Вирок № 72582737, 22.02.2018, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/431/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 року смт Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.,

при секретарі Бокоч С.С.,

за участю: прокурора Вінара В.Я.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт.Овідіополь кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Кам’янське Арцизького району Одеської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 185 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2018 року приблизно о 15 годині 00 хвилин, громадянин ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибув до гіпермаркету ТОВ «Епіцентр-К», що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка, ж/м «Дружний», вул. Небесної Сотні (Маршала Жукова), 99. Перебуваючи в середині приміщення гіпермаркету «Епіцентр-К», а саме у торгівельному відділі «Автомобільні товари», у ОСОБА_1 виник раптовий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме товару, що належить гіпермаркету ТОВ «Епіцентр-К».

Так, ОСОБА_1 з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу взяв товар, який належить ТОВ «Епіцентр-К»: Кабель для зарядки мобільних телефонів універсальний К-0545 (артикул 40739604) вартістю за одну одиницю 91 гривня 08 копійок в кількості 2 (двох) штук та Автомобільний цифровий тестер 6-25V LAVITA (артикул 40739676) вартістю за одну одиницю 33 гривні 90 копійок у кількості 1 (однієї) штуки, які знаходились на полицях стелажів, розташованих у торгівельному залі зазначеного відділу, вийняв товар із коробок та сховав останній під светр чорного кольору, одягнений на ньому.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), яке належить ТОВ «Епіцентр-К», ОСОБА_1, оминувши лінію розрахункових кас, не пред'явивши та не розрахувавшись за товарну продукцію, яка знаходилась під його светром чорного кольору, пішов у напрямку виходу з приміщення гіпермаркету «Епіцентр-К», але на виході з приміщення гіпермаркету був зупинений співробітником охорони ТОВ «Епіцентр-К», таким чином виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі. Співробітником охорони ТОВ «Епіцентр-К» було попереджено завдання матеріальної шкоди ТОВ «Епіцентр-К» на загальну суму 216 гривень 06 копійок.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ст.ст.15 ч.2, 185 ч.1 КК України - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

08.02.2018 року між представником потерпілого ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 у порядку, передбаченому ст.ст.468, 469, 471 КПК України, укладено угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним.

Згідно з даною угодою представник потерпілого ОСОБА_2 та підозрюваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_1 за ст.ст.15 ч.2, 185 ч.1 КК України, підозрюваний ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного злочину, приносить щирі вибачення представнику потерпілого за доставлені клопоти своїми діями. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинений злочин, а саме у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 850 грн., отримана згода підозрюваного на призначення такого узгодженого покарання. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження, невиконання, які роз'яснені представнику потерпілого та підозрюваному.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним про примирення.

Прокурор у судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Представник потерпілого в судове засідання не з'явився, але звернувся до суду з заявою, відповідно до якої просить розглянути справу у його відсутність та затвердити угоду.

Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду з представником потерпілого затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє права обвинуваченого, визначені п.1 ч.4 та п.1 ч.5 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про примирення між представником потерпілого та обвинуваченим відповідають вимогам КПК України та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

Суд вважає доведеним у судовому засіданні ту обставину, що ОСОБА_1 здійснив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), а тому такі його дії кваліфікує за ст.ст.15 ч.2, ст.185 ч.1 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоди про примирення міру покарання.

Запобіжний захід не обирався.

Речові докази слід вважати повернутими представнику потерпілого.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Керуючись ст.ст.314, 373-374, 471, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 08 лютого 2018 року про примирення між представником потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 185 ч.1 КК України, за який призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 08 лютого 2018 року покарання у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

Речові докази вважати повернутими представнику потерпілого ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Одеської області через Овідіопольський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Бочаров А.І.