Рішення № 72572565, 02.03.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/13775/17

Провадження №2/428/305/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Чумак Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьк Луганської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 27.10.2012 року сторони зареєстрували свій шлюб. Від шлюбу мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 Спільне життя з відповідачем не склалось з причин розбіжності характерів, втрати почуття любові і поваги один до одного. Шлюбні і сімейні відносини припинилися з серпня 2016 року. Спільне господарство не ведеться. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе. Спору про поділ майна, що є спільною сумісною власністю і про утримання та виховання дитини, немає. Дитина проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Матеріальну допомогу на утримання дитини відповідач добровільно не надає. Позивач просила суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2, зареєстрований 27.10.2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сєвєродонецького міського управління юстиції у Луганській області, актовий запис №531, та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред’явлення позовної заяви з 26.12.2017 року і до досягнення дитиною повноліття – 03.11.2030 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась, до початку розгляду справи до суду надала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила розірвати шлюб з відповідачем та стягнути з нього на її користь аліменти на утримання їх сина. Не заперечувала проти винесення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про день, час і місце судового засідання справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався, а тому у суду немає підстав сумніватися у доводах викладених позивачем, як підставах для розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

У зв’язку з неявкою в судове засідання учасників справи, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Позивач ОСОБА_1 у письмовій заяві не заперечувала проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у зв’язку з чим судом 02.03.2018 р. на підставі ст.ст. 280, 281 ЦПК України було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Вивчивши позовну заяву та дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частиною 3 ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

В силу ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.

На підставі ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що 27.10.2014 року сторони зареєстрували свій шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії І-ЕД №158288, виданого 27.10.2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сєвєродонецького міського управління юстиції у Луганській області, актовий запис №531.

Згідно з копією свідоцтва про народження серії І-ЕД №299999, виданого повторно відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сєвєродонецького міського управління юстиції у Луганській області 17.04.2014 року, ОСОБА_3 народився 03.11.2012 року, батьком записаний ОСОБА_2, матір’ю – ОСОБА_1.

Позивач посилаючись на те, що спільне життя з відповідачем не склалося, подальше спільне життя і збереження сім’ї неможливе, просить розірвати шлюб з відповідачем.

Таким чином, судом встановлено, що сім’я фактично розпалася, спільне господарство тривалий час не ведеться, примирення сторін не можливе і позивач не бажає цього. За таких обставин, враховуючи, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно позовних вимог позивача ОСОБА_1 щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини суд відзначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

За змістом статті 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України а рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов’язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 183 СК України Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов’язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 зобов’язаний утримувати свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 до досягнення ним повноліття.

Виходячи з викладеного суд, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 141, п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 640 грн. 00 коп., у зв’язку з їх документальним підтвердженням, та з відповідача на користь держави у сумі 640 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 21, 24, 105, 110, 111, 112 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 206, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 280 - 284, 287 - 289, 354-355, Перехідними положеннями ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3), зареєстрований 17.10.2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сєвєродонецького міського управління юстиції у Луганській області, актовий запис №531.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 26.12.2017 року і до досягнення дитиною повноліття – 03.11.2030 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (Державна судова адміністрація України (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ - 26255795, місце знаходження: 01601 місто Київ, вулиця Липська, будинок 18/5, отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 «судовий збір») витрати по оплаті судового збору в сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ж. І. Кордюкова