП «ЯрМарх» у формі ТзОВ на праві власності магазин № 22, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Довженка, 2-4; призначення (обрання) директором ТзОВ «Акцент-С» ОСОБА_8; зобов'язати та уповноважити директора ОСОБА_1 (з правом видачі довіреностей іншим особам) підписати від імені Товариства протокол установчих зборів та статут ТзОВ «Акцент-С», а також вчинити інші дії, необхідні для створення та державної реєстрації ТзОВ «Акцент-С» у встановленому порядку;

даними протоколу № 1-12/08 установчих зборів ТзОВ «Акцент-С» від 12 серпня 2015 року (а.с. 25-27 Том 2), відповідно до якого товариством «ЯРМАХ» в особі директора ОСОБА_1 та ОСОБА_8 вирішено створити ТзОВ «Акцент-С» із статутним капіталом у розмірі 120 000 гривень; затверджено порядок формування статутного капіталу: в якості свого внеску до статутного фонду ТзОВ «Акцент-С» його засновник ТОВ «ЯРМАХ» передає приміщення магазину № 22 загальною площею 1151,4 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул.Довженка, 2-4, оціночна вартість якого за домовленістю сторін складає 60 000 гривень в строк до 20.08.2015 року, а ОСОБА_11 - передає грошові кошти у розмірі 60 000 гривень протягом одного року з моменту реєстрації Товариства. Затверджено склад учасників ТзОВ «Акцент-С» з розподілом часток учасників у статутному капіталі Товариства у грошовому та відсотковому виразі: ТзОВ «ЯрМарх» - 60000 грн., що становить 50%, ОСОБА_8 - 60000 грн., що становить 50%. Також рішенням даних зборів затверджено статут даного Товариства; вирішено з моменту державної реєстрації ТзОВ «Акцент-С» обрати (призначити) директором ОСОБА_8 Протокол підписаний ОСОБА_1 та ОСОБА_8;

даними статуту ТзОВ «Акцент-С», затвердженого загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Акцент-С» (протокол № 01-12/08 від 12 серпня 2015 року), відповідно до якого статутний капітал товариства складає 120000 грн, а його учасниками є ТОВ «ЯрМарх» та ОСОБА_8 з частками 50% кожен (а.с. 28-45 Том 2);

даними висновку № 1490 криміналістичної експертизи з дослідження підписів від 08.06.2016 р. (а.с. 61-65 Том 2) з якого вбачається, що: підписи від імені ОСОБА_7, розташовані в графі «Підписи учасників» перед записом «ОСОБА_7» в Протоколі №1_15 Загальних зборів учасників ТзОВ «Ярмах» від 06 серпня 2015 року та Додатку до протоколу № 1_15 Загальних зборів учасників ОТВП «Ярмах» у формі ТзОВ від 06.08.2015 року, виконані не ОСОБА_7, не ОСОБА_10, не ОСОБА_5, а іншою особою; підписи від імені ОСОБА_1, розташовані в графах «Секретар зборів», «Підписи учасників» перед записом «ОСОБА_1» в Протоколі № 1_15 Загальних зборів учасників ОТВП «Ярмах» ТзОВ від 06 серпня 2015 року та в Додатку до протоколу № 1_15 Загальних зборів ОТВП «Ярмах» у формі ТзОВ від 06.08.2015 року, виконані не ОСОБА_10, не ОСОБА_7, не ОСОБА_5, а іншою особою; підписи від імені ОСОБА_5, розташовані в графі «Підписи учасників» перед записом «ОСОБА_5» в Протоколі № 1_15 Загальних зборів учасників ОТВП «Ярмах» ТзОВ від 06 серпня 2015 року та в Додатку до протоколу № 1_15 Загальних зборів учасників ОТВП «Ярмах» у формі ТзОВ від 6.08.2015 року, виконані не ОСОБА_5, не ОСОБА_7, не ОСОБА_10, а іншою особою.

Даними висновку № 1489 криміналістичної експертизи з дослідження підписів від 9.06.2016 року (а.с. 72-74 Том 2); даними висновку № 6/71 судової почеркознавчої експертизи від 10.02.2016 року (а.с. 77-79 Том 2); даними висновку № 6/460 судової почеркознавчої експертизи від 14.12.2015 року (а.с. 82-85 Том 2); даними висновку № 817 криміналістичної експертизи з дослідження підписів від 23.03.2016 року (а.с. 66-71 Том 2) за матеріалами цивільної справи № 914/4246/15.

На виконання вимог закону суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно розглянув усі обставини справи в їх сукупності, поклав в основу вироку об'єктивні докази, досліджені в судовому засіданні, та дійшов правильного висновку про доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України.

З огляду на викладене апеляційні доводи адвоката Стрілецького Т.І. про невідповідність вироку суду першої інстанції про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, вимогам закону та висновків суду фактичним обставинам справи, колегія суддів вважає безпідставними й до уваги не бере.

Колегія суддів вважає необгрунтованими покликання сторони захисту на недостатність доказів для постановлення обвинувального вироку про визнання ОСОБА_1 винним за ч.1 ст. 358 КК України.

Що стосується доводів апеляційної скарги адвоката Стрілецького Т.І. про те, що суд першої інстанції необгрунтовано відхилив клопотання сторони захисту та не визнав висновок експерта № 1489 від 9 червня 2016 року, який був отриманий стороною обвинувачення на підставі дослідження експертом експериментальних зразків почерку ОСОБА_1 під час слідчих дій, який був у статусі свідка 10 березня 2016 року, то такі є необгрунтованими.

Так, частина 3 ст. 87 КПК України чітко передбачає, що недопустимими є докази, що були отримані саме з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні. Ураховуючи зміст даної норми, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що експериментальні зразки почерку ОСОБА_1, отримані під час слідчих дій 10 березня 2016 року та їх подальше дослідження експертом при прийнятті висновку, не можуть розцінюватися судом, як підстава для визнання висновку експерта недопустимим доказом.

Щодо доводів апеляційної скарги адвоката про порушення Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 при дачі висновків експертів № 6/460 від 14 грудня 2015 року, № 6/71 від 10 лютого 2016 року, № 1490 від 8 червня 2016 року, то такі не знайшли свого підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції. У відповідності до ч.3 ст. 101 КПК України висновки експертів у справі грунтуються на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо, та на відомостях, які стали йому відомі під час дослідження матеріалів , що були надані для проведення дослідження. Крім того, експерти були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві висновки.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про те, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, перекваліфікувавши дії обвинуваченого ОСОБА_1 з ч.1 ст. 366 КК України на ч.1 ст. 358 КК України.

Приймаючи рішення про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_1, з ч.1 ст. 366 КК України на ч.1 ст. 358 КК України, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1, підробляючи протокол № 1_2015 загальних зборів учасників ТзОВ «ЯРМАРХ» від 6 серпня 2015 року та додаток до нього, не здійснював організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а діяв як учасник товариства. Відтак ОСОБА_1 не діяв, як службова особа, що виключає кваліфікацію його дій за ч.1 ст. 366 КК України.

В розумінні вимог ст. 366 КК україни суб'єктом даного злочину є службова особа. Згідно ч.3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України.

Перевіркою матеріалів кримінальної справи встановлено, що суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно розглянувши всі обставини справи в їх сукупності, відповідно до ст. 94 КПК України оцінив зібрані у справі докази і дав у вироку аналіз усіх доказів, які ствердили обвинувачення.

З урахуванням зазначених вище обставин колегія суддів визнає правильним висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, а викладені в апеляційних скаргах доводи не бере до уваги як безпідставні.

З огляду на викладене колегія суддів апеляційні скарги прокурора прокуратури Львівської області ОСОБА_6, захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Стрілецького Т.І. вважає необгрунтованими. Вирок суду постановлений з дотриманням вимог ст. ст. 370-376 КПК України, є законним, обгрунтованим і вмотивованим, а тому підстав для його зміни чи скасування немає.

Разом з тим, суд першої інстанції при постановленні вироку не прийняв рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, накладених відповідно до ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 10 вересня 2015 року, а саме накладення арешту на нерухоме майно, який слід скасувати.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

в задоволенні апеляційних скарг прокурора прокуратури Львівської області ОСОБА_6, захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Стрілецького Тараса Ігоровича - відмовити.

Клопотання представника потерпілої юридичної особи ТзОВ «Організація торгівельно-виробничих процесів «ЯРМАРХ» у формі ОВ - директора ОСОБА_5 задоволити.

Вирок Сихівського районного суду м. Львова від 17 серпня 2017 року щодо ОСОБА_1 в частині виправдання його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, скасувати та на підставі п.7 ч.1 ст. 284 КПК України закрити кримінальне провадження в цій частині у зв'язку з відмовою представника потерпілого від підтримання обвинувачення.

Скасувати арешт на нерухоме майно - нежитлове приміщення магазину № 22, загальною площею 1 151,4 м.кв., що розташоване за адресою: м. Львів, вул. Довженка, буд. 2-4, із забороною відчуження та укладення угод щодо цього об'єкту, що накладений відповідно до ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 10.09.2015 року.

У решті вирок суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

Гуцал І.П. Березюк О.Г. Романюк М.Ф.