Ухвала суду № 72586361, 03.03.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/2524/2018 року Головуючий у 1-й інстанції: Москаленко К.О.

757/23347/15 Доповідач-Чобіток А.О.

У Х В А Л А

03 березня 2018 року Апеляційний суд міста Києва, який діє відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ч. 4 ст. 147 та п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у складі судді Чобіток А.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, треті особи : ОСОБА_3, ОСОБА_4, Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Воробйова Катерина Вікторівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Войнарська Ірина Анатоліївна про визнання недійсними публічних торгів, скасування протоколу проведення торгів та акта державного виконавця, скасування свідоцтва про право власності, -

в с т а н о в и в :

У липні 2015 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду першої інстанції з вищевказаним позовом, в якому просила : визнати недійсними публічні торги квартири АДРЕСА_1; від 03.11.2011 року; скасувати протокол проведення прилюдних торгів; скасувати Акт ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві від 05.11.2012 року; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1; витребувати з володіння ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1; скасувати свідоцтво щодо реєстрації спірної квартири .

17.08.2017 року представником позивача подано останню редакцію позовної заяви (а.с. 163-168 том 2 ), за якою позивач просила суд:

- визнати недійсними публічні торги від 03.11.2011 року з реалізації арештованої квартири АДРЕСА_1 , вказавши правові наслідки їх недійсності шляхом скасування протоколу №1-11174 проведення прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна від 03.11.2011 та акта Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві від 05.11.2012 про проведені прилюдні торги;

- на підставі ст. 388 Цивільного кодексу України витребувати квартиру від добросовісного набувача ОСОБА_4.

Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12 грудня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу , яка ухвалою суду від 12.02.2017 року залишена без руху. ОСОБА_2 запропоновано подати до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження; апеляційну скаргу в новій редакції з остаточним викладенням її доводів та уточненим клопотанням особи, яке буде відповідати позовним вимогам від 17.08.2017 року, які були предметом розгляду в суді першої інстанції, а також її копіями для всіх учасників справи; оригінал квитанції про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 6 211,20 грн..

19.02.2018 року від ОСОБА_7, який діяв у суді першої інстанції від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності подав до суду заяву з процесуальних питань розгляду апеляційної скарги.

26.02.2018 року на виконання вимог даної ухвали суду представник ОСОБА_2 - ОСОБА_7, який має право здійснювати представництво ОСОБА_2 на підставі довіреності з огляду на те, що провадження судом першої інстанції у даній справі відкрито 10.07.2015 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», подав апеляційну скаргу в новій редакції, яка також підписана і ОСОБА_2, в якій викладено клопотання відповідне позовним вимогам від 17.08.2017 року, які були предметом розгляду в суді першої інстанції .

При цьому слід зазначити, що дана апеляційна скарга подана без її копії відповідно до кількості учасників справи , а саме - без її копій для третіх осіб.

Також 26.02.2018 року до суду апеляційної інстанції подано заяву про забезпечення позову, підписану ОСОБА_2 та її представником ОСОБА_7.

28.02.2018 року до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_2 надійшла заява про поновлення строку та апеляційна скарга в новій редакції , в якій також викладено клопотання відповідне позовним вимогам від 17.08.2017 року, які були предметом розгляду в суді першої інстанції .

Проте оригінал квитанції про сплату судового збору ОСОБА_2 не подала, зазначивши при цьому в скарзі: по-перше - вона не погоджується з визначеною судом апеляційної інстанції сумою судового збору ; по-друге - вона знаходиться в дуже складному матеріальному становищі, враховуючи втрату єдиного місця проживання. Зважаючи на місце роботи вона вимушена орендувати житло в місті Києві, що практично не залишає засобів для існування. З огляду на вказане вона використовує своє право на касаційне оскарження до Верховного Суду в частині визначення судом судового збору протягом тридцяти днів, починаючи з 15.02.2018 року.

01.03.2018 року до суду апеляційної інстанції електронною поштою від представника ОСОБА_7 надійшло пояснення щодо подачі процесуальних документів, заява про поновлення строку на апеляційне оскарження та заміну редакції апеляційної скарги, яка має назву «Аналіз оскаржуваного судового рішення у справі» та заява-клопотання про постановлення окремої ухвали.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити перетворення судового процесу у безладний рух. У зв'язку з наведеним залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом із тим Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Відповідно до статті 5 ЦПК України, суд зобов'язаний поважати честь і гідність усіх учасників цивільного процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.

Перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 185 та п.2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, оскільки вона не оплачена судовим збором у повному обсязі, а апеляційна скарга, подана її представником та підписана також і нею, подана без її копії для третіх осіб, що є перешкодою для відкриття апеляційного провадження.

Слід зазначити, що вказуючи про те, що вона знаходиться в скрутному матеріальному становищі, ОСОБА_2 клопотання про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру або відстрочення сплати, не заявляє, а вирішити вказане питання з власної ініціативи суд апеляційної інстанції не має права, оскільки це є порушенням засад правосуддя .

Крім того, ОСОБА_2 вказує, що при зверненні до суду першої інстанції нею було сплачено судовий збір на загальну суму 365,40 грн., в зв'язку з чим вона повинна сплатити лише 150 % від зазначеної суми, тобто 548,10 грн..

Проте і з вказаним суд апеляційної інстанції не погоджується, оскільки та обставина, що при зверненні до суду першої інстанції ОСОБА_2 неправильно сплатила судовий збір, не може впливати на його розмір при зверненні до суду апеляційної інстанції, оскільки відповідно до підпункту 6 пункту 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу апеляційної скарги становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не від ставки, що була сплачена при поданні.

Суд апеляційної інстанції , вивчивши матеріали справи при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження , прийшов до висновку, що при поданні ОСОБА_2 позовної заяви до суду першої інстанції сума судового збору підлягала сплаті у розмірі 6 577,20 грн., відповідний розрахунок якої наведено в ухвалі про залишення апеляційної скарги від 12.02.2018 року.

Не погоджується суд апеляційної інстанції і з твердженням представника ОСОБА_2 - ОСОБА_7 про те, що в даному випадку ОСОБА_2(провадження за позовом якої відкрито у липні 2015 року) звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» (до 01.09.2015 року споживачі звільнялись від сплати судового збору спеціальним Законом України «Про судовий збір»), оскільки на правовідносини, що виникли між сторонами дія даного закону не розповсюджується.

При цьому слід зазначити, що оскарження ухвали суду апеляційної інстанції в частині визначення суми судового збору відповідно до норм процесуального права не може зупинити вирішення судом апеляційної інстанції питання щодо відповідності апеляційної скарги вимогам закону в частині сплати судового збору та не може вплинути на застосування судом наслідків невиконання вимог ухвали від 12.02.2018 року, тобто визнання її неподаною та повернутою, внаслідок несплати судового збору.

За таких обставин суд вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року визнати неподаною та повернути .

Крім того, зважаючи на те, що апеляційна скарга ОСОБА_2 визнається судом апеляційної інстанції неподаною та повертається, поверненню підлягають і документи подані окремо від апеляційної скарги : заява про забезпечення позову, пояснення щодо подачі процесуальних документів, заява про поновлення строку на апеляційне оскарження та заміну редакції апеляційної скарги, яка має назву «Аналіз оскаржуваного судового рішення у справі» та заява-клопотання про постановлення окремої ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року визнати неподаною та повернути разом з заявою про забезпечення позову, поясненнями щодо подачі процесуальних документів, заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження та заміну редакції апеляційної скарги, яка має назву «Аналіз оскаржуваного судового рішення у справі» та заявою-клопотанням про постановлення окремої ухвали .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя: