Рішення № 7257638, 16.12.2009, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ

16 грудня 2009 року

Хмельницький міськрайонний суд в складі :

головуючого судді Слободяна В.С.

при секретарі Царук Г.Д.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання такою, що втратила право користування житловим приміщенням та за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про вселення,

В С Т А Н О В И В :

В вересні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання такою, що втратила право користування житлом - квартирою №2 по вул. Старокостянтинівське шосе, 10 в м. Хмельницькому, посилаючись на те, що відповідачка не проживає в цій квартирі понад 5 років без поважних на те причин.

В листопаді 2009 року ОСОБА_3, ОСОБА_2 в свої інтересах та інтересах малолітньої дочки ОСОБА_4, звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про вселення в квартиру № 2 будинку № 10 по Старокостянтинівському шосе в м. Хмельницькому, посилаючись на те, що відповідач змінив замки вхідних дверей та не впускає їх в дану квартиру.

Справи об’єднанні в одне провадження.

В судовому засіданні позивач - відповідач наполягає на задоволені позовних вимог ОСОБА_1, а в задоволені позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 просить відмовити.

Позивач ОСОБА_3 наполягає на задоволенні заявленого позову.

Відповідачка – позивачка ОСОБА_2 та її представник на задоволенні своїх позовних вимог наполягають, а в задоволені позову ОСОБА_1 просять відмовити.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей просить позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а позов ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не підлягають задоволенню, а з наступних підстав.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 є 4-х кімнатною, житловою площею 47.4 кв.м., і належить на праві власності ОСОБА_1 Разом з ним в цій квартирі проживає його дружина ОСОБА_5

ОСОБА_2 – дочка ОСОБА_1 вселилась в дану квартиру, як член сім’ї власника, з дня народження (27.12.1987 року) і проживала в ній до грудня 2006 року.

Дані факти підтверджуються : договором дарування від 05.12.2003 року; технічним паспортом квартири; витягом про реєстрацію право власності № 2367626 від 21.12.2003 року; довідкою про склад сім’ї та прописку; свідоцтвом про народження, актом комісії ЗАТ ЖЕО від 4.09.2009 року показаннями сторін і ніким не оспорюються.

Відповідно до ст. 405 ч.2 ЦК України "Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад 1 рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом".

Приписами ч.3 ст.10 та ч.1 ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

ОСОБА_1 не представив доказів того, що ОСОБА_2 не проживає в спірній квартирі понад 1 рік без поважних на те причин.

Разом з тим, судом встановлено, що після смерті ОСОБА_6, в грудні 2006 року ОСОБА_1 змінив замки від вхідних дверей спірної квартири, не надав їх своїй дочці ОСОБА_2 та впускає її в цю квартиру, незважаючи на її неодноразові спроби вселитись, що в судовому засіданні підтвердила свідок ОСОБА_7

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 з поважних причин.

Згідно ст. 150 ЖК України - громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання та проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 156 ЖК України “Члени сім’ї власника квартири, які проживають разом з ним у квартирі, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні із власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

За згодою власника жилого будинку (квартири) член йог сім’ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім’ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно”.

ОСОБА_1 – власник цієї квартири АДРЕСА_2 не надає згоди на вселення в цю квартиру ОСОБА_3, тому він, незважаючи на те, що являється членом сім’ї ОСОБА_2, не може бути вселений в дану квартиру.

Разом з тим, ОСОБА_2, яка не втратила права користування спірною квартирою і має право в ній проживати, підлягає вселенню в цю квартиру разом з малолітньою донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Судові витрати розприділяються відповідно до вимог ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 209, 212-215, 10, 60, 88 ЦПК України, ст.ст. 150, 156 ЖК України, ст.ст. 405, 319 ЦК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

ОСОБА_2 разом малолітньою дочкою ОСОБА_4 вселити в квартиру АДРЕСА_3.

В решті позовів відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 45 грн.50 коп. понесених судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 8 грн. 50 коп. судового збору та на р/р 31215259700002 в ГУДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013 КЕКД 22050000, одержувач ВДК у м. Хмельницькому код ЗКПО 23565225 – витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 37 грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 20 днів з моменту подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя