Постанова № 72583601, 21.02.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2022/18

Номер справи місцевого суду: 520/13288/16-ц

Головуючий у першій інстанції Калашнікова О. І.

Доповідач Громік Р. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Громіка Р.Д.,

суддів - Черевка П.М., Драгомерецького М.М.,

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Самосс» про захист прав споживача шляхом усунення недоліку товару, -

встановила:

В провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться справа за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Самосс» про захист прав споживача шляхом усунення недоліку товару.

Позивач у жовтні 2016 року звернувся до суду з вимогами ухвалити судове рішення, яким зобов'язати ТОВ «Самосс» безоплатно усунути недоліки товару - напівчеревики «Merrell Rowst Frenzy», які ОСОБА_2 придбав у відповідача 21.08.2015 року. В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав і вимагав зобов'язати ТОВ «Самосс» безоплатно усунути недоліки товару шляхом ремонту напівчеревиків або замінити товар на аналогічний.

При цьому зазначив, що 21.08.2015 року він придбав напівчеревики «Merrell Rowst Frenzy» в магазині мережі «Megasport», що розташований за адресою м.Одеса проспект М.Жукова, 2 ТРЦ «Сіті Центр». Напівчеревики «Merrell Rowst Frenzy» є моделлю весняно-літньої колекції 2015 року. Позивач почав носити придбане взуття у жовтні місяці 2015 року і через 20 днів виявив, що придбав неякісний товар - підошва стерлась і через підошву затікала волога і бруд.

26.11.2015 року ОСОБА_2 за електронною поштою направив продавцю «пропозицію вирішити питання за згодою сторін». ТОВ «Самосс» в електронному варіанті надіслало позивачу відповідь про відмову у задоволенні претензії, посилаючись на сплив гарантійного строку. 02.12.2015 року і 04.04.2016 року ОСОБА_2 направив відповідачу письмові досудові вимоги «про безоплатне усунення недоліків неякісного товару у розумний строк». Отримавши відмову у задоволенні своїх вимог ОСОБА_2 26.10.2016 року звернувся до суду з цим позовом. Позивач доводить, що гарантійний строк на вищевказане взуття складає 2 роки, тому він звернувся своєчасно за захистом порушено права.

Відповідач, не визнаючи позов, посилався на ч.1, ч.3 ст.7 ЗУ «Про захист прав споживачів», Додаток №1 до Постанови КМУ «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів» №172 від 19.03.1994 року і доводив, що гарантійний строк на спірні черевики становить 60 днів, що початок гарантійного строку обчислюється з 15 вересня, що позивач звернувся з вимогами про захист прав споживача після спливу гарантійного строку.

Представник відповідача до суду не з'явився, про час і місце слухання справи сповіщеній відповідно до вимог закону, надав письмові заперечення на позов з відповідними письмовими доказами.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2017 року позов залишено без задоволення.

Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_2 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове по суті позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно були встановлені наступні обставини.

21.08.2015 року ОСОБА_2 придбав напівчеревики «Merrell Rowst Frenzy» в магазині мережі «Megasport», що розташований за адресою м. Одеса проспект М. Жукова, 2 ТРЦ «Сіті Центр». Напівчеревики «Merrell Rowst Frenzy» є моделлю весняно-літньої колекції 2015 року. Позивач почав носити придбане взуття у жовтні місяці 2015 року і через 20 днів виявив, що придбав неякісний товар - підошва стерлась і через підошву затікала волога і бруд.

26.11.2015 року ОСОБА_2 за електронною поштою направив продавцю «пропозицію вирішити питання за згодою сторін». ТОВ «Самосс» в електронному варіанті надіслало позивачу відповідь про відмову у задоволенні претензії, посилаючись на сплив гарантійного строку. 02.12.2015 року і 04.04.2016 року ОСОБА_2 направив відповідачу письмові досудові вимоги «про безоплатне усунення недоліків неякісного товару у розумний строк». Отримавши відмову у задоволенні своїх вимог ОСОБА_2 26.10.2016 року звернувся до суду з цим позовом. Позивач доводив, що гарантійний строк на вищевказане взуття складає 2 роки, тому він звернувся своєчасно за захистом порушено права.

Відповідач, не визнаючи позов, посилався на ч.1, ч.3 ст.7 ЗУ «Про захист прав споживачів», Додаток №1 до Постанови КМУ «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів» №172 від 19.03.1994 року і доводив, що гарантійний строк на спірні черевики становить 60 днів, що початок гарантійного строку обчислюється з 15 вересня, що позивач звернувся з вимогами про захист прав споживача після спливу гарантійного строку.

При вищенаведених обставинах суд першої інстанції вірно вважав, що позов ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно із п.п.2,5 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» (Закон № 1023-XII) споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: належну якість продукції та обслуговування; відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Неналежна якість продукції передбачає наявність у ній недоліків. Законодавець у ст. 8 Закону № 1023-XII розмежував товари неналежної якості на такі категорії: товари, що мають недоліки; товари, що мають істотні недоліки; фальсифіковані товари.

Відповідно до визначення термінів у ст. 1 Закону № 1023-XII недолік - це будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

Якщо через недолік неможливе чи недопустиме використання товару відповідно до його цільового призначення, виник він із вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення був виявлений знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з таких ознак: взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад 14 календарних днів; робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором - то це істотний недолік товару.

Продукція, виготовлена з порушенням технології або неправомірним використанням знака для товарів і послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а також неправомірним відтворенням товару іншої особи - це фальсифікований товар.

Відповідно до ст. 8 Закону № 1023-XII споживач у разі виявлення протягом установленого гарантійного строку недоліків у порядку та в строки, встановлені законодавством, має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Гарантійний строк - строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов'язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг.

Суд першої інстанції правильно встановив і сторони визнали, що напівчеревики «Merrell Rowst Frenzy», придбані позивачем 21.08.2015 року, є моделлю весняно-літньої колекції 2015 року. При укладанні договору купівлі-продажу позивач не виявив будь-яких недоліків взуття, що він визнав в судовому засіданні у суді першої інстанції.

Пунктом 4 частини 3 статті 7 Закону №2013-ХІІ визначено, що на сезонні товари (одяг, хутряні та інші вироби) гарантійний строк обчислюється з початку відповідного сезону, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Додатку №1 до Постанови КМУ «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів» №172 від 19.03.1994 року гарантійний термін на взуття весняно-осіннього асортименту обчислюється з 15 березня по 15 травня та з 15 вересня по 15 листопада.

Таким чином, у даному випадку гарантійний термін на взуття обчислюється з 15 вересня по 15 листопада 2015 року. Позивач вперше звернувся до продавця з питання неналежної якості товару 26 листопада 2015 року, тобто після закінчення гарантійного строку на цей товар і після експлуатації цього товару протягом декількох тижнів, що встановлено судом першої інстанції з усних та письмових пояснень позивача і наданих ним копій звернень до відповідача.

Відповідно до положень ст.60 ЦПК України (у редакції, яка діяла на момент розгляду справи) кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Із змісту Закону «Про захист прав споживачів» випливає, що тягар доказування наявності недоліку товару лежить на споживачеві (в даному випадку на позивачеві).

Суд першої інстанції вірно вважав, що у даному випадку, надані позивачем докази не містять фактичних даних, на підставі яких суд першої інстанції міг встановити наявність обставин, що обґрунтовують вимоги позивача (не визначені чітко недоліки товару, не відповідають вимогам закону доводи позивача щодо гарантійного строку на взуття).

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї позовної заяви та апеляційної скарги. В апеляційній скарзі скаржником так і не наведено, які норми права порушив суд при вирішенні справи, не надав жодного доказу на спростування обставин, які були встановлені в ході розгляду справи.

Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є неспроможними.

Наведені в апеляційній скарзі інші доводи не спростовують зазначені вище висновки суду першої інстанції і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Тому, на думку колегії суддів, справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

П.М. Черевко

Повне судове рішення складено 03.03.2018 року.