Постанова № 72586313, 01.03.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 753/9828/14-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/1000/2018

Головуючий у суді першої інстанції: КолесникО.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд м. Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: судді-доповідача: ПрокопчукН.О.

суддів: Саліхова В.В., Стрижеуса А.М.

при секретарі: Булах А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 від імені та в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5

на заочне рішення Дарницького районного суду м.Києва від 16 квітня 2015 року

в цивільній справі за позовом ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу квартири ,-

ВСТАНОВИВ :

У травні 2014 року позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідачів, який у процесі розгляду справи змінював в частині розміру заборгованості, виходячи з курсу долару США до гривні. Посилаючись на те, що відповідачі не сплатили обумовлену укладеним 06.02.1997 року між сторонами договором купівлі-продажу вартість квартири АДРЕСА_1 та сплатити її добровільно відмовляються, ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" просило стягнути з відповідачів на його користь 377 368 грн. 61 коп. з яких - 345 584 грн. 24 коп. заборгованість за договором купівлі-продажу квартири, 31 784 грн. 37 коп. - три відсотки річних за користування грошовими коштами за період з 06.02. 2012 року по 01.03.2015 року.

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16.04.2015 року даний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно на користь ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" 345 584 грн. 24 коп. в рахунок стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 06.02.1997 року, 31 784 грн. 37 коп. 3% річних, а всього 377 368 грн. 61 коп.

В частині відшкодування судових витрат відмовлено.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 06.09.2017 року заява про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі поданій від імені та в інтересах відповідачів їх представником ОСОБА_3 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову. Посилається на порушення судом норм матеріального права, помилковість висновків, безпідставне не урахування того, що грошової одиниці під назвою "умовна одиниця" не існує, відповідачі прийняли на себе зобов'язання щодо оплати вартості квартири у гривні, що складало на момент укладення договору 21 930 умовних одиниць за курсом НБУ й виконали його повністю .

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України ( у редакції Закону № 2147- VIII від 03 жовтня 2017 року), до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 Розділу XIIПрикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із вищевикладеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

В суді апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_4 та представник відповідачів ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримали з підстав наведених в ній.

Представник позивача просив апеляційну скаргу відхилити як безпідставну, подав письмові заперечення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що зобов'язання має виконуватися належним чином та вважав встановленим, що відповідачі не сплатили повну вартість придбаної ними у позивача за договором купівлі-продажу квартири, а відтак з них належить стягнути виниклу заборгованість та 3% річних відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України.

Проте колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитися не може .

Відповідно до ст. 169 ЦК УРСР, чинної на час укладення сторонами спірного договору, грошові зобов'язання повинні бути виражені й підлягають оплаті в національній валюті. Вираження і оплата грошових зобов'язань в іноземній валюті допускається лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 99 Конституції України та ч.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі - Декрет) валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, якщо інше не передбачено Декретом, іншими актами валютного законодавства.

Тобто закон передбачає обов'язковість здійснення платежів на території України в національній валюті, разом з тим, він не містить заборони на використання в розрахунках розміру грошових зобов'язань іноземної валюти або інших розрахункових величин.

Згідно із ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності (з 1 січня 2004 року). Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, його положення застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 1, 2 ст. 192 ЦК України).

Такими випадками є ст. 193, ч. 4 ст. 654 ЦК України, ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність», Декрет, ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Як убачається з матеріалів справи та установлено судом 06 лютого 1997 року між Закритим Акціонерним Товариством Фірма "Дарниця", як продавцем, та ОСОБА_4, ОСОБА_5, як покупцями, був укладений договорі купівлі-продажу трикімнатної квартири № 27, загальною площею 67.6 кв.м., в тому числі 40.6 кв.м. житлової площі у будинку АДРЕСА_3, належної продавцю на підставі Свідоцтва про право власності на будинок, виданого за розпорядженням № 6 від 15.01.1997 року відділу приватизації комунального житлового фонду Дарницької райдержадміністрації м. Києва, зареєстрованого у Київському МБТІ за № 9348 від 24.01.1997 року.

Договір купівлі-продажу квартири 06.02.1997 року був посвідчений державним нотаріусом сьомої київської нотаріальної контори Іваненко Р.С. та зареєстровано в реєстрі за № 2326.

За цим договором відповідачі набули право власності на вказану квартиру у рівних частках.

Згідно з положеннями ст. 228 ЦК Української СРСР в редакції 1963 р. продаж майна проводиться за цінами, які встановлюють сторони, якщо інше не передбачено законодавчими актами.

У п.4 договору купівлі-продажу квартири сторони визначили вартість квартири у розмірі 41 531 грн., що на момент здійснення операції складає 21 930 умовних одиниць за курсом Національного Банку України на день укладення договору, тобто на 06.02.1997 р.

У договорі купівлі-продажу сторонами не було встановлено, що умовною одиницею є саме долар США.

Верховний Суд України під час розгляду справ в аналогічних правовідносинах за позовами ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» про стягнення заборгованості в постановах №6-1905цс16 та №6-2134цс15 зазначив, що в спірному договорі купівлі-продажу сторони визначили грошовий еквівалент в умовних одиницях здійснюваної в національній валюті операції, однак суди не звернули уваги на те, що в п. 4 цього договору зазначено еквівалент вартості квартири на день укладення договору.

При розгляді вказаних справ Верховний Суд України надійшов до правових висновків, що за змістом ч. 1, 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане в гривнях. Якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Якщо у договорі передбачено інший порядок, суду слід з'ясувати сутність такого визначення.

Позивач зазначав, що між сторонами було досягнуто домовленості та укладено додаткову угоду, яка передбачала обов'язок виплатити залишок заборгованості вартості квартири протягом п'ятнадцяти років відповідно до курсу умовних одиниць. Проте, ураховуючи, що вказана додаткова угода рішенням суду, що набрало законної сили, визнана недійсною, підстав для висновку про досягнення домовленості сторонами при укладенні договору про здійснення погашення заборгованості відповідно до курсу іноземної валюти, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження такому, про що зазначив представник позивача на запитання колегії суддів, немає.

Представниками позивача під час розгляду даної справи не заперечувалась та обставина, що ОСОБА_4 була внесена на рахунок позивача зазначена у договорі купівлі-продажу сума - 41 531 грн.

При цьому визначення грошового еквіваленту в умовних одиницях здійснюваної в національній валюті операції на день укладення договору не свідчить про домовленість сторін у справі щодо визначення іншої ніж зазначена у договорі вартості квартири у розмірі 41 531 грн.

Аналіз змісту укладеного між сторонами договору купівлі-продажу свідчить також про те, що умовами договору не передбачено, що сума заборгованості сплачується в іноземній валюті або визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Ураховуючи те, що відповідачами сплачено повну вартість квартири в розмірі 41 531 грн. і ними виконані взяті зобов'язання по оплаті вартості квартири, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність у відповідачів заборгованості перед позивачем за відповідним договором купівлі-продажу квартири.

Колегія суддів також вважає необґрунтованим посилання позивача ПрАТ «ФФ «Дарниця» щодо встановлення заборгованості відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перед позивачем у справі рішенням Апеляційного суду м. Києва від 13 лютого 2013 року в розмірі 12 449 доларів США, оскільки як убачається зі змісту рішення, судом було встановлено лише наявність довідки ПрАТ «ФФ «Дарниця» в матеріалах справи, при цьому правильність нарахування заборгованості Апеляційним судом м. Києва при перегляді рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не перевірялась.

Враховуючи ту обставину, що суд не повно встановив обставини справи, які мали значення для її вирішення, не надав належну оцінку змісту укладеного договору, іншим актам цивільного законодавства, та прийшов до помилкового висновку, що позов є доведеним та обґрунтованим, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.268,367-368,374,376,381-384 ЦПК України ,суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 від імені та в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5 - задовольнити.

Заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 квітня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту: У задоволенні позову ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу квартири- відмовити .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів з дня складання повного її тексту може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного судушляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач :

Судді :

Повний текст постанови виготовлений : 05.03.2018 р.