Ухвала суду № 72577381, 27.02.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/78/18 Справа № 696/99/18 Категорія: ст. 181 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3Іваненка І. В., ОСОБА_4Соломки І. А.

при секретарі Овчаренко І.С.

за участю прокурора Онищенка І.С.

підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Кам’янського районного суду Черкаської області від 27 січня 2018 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, росіянина, громадянина України, не одруженого, не працюючого, депутатом не являється, утриманців не має, не судимого

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

в с т а н о в и л а :

27 січня 2018 року слідчий СВ Кам’янського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7, за погодженням з начальником Кам’янського відділу Смілянської місцевої прокуратури ОСОБА_6, звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, без внесення застави, підозрюваного ОСОБА_5, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України

В клопотанні орган досудового розслідування посилався на те, що ОСОБА_5 25.01.2018 у невстановленому досудовим розслідуванням місці, виготовив з метою подальшого збуту, рідину коричневого кольору, яка згідно висновку експерта № 2/172 від 26.01.2018 містить в своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований масою в перерахунку на суху речовину 0,162 грам. Вказану рідину ОСОБА_5 помістив до одноразового медичного шприца, який зберігав з метою збуту при собі, після чого 25.01.2018 близько 14 години 30 хвилин, перебуваючи поблизу домоволодіння, де проживає, що розташоване за адресою: вул. Гоголя, 37/1 в м. Кам'янка, Черкаської області, під час проведення оперативної закупки, незаконно збув особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, що в перерахунку на суху речовину становить 0,162 грам покупцеві під зміненими анкетними даними ОСОБА_8, за що отримав грошові кошти в сумі 80 гривень.

25.01.2018 о 14 год. 33 хв. ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого кримінального правопорушення, оскільки санкція покарання передбачає позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Ухвалою слідчого судді Кам’янського районного суду Черкаської області від 27.01.2018 року клопотання слідчого СВ Кам’янського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 задоволено частково. Обрано відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Кам’янського районного суду Черкаської області від 27 січня 2018 року, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою до ОСОБА_5 застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, посилаючись на незаконність оскаржуваної ухвали, оскільки злочин, у скоєнні якого підозрюється Твердо хліб Р.І. відноситься до категорії тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання від 6 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Крім того, ОСОБА_5 не маючи постійного місця роботи, достатніх матеріальних цінностей для проживання, буде продовжувати скоювати злочини в сфері незаконного обігу психотропних речовин з метою отримання прибутку, тобто продовжить скоювати кримінальні правопорушення у яких він підозрюється.

Також, ОСОБА_5 намагатиметься вплинути на свідка ОСОБА_8, як особисто, так і за допомогою інших осіб, шляхом залякування, погроз або навіть заподіяння тілесних ушкоджень.

Заслухавши доповідача, доводи прокурора про задоволення апеляційної скарги, пояснення підозрюваного про безпідставність задоволення апеляційних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Так, у відповідності до ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим, кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 1 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч. 4 ст. 194 КПК України).

Відповідно до п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув’язнення.

Згідно ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177цього Кодексу.

Згідно ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Ч. 4 ст. 194 КПК України передбачено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої статті 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5, слідчий суддя місцевого суду виходив з того, що стороною обвинувачення надано докази того, що підозрюваний може продовжувати злочинну діяльність, проте не надано доказів наявності інших ризиків, останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні корисливого тяжкого злочину, проте має постійне місце проживає, має посередню характеристику, молодий вік і не має судимостей, не перебуває на обліку у лікаря нарколога.

Постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_5, слідчий суддя місцевого суду дійшов вірного висновку про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, так як ОСОБА_5 має постійне місце проживає, має посередню характеристику, молодий вік і не має судимостей, не перебуває на обліку у лікаря нарколога.

Посилання прокурора, як на підставу скасування постанови слідчого судді місцевого суду на те, що злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_5 відносить до категорії тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання від 6 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, підозрюваний не має постійного місця роботи, достатніх матеріальних цінностей для проживання, а отже, буде продовжувати скоювати злочини в сфері незаконного обігу психотропних речовин з метою отримання прибутку, намагатиметься вплинути на свідка ОСОБА_8 як особисто, так і за допомогою інших осіб, шляхом залякування, погроз або навіть заподіяння тілесних ушкоджень, є помилковими, так як в судовому засіданні як апеляційної інстанції, так і в суді 1 інстанції встановлено, що з урахуванням даних про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживає, має посередню характеристику, молодий вік і не має судимостей, не перебуває на обліку у лікаря нарколога, стороною обвинувачення практично обґрунтовано своє клопотання виключно тяжкістю покарання, яке може бути призначене підозрюваного у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, тому, на теперішній час не вбачається вкрай необхідним застосування до нього найсуворішого запобіжного заходу, що відповідно до ч.4 ст.194 КПК України дає підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу. З урахуванням ризиків, передбачених ст.177 КПК, визначений запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є достатньою мірою гарантування виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов’язків та не є завідомо непомірними для нього.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя врахувавши дані про особу підозрюваного, його поведінку та спосіб життя, обставин події кримінального провадження, прийшов до вірного висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 та у зв’язку із наведеним, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

Враховуючи указане вище та керуючись ст. ст.181, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Кам’янського районного суду Черкаської області від 27 січня 2018 року про часткове задоволення клопотання слідчого СВ Кам’янського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 та обрання відносно ОСОБА_5, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :