Вирок № 72581630, 05.03.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/6197/17

кримінальне провадження

№1-кп/489/275/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 р. м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.

секретаря судового засідання Коденко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва кримінальне провадження на підставі обвинувального акта відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця Грузії, з вищою освітою, одруженого, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,

за участю:

прокурора Горячева Ю.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Крупки Ю.М.

встановив:

ОСОБА_1, являючись громадянином Грузії, на законних підставах 08.02.2012 через пограничний пункт пропуску «Могилів-Подільський» прибув на територію України, де перебуває до теперішнього часу.

В серпні 2012 року (точну дату та місце в ході досудового розслідування не встановлено), всупереч міграційного законодавства, ОСОБА_1 з метою не перетину державного кордону Україна надав невстановленій в ході досудового розслідування особі, належний йому паспорт громадянина Грузії НОМЕР_1, з метою внесення недостовірних відомостей до офіційного документу, де останньому було поставлено завідомо підроблені відбитки штампів про перетин державного кордону України, а саме «Україна 006 Могилів-Подільський 050100 19 08 12 01» та «Україна 071 Могилів- Подільський 050100 05 08 12 01».

Крім того, ОСОБА_1 на законних підставах 25.02.2016 через пограничний пункт «Могилів-Подольський» прибув на територію України, де перебуває до теперішнього часу.

В березні 2016 року (точну дату в ході досудового розслідування не встановлено), всупереч міграційного законодавства, ОСОБА_1 з метою не перетину державного кордону Україна, перебуваючи на ринку «Колос» по пр.Миру, 2-А в м.Миколаєві, надав невстановленій в ході досудового розслідування особі, належний йому паспорт громадянина Грузії НОМЕР_1, з метою внесення недостовірних відомостей до офіційного документу, де останньому було поставлено завідомо підроблені відбитки штампів про перетин державного кордону України, а саме «Україна 058 Жуляни 800100 30 03 16 05».

09.08.2017 перебуваючи в оперативно-розшуковому відділі Державної прикордонної служби України, розміщеного за адресою: м.Миколаїв, вул. Космонавтів, 1-Д, в ході проведення цільових профілактичних заходів з нагляду контролю за виконанням законодавства в міграційній сфері, ОСОБА_1 надав співробітникам вказаного відділу належний йому паспорт громадянина Грузії серії НОМЕР_1 з завідомо недостовірними вищевказаними відомостями про перетин державного кордону України.

Таким чином, ОСОБА_1 надавши працівникам оперативно-розшукового відділу Державної прикордонної служби України належний йому паспорт громадянина Грузії серії НОМЕР_1 достовірно знаючи, що до нього внесені недостовірні відомості, а саме відбитки штампів «Україна 006 Могилів-Подільський 050100 19 08 12 01», «Україна 071 Могилів- Подільський 050100 05 08 12 01» та «Україна 058 Жуляни 800100 30 03 16 05» про перетин державного кордону України, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Після призначення справи до судового розгляду між прокурором та обвинуваченим укладено угоду про визнання винуватості від 05.03.2018, згідно якої ОСОБА_1 зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в ході досудового розслідування та у судовому провадженні.

Сторони узгодили, що в разі затвердження угоди судом, за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 грн.

Свою згоду із запропонованим видом і мірою покарання, а також розуміння наслідків укладення і затвердження угоди, передбачених ст. 473 КПК України, та наслідків невиконання угоди обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив письмово, про що свідчать його підписи в угоді.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Угода про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

ОСОБА_1 визнав себе винним і просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку уклав добровільно. Наслідки укладення, затвердження угоди та невиконання, йому роз'яснені та зрозумілі.

Прокурор висловлюючи думку, просив затвердити угоду на визначених у ній умовах.

Захисник проти укладення угоди між прокурором та обвинуваченим не заперечував.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, ознайомившись з обвинувальним актом та угодою, яка відповідає вимогам ч. 4 ст. 469, ст. 472 КПК України, з'ясувавши у обвинуваченого, що він розуміє викладені в ч. 4 ст. 474 КПК України обставини, щодо його прав, наслідків укладення та затвердження угоди, характеру обвинувачення, виду та міри покарання, а також інших заходів, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, які йому були детально роз'яснені судом, переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, а визнання ОСОБА_1 винуватості у вчиненні інкримінованого правопорушення беззастережним, а також те, що узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, з урахуванням його поведінки щодо визнання в повному обсязі своєї вини та щирого каяття, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди на підставі якої обвинуваченого ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання, яке відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України.

Питання про речові докази по справі суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

У порядку ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави судові витрати, понесені на проведення судової експертизи.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 469-475 КПК України, суд -

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладеної 05.03.2018 між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 гривень (п'ятсот десять гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на проведення технічної експертизи № 676 від 21.11.2017 в розмірі 1484 грн. 00 коп. (одна тисяча чотириста вісімдесят чотири гривні 00 коп.) на користь держави в особі ГУ ДКСУ в Миколаївській області (р/р № 31118115700005, відкритий в УК у м. Миколаєві/Ленінський район, МФО 826013, код ЗКПО 37992781, КБК 24060300).

Міра запобіжного заходу ОСОБА_1 не обиралася.

Речові докази: паспорт громадянина Грузії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 - повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Суддя І.В. Коваленко