Вирок № 72571385, 05.03.2018, Попаснянський районний суд Луганської області

Справа № 423/621/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 року Попаснянський районний суд Луганської області у складі

головуючої судді Архипенко А.В.,

за участі секретаря судового засідання Іваненко С.П.,

прокурора Суббота О.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

законного представника ОСОБА_2,

захисника Григоренко Д.П. представника служби у справах дітей

Попаснянської районної військово-цивільної

адміністрації Козир Я.С.

представника Попаснянського ВП ГУНП

в Луганській області Курілова С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12017130530000106, відомості про яке внесено до ЄРДР 01лютого 2017 року, до якого ухвалою суду приєднані матеріали кримінального провадження №12017130530000318, відомості про яке внесено до ЄРДР 19 квітня 2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Золоте, Луганської області, який має неповну середню освіту, навчається на 1-му курсі Золотівськогопрофліцею, громадянина України, українця, який зареєстрований та проживає разом з батьками за адресою: АДРЕСА_1, на обліку військовозобовязаних не перебуває,ІНННОМЕР_1, раніше засудженого:

- 18.11.2016 року Попаснянським районним судом Луганської області за ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75,76, 104 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік.

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

02.01.2017 приблизно о 12.00 годині неповнолітній ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, маючи незняту і не погашену у встановленому порядку судимість, діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_6 (матеріали щодо неповнолітнього ОСОБА_1 на підставі ст.494 КПК України виділені в окреме провадження), маючи спільний злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, діючи спільно, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, через віконний отвір у перегородці підїзду багатоквартирного будинку №37 по вул..Петровського м. Золоте Луганської області проникли до приміщення квартири №2, яка належить потерпілій ОСОБА_7

Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, неповнолітній ОСОБА_1 та ОСОБА_6 викрали з приміщення вказаної квартири наступне майно:

-дві металеві батареї опалення загальною вагою 226 кг;

-п'ять металевих плит, загальною вагою 50 кг;

-п'ять металевих колосників, загальною вагою 25 кг,

після чого з місця події зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, а саме, продали на пункті приймання металобрухту.

Відповідно до довідки, виданої ТОВ «Даймонтхім» від 05.01.2017 №05/01, вартість лому чорного металу на час вчинення кримінального правопорушення складала 3, 50 грн. за 1 кг.

Таким чином, потерпілій ОСОБА_7 кримінальним правопорушенням спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 1053, 50 грн., яка була відшкодована в повному обсязі шляхом повернення викраденого майна співробітниками поліції.

Крім того, 18.04.2017 приблизно о 19.00 годині ОСОБА_8, діючи за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 та неповнолітнім ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, матеріали кримінального провадження відносно якого за ухвалою суду на підставі ст.ст. 217, 334 КПК України виділені в окреме провадженнята об'єднані з іншим провадженням, що перебуває на розгляді суду, маючи спільний злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи спільно, з корисливих мотивів, прийшли до повітряної електричної лінії КВЛ-6кВ «Золоте-Родина №1», яка перебуває на балансі Луганської філії «Регіональні електричні мережі», що розташована в районі вул. Верхня Дачна м. Золотого Попаснянського району Луганської області.

Продовжуючи реалізовувати свій спільний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, неповнолітній ОСОБА_9 та ОСОБА_8 залишилися стояти біля опори № 8 повітряної електричної лінії КВЛ-6кВ, а неповнолітній ОСОБА_1 заліз на опору та за допомогою плоскогубців зрізав два проводи марки А-120 з вказаної опори, після чого ОСОБА_8 та неповнолітні ОСОБА_1 і ОСОБА_9 підійшли до опори №7 повітряної електричної лінії КВЛ-6кВ, де за допомогою плоскогубців та сокири обрізали два проводи марки А-120, тим самим таємно викрали два проводи марки А-120 довжиною 42 м. та 38м., а всього загальною довжиною 80 м., балансова вартість якого, згідно довідки, наданої Луганською філією «Регіональні електричні мережі» від 07.06.2017 № 01/594 складає 4,78 грн. за 1 м., на загальну суму 458,88 грн., після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, разом розпорядившись викраденим майном на свій розсуд, спричинивши Луганській філії державного підприємства «Регіональні електричні мережі» матеріальну шкоду на вказану суму.

Кримінальним правопорушенням Луганській філії «Регіональні електричні мережі» завдана матеріальна шкода на загальну суму 458,88 грн., яка була відшкодована шляхом повернення викраденого майна співробітниками поліції.

Потерпіла ОСОБА_7 надала заяву про розгляд кримінального провадження без її участі, в якій підтвердила правильність викладених в обвинувальному акті обставин кримінального правопорушення, а також обізнаність з положеннями КПК України щодо обмеження права на оскарження рішення суду.

У судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в інкримінованого йому злочині визнав повністю, щиро кається у вчиненому, відмовився давати показання суду, так як обставини вчинення ним злочину в обвинувальному акті викладені вірно.

Викладені в обвинувальному акті обставини вчинення злочинів були визнані достовірними всіма учасниками судового провадження, у зв'язку з чим відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, з'ясувавши, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин і визнають їх достовірність добровільно, роз'яснивши цим особам, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Суд, відповідно до вимог ст.ст.84-86, 91, 94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши всі докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів-з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважає, що вина неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1 знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні.

Дії обвинуваченого за ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України кваліфіковані правильно , так як він дійсно, скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, а також скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, пов'язане з проникненням у житло, сховище чи інше приміщення.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне визнати неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбаченихч.ч.2,3 ст.185 КК України.

При обранні міри покарання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_1 вчинено злочини, відповідно, що відносяться до категорії злочинів середнього ступеня тяжкості та тяжкий злочин.

До обставин, що пом'якшують покарання неповнолітнього обвинуваченого, відповіжно до ст.66 КК України, - суд відносить вчинення ним злочину у неповнолітньому віці, щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання неповнолітнього, відповідно до ст.67 КК України - суд не вбачає.

Судом також враховується, що неповнолітній обвинувачений ОСОБА_1 на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, за місцем навчання характеризується негативно, умови проживання в сім'ї є незадовільними, стосунки з матір'ю неналежні, контроль з боку матері недостатній, виховується у повній сім'ї, неодружений, на військовому обліку не перебуває, до інвалідів не відноситься, неповнолітніх дітей на утриманні немає.

При цьому, суд зазначає, що обвинувачений скоїв дійсне кримінальне првопорушення в період іспитового сторку, який був призначений йому попереднім вироком суду, за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Згідно звіту, складеного органом опіки та піклування Попаснянської райдержадміністрації - ОСОБА_1 характеризується негативно, також зазначено, що має схильність до вчинення правопорушень, вживання алкогольних напоїв, при цьому дав згоду на проведення із ним профілактичної роботи фахівцями різної спеціалізації.

Крім цього, відповідно до досудової доповіді, наданої на ухвалу суду Попаснянським РВ з питань пробації ризик вичнення повторного кримінального правопорушення оцінений як високий, на думку органу пробації виправлення обвинуваченого можливо тільки у умовах ізоляції від суспільства під постійним наглядом.

А так, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому , суд зазначнє, що :

Відповідно до ст.8 ч.1 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди при розгляді справ застосовуютьКонвенцію та практику суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Суд наголошує, що в межах даного судового розгляду, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1, будучи засудженим та відбуваючи покарання в умовах випробування - не став на шлях виправлення, скоїв умисні , корисливі злочини, будучи обізнаним щодо наслідків своїх дій.

Враховуючи всі обставини, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства шляхом відбування покарання в кримінально-виконавчій установі та призначення покарання в межах санкції ст.185 ч.2, 185 ч.3 КК України із застосуванням положень ст.70 ч.1 КК Україні (щодо призначення покарання за сукупністю злочинів) , та положень ст.71 КК України (щодо призначення покарань за сукупністю вироків), приєднавши до призначеного покарання невідбуте покарання за попереднім вироком суду.

Цивільний позов у даному кримінальному проваджені не заявлений.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів слід визначити відповідно до ст. 100 КПК України, а саме:

-дві металеві батареї опалення загальною вагою 226 кг;п'ять металевих плит, загальною вагою 50 кг;п'ять металевих колосників, загальною вагою 25 кг залишити у правомірному володінні власника -ОСОБА_7, на зберігання якої вони передані;

-видатковий касовий ордер від 02.01.2017 на ім'я ОСОБА_6, акт приймання металобрухту №10 від 02.01.2017 на ім'я ОСОБА_6 зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 373-374, 484-485, 487 КПК України,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 рік.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш сурового покарання більш суровим, призначити покарання неповнолітньому ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки..

На підставі ст.71 КК України приєднати до призначеного покарання частину невідбутного покарання за вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 18.11.2016 у вигляді 6 місяців позбавлення волі та остаточно призначити покарання ОСОБА_10 у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 залишити у вигляді тримання під вартою .

Строк відбування покрання ОСОБА_1 відраховувати з моменту перебування під вартою з 15 лютого 2018 року з 17-00 год.

Речові докази:

-дві металеві батареї опалення загальною вагою 226 кг; п'ять металевих плит, загальною вагою 50 кг; п'ять металевих колосників, загальною вагою 25 кг залишити у правомірному володінні власника - ОСОБА_7, на зберігання якої вони передані;

-видатковий касовий ордер від 02.01.2017 на ім'я ОСОБА_6, акт приймання металобрухту №10 від 02.01.2017 на ім'я ОСОБА_6 зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області шляхом подання апеляційної скарги через Попаснянський районний суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення суд ом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорюються під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку негайно після проголошення вручити сторонам кримінального провадження в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя : А.В. Архипенко