Постанова № 72580431, 27.02.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 331/5107/17 Головуючий у 1 інстанції Жукова О.Є.

Номер провадження 22-ц/778/729/18 Суддя-доповідач Подліянова Г.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Подліянової Г.С.,

суддів: Дашковської А.В.,

Кримської О.М.,

за участю секретаря Евальд Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_3, Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, Державної казначейської служби України на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, Держави в особі Державної казначейської служби України, Головного державного інспектора Запорізького інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Оксанченко Сергія Миколайовича про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, Держави в особі Державної казначейської служби України, Головного державного інспектора Запорізького інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Оксанченко С.М. про відшкодування моральної шкоди.

В позові позивач зазначала, що 25 листопада 2014 року головним державним інспектором Запорізького відділу Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області внесено Припис № 3, 4 про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, та зобов'язано її припинити експлуатацію квартири АДРЕСА_2, припинити виконання будівельних робіт в зазначеній квартирі.

Постановою директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області за № 9, №11 від 15 грудня 2014 року її притягнуто до адміністративної відповідальності визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 12 статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі по 8500 грн.

23.03.2016 року Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду визнано незаконною та скасовано постанови № 9, № 11 по справі про адміністративне правопорушення від 15.12.2014 року винесених відносно позивача.

Посилаючись на те, що незаконним притягненням до адміністративної відповідальності та визначенням розміру штрафу їй заподіяні душевні страждання, які призвели до втрати спокою, душевної рівноваги та порушення ритму повсякденного життя, вона була вимушена витрачати зусилля для поновлення своїх порушених прав, звертатись за захистом до суду, що завдало їй життєвих незручностей ОСОБА_3 просила стягнути з держави Україна на відшкодування моральної шкоди 50000 грн. шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України цих коштів з державного бюджету України.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2017 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з Держави Україна на користь ОСОБА_3 шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України з державного бюджету України кошти в сумі 5000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі..

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, Державна казначейська служба України подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 та стягуючи з Держави Україна на її користь шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України з державного бюджету України кошти в сумі 5000,00 грн. в відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з незаконним притягненням ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, їй завдано моральних страждань та душевних хвилювань, які виразились в порушенні її повсякденного життя та життєвих стосунків. Позивач, яка є пенсіонером, на яку було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 гривень, а згодом 34000грн. була змушена витрачати певних зусиль для поновлення її порушених прав, що спричинило їй моральної шкоди.

Статтею 56 Конституції України, визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір моральної шкоди визначається судом залежно від обставин, передбачених ч. 3 ст. 23 ЦК України.

За змістом ст. ст. 1173 і 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, а також незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Сферою застосування зазначених норм є правовідносини із заподіяння шкоди фізичній чи юридичній особі у зв'язку з прийняттям зазначеними суб'єктами незаконних рішень, вчинення ними незаконних дій чи неправомірної бездіяльності при здійсненні ними своїх владних повноважень, визначених Конституцією і законодавством України.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України від 8 квітня 2011 року № 439/2001 Державна архітектурно-будівельна інспекція України входить до системи органів виконавчої влади.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. п. 3 і 5 постанови № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або факт втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Судом встановлено, 25 листопада 2014 року уповноваженим фахівцем Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, а саме головним державним інспектором Запорізького інспекційного відділу ДАБІ у Запорізькій області Оксанченко С.М., здійснено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ОСОБА_3, за адресою АДРЕСА_2

В Акті перевірки вчинено записи про порушення статей 36, 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року N 3038-УІ, пункту 16 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року N 466, пункту 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року N 461 - демонтування підвіконної частини капітальної стіни без декларації про початок виконання будівельних робіт.

25 листопада 2014 року головним державним інспектором Запорізького інспекційного відділу ДАБІ у Запорізькій області Оксанченко Сергієм Миколайовичем внесено Приписи №№ 3, 4 про усунення ОСОБА_5 порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

15 грудня 2014 року директором Департаменту Державної архітектурно- будівельної інспекції у Запорізькій області Солонніковою Іриною Миколаївною прийнято Постанови №№ 9, 11 по справі про адміністративне правопорушення, якими ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 12 статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі по 8 500 грн відповідно.

З огляду на незгоду з діями уповноважених осіб ДАБІ позивачка неодноразово зверталася до органів прокуратури, реєстраційної служби , державної виконавчої служби з заявами про вчинення кримінального правопорушення.

Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 березня 2016 року у справі 331/7424/15-а, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року постанови №№ 9, 11 по справі про адміністративне правопорушення, якими ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 12 статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі по 8 500 грн. визнано незаконними та скасовано .

Отже, судом встановлено, що позивача було двічі незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафів на загальну суму 17000 грн., які в подальшому було подвоєні до 34000 грн. через їх несплату.

З врахуванням того, що протиправність дій Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області встановлено судовим рішенням, яке набрало чинності та відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню та з врахуванням того, що через неправомірні дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, позивач змушена була застосовувати додаткові зусилля щодо поновлення, порушених прав, внаслідок чого вона будучи пенсіонеркою перенесла незручності, переживання, був порушений її звичайний склад життя, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що була спричинена моральна шкода.

Таким чином, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції правильно застосувавши положення ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, 1173, 1174 ЦК України, врахувавши роз'яснення постанови пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», оцінивши докази відповідно до ст. 212 ЦПК України, з дотриманням норм процесуального права, обґрунтовано виходив із того, що внаслідок незаконних дій посадових осіб Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності їй було завдано моральну шкоду. При цьому суд вірно визначив розмір моральної шкоди, оскільки виходив з того, що застосування адміністративного штрафу у розмірі 17000 грн., а згодом у подвійному розмірі 34000 грн. до особи, яка є пенсіонером, отримує пенсію за віком у розмірі 1049 грн., будучи інвалідом 1 групи викликало душевні хвилювання, невпевненість на майбутнє, зміну життєвих планів та потребувало додаткових зусиль для відновлення своїх прав, виходячи із засад розумності, виваженості, справедливості.

В той же час, відповідно до наведених правових норм шкода заподіяна незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується за рахунок держави, тобто за рахунок коштів Державного бюджету України, з якого безспірне списання коштів здійснює Казначейство України, відповідно до ст. 25 Бюджетного Кодексу України.

Згідно зі ст. 2 ЦК України держава Україна є учасником цивільних відносин, а тому має бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди за рахунок держави. Її в таких випадках представляє орган, який здійснює функції держави у цих правовідносинах.

Відповідно до п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року № 460/2011, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України (Казначейство України), яке зокрема здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845, у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 45 від 30 січня 2013 року, Додатком № 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", стягнення зазначеної шкоди у разі задоволення позовних вимог здійснюється з Державного бюджету України через ДКС України шляхом списання з рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів державної влади, за бюджетною програмою 3504030.

Проте, вирішуючи спір, суд першої інстанції положень зазначеної Постанови не врахував, тому резолютивна частина рішення суду першої інстанції щодо порядку стягнення моральної шкоди підлягає зміні, в іншій частині рішення підлягає залишенню без змін, оскільки воно є законним і обґрунтованим.

Доводи апеляційних скарг зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків суду першої інстанції вони не впливають та його не спростовують.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України, Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області задовольнити частково.

Резолютивну частину рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2017 року у цій справі змінити в частині порядку стягнення моральної шкоди.

Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання з рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів державної влади за бюджетною програмою 3504030 на користь ОСОБА_3 5000 грн. моральної шкоди.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення буде складено 05.03. 2018 року.

Головуючий

Судді: