Рішення № 72571313, 26.02.2018, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/290/18

Провадження № 2/419/181/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді – Мартинюка В.Б.,

за участю: секретаря – Московченко О. В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Новоайдар Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 селищної ради про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Новоайдарського районного суду Луганської області з даною позовною заявою до ОСОБА_3 селищної ради про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 30.01.2017 р. померла мати позивача ОСОБА_4. Піля її смерті залишилось спадкове майно, до складу якого входить: домоволодіння з надвірними будівлями та спорудами, розташоване за адресою: Луганська область, смт Новоайдар, пров. Садовий, буд. 21.

ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги за законом після померлої ОСОБА_4

ОСОБА_2 у встановлений законом строк, прийняв спадщину після померлої, подавши відповідну заяву до приватного нотаріуса ОСОБА_3 районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_5, на підставі якої заведено спадкову справу, проте свідоцтва про право на спадщину не отримав, у зв`язку з тим, що в технічному паспорті на вищевказане домоволодіння, значаться відомості щодо самочинного будівництва.

На підставі вищенаведеного, ОСОБА_1 просить суд визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4

Представник позивача ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не з’явився, надав суду письмову заяву, у якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 селищної ради Луганської області ОСОБА_6 у підготовче судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заперечень з приводу позовних вимог до суду не надав.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки вони обґрунтовані і підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами.

Судовим розглядом встановлено, що 30.01.2017 р. померла мати позивача ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.8). Піля її смерті залишилось спадкове майно, до складу якого входить: домоволодіння з надвірними будівлями та спорудами, розташоване за адресою: Луганська область, смт Новоайдар, пров. Садовий, буд. 21, що підтверджується копією договору купівлі-продажу домоволодіння від 15.07.2005 р. (а.с.10), копією витягу з Державного реєстру правочинів (а.с.11), копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.12).

ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги за законом після померлої ОСОБА_4, у встановлений законом строк, ОСОБА_2 прийняв спадщину після померлої, подавши відповідну заяву до приватного нотаріуса ОСОБА_3 районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_5, на підставі якої заведено спадкову справу, яка міститься в матеріалах цивільної справи, проте свідоцтва про право на спадщину не отримав, у зв`язку з тим, що в технічному паспорті на вищевказане домоволодіння, значаться відомості щодо самочинного будівництва, що підтверджується роз`ясненням приватного нотаріуса ОСОБА_3 районного нотаріального окргу Луганської області ОСОБА_5 (а.с.9).

Факт того, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є рідним сином ОСОБА_4, яка померла 30.01.2017 р., підтверджується копією рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 29.08.2017 р. (а.с.18).

Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без необхідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній , якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку може застосовуватись, як спосіб захисту, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, відповідно до Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування.

Стаття 16 ЦК України також передбачає такий спосіб захисту права особи, як визнання права.

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в п.23 постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. В той же час, згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при розгляді справ даної категорії слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи, наявність в матеріалах спадкової справи повідомлення нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4, доведено відсутність в нього можливості в нотаріальному порядку оформити право на спадщину, яка залишилась, що є підставою для звернення до суду за захистом права в судовому порядку шляхом його визнання, що відповідає положенням ст. 16 ЦК України, також встановлено, що визнання за ОСОБА_2 права власності на спадкове майно не порушує інтереси інших осіб.

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яку ратифіковано Україною 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку може застосовуватись, як спосіб захисту, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, відповідно до Постанови Пленуму ВСУ “Про судову практику у справах про спадкування”.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що факти, викладені представником позивача в позовній заяві в обґрунтування позовних вимог, підтверджені письмовими доказами, сумніву у їх достовірності суд не має, визнання права власності на спадкове майно не порушує прав чи інтересів будь-яких інших осіб. Представник відповідача заперечень з приводу позовних вимог до суду не надав. Представник позивача наданими суду доказами, довів, що має право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_4, у зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання за ОСОБА_2 права власності на спадкове майно в судовому порядку.

Висновки суду підтверджуються письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні

На підставі ст. ст. 331, 376, 1218, 1220, 1221, 1261, ст. 16 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 200, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 селищної ради про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідн. № НОМЕР_1, право власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом, після ОСОБА_4, яка померла 30.01.2017 р., а саме на:

- домоволодіння – жилий одноповерховий будинок, загальною площею –34,1 кв.м, житловою площею 14,5 кв.м, з комунікаціями, господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: Луганська область, смт Новоайдар, пров. Садовий, буд. 21.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий В. Б. Мартинюк