Рішення № 7257542, 16.12.2009, Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 2- 193

2009 рік

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2009 року. Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в особі: головуючого - судді СТЕЦЮКА І.С.

при секретарі: РАДЧИШИНІЙ К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ТЕОФІПОЛІ справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3, про звернення стягнення та виселення

В С Т А Н О В И В

Закрите акціонерне товариство Комерційнний банк "ПриватБанк" тепер Публічне акціонерне товариство «ПриватБанк» (далі ПАТ "ПриватБанк" ) звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення вказуючи, що 10 липня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 був укладений договір кредиту відповідно якого ОСОБА_3 від ПАТ КБ "ПриватБанк" отримав кредит в сумі 11125 гривень на строк до 7 липня 2017 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14.04 відсотка на суму залишку заборгованості за кредитом.

В забезпечення виконання зобов’язань за договором кредиту 10 липня 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки згідно якого ОСОБА_1 взяв на себе обов’язок забезпечити погашення кредиту відповідачем ОСОБА_3А і надав в іпотеку житловий будинок № 8, який розташований по вул.. Суворова у с. Шибена Теофіпольського району Хмельницької області та земельну ділянку. Оскільки свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та плати за користування кредитом ОСОБА_3 не виконував станом на 10 серпня 2009 року у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 9420 грн. 54 коп. у тому числі 9195 грн.93 коп. заборгованість за кредитом; 204 грн. 61 коп. заборгованість по відсотках за користування кредитом; 20 гривень 00 копійок заборгованість по комісії за користування кредитом.

У зв’язку із тим, що відповідач ОСОБА_3 своїх зобов’язань щодо погашення кредиту не виконує, виходячи із вимог ч. 1 ст. 33 закону України «Про іпотеку», ПАТ КБ «ПриватБанк» просив звернути стягнення на предмет іпотеки тобто на житловий будинок та земельну ділянку шляхом продажу позивачем з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою – покупцем з отриманням витягу з державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень необхідних для здійснення продажу а також виселити всіх громадян, які зареєстровані і проживають у цьому будинку із зняттям їх з реєстраційного обліку та стягнути з відповідачів судові витрати.

Судом відповідачем у справі щодо виселення із житлового будинку була визнана дружина відповідача ОСОБА_2

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги змінив і пояснив, що відповідно укладеного 10 липня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 договору кредиту ОСОБА_3 від ПАТ КБ "ПриватБанк" отримав кредит в сумі 11125 грн. на строк до 7 липня 2017 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14.04 відсотка на суму залишку заборгованості за кредитом.

В забезпечення виконання зобов’язань за договором кредиту 10 липня 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та відповідачем ОСОБА_1. був укладений договір іпотеки згідно якого ОСОБА_1 брав на себе зобов’язання щодо погашення кредиту у випадку невиконання свого обов’язку ОСОБА_3 та надав в іпотеку житловий будинок № 8 із земельною ділянкою біля нього, який розташований по вул.. Суворова у с. Шибена Теофіпольського району Хмельницької області.

Згідно п. 7.1 Кредитного договору відповідач був зобов’язаний кожного місяця в період з 10 по 15 число сплачувати в рахунок погашення кредиту та інших платежів 176 грн. 68 коп.

Однак ОСОБА_3 своїх зобов'язань не виконує і погашення кредиту та сплату відсотків за користування ним не проводить у зв’язку із чим станом на 16 грудня 2009 року у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 9123 гривні. у тому числі 127 гривень простроченої заборгованості за кредитом.

Виходячи з вимог ст.. 1054 та 1050 ЦК, п. 2.3.3 кредитного договору позивач у випадку невиконання відповідачем своїх зобов’язань має право дострокового стягнення кредиту у тому числі шляхом звернення на заставлене майно.

Однак у судовому засіданні представник позивача змінив свої вимоги і просив суд стягнути із відповідачів 9123 гривні на погашення заборгованості по кредиту.

Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 9123 гривні визнав повністю. Із його пояснень встановлено, що дійсно 10 липня 2007 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір відповідно якого ОСОБА_3 отримав кредит в сумі 11125 гривень на строк 10 років, а між позивачем та ОСОБА_1 10 липня 2007 року був укладений договір іпотеки відповідно якого ОСОБА_1 взяв на себе зобов’язання забезпечити виконання зобов’язань ОСОБА_3 та надав в іпотеку житловий будинок що розташований у с. Шибена і земельну ділянку біля нього.

Відповідач ОСОБА_1 пояснив також, що із-за важкого матеріального становища його та онука ОСОБА_3 вони не змогли виконати свої зобов'язання щодо погашення кредиту, сплати відсотків за користування ним та пені і допустили заборгованість. Разом з тим обіцяв виконувати свої зобов’язання. Він і сьогодні має намір сплатити банку у рахунок погашення боргу біля трьох тисяч гривень. Тому проти зміни позовних вимог із звернення стягнення на житловий будинок на стягнення заборгованості не заперечував оскільки іншого житла у нього немає.

Відповідач ОСОБА_3, вчасно повідомлений про час та місце розгляду справи про що свідчить поштове повідомлення про вручення йому повістки яке є у матеріалах справи у судове засідання не з’явився, про причину неявки та про необхідність розгляду справи у його присутності суд не повідомив. Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги, що у справі є достатньо доказів для її вирішення суд прийшов до висновку про необхідність розгляду справи за відсутності відповідача ОСОБА_3

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідачів, вивчивши матеріали справи суд прийшов до висновку про необхідність задоволення вимог щодо стягнення заборгованості по кредиту.

В судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що 10 липня 2007 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір кредиту відповідно якого він отримав від позивача кредит в сумі 11125 гривень та, відповідно п. 7.1 кредитного договору прийняв на себе зобов'язання щомісячно погашати вказаний кредит в сумі 176 грн. 78 коп. і провести повну його виплату протягом 10 років тобто до 7 липня 2017 року та сплатити відсотки за користування кредитом.

Як встановлено у судовому засіданні з метою забезпечення виконання зобов’язань по сплаті кредиту ОСОБА_3 між позивачем у справі та відповідачем ОСОБА_1 10 липня 2009 року був укладений іпотечний договір предметом якої був житловий будинок із земельною ділянкою біля нього, власником якого, відповідно витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна є відповідач ОСОБА_1 . Із цього договору встановлено також, що згідно вказаного договору відповідач ОСОБА_5 взяв на себе зобов’язання перед банком відповідати по боргових зобов’язаннях ОСОБА_3

П. 2.3.3 кредитного договору встановлено, що у випадку неналежного виконання боржником своїх зобов’язань позивач має право на дострокове стягнення всієї суми кредиту.

В судовому засіданні знайшов підтвердження факт ухилення відповідача ОСОБА_3 від виконання своїх зобов'язань щодо щомісячного погашення кредиту та сплаті відсотків за користування ним. Так із розрахунку заборгованості по кредиту встановлено, що відповідач ОСОБА_3 сплату кредиту, фактично, не проводить з січня 2009 року, а відповідач ОСОБА_1Д . погашення кредиту проводить періодично.

Відповідно п. 18.8.1 іпотечного договору між позивачем та ОСОБА_1 ПАТ КБ «ПриватБанк» вправі звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання будь-якого із зобов’язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

У судовому засіданні представник позивача просив стягнути з відповідачів заборгованість по кредиту а звернення стягнення на предмет іпотеки не проводити. Відповідач ОСОБА_1 проти таких вимог позивача не заперечував.

Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності суд приходить до висновку про те, що зміна позовних вимог закону не суперечить, прав та законних інтересів відповідачів не порушує.

Із змісту договору про іпотеку витікає, що відповідач ОСОБА_1 взяв на себе зобов’язання забезпечити відповідачем ОСОБА_3 виконання вимог щодо погашення кредиту тобто виступив його поручителем.

Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст.. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом; сплата неустойки.

П.п. 2.3.3 кредитного договору встановлено що при порушенні позичальником умов договору, зокрема, при порушення строків повернення кредиту ПАТ "ПриватБанк" має право достроково стягнути заборгованість за кредитом та нараховані відсотки.

Згідно ст.. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання забезпеченого порукою боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом встановлено, що розмір стягнень, які необхідно провести із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 складає гривень 9123 гривні у тому числі 127 гривень простроченого кредиту.

Відмова відповідачів від повернення заборгованості за кредитним договором порушує майнові права позивача.

Виходячи з наведеного, керуючись ст..ст. 509, 525, 526, 530, 546,549-552, 610, 611, 1049, 1050, 1054 ЦК, ст..ст. 10, 60, 179, 213 ЦПК України, районний суд

В И Р І Ш И В

Позов Публічного акціонерного товариства "ПриватБанк" до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про дострокове розірвання кредитного договору та про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" ( 49094 м. Дніпропетровськ вул.. Набережна Перемоги 50 п/ рахунок 29092829003111 (для погашення заборгованості), рах. № 64993919400001 (для відшкодування судових витрат) МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 9123 гривні основного боргу та 127 гривень по простроченому кредиту а також 107 гривень 95 копійок судових витрат та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи а всього стягнути 9260 гривень 95 копійок ( дев’ять тисяч 260 гривень 95 копійок) .

Рішення може бути оскаржене у Хмельницький апеляційний суд через районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий: