Рішення № 72579774, 26.02.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Провадження № 2/712/601/18

Справа № 712/13267/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді – ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі – ТІТОВА О.І.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», Компанії «ЦЕНТРАГАЗ Холдінг ГмбХ», компанії «ГРУПП ДФ ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД», ОСОБА_2 про захист прав споживачів та стягнення матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про захист прав споживачів та стягнення матеріальної шкоди, посилаючись на те, що 04 листопада 2013 року між ним та ПАТ «Комерційний банк «Надра» укладено договір строкового банківського вкладу без поповнення оформлений в рамках Пакету послуг «ПУ «Перший» № 1748082, згідно якого сума вкладу становила 60 000 Євро, на термін по 05 листопада 2014 року з виплатою 10% річних. Також відповідно до виписки-повідомлення до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб від 04 листопада 2013 року, йому відкрито поточний (картковий) рахунок в Євро № 81832765.

Таким чином, станом на 05 листопада 2014 року загальна сума коштів на картковому рахунку № 81832765 склала 63 763 Євро.

05 листопада 2014 року ним було ініційовано переказ належних коштів в сумі 63 763 Євро з карткового рахунку № 81832765 на кореспондентський рахунок ПАТ КБ «ПриватБанк» , у звязку з чим банку надано платіжне доручення в іноземній валюті № 1. За здійснення грошового переказу він сплатив 2 000 Євро. Але кошти так і не були перераховані.

Постановою Правління НБУ від 05.02.2015 року № 83 ПАТ «КБ «Надра» віднесено до категорії неплатоспроможних та запроваджено тимчасову адміністрацію, призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Надра». Відповідно до постанови Правління НБУ від 04 червня 2015 року № 356 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05 червня 2015 року № 113, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ КБ «Надра». На даний час строк здійснення процедури ліквідації банку продовжено до 04 червня 2018 року.

23 квітня 2015 року він отримав гарантовану суму відшкодування за вкладом в розмірі 200 000 грн., що становить 9 707,55 Євро. Таким чином, на момент прийняття рішення про ліквідацію ПАТ КБ «Надра» на його рахунку залишилося 54 055,45 Євро, що станом на 25 жовтня 2017 року (по курсу Євро за даними НБУ складає 31,367 грн.) складає 1 695 557 грн. 30 коп.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» пов'язаними з банком особами є особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку. Згідно офіційної відкритої інформації, розміщеної на сайті НБУ, найбільшими учасниками і власниками статутного капіталу, а відповідно і пов'язаними особами є Компанія «ЦЕНТРАГАЗ Холдінг ГмбХ», компанія «ГРУПП ДФ ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД», ОСОБА_2, а тому відповідно до ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» останні повинні нести цивільно-правову відповідальність за доведення банку до неплатоспроможності.

А тому просить стягнути солідарно з відповідачів матеріальну шкоду в сумі 1 695 557 грн. 30 коп. за порушення ст.ст. 35, 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Крім того, вважає, що діями відповідачів йому нанесено значну моральну шкоду, що полягає в обмеженні права користування належним йому майном, яку оцінює в 50 000 грн. та просить стягнути її солідарно з відповідачів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги уточнив та просив стягнути з відповідачів солідарно матеріальну шкоду в сумі 1 264 250 грн. 86 коп. та моральну шкоду в сумі 50 000 грн.

Представник Компанії «ЦЕНТРАГАЗ Холдінг ГмбХ» та ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив у задоволенні позову відмовити.

Представник ПАТ КБ «Надра» до судового засідання не з’явився, направив до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити.

Представник компанії «ГРУПП ДФ ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД» до судового засідання не з’явився, причини неявки суду не відомі, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 04 листопада 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Комерційний банк «Надра» укладено договір строкового банківського вкладу без поповнення, оформлений в рамках Пакету послуг «ПУ «Перший» № 1748082, згідно якого сума вкладу становила 60 000 Євро, що підтверджується квитанцією № 5062 від 04 листопада 2013 року, на термін по 05 листопада 2014 року з виплатою 10% річних. Також відповідно до виписки-повідомлення до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб від 04 листопада 2013 року, позивачу відкрито поточний (картковий) рахунок в Євро № 81832765.

Таким чином, станом на 05 листопада 2014 року загальна сума коштів на картковому рахунку № 81832765 склала 63 763 Євро, що підтверджується поточним звітом за операціями по поточному (картковому) рахунку від 18 травня 2015 року.

05 листопада 2014 року ОСОБА_1 було ініційовано переказ належних коштів в сумі 63 763 Євро з карткового рахунку № 81832765 на кореспондентський рахунок ПАТ КБ «ПриватБанк», у звязку з чим банку надано платіжне доручення в іноземній валюті № 1. За здійснення грошового переказу він сплатив 2 000 Євро. Але кошти так і не були перераховані.

Відповідно до ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно ч.1 ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Встановлено, що Постановою Правління НБУ від 06 лютого 2015 року № 83 ПАТ «КБ «Надра» віднесено до категорії неплатоспроможних, а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 червня 2015 року № 113 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Надра» з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб, відповідно до Плану врегулювання, з 05 червня 2015 року.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та є спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини.

Згідно п. 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 6 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Таким чином, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, в якому введено тимчасову адміністрацію та/або запроваджено процедуру ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними та цей закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Статтею 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації. Зокрема, згідно п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку та примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.

Статтею 28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів закріплено ст.. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань, є кредитором банку.

З правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 січня 2015 року у справі № 6-2001цс15, що згідно з п. 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 6 ст. 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Таким чином, після запровадження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб тимчасової адміністрації відносно неплатоспроможного банку з метою виведення його з ринку та в подальшому відкликання НБУ банківської ліцензії й переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів банку здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Чинним законодавством не передбачено задоволення вимог кредиторів поза межами процедури ліквідації банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону Фонд гарантування вкладів фізичних осіб гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 грн.

Залишок невиплаченої суми повинен повертатися в порядку черговості, встановленої ст. 52 цього Закону. Зокрема, вимоги вкладників-фізичних осіб у частині, що перевищує суму, визначену Фондом, погашається у четверту чергу.

23 квітня 2015 року ОСОБА_1 отримав гарантовану суму відшкодування за вкладом в розмірі 200 000 грн., що становить 9 707,55 Євро, що підтверджено сторонами в судовому засіданні. Таким чином, на момент прийняття рішення про ліквідацію ПАТ КБ «Надра» на рахунку позивача залишилося 54 055,45 Євро.

Як вбачається з письмових заперечень на позовну заяву ПАТ КБ «Надра», які знаходяться в матеріалах справи, позивач ОСОБА_1 після отримання гарантованої суми, скористався своїм правом та звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» із заявою про визнання його кредитором ПАТ КБ «Надра» на залишок суми вкладу в розмірі 54 055,45 Євро та його включено до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ КБ «Надра», черговість задоволення вимог – 4.

Отже, на момент звернення ОСОБА_1 з позовом до суду у банку розпочата процедура ліквідації, що унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

За змістом ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» пов'язаними з банком особами, зокрема, є особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку.

Згідно зі ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» учасники банку відповідають за зобов'язаннями банку згідно із законами України та статутом банку. Власники істотної участі зобов'язані вживати своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку. Пов'язана з банком особа за порушення вимог законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, або доведення банку до неплатоспроможності несе цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: порушення боржником зобов’язання, що випливає з договору; збитків та їх розміру; причинного звязку між порушенням стороною зобов’язання, що випливає з договору, та збитками; вини порушника зобов’язання. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Одним із елементів доказування наявності збитків є встановлення причинного зв’язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Доведенню підлягає те, що порушення боржником договірного зобов’язання є причиною, а збитки, які завдано особі, наслідком такого порушення.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обґрунтування вимог позову ОСОБА_1 зводяться до того, що найбільшими учасниками і власниками статутного капіталу, а відповідно і пов'язаними особами є Компанія «ЦЕНТРАГАЗ Холдінг ГмбХ», компанія «ГРУПП ДФ ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД», ОСОБА_2, а тому відповідно до ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» останні повинні нести цивільно-правову відповідальність за доведення банку до неплатоспроможності. Разом з тим, позивачем всупереч вищевказаним приписам процесуального закону не доведено, що зазначені особи є найбільш опосередкованим власником ПАТ «КБ «Надра» та саме з їхньої вини банк доведено до стану неплатоспроможності.

Враховуючи те, що ПАТ «КБ «Надра» є неплатоспроможним та перебуває в стані ліквідації, чинним законодавством чітко визначено, що задоволення вимог кредиторів банку в такому випадку здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», задоволення вимог кредиторів поза межами процедури ліквідації банку не передбачена, а відповідальність відповідачів не доведена, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позову.

Керуючись ст.ст.12,13,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст. 1058, 1060 ЦК України, ст. ст. 2, 28, 36, 46, 52, 58 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст. ст.ст. 52, 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність», суд –

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_1 у задоволенні позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ: