Ухвала суду № 72578549, 18.01.2018, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 2/759/969/18

ун. № 759/3883/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року Святошинський районний суд м.Києва в складі :

головуючого судді - П'ятничук І.В.,

при секретарі - Немировській А.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.», третя оосба: Святошинський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про зняття арешту з майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом та просила суд постановити рішення яким зняти арешт накладений 10.03.2011 року ухвалою Святошинського районного суду м. Києва по справі № 2-2666/11, з майна - ? частини квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16.08.2013 р. по справі № 759/9374/13-ц та зняти арешт, накладений 12.01.2017 постановою старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гуріної Дарії Ігорівни у виконавчому провадженні № 53203830, з майна - ? частини квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16.08.2013 р. по справі № 759/9374/13-ц.

В судовому засіданні 11.10.2017 р. ОСОБА_1 та її представником заявлено клопотання, про розгляд поданої 10.03.2017 заяви про забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого майна, а саме ? частини квартири АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16.08.2013 р. по справі № 759/9374/13-ц, до розгляду справи по суті, заборонити Святошинському районному відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві проводити дії щодо примусової реалізації арештованого майна, а саме ? частини квартири АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16.08.2013 р. по справі № 759/9374/13-ц, вказуючи на те, що виходячи зі змісту позовних вимог, третя особа має можливість здійснити відчуження арештованого майна на користь третіх осіб в рамках виконавчого провадження, що в свою чергу зробить неможливим виконання рішення суду в частині поновлення прав позивача на вказане майно шляхом зняття арешту, а тому посилаючись на вищезазначене просять заяву задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення заяви.

Представники ТОВ Фірма «Т.М.М.» та Святошинського РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві в судове засідання не з'явились, їх неявка не перешкоджає розгляду вказаної заяви.

Відповідно до ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 11.10.2017 р. заяву позивача ОСОБА_1про забезпечення позову - задоволено, вжито заходів забезпечення позову шляхомзупинення продажу арештованого майна, а саме ? частини квартири АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16.08.2013 р. по справі № 759/9374/13-ц та заборонено Святошинському районному відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві проводити дії щодо примусової реалізації арештованого майна, а саме ? частини квартири АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16.08.2013 р. по справі № 759/9374/13-ц.

В судовому засіданні 18.01.2018 р. представником відповідача ТОВ Фірма «Т.М.М.» заявлено клопотання про скасування заходів забезпечення позову з посиланням про те, що відповідно до рішення Святошинського районного суду м.Києва від 16.08.2013 р. задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, право власності на ? частину квартири АДРЕСА_3 визнано за ОСОБА_1 при цьому судом не було враховано той факт, що арешт на вказану квартиру накладено ще ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 10.03.2011 р., а також те що ТОВ Фірма «Т.М.М.» оскаржено рішення Святошинського районного суду м.Києва та ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 04.12.2017 р. до Верховного суду, та ухвалою Верховного суду відкрито касаційне провадження по даній справі та зупинено до закінчення касаційного провадження. Також вказувала на те, що відповідно до довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.01.2018 р. №110852933 єдиним власником вказаної квартири є ОСОБА_2 А тому підстав для забезпечення позову вжитих відповідно до ухвали суду від 11.10.2017 р. не існує.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є арешт накладений на квартиру АДРЕСА_4, право власності на ? частину квартири визнано відповідно до рішення Святошинського районного суду м.Києва від 16.08.2013 р. за ОСОБА_1

Однак на даний час в межах виконання рішення Святошинського районного суду м.Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ Фірма «Т.М.М.» коштів проводиться реалізація належного ОСОБА_2 майна і вказаної квартири в тому числі.

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 11.10.2017 р. заяву позивача ОСОБА_1про забезпечення позову - задоволено, вжито заходів забезпечення позову шляхомзупинення продажу арештованого майна, а саме ? частини квартири АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16.08.2013 р. по справі № 759/9374/13-ц та заборонено Святошинському районному відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві проводити дії щодо примусової реалізації арештованого майна, а саме ? частини квартири АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16.08.2013 р. по справі № 759/9374/13-ц.

Враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, існує ризик, реалізації вказаного майна, що унеможливить у разі задоволення позову виконання рішення суду у справі, суд дійшов висновку про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову.

При цьому, суд враховує, що вказаний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

На підставі викладеного та керуючись ст. 158 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача ТОВ Фірми «Т.М.М.» про скасування заходів забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Апеляційного суду м. Києва або через Святошинський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Суддя І.В.П'ятничук