Ухвала суду № 72578906, 21.02.2018, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/1174/17 року

Номер провадження № 2/315/17/18

У Х В А Л А

21 лютого 2018 року Гуляйпільський районний суд Запорізької області

у складі головуючого: судді Яроша С.О.

при секретарі: Прістенській Н.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області позовну заяву Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк ”Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

06.10.2017 року до суду звернулося Публічне Акціонерне Товариство Комерційний банк ”Приватбанк” з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

06.10.2017 року до суду звернувся представник Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк ”Приватбанк” ОСОБА_2 з клопотання про розгляд справи без його участі.

20.11.2017 року ухвалою судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області Яроша С.О. відкрито провадження у справі і справу призначено до розгляду на 07.12.2017 року.

07.12.2017 року ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області розгляд справи відкладено на 11.01.2018 року.

11.01.2018 року ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області справу призначено до розгляду в загальному позовному провадженні в підготовче засідання на 02.02.2018 року.

01.02.2018 року до суду звернувся представник позивача ОСОБА_3 з відповіддю на заперечення відповідача, в яких посилалася на те, що форма договору не суперечить вимогам цивільного законодавства, посилаючись на ст.ст. 207, 634, 508, 639 ЦК України вказала, що укладений договір у письмовій формі є договором приєднання і складається з заяви-анкети, Умов і Правил надання банківських послуг, що є публічною офертою, та тарифами банку, розміщеному на офіційному сайті банку, останні складають договір про надання банківських послуг, на підставі якого відповідачу було відкрито картковий рахунок, ключем доступу до якого є видана відповідачу пластикова картка, за 4 роки відповідач не звертався до банку щодо неправильного нарахування відсотків за користування кредитом, вважає, що банком надано всю інформацію відповідачу, тоді як Закон України “Про захист прав споживача” не розповсюджується на спірні правовідносини, так як кошти надаються відповідачу у вигляді кредитного ліміту, відповідач був ознайомлений з тарифами банку, Умовами і Правилами надання банківських послуг і був згоден з ними, про що зазначив в заяві, довідка про умови кредитування з використанням картки “Універсальна” свідчить про те, що при укладенні договору були оговорені всі істотні умови договору, виписка з карткового рахунку відповідача свідчить про те, що останній знімав кошти з рахунку, частково їх повертав на рахунок, виписку з карткового рахунку вважає належним та допустимим доказом, посилається на п.2.1.1.2.4 Умов і Правил надання банківських послуг, стосовно процентної ставки зазначає, що 15.03.2015 року та 15.08.2014 року відповідачу направлялись повідомлення про зміну відсоткової ставки, але заяв до банку про розірвання договору не надходило, щодо одночасного нарахування штрафу та пені посилається на ч.3 ст.6 ЦК України вважає, що штраф і пеня не є взаємовиключними видами неустойки, вважає, що відсутнє порушення статті 61 Конституції України, щодо строків позовної давності, то останній позивачем не пропущений, так як позивач звернувся в межах трирічного строку позовної давності, прохав задовольнити позов в повному обсязі.

02.02.2018 року до суду звернувся представник відповідача ОСОБА_4 з відзивом на позов, в якому посилався на те, що вважав позов необґрунтованим, посилаючись на те, що позивач не надав доказів: збільшення кредитного ліміту відповідачу, строку дії картки, копії Пам`ятки, довідки про умови кредитування, рішення банку про встановлення кредитного ліміту на кредитну картку, вважав незаконною збільшення в односторонньому порядку банком відсоткової ставки до 34,80 % з 01.09.2014 року, та з 01.04.2015 року до 43,20 %, посилаючись на ч.1 ст.651, ч.1 ст.1056-1 ЦК України та абзац 4 ч.4 Закону України “Про захист прав споживача”, так як відповідачу не направлялось повідомлення про зміну умов кредитного договору, й не довів факту вручення під розписку такого повідомлення (Правова позиція Верховного Суду України від 11.10.2017 року у справі №6-1374цс17), вважає, що вимога про стягнення відсотків не підлягає задоволенню через відсутність достовірних даних яким чином та за який період їх нараховано, вимогу про стягнення штрафів заявлено поза межами строків позовної давності, посилаючись на ст.549 ЦК України та ст.61 Конституції України, вважає неможливим стягнення штрафу, Умови і Правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача, вважав, що їх не можна вважати складовою укладеного з відповідачем договору (Правова позиція Верховного Суду України від 03.12.2017 року у справі №6-2320цс16), прохав в задоволенні позову відмовити.

В позові представник позивача посилалася на те, що посилаючись на неналежне виконання відповідачем обов`язку щодо повернення кредиту, процентів за користування, комісії, передбаченого умовами договору №б/н від 03.12.2013 року прохав стягнути заборгованість за договором №б/н від 03.12.2013 року станом на 27.08.2017 року в сумі 16729,96 грн., з яких заборгованість за кредитом в сумі 1930,65 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 13526,45 грн., штрафів відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг штраф (фіксована частина) 500 грн., штраф (процентна складова) 772,86 грн., надав суду розрахунок заборгованості по кредиту, копію анкети-заяви відповідача від 03.12.2013 року про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт “Універсальна”, витяг з Умов і Правил надання банківських послуг, копію паспорта громадянина України відповідача, копію банківської ліцензії №22 від 05.10.2011 року, витяг з Статуту Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк ”Приватбанк”.

Представник позивача ОСОБА_2 в підготовче засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду підготовчого засідання, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи без його участі не надав, надав відзив на позов.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 не заперечував проти закриття підготовчого засідання та призначення розгляду справи по суті.

Питання про вступ у справі інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову не вирішувались, клопотань з цих питань не заявлялось.

Клопотань про призначення експертизи, виклику у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста не заявлено.

Заяв про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення позову не заявлено. Підстави для направлення судових доручень відсутні.

Суд вважає за необхідне закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 197, 200 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Закрити підготовче провадження у цивільній справі за позовом Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк ”Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Призначити цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк ”Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до розгляду по суті в судове засідання на 27.03.2018 року о 10:00 за участю сторін.

Копію ухвали надіслати сторонам до відома.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Ярош С.О.