Постанова № 72583617, 21.02.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2042/18

Номер справи місцевого суду: 494/32/17

Головуючий у першій інстанції Лебединський С. Й.

Доповідач Громік Р. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Громіка Р.Д.,

суддів - Черевка П.М., Драгомерецького М.М.,

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Березівського районного суду Одеської області від 16 травня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

встановила:

Позивач, звернувшись 16 січня 2017 року до суду із цим позовом просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по кредитному договору б/н від 13 вересня 2010 р., укладеному між сторонами, на загальну суму 44 720 гривень 44 коп. та судові витрати по справі у розмірі 1 600 гривень.

Також, позивач просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти винесення судом заочного рішення по справі не заперечував.

На обґрунтування поданого позову позивач посилався на належне укладення із відповідачем 13 вересня 2010 року кредитного договору, за яким відповідач отримала кредит у сумі 4 500 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік, на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Однак, відповідач порушила прийняті на себе зобов'язання в наслідок чого виникла станом на 31 жовтня 2016 р. заборгованість на загальну суму 44 720 гривень 44 коп..

Відповідач позовні вимоги не визнала у повному обсязі, проти задоволення позову заперечувала. Посилалась на те, що дійсно між нею та позивачем був укладений кредитний договір в наслідок якого вона отримала 4 500 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік. При цьому, кредитний договір був укладений 13 жовтня 2011 року, тобто в іншу дату ніж вказує позивач і фактично нею повністю сплачений, із відсотками та тілом кредиту. Однак, отримати довідку про відсутність заборгованості не змогла через технічні проблеми з програмним забезпеченням і роботою комп'ютерних систем, про що дізнавалась декілька разів звернувшись до районного відділення установи позивача.

Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 16 травня 2017 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно були встановлені наступні обставини.

Відповідно до ч.2, 3 ст. 10 ЦПК України (у редакції, яка діяла на момент розгляду справи) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Також необхідно зазначити, що згідно із п.1 ч.1, ч.ч.2,3 ст.60 ЦПК України (у редакції, яка діяла на момент розгляду справи) кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Суд першої інстанції правильно вважав, що позивач положення вищенаведених статей ЦПК України не дотримався і будучи зобов'язаним довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, фактичні обставини виникнення боргу у відповідача на загальну суму 44 720 гривень 44 коп. не довів, будучи зобов'язаним на підставі ухвал суду з'явитись у судове засідання двічі не з'явився.

Суд першої інстанції вірно погодився із твердженням відповідача, що анкета - заявка на приєднання до умов і правил надання банківських послуг в Приватбанку не відповідає дійсності. Перша сторінка вказаної анкети містить анкетні дані про неї, а зворотна сторінка місить відомості про іншу особу, оскільки у редакції газети «Степовий маяк» вона ніколи не працювала, а підпис особи, що засвідчив ним приєднання до умов і правил надання банківських послуг, не є її підписом.

Більш того колегія суддів звертає увагу на те, що на першій сторінці анкети-заявки зазначений №0512080300172071366, а на зворотній частині наданої позивачем копії анкети-заявки міститься вже №0108121000172723185, які між собою не співпадають, що є недопустимим доказом.

Як свідчить з копії паспорту відповідача, наданої позивачем до матеріалів справи, на неї зазначена дата 13 жовтня 2011 року.

Під час заповнення анкети- заявки на приєднання до умов і правил надання банківських послуг в Приватбанку, одною із обов'язкових умов позитивного рішення на укладення кредитного договору є ідентифікація особи, яка проводиться шляхом надання особою паспорту громадянина України і засвідчення справжності копії власноручним підписом із зазначенням дати підписання. Виходячи з цього суд першої інстанції правильно погодився із посиланням відповідача, що дійсною датою укладення кредитного договору є дата зазначена нею на копії паспорту, а саме 13 жовтня 2011 року.

Суд першої інстанції вірно звернув увагу також і на те, що до позовної заяви позивач надав розрахунок заборгованості, як зазначено на ньому ,по кредитному договору від 13 вересня 2010 року, але у своїх додаткових письмових поясненнях, що надійшли до суду першої інстанції 06 березня 2017 року, позивач надає виписку по кредитній картці, виданої на ім'я відповідача, при цьому зазначаючи розрахунковий період з 02 лютого 2009 року, тобто на півроку раніше ніж вказано у його первинних посиланнях на дату укладення договору 13 вересня 2010 року.

Також, суд першої інстанції вірно звернув увагу і на те. що у виписці по кредитній картці на ім'я відповідача, де був зазначений розрахунковий період з 02 лютого 2009 року, спочатку зазначені дані кредитної картки виданої відповідачу № 4149********6470, а в кінці виписки дані картки №9992********3017.

Виходячи з вищенаведених чисельних розбіжностей з приводу анкетних даних відповідача, фактичної дати укладання кредитного договору, реальної наявності і розміру заборгованості по кредитному договору суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що позивачем не надано переконливих доказів на підтвердження вимог щодо стягнення з відповідача на свою користь заборгованості по кредитному договору б/н від 13 вересня 2010 року, на загальну суму 44 720 гривень 44 коп.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї позовної заяви та апеляційної скарги. В апеляційній скарзі скаржником так і не наведено, які норми права порушив суд при вирішенні справи, не надав жодного доказу на спростування обставин, які були встановлені в ході розгляду справи.

Посилання на те, що ОСОБА_2 надавала паспорт при регулярній ідентифікації не знайшли свого підтвердження, є надуманими та спростовуються поясненнями відповідача. Також є припущеннями посилання скаржника на те, що ОСОБА_2 отримала гроші раніше і тільки у 2010 році підписала анкету-заявку, які також спростовуються поясненнями відповідача та відсутністю будь-яких доказів з цього приводу.

Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є неспроможними.

Наведені в апеляційній скарзі інші доводи не спростовують зазначені вище висновки суду першої інстанції і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Тому, на думку колегії суддів, справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

постановила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» залишити без задоволення.

Рішення Березівського районного суду Одеської області від 16 травня 2017 року залишено без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

П.М. Черевко

Повне судове рішення складено 03.03.2018 року.