Ухвала суду № 72572057, 05.03.2018, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/202/18

Провадження № 1-кс/139/33/18

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

05 березня 2018 року смт Муровані Курилівці

Слідчий суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Тучинська Н.В., з участю прокурора Арнаута Я.М., слідчого Козубського А.В., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2 та секретаря судового засідання Пилипчук В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження – слідчого Мурованокуриловецького ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП України у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Клопотання мотивоване тим, що з 03 березня 2018 року у провадженні Мурованокуриловецького ВП перебуває кримінальне провадження, зареєстроване за заявою ОСОБА_4 про те, що біля 22-ої години 02 березня 2018 року ОСОБА_1, який перебував у її будинку, що розташований в с. Біляни по вул. Молодіжній, 52 Мурованокуриловецького району Вінницької області, відкрито заволодів її мобільним телефоном марки «Самсунг GT-S 5620», IMEI 35205304063301/1 із сімкартою 096 7101920, спричинивши ОСОБА_4 матеріальної шкоди на суму 600 гривень.

02 березня 2018 року ОСОБА_1 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України (а.с. 12-13).

03 березня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

У клопотанні ставиться питання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий Козубський Анатолій Володимирович, що входить у групу слідчих (а.с. 29), в судовому засіданні підтримав клопотання. Мотивом обрання такого виключного запобіжного заходу називає можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, впливати на потерпілу. Вказав, що існування таких ризиків стверджується обставиною, що підозрюваний вчинив повторний корисливий злочин, під час умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі (через два місяці після звільнення), при затриманні не підкорився законним вимогам працівників поліції, намагався втекти, внаслідок чого працівниками поліції відповідно до вимог ст.ст. 44, 45 Закону України «Про Національну поліцію» було застосовано заходи фізичного впливу та спеціальні засоби. Приймаючи до уваги сукупність доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, тяжкість покарання за скоєне, що загрожує підозрюваному позбавленням волі до шести років, обставину, що підозрюваний вчинив новий злочин під час умовно-дострокового звільнення, враховуючи що застосування інших, більш м’яких запобіжних заходів не дадуть змогу запобігти зазначеним вище ризикам, слідчий просив застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів з моменту затримання.

Потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила про обставини скоєного щодо її майна злочину, ствердила про причетність до нього саме ОСОБА_1 Просила обрати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки проживає у будинку одна з трьома малолітніми дітьми, боїться протиправних дій з боку ОСОБА_1 не лише щодо її майна, а й щодо неї самої чи її дітей.

Підозрюваний ОСОБА_1 показав, що він ввечері 02 березня 2018 року був дуже п’яний і пам’ятає лише, що прийшов до ОСОБА_4 попроситися випити у неї горілки, а також, що взяв її мобільний телефон. Подальших подій, в тому числі події його затримання, він не пам’ятає, тому що продовжував вживати спиртні напої.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_2 (а.с. 10-11) заявив, що працівниками поліції в якості ризиків зазначені їх суб’єктивні припущення, які нічим на цій стадії досудового розслідування не підтвердженні, а тому щодо ОСОБА_1 не може бути застосовано такий вид запобіжних заходів як тримання під вартою. Просив застосувати щодо нього цілодобовий арешт.

Прокурор підтримав клопотання слідчого, зокрема, вказав, що наданими до суду разом з клопотанням матеріалами кримінального провадження доводиться підставність підозри та наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. З огляду на вказані слідчим обставини, жоден інший запобіжний захід не забезпечить виконання ОСОБА_1 процесуальних обов’язків та не усуне наявних ризиків.

За результатами розгляду вважаю, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та не підлягає розширеному тлумаченню.

З наданих суду матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Так, із його ж показань як підозрюваного (а.с. 27) вбачається, що він причетний до відкритого викрадення телефону у ОСОБА_4 Із показань потерпілої ОСОБА_4 (а.с. 17-18), із її заяви до поліції (а.с. 5) вбачається, що саме ОСОБА_1 був тією особою, що відкрито заволодів її мобільним телефоном. Протоколом огляду місця події, зокрема, ОСОБА_1 (а.с. 8), протоколом допиту свідків-понятих (а.с. 19, 20) стверджується, що у нього було вилучено телефон, який він викрав у ОСОБА_4

З огляду на тяжкість злочину, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 і за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, поведінки ОСОБА_1 після вчиненого щодо майна ОСОБА_4 злочину, зокрема, намагання зникнути з місця затримання (а.с. 15, 16), переконана в наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Потерпіла проживає одиноко з трьома малолітніми дітьми в одному селі із підозрюваним, боїться повторення протиправної поведінки чи іншої агресії щодо неї чи її дітей, а тому є обґрунтована підозра наявності ризику, визначеного п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України: незаконно впливати на потерпілу.

На наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення), вказують обставини, що ОСОБА_1 схильний до вчинення злочинів, зокрема, щодо нього винесено п’ять обвинувальних вироків, які набрали чинності, в тому числі за останнім вироком він 02 січня 2018 року звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково на 11 місяців (а.с. 22-23).

За таких обставин приходжу до переконання про необхідність застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом. Розмір застави визначається з врахуванням тяжкості злочину. Так, відповідно до положень ст. 12 КК України злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1, відноситься до тяжких. Згідно пункту другого частини 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи суму матеріальної шкоди, заподіяної потерпілій цим злочином, вважаю за можливе визначити заставу в мінімальному розмірі, передбаченому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, місячний розмір якого з 01 січня 2018 року ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України у 2018 році» встановлений у сумі 1762гривень.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193-196, 197, 369-372, ч. 2 ст. 376 КПК України,

У Х В А Л И Л А:

Клопотання задовольнити. Застосувати щодо підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України запобіжний захід тримання під вартою строком шістдесят днів.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання з 23 години 02 березня 2018 року до 23 години 30 квітня 2018 року.

Встановити ОСОБА_1 заставу в розмірі - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 35240 (тридцять п’ять тисяч двісті сорок) гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України: одержувач коштів ТУ ДСА України в Вінницькій області, депозит 37315033000401, код ЄДРПОУ: 26286152, Державне казначейство України, м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: застава, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області.

В разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду по першому виклику на визначений ними час;

2) не відлучатися за межі с. Біляни Мурованокуриловецького району Вінницької області без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

3) повідомляти слідчого прокурора чи суд про зміну місця свого проживання або місця роботи.

Вказані обов'язки, в разі внесення застави, покладаються на ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців.

В разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали покласти на Мурованокуриловецьке ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Могилів-Подільську місцеву прокуратуру.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п’яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя: ___