Постанова № 72583612, 28.02.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1986/18

Номер справи місцевого суду: 522/3776/17

Головуючий у першій інстанції Бойчук А. Ю.

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Калараш А.А., Заїкіна А.П.

при секретарі Гарбуз В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, треті особи - Виконавчий комітет Одеської міської ради, Управління культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом приведення приміщень у попередній стан та відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси, постановлену під головуванням судді Бойчука А.Ю. 19 червня 2017 року,-

встановила:

ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до відповідачів, який було уточнено, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом приведення приміщень у попередній стан та просив стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 270 000 гривень та визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (а. с. 2-7, 116-122).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19 червня 2017 року заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено, заборонено ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії пов'язані з виконанням робіт із проведення будівництва, реконструкції, ремонтних, будівельно-ремонтних, оздоблювальних та монтажних робіт в квартирі АДРЕСА_2. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_3 (а. с. 176-177).

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права (а. с. 222-225).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Приймаючи рішення про забезпечення позову ОСОБА_3, суд першої інстанції з метою попередження ухилення відповідача від виконання майбутнього рішення суду, вважав за необхідне заборонити ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, пов'язані з виконанням робіт із проведення будівництва, реконструкції, ремонтних, будівельно-ремонтних, оздоблювальних та монтажних робіт в квартирі АДРЕСА_2 та накласти арешт на квартиру АДРЕСА_3, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В порядку ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії (п. п. 1, 2 ч. 1).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 звернувся з позовними вимогами до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом приведення приміщень у попередній стан та просив стягнути у солідарному порядку з відповідачів матеріальну у розмірі 270 000 гривень, а також просив визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги відповідність обраного заходу забезпечення заявленим позовним вимогам, при цьому враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до роз'яснень п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність забезпечення позову ОСОБА_3 шляхом накладання арешту та заборони вчиняти певні дії, оскільки заходи забезпечення позову співмірні і відповідають заявленим вимогам, безпосередньо пов'язані з предметом спору, є необхідними і достатніми для забезпечення виконання можливого судового рішення.

Проте, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про заборону будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, оскільки вжиті заходи забезпечення позову повинні бути пов'язанні із суб'єктивними правами конкретних осіб, а тому помилковим є висновок суду про можливість заборони вчиняти будь-які (абстрактні) дії невизначеному колу осіб, які не приймають участь у справі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Таким чином, судова колегія вважає необхідним змінити ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 19 червня2017 року, виключивши з її резолютивної частини вказівку суду про заборону будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 19 червня 2017 року - змінити.

Викласти другий абзац резолютивної частини ухвали в наступній редакції:

«Заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії пов'язані з виконанням робіт із проведення будівництва, реконструкції, ремонтних, будівельно-ремонтних, оздоблювальних та монтажних робіт в квартирі АДРЕСА_4. Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_5

В решті ухвалу залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складений 05.03.2018 року.

Головуючий Погорєлова С.О.

Судді Заїкін А.П.

Калараш А.А.