Постанова № 72584030, 05.03.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 року

м.Суми

Справа №592/11033/17

Номер провадження 22-ц/788/442/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),

суддів - Біляєвої О. М. , Криворотенка В. І.

сторони:

позивач - ОСОБА_1;

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання»,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 січня 2018 року в складі судді Корольової Г.Ю., ухвалене у м. Суми,

в с т а н о в и в:

04 жовтня 2017 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що він перебував у трудових відносинах з ПАТ «Сумське МНВО», працюючи слюсарем механоскладальних робіт 3 розряду. Наказом № 4763/вк від 24 травня 2017 року його звільнено з роботи на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України.

18 червня 2013 року в механоскладальному цеху № 5 на механічній ділянці №1 стався нещасний випадок, в результаті якого йому заподіяна травма: проникаюче поранення рогівки з випадінням райдужної оболонки правого ока. Даний факт підтверджується актом № 11 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом.

Вважав, що діями відповідача, який не забезпечив безпечні умови праці, йому завдано моральну шкоду, яку він оцінів у 100000 грн. і просив стягнути на його користь з ПАТ «Сумське МНВО».

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 січня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Сумське МНВО» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві, 30000 грн.

Стягнуто з ПАТ «Сумське МНВО» судовий збір у розмірі 640 грн. в дохід держави.

В апеляційній скарзі ПАТ «Сумське МНВО», посилаючись на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

При цьому зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що позивач порушив вимоги охорони праці, а тому повинен в повній мірі нести солідарну відповідальність за їх настання.

Крім того, суд не взяв до уваги, що висновком МСЕК позивач не визнаний інвалідом, втрата працездатності встановлена тимчасово до 01 січня 2017 року, йому не протипоказана робота та після встановлення втрати працездатності він продовжував працювати за професією слюсаря на ПАТ «Сумське МНВО» до 25 травня 2017 року і на даний час має можливість продовжувати трудову діяльність.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що основними причинами нещасного випадку є невиконання вимог посадових інструкцій заступником начальника цеху, майстром цеху та інженером-технологом. Крім того, законодавством не встановлено вимоги, що моральна шкода відшкодовується лише особам, визнаними інвалідами.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Пунктом 8 частини першої розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, також визначено, що утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ «Сумське МНВО» підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що з квітня 2004 року до 25 травня 2017 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПАТ «Сумське МНВО», працюючи слюсарем механоскладальних робіт ІІІ розряду.

18 червня 2013 року з позивачем трапився нещасний випадок на виробництві, у зв'язку з чим були складені акт № 11 проведення розслідування нещасного випадку та акт за формою Н-1, якими встановлено, що він отримав проникаюче поранення рогівки з випадінням райдужної оболонки правого ока (а.с. 4-7).

За висновком МСЕК від 05 грудня 2014 року позивачу повторно встановлено 20% втрати професійної працездатності (а.с. 11).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу умовами виробництва заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, що порушило його звичні нормальні зв'язки, які потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя. При визначенні розміру відшкодування такої шкоди суд виходив із засад розумності, виваженості та справедливості.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції повністю погодитись неможна.

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно зі ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Враховуючи наявність акту Н-1, який свідчить про нещасний випадок, пов'язаний саме з виробництвом та встановлення ОСОБА_1 втрати професійної працездатності, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність факту завдання моральної шкоди позивачу, оскільки ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, завдає йому моральні та фізичні страждання, вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Однак, при визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції не в повному обсязі врахував обставин справи та не звернув уваги на роз'яснення п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» про те, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, та не навів обґрунтування розміру моральної шкоди в сумі 30000 грн., у зв'язку з чим знаходять своє підтвердження та заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги представника відповідача про те, що визначений судом розмір моральної шкоди не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.

Як вбачається з Акту № 1580 огляду МСЕК від 21 листопада 2013 року, позивачу при первинному огляді було встановлено 20% втрати професійної працездатності з 19 листопада 2013 року до 01 грудня 2014 року (а.с. 36-39, 45). При повторному огляді 05 грудня 2014 року, йому знову встановлено 20% ступіню втрати професійної працездатності без встановлення групи інвалідності (а.с. 11). Після нещасного випадку та встановлення ступіню втрати професійної працездатності ОСОБА_1 продовжив працювати за професією слюсаря на ПАТ «Сумське МНВО».

Апеляційний суд, беручи до уваги глибину і тривалість моральних страждань позивача, характер травми, яку він отримав у зв'язку з настанням нещасного випадку, а також наявність винних дій з боку ПАТ «Сумське МНВО» у настанні вказаного нещасного випадку, конкретні обставини по справі і наслідки, що наступили, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, змінити рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою зменшити розмір моральної шкоди, визначивши справедливу її компенсацію позивачу у розмірі 10000 гривень.

У зв'язку з частковим задоволенням апеляційної скарги ПАТ «Сумське МНВО», на 33,33 %, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв'язку зі звільненням позивача від сплати судового збору, витрати ПАТ «Сумське МНВО» зі сплати судового збору за апеляційний розгляд справи в сумі 319,96 грн., необхідно віднести за рахунок держави. В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 368, 369, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381 - 384, 389 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» задовольнити частково.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 січня 2018 року змінити в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» (код ЄДРПОУ 05747991) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) у відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві, 10000 грн.

Витрати Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» зі сплати судового збору в сумі 319 грн. 96 коп. за розгляд справи апеляційним судом віднести за рахунок держави.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: О.Ю. Кононенко

О.М. Біляєва

В.І. Криворотенко