Ухвала суду № 72580504, 27.02.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/8641/17

Провадження № 2-с/461/3/18

УХВАЛА

27.02.2018 року м. Львів

Суддя Галицького районного суду м.Львова Лялюк Є.Д., дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 12 грудня 2017 року у справі 461/8641/17,-

в с т а н о в и в :

12 грудня 2017 року Галицьким районним судом м. Львова було видано судовий наказ, згідно якого постановлено стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення станом на 01 грудня 2017 року у сумі 2184 грн. 11 коп. та 800 грн. сплаченого судового збору в рівних частках, по 400 грн. з кожного.

15 січня 2018 року до Галицького районного суду м. Львова надійшла заява ОСОБА_1 про скасування вищевказаного судового наказу.

В обґрунтування внесеної заяви покликається на те, що вимоги заяви про видачу судового наказу є безпідставними, оскільки Львівське міське комунальне підприємство «Львіводоканал» не надало суду жодних належних і допустимих доказів укладення договору про надання послуг та обґрунтування понесених ними витрат за водопостачання та водовідведення.

Також ОСОБА_1 просить суд поновити термін на оскарження даного судового наказу, мотивуючи тим, що одержала його поштою 22 грудня 2017 року.

Крім цього, ОСОБА_1 просить звільнити її від сплати судового збору, покликаючись на п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст.130 Конституції України.

Крім цього, заявник вважає, що оскільки судовий наказ винесений 12 грудня 2017 року, то оскаржується і скасовується за правилами ЦПК України, чинними до 15 грудня 2017 року.

Дослідивши подану заяву про скасування судового наказу, суд приходить до висновку, що таку слід повернути заявнику, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до п.9 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, наказне провадження у даній справі відкрито 11 грудня 2017 року, тобто заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу розглядається за правилами, що діють після набрання чинності нової редакцією Кодексу, тобто після 15 грудня 2017 року.

Відповідно до ч.1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Враховуючи, що ОСОБА_1 отримала копію судового наказу 22 грудня 2017 року, суддя відмовляє в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення терміну на оскарження судового наказу, оскільки такий заявником не пропущений.

Частиною 2, 3, 4 ст. 170 ЦПК України встановлено, що заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі. Заява про скасування судового наказу має містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України;

3) ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;

4) наказ, що оспорюється;

5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Заява підписується боржником або його представником.

Перевіривши матеріали заяви, суддя встановив, що у заяві ОСОБА_1 про скасування судового наказу відсутні дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1 або номер і серія паспорта.

Крім цього, п.4 2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду заяви про скасування судового наказу сплачується судовий збір в розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п.1 ч.5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Суд критично оцінює покликання ОСОБА_1 щодо звільнення її від сплати судового збору, виходячи із наступного.

Згідно п.6 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Заявник ОСОБА_1 не є позивачем у даній справі, а сама справа не є справою про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а справою наказного провадження про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

Також суд критично оцінює покликання ОСОБА_1 на ст..22 Закону України «Про судовий збір», оскільки за змістом ст..22 вказаного Закону, від сплати судового збору звільняються споживачі за їхніми позовами, що пов’язані з порушенням їх прав. В той же час заявник не є позивачем у даній справі.

Крім цього, суд не приймає до уваги, як належне обґрунтування від звільнення заявника від сплати судового збору покликання ОСОБА_1 на ст.130 Конституції України, згідно якої держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя, оскільки у даній нормі йде мова про те, що держава бере на себе усі витрати, пов'язані з залежною діяльністю судової системи, як, наприклад, вирішення проблеми розміщення судів і створення умов для належного відправлення правосуддя; забезпечення ведення судових процесів у відповідності з досягненнями сучасної технології фіксації, інформативності і збереження судових справ та документів; створення інформаційної мережі про кодифікаційний стан чинного законодавства і судову практику застосування законів у відповідних правовідносинах; запровадження належної системи навчання суддів і підвищення їх кваліфікації. Таким чином, вказана норма Основного Закону не регулює питання звільнення від сплати судового збору у справах.

Перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1, суддя встановив відсутність документу, що підтверджує сплату судового збору або документів, які підтверджували б звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору у випадках, передбачених Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Оскільки ОСОБА_1 не подала суду документу, що підтверджує сплату судового збору за подання зави про скасування судового наказу або документів, які підтверджували б звільнення її від сплати судового збору у випадках, передбачених Законом України «Про судовий збір», а також не вказала у заяві дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1 або номер і серію паспорта – суд приходить до висновку про необхідність повернення даної заяви без розгляду відповідно до вимог ч.6 ст. 170 ЦПК України.

Керуючись ст.170 ЦК України, суддя,-

у х в а л и в :

повернути ОСОБА_1 без розгляду її заяву про скасування судового наказу від 12 грудня 2017 року у справі 461/8641/17.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м.Львова протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Є.Д. Лялюк