Рішення № 72574688, 01.03.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/1300/18

н/п 2-о/640/100/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Ніколаєнко І.В.,

при секретарі – Газіній О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Восьма Харківська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин, -

В С Т А Н О В И В :

29 січня 2018 року до суду звернувся ОСОБА_1 з заявою, згідно якої просив встановити факт, що ОСОБА_2, яка померла 08 серпня 2002 року є матір’ю ОСОБА_3, померлої 16 серпня 2016 року.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що 08 серпня 2002 року померла ОСОБА_2, про що міським відділом реєстрації актів громадянського стану Харківського обласного управління юстиції складено відповідний актовий запис № 6426 та видано свідоцтво про смерть серії 1-ВЛ № 359831. Після її смерті відкрилась спадщина на належну їй частину квартири, що складається з ? частини у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1. Дана квартира належала ОСОБА_2 та її дочці – ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище – Лацимон) на підставі свідоцтва про право власності на житло від 05 серпня 1999 року, реєстраційний № 28-99-194592, виданого Центром приватизації державного житлового фонду Виконавчого комітету Харківської міської ради. Право власності зареєстровано у реєстрову книгу Бюро Технічної Інвентаризації за реєстровим № П-2-24572 від 06 серпня 1999 року. Спадкоємцем вищезгаданої спадщини є – ОСОБА_3 – дочка спадкодавця, згідно зі ст. 1261 ЦК України. ОСОБА_3 прийняла спадщину у відповідності з ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала та була зареєстрована разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, про відмову від спадщини не заявляла. 16 серпня 2016 року померла ОСОБА_3, про що Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області складено актовий запис № 12239 та видано свідоцтво про смерть серії I - ВЛ № 554078. Після її смерті відкрилась спадщина на належну їй квартиру АДРЕСА_1 (? - після померлої матері – ОСОБА_2, а інша ? на підставі свідоцтва про право власності на житло від 05.08.1999). Спадкоємцем вищезгаданої квартири є – ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище – ОСОБА_3), син спадкодавця, згідно зі ст. 1261 ЦК України. Зазначав, що він як спадкоємець першої черги за законом фактично прийняв спадщину після померлої матері, оскільки на день смерті був зареєстрований та постійно проживав разом зі спадкодавцем. Також він зазначив, що 27.01.2018 року звернувся до Восьмої Харківської державної нотаріальної контори з заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої матері, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено, у звязку з тим, що у нього відсутні документи, які б підтверджували родинний зв'язок його матері та баби, а саме того, що ОСОБА_3, яка померла 16.08.2016 року є дочкою ОСОБА_2, померлої 08.08.2006 року, оскільки свідоцтво про народження Лацимон (ОСОБА_3 – після реєстрації шлюбу) ОСОБА_4 від 17 серпня 1940 року, актовий запис № 2712 є ветхим та видано РАЦС міста Макіївка Донецької області (територія, яка тимчасово не контролюється владою України).

Заявник у судове зсідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник заінтересованої особи Восьмої Харківської державної нотаріальної контори у судове засідання не з’явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа розглянута за відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява ОСОБА_1 обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 08 серпня 2002 року померла ОСОБА_2, актовий запис № 6426, свідоцтво про смерть 1-ВЛ № 359831. Заповіту померла ОСОБА_2 не залишила. Після неї відкрилася спадщина на ? частину квартири АДРЕСА_1. Спадкоємицею першої черги є її рідна дочка – ОСОБА_3, згідно зі ст. 1261 ЦК України. ОСОБА_3 прийняла спадщину у відповідності з ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала та була зареєстрована разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, про відмову від спадщини не заявляла.

16 серпня 2016 року померла ОСОБА_3, актовий запис № 12239, свідоцтво про смерть I - ВЛ № 554078. Після її смерті відкрилась спадщина на належну їй квартиру АДРЕСА_1 (? - після померлої матері – ОСОБА_2, а інша ? на підставі свідоцтва про право власності на житло від 05.08.1999). Спадкоємцем першої черги є син померлої – ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище – ОСОБА_3), згідно зі ст. 1261 ЦК України.

ОСОБА_1 прийняв спадщину у відповідності з ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки, також, постійно проживав та був зареєстрований разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, про відмову від спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України не заявляв.

Факт реєстрації спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини підтверджується довідкою з місця проживання про склад сім’ї та реєстрацію місця проживання № 2667 від 27 грудня 2016 року, виданої КП «Жилкомсервіс», дільницею № 18. З матеріалів справи вбачається, що 22.04.2017 року спадкоємцем було подано до Восьмої Харківської державної нотаріальної контори заяву, щодо прийняття спадщини після померлої матері – ОСОБА_3.

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 47509351 від 22.04.2017 Восьмою Харківською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу 60557673, номер у нотаріуса 291/2017, спадкодавцем якої є ОСОБА_3, яка померла 16.08.2016. 27 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Восьмої Харківської державної нотаріальної контори з заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої 16 серпня 2016 року його матері.

З листа-відповіді від 27.01.2017 року № 364/0214 Восьмої Харківської Державної Нотаріальної контори вбачається, що у спадковій справі знаходяться документи, що з безспірністю підтверджують факт смерті спадкодавця, час та місце відкриття спадщини, родинний зв'язок сина, ОСОБА_1, із матір’ю – ОСОБА_3, факт розірвання шлюбу ОСОБА_3 та свідоцтво про смерть ОСОБА_5. Будь-яких документів, що підтверджують родинний зв'язок ОСОБА_3 та ОСОБА_2, у матеріалах справи відсутні. Натомість у матеріалах спадкової справи є відповідь Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління у Донецькій області вих. № 8829/03.1-33 від 11.12.2017 року про неможливість перевірки наявності паперового носія актового запису про народження Лацимон (ОСОБА_3 – після реєстрації шлюбу) ОСОБА_4, оскільки перші та другі примірники актових записів за 1940 рік по відділам ДРАЦС міста Макіївка Донецької області знаходяться на території, яка тимчасово не контролюється владою України.

При видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва. Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин. (п.п. 4.1, 4.2 Глави 10 Розділу ІІ Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 № 296/5). Тому для встановлення факту родинних відносин заявнику запропоновано звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема на підставі п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вимога про встановлення факту, що має юридичне значення, розглядається, якщо такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

У відповідності до ст. ст.13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Судом встановлено, що встановлення факту родинних відносин потрібне заявнику для подальшого оформлення спадкових прав.

Факт родинних відносин ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (матері та дочки) підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Аналізуючи вищенаведені письмові докази, суд дійшов висновку про доведеність заявником заяви про встановлення родинних відносин ОСОБА_2, яка померла 08 серпня 2002 року та ОСОБА_3, померлої 16 серпня 2016 року, як матері та дочки. Жодних сумнівів щодо встановленого факту не має.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 141, 263, 265, 293, 315 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин ОСОБА_2, померлої 08 серпня 2002 року та ОСОБА_3, померлої 16 серпня 2016 року, як матері та дочки.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Згідно п.п.15.5 п.15 ч.1 Розділу ХІII «Перехідні положення» ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя І.В. Ніколаєнко