Рішення № 72584447, 20.02.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.02.2018 Справа №607/459/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Вийванко О. М.

за участю секретаря судового засідання Стрілкової М. С.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_3, Байковецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_3, Байковецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності земельну ділянку площею 0,06 га, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована в с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125280600:02:001:8060.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 16.07.2008 р. він на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки придбав у ОСОБА_2 6/16 частин (площею 0,06 га) з належної відповідачу земельної ділянки 0,16 га. В державному акті про право власності на землю ОСОБА_2 державним нотаріусам зроблена відповідна відмітка про продаж частини земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,06 га. В подальшому ОСОБА_2 виготовив новий державний акт про право власності на земельну ділянку на належну йому земельну ділянку 0,10 га, в якому земельна ділянка позивача площею 0,06 га відображена окремо, між ділянками встановлено межу і в описі меж вказано “від Б до В землі ОСОБА_1Д.” Відмітка про наявність співвласників в державному акті відповідача на земельну ділянку площею 0,10 га — відсутня. 27.01.2009 р. відповідач продав на підставі нотаріально посвідченого договору свою частину земельної ділянки, яка залишилась у його власності після укладення договору від 16.07.2008 р. з ОСОБА_1, площею 0,10 га. – ОСОБА_3. В договорі купівлі продажу від 27.01.2009 р. в п.1.1 вказано “від Б до В. землі ОСОБА_1Д.” В 2017 році позивач виготовив технічну документацію на належну йому земельну ділянку площею 0,06 га, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер. З метою реєстрації прав на земельну ділянку подав державному реєстратору заяву про проведення державної реєстрації прав на належну йому земельну ділянку площею 0,06 га. Однак, 29.06.2017 р. державний реєстратор виніс рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень вказавши, що між ним та відповідачем відсутній договір про поділ майна, що є у спільній частковій власності.

У судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав у повному обсязі.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилася, однак про місце та час розгляду даної справи повідомлявся належним чином.

Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області у судове засідання не з’явився, однак подали клопотання про розгляд справи без участі їх представника.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив наступні обставини справи.

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.07.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу ОСОБА_4, та зареєстровано в реєстрі за № 2285, вбачається, що ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_2 6/16 частин, площею 0,06 га, з належної продавцю земельної ділянки 0,16 га.

Згідно державного акту про право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 Серії ЯД № 228564, вбачається, що державним нотаріусом зроблена відповідна відмітка про продаж частини земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,06 га.

В подальшому ОСОБА_2 виготовив новий державний акт про право власності на земельну ділянку на належну йому земельну ділянку 0,10 га, в якому земельна ділянка позивача площею 0,06 га відображена окремо, між ділянками встановлено межу і в описі меж вказано “від Б до В землі ОСОБА_1Д.” Відмітка про наявність співвласників в даному державному акті ОСОБА_2 Серії ЯЗ № 061125 на земельну ділянку площею 0,10 га — відсутня.

27.01.2009 р. ОСОБА_2 продав на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі продажу земельної ділянки свою частину земельної ділянки, яка залишилась у його власності після укладення договору від 16.07.2008 р. з ОСОБА_1, площею 0.10 га. – ОСОБА_3, згідно якого в п.1.1 вказано “від Б до В. землі ОСОБА_1Д.”

Земельна ділянка площею 0,06 га залишилась у власності ОСОБА_1

Розподіл земельної ділянки ОСОБА_2 площею 0,16 га на підставі вищевказаних договорів купівлі-продажу укладених з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 прослідковується як на графічних додатках до вищевказаних державних актів про право власності на земельну ділянку так і зі змісту самих договорів.

У 2017 році позивач з метою реєстрації прав на земельну ділянку подав державному реєстратору заяву про проведення державної реєстрації прав на належну мені земельну ділянку площею 0,06 га., однак, 29.06.2017 р. за № 35916526 державний реєстратор виніс рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, вказавши, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутній договір про поділ майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Частинами 1-2 статті 367 ЦК України визначено, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до ч. 3 ст. 364 ЦК України, у разі виділу співвласником в натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Як свідчать вищенаведені обставини та вказані документи між сторонами по справі відбувся фактичний поділ земельної ділянки з виділенням кожному окремих частин, позивачу – 0,06 га, а відповідачу – 0,10 га, які відповідають часткам кожного з них відповідно до вищевказаних договорів купівлі-продажу.

Право спільної часткової власності між позивачем та відповідачем припинено, оскільки частини земельної ділянки перетворилися в об’єкти самостійної власності кожного з них.

Судом встановлено, що частина земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,06 га залишилась у його власності, а ОСОБА_2 належну йому частину – 0,10 га продав за нотаріально посвідченим договором ОСОБА_3, яка зареєструвала за собою право власності на 0,10 га даної земельної ділянки.

Таким чином, земельна ділянка площею 0,16 га є поділена із виділенням 0,06 га за ОСОБА_1 та 0,10 га за ОСОБА_3

Сторони між собою взаємно визнають право власності на вказані земельні ділянки.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За таких обставин, враховуючи викладені вище обставини, належні та допустимі докази, якими вони підтверджуються, положення законодавства, що регулює спірні правовідносини, які виникли між сторонами спору, суд вважає, що за позивачем слід визнати право власності на земельну ділянку, площею 0,06 га, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована в с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125280600:02:001:8060.

На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексуУкраїни, ст. 317, 321 Цивільного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_3, Байковецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності земельну ділянку.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 0,06 га, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована в с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125280600:02:001:8060.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач: ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Байковецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 43 с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04394846.

Повний текст рішення суду складено 02 березня 2018 року.

Головуючий суддяОСОБА_5