Рішення № 72573321, 23.02.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 23.02.2018 Справа № 554/8674/17

Провадження №2/554/246/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2018 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого-судді Чуванової А.М.

при секретарі: Садошенко М.П.,

за участю учасників справи:

позивач: ОСОБА_1,

представники третьої особи Управління з питань цивільного захисту ОСОБА_2 обласної державної адміністрації: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 обласної державної адміністрації про визнання незаконним і скасування розпорядження на дисциплінарне стягнення у вигляді догани та скасування догани; третя особа: Управління з питань цивільного захисту ОСОБА_2 обласної державної адміністрації,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 03.11.2017 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 обласної державної адміністрації про визнання незаконним і скасування розпорядження на дисциплінарне стягнення у вигляді догани та скасування догани. В обґрунтування вимог позивач зазначила, що з 1994 року вона працює в управлінні з питань цивільного захисту ОСОБА_2 обласної державної адміністрації, з 16.01.2017 року займає посаду відповідального чергового (оперативного чергового) відділу організації і планування основних заходів цивільного захисту та правового забезпечення управління ЦЗ, також є головою первинної профспілкової організації службовців цивільного захисту м.Полтава. Зауважень та доган з приводу порушення пропускного режиму та режиму секретності вона до цього часу не мала. Має лише заохочення, грамоти, зросла в кар’єрі від звичайного радіотелеграфіста до посади головного спеціаліста управління.

07.10.2017 року ОСОБА_1 начальником управління ЦЗ ОСОБА_5, в присутності працівників управління ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 оголошено Розпорядження ОСОБА_2 обласної державної адміністрації «Про оголошення догани» від 06.10.2017 року №399-к за порушення трудової дисципліни, яке виразилося у порушенні режиму допуску працівників управління з питань цивільного захисту до приміщення.

Постановами президії комітету ОСОБА_2 обласної організації профспілки працівників державних установ України №№П-12-2, П-12-3 від 06.10.2017 року «Про розгляд питання щодо притягнення голови первинної профспілкової організації службовців цивільного захисту ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» згода щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не надана.

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у вищевказаному розпорядженні зазначені: подання начальника управління з питань цивільного захисту ОСОБА_2 обласної державної адміністрації від 04.10.2017 року №01.3-04/1092; доповідна заступника начальника управління – начальника відділу організації і планування основних заходів цивільного захисту та правового забезпечення від 07.09.2017 року; доповідна записка першого заступника начальника управління з питань цивільного захисту ОСОБА_2 обласної державної адміністрації від 25.09.2017 року; акт про не допуск на перевірку працівників управління з питань цивільного захисту ОСОБА_2 обласної державної адміністрації під час несення чергування відповідального чергового ОСОБА_1 від 07.09.2017 року; акт про відмову щодо пояснень від 07.09.2017 року відповідального чергового ОСОБА_1

Позивач вказала, що будь-яких порушень трудової дисципліни вона не допускала, розпорядження є не конкретним, упередженим, з посиланням на порушення неіснуючої постанови КМУ від 18.12.2016 року №939; дисциплінарне стягнення застосовано з порушенням порядку його застосування.

Ухвалою суду від 03.11.2017 року було відкрите провадження за даною позовною заявою.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Пунктом 9 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України 2017 року (чинний з 15.12.2017 року), передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В судовому засіданні позивач - ОСОБА_1 позов підтримала, просила задовольнити повністю, враховуючи обставини, викладені в позовній заяві. Пояснила, що адміністрація до неї упереджено поставилася, забрали пільги, вона стала відстоювати свої права; у грудні її посаду скоротили, її звільнили за прогул. Зазначила також, що в п.8 Правил пропускного режиму лише вказано, що пропуск проводиться, але не зазначено хто саме допуск проводить; відповідачем не доведено порушення режиму секретності. В розпорядження у січні 2018 року внесені зміни, з посиланням вже на інші Правила, що є незаконним.

Представник відповідача ОСОБА_2 обласної державної адміністрації – ОСОБА_9 в судовому засіданні 24.01.2018 року позов не визнала, просила відмовити у задоволенні позову. Пояснила, що порушення дисципліни було, є фактична згода профсоюзного комітету, бо профком просить винести попередження, яке не передбачено законодавством; згідно акту ОСОБА_1 відмовилася надати пояснення.

Представник третьої особи Управління з питань цивільного захисту ОСОБА_2 обласної державної адміністрації - ОСОБА_3 в судовому засіданні з позовом не погодився. Пояснив, що є інструкція, це режимний об’єкт; список осіб погоджений та затверджений начальником, перевірку можуть проводити оперативного чергового згідно п.8, особи, які є в списку повинні бути допущені, проте ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 не були допущені позивачем; згідно акту пояснення ОСОБА_1 не побажала давати.

Представник третьої особи Управління з питань цивільного захисту ОСОБА_2 обласної державної адміністрації - ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову. Пояснила, що ОСОБА_1 не допустила комісію виконувати роботу; догана була погоджена з профсоюзним комітетом.

Заслухавши позивача, представників відповідача, третьої особи, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України працiвники зобов'язанi працювати чесно i сумлiнно, своєчасно i точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової i технологiчної дисципліни, вимог нормативних актiв про охорону працi, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договiр.

Згідно ст. 140 КЗпП України трудова дисциплiна на пiдприємствах, в установах, органiзацiях забезпечується створенням необхiдних органiзацiйних та економiчних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свiдомим ставленням до працi, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлiнну працю.

У трудових колективах створюється обстановка нетерпимостi до порушень трудової дисциплiни, суворої товариської вимогливостi до працiвникiв, якi несумлiнно виконують трудовi обов'язки. Щодо окремих несумлiнних працiвникiв застосовуються в необхiдних випадках заходи дисциплінарного i громадського впливу.

Судом встановлено, що з 1994 року ОСОБА_1 працює в управлінні з питань цивільного захисту ОСОБА_2 обласної державної адміністрації, з 16.01.2017 року займає посаду відповідального чергового (оперативного чергового) відділу організації і планування основних заходів цивільного захисту та правового забезпечення управління ЦЗ, також є головою первинної профспілкової організації службовців цивільного захисту м.Полтава. Згідно розпорядження від 04.12.2017 року ОСОБА_1 звільнена з роботи за прогул без поважних причин, п.4 ст.40 КЗпП України (а.с.116-117). Зазначені обставини сторонами не заперечуються.

Розпорядженням голови ОСОБА_2 обласної державної адміністрації від 06.10.2017 року №399-к до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни, яке виразилося у порушенні режиму допуску працівників управління з питань цивільного захисту ОСОБА_2 обласної державної адміністрації до приміщення (а.с.11 – розпорядження).

Із змісту розпорядження вбачається, що догану оголошено відповідно до ст.ст.147-149 КЗпП України, постанови КМУ від 18.12.2016 року №939 «Про затвердження Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях та визнання такими, що втратили чинність, деяких поставно КМУ», Правил пропускного режиму в управлінні з питань цивільного захисту ОСОБА_2 обласної державної адміністрації, затверджених наказом управління з питань цивільного захисту ОСОБА_2 обласної державної адміністрації від 26.09.2017 року №12 ДСК.

Підставою для оголошення догани зазначено: подання начальника управління з питань цивільного захисту ОСОБА_2 обласної державної адміністрації від 04.10.2017 року №01.3-04/1092; доповідна заступника начальника управління – начальника відділу організації і планування основних заходів цивільного захисту та правового забезпечення від 07.09.2017 року; доповідна записка першого заступника начальника управління з питань цивільного захисту ОСОБА_2 обласної державної адміністрації від 25.09.2017 року; акт про не допуск на перевірку працівників управління з питань цивільного захисту ОСОБА_2 обласної державної адміністрації під час несення чергування відповідального чергового ОСОБА_1 від 07.09.2017 року; акт про відмову щодо пояснень від 07.09.2017 року відповідального чергового ОСОБА_1

15.01.2018 року головою ОСОБА_2 обласної державної адміністрації розпорядженням №13-к внесені зміни до розпорядження голови облдержадміністрації від 06.10.2017 року №399-к, у зв’язку з технічною помилкою, в преамбулі викладено інші: Правила пропускного режиму в управлінні з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи ОСОБА_2 державної адміністрації, затверджені начальником управління від 24.03.2016 року (реєстраційний №48 від 24.03.2016 року) (а.с.134).

Згідно пояснень представників відповідача, третьої особи, обставинами вчинення дисциплінарного проступку було те, що ОСОБА_1 07.09.2017 року не допустила на перевірку працівників управління з питань цивільного захисту ОСОБА_2 обласної державної адміністрації під час несення чергування відповідального чергового ОСОБА_1

Відповідно ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких видів дисциплінарного стягнення: догана або звільнення.

Стаття 147-1 КЗпП України передбачає, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Крім того, пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз'яснено, що при розгляді справ щодо притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Порушення трудової дисципліни - це невиконання або виконання на неналежному рівні працівником покладених на нього трудових обов'язків. Крім того, порушенням трудової дисципліни вважається недотримання під час виробничого процесу правил поведінки, встановлених чинним законодавством, правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовими інструкціями, наказами і розпорядженнями роботодавця.

Під вчиненням дисциплінарного проступку мається на увазі невиконання чи неналежне виконання працівником з його вини обов'язків, покладених на нього законодавством, колективним договором, трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо за ці діяння не передбачається кримінальна відповідальність.

Отже, законодавством передбачено, що підставою застосування дисциплінарного стягнення може бути лише безпосереднє порушення трудової дисципліни чи невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Суд вважає, що в зазначеному розпорядженні не вказано, за який конкретно дисциплінарний проступок було накладено стягнення на позивача, не зазначено дату та обставини його вчинення; крім того, не підтверджено належними та допустимими доказами, які саме умови трудового договору, правила трудового розпорядку порушено позивачем, а формулювання обмежено загальним висновком про порушення режиму допуску працівників управління з питань цивільного захисту ОСОБА_2 обласної державної адміністрації до приміщення. Слід також зазначити, що вже в ході судового розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1, а саме 15.01.2018 року, відповідач вніс зміни до розпорядження від 06.10.2017 року, зазначивши зовсім інші Правила пропускного режимного, якими він керується при притягненні до дисциплінарного відповідальності, чим порушено сам порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Згідно матеріалів справи, зазначені причини прямо не пов'язані з посадовими обов'язками позивача, оскільки відповідальність оперативного чергового в межах посадових обов’язків щодо пропускного режиму стосується тільки забезпечення режиму секретності, а до дисциплінарної відповідальності, у тому числі із застосуванням дисциплінарного стягнення, працівника може бути притягнуто лише за його винні дії.

Так, позивачем було вказано, що вона належним чином виконувала свої трудові обов’язки, а посилання відповідача на не допуск комісії до оперативного чергового самі по собі не доводять порушення нею трудових обов'язків. Зокрема, відповідачем не доведено, що позивач в силу покладених на неї трудових обов'язків мала допустити комісію.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 31 КЗпП України власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.

Відповідачем не доведено, що недопущення комісії працівників управління з питань цивільного захисту ОСОБА_2 обласної державної адміністрації до приміщення пов'язано з неналежним виконанням позивачем своїх посадових обов'язків і жодних доказів з цього приводу суду не було надано.

На підставі викладеного, суд вважає, що розпорядження ОСОБА_2 обласної державної адміністрації від 06.10.2017 року №399-к «Про оголошення догани» ОСОБА_1 є незаконним, оскільки не встановлено правових підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення режиму допуску працівників управління з питань цивільного захисту ОСОБА_2 обласної державної адміністрації до приміщення.

Згідно з вимогами частини 3 статті 149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, а також обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (ст. 149 КЗпП України).

Отже, у силу статей 147 - 149 КЗпП України роботодавець має право застосовувати до працівника дисциплінарне стягнення за винне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов'язків.

Саме до цього зводяться правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України у справі №6-33цс14 від 21.05.2014 року.

Всупереч вимогам вищезазначених норм Закону від ОСОБА_1 не було отримано письмових пояснень щодо скоєного нею дисциплінарного проступку. Акт про відмову надання письмового пояснення від 07.09.2017 року, на який є посилання в розпорядженні про притягнення до дисциплінарної відповідальності, не стосується факту порушення трудової дисципліни ( а.с. 16).

Слід також зазначити, що постановами президії комітету ОСОБА_2 обласної організації профспілки працівників державних установ України від 06.10.2017 року згоди щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності голови первинної профспілкової організації працівників службовців цивільного захисту м.Полтава ОСОБА_1 не надано (а.с.25,27).

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що відповідно до наказу №32 він має право на перевірку, 07.09.2017 року вони прибули щоб здійснити перевірку, подзвонили, але позивач сказала, що не впустить, бо боїться їх. Пізніше прибув ОСОБА_5. На вулиці вони склали акт, другий акт склали в приміщенні оперативної служби. Про допуск вказано в Правилах пропускного режиму, оперативний черговий відповідає за пропускний режим.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що 07.09.2017 року вони прийшли до чергового, ОСОБА_1 не відкрила їм, сказала, що боїться; були складені 2 акти про не допуск.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що 07.09.2017 року вони прийшли на робоче місце оперативного чергового, на вимогу ОСОБА_8 позивач не відкрила, бо сказала, що боїться.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що догана позивачу оголошена правильно. 07.09.2017 року за його вказівкою в місце виконання обов’язків ОСОБА_1 була відправлена комісія з трьох працівників, однак позивач їх не допустила в приміщення, чим не дала виконати службові обв’язки, а саме: перевірити чи немає в цьому приміщенні сторонніх осіб, стан енергозабезпечення, наявність і кількість пального. Він прибув по дзвінку ОСОБА_8, були складені акти.

Виходячи з аналізу норм КЗпП України, у справах, в яких оспорюється незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності, саме роботодавець повинен довести, що притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулося без порушення законодавства про працю.

Таким чином, відповідачем по справі не доведено наявності складу дисциплінарного проступку у діях або бездіяльності позивача, зокрема, вини, причинно-наслідкового зв'язку між порушенням трудових обов'язків і шкідливими наслідками, які спричинило або могло спричинити це порушення. Крім цього, оскаржуване розпорядження не містить посилання на норму закону, яку порушено, внаслідок чого притягують позивача до дисциплінарної відповідальності.

Аналізуючи розпорядження про накладення дисциплінарного стягнення на позивача, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 безпідставно притягнута до відповідальності, оскільки відсутні конкретні факти порушення трудової дисципліни саме позивачем, та наслідки цього дисциплінарного порушення.

Суд вважає це розпорядження необґрунтованим і протиправним, яке підлягає скасуванню, оскільки винесене всупереч вимог ст. ст. 147, 149 КЗпП України.

Вимоги позивача про визнання незаконним та скасування розпорядження та зобов’язання відповідача скасувати дисциплінарне стягнення фактично дублюють одне одного, а тому суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Пояснення свідків жодним чином не спростовують доказів позивача та висновків суду.

В силу ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 640,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,141,223,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст.31,147,149,252,232,233, КЗпП України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, проживаючої за адресою: 36015 АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, до ОСОБА_2 обласної державної адміністрації, місцезнаходження: 36014, м.Полтава, вул.Соборності,45, код ЄДРПОУ 00022591, про визнання незаконним і скасування розпорядження на дисциплінарне стягнення у вигляді догани та скасування догани; третя особа: Управління з питань цивільного захисту ОСОБА_2 обласної державної адміністрації, місцезнаходження: 36039, м.Полтава, вул.Раїси Кириченко,14, код ЄДРПОУ 14373124, - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження ОСОБА_2 обласної державної адміністрації, місцезнаходження: 36014, м.Полтава, вул.Соборності,45 код ЄДРПОУ 00022591, від 06.10.2017 року №399-к «Про оголошення догани» ОСОБА_1, проживаючої за адресою: 36015 АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 обласної державної адміністрації, місцезнаходження: 36014, м.Полтава, вул.Соборності,45, код ЄДРПОУ 00022591, на користь ОСОБА_1, проживаючої за адресою: 36015 АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, судовий збір в сумі 640 гривень.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 355 ЦПК України подається безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області.

Повний текст судового рішення складено 05.03.2018 року.

Суддя: А.М.Чуванова