Рішення № 72570690, 01.03.2018, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

______________

2/381/241/18

381/4823/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2018 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Соловей Г.В.,

з участю секретаря Момот Л.С.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

з участю відповідача ОСОБА_2,

з участю представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м.Фастів Київської області цивільну справу за позовною заявою Управління Державного агенства рибного господарства у м. Києві та Київській області до ОСОБА_2, третя особа – Фастівська міська рада Київської області про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, -

в с т а н о в и в:

28.12.2017 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, посилаючись на те, що 15.03.2017 року близько 17:30 год. ОСОБА_2 на річці Унава в м.Фастові Київської області, ловив рибу забороненим знаряддям лову сіткою з жилки, при цьому зловив риби у кількості: карась – 2 шт., плітка – 39 шт., щука – 6 шт., окунь – 6 шт., та раки – 15 шт, чим порушив п.3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, ст. 63 Закону України «Про тваринний світ». Своїми діями спричинив шкоду рибним запасам України на суму 5873,50 грн. Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27.04.2017 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 85 КупАП та накладено штраф у розмірі 340 грн. Вказана постанова відповідачем не оскаржувалася та набрала законної сили. Завдані збитки відповідач у добровільному порядку не відшкодував

У звязку з чим, позивач просить стягнути з відповідача шкоду, спричинену рибним запасам України в розмірі 5873,50 грн., а також судові витрати в сумі 1600 грн.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15.01.2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін по справі.

В судовому засіданні представник позивача уточнила позовні вимоги вказавши рахунки на які потрібно стягнути завдану шкоду, заявлені позовні вимоги підтримала просила їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

В судовому засіданні відповідач позовні вимоги не визнав і просив відмовити в їх задоволенні, а також пояснив, що дійсно 15.03.2017 року на р. Унава ловив рибу забороненими для любительського рибальства знаряддями – сіткою з жилки, в результаті чого впіймав рибу та раків, але після того як був затриманий виловлену рибу випустив у водойму, при цьому риба була живою в зв»язку з чим, вважає, що не наніс збитків.

В судовому засіданні представник третьої особи просила прийняти рішення на розсуд суду.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, судом встановлено, що згідно Положення про Управління Державного агенства рибного господарства у м. Києві та Київській області, затвердженого наказом Державного агенства рибного господарства України від 15.07.2016 року № 229, Київський рибоохоронний патруль є територіальним органом Держрибагенства, діє у складі Держрибагенства як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується. Повноваження Київського рибоохоронного патруля поширюються на м.Київ та Київській область, територію та акваторію водних об’єктів в межах районів діяльності, визначених Держрибагенством. Основним завданням Київського рибоохоронного патруля є реалізація повноважень Держрибагенства у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в районі діяльності.

Преамбулою до Закону України «Про тваринний світ» встановлено, що тваринний світ є одним з компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про тваринний світ», об'єкти тваринного світу, які перебувають у стані природної волі і знаходяться в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, є об'єктами права власності Українського народу. Об'єкти тваринного світу в Україні знаходяться під охороною держави незалежно від права власності на них.

15.03.2017 року головним державним інспектором рибоохоронного патруля ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення № 001152 щодо порушення відповідачем ОСОБА_2 п.п. 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства, ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» оскільки останній проводив вилов риби з берега забороненим знаряддям лову сіткою із жилки у кількості 1 штуки та виловив рибу - карась – 2 шт., плітка – 39 шт., щука – 6 шт., окунь – 6 шт., загальною вагою 3 кг. та раки – 15 шт., загальною вагою 1 кг. Даний факт встановлено в постанові Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27.04.2017 року, де ОСОБА_2 притягнено до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с.7).

Згідно ч.5 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про тваринний світ» у порядку загального використання об'єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об'єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.

В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об'єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Згідно з п. 9 «Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства», затвердженого постановою КМУ від 18.07.1998 року № 1126, вимоги щодо здійснення любительського і спортивного рибальства та застосування знарядь і способів лову (добування), норми, заборонені місця і його терміни, встановлюються правилами любительського і спортивного рибальства за басейно-територіальним принципом, які затверджуються Мінагрополітики за поданням Держрибагентства, погодженим з Мінприроди.

Відповідно до п. 3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999 року, забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму з колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.

Окрім того, згідно з п. 2 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 33 від 18.03.1999 року, сітки відносяться до промислових знарядь лову.

Статтею третьою ЗУ «Про тваринний світ» риби в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки, тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі, віднесені до об'єктів тваринного світу , на які поширюється дія цього Закону.

Згідно приписів ст. 66 Конституції України, кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.63 ЗУ «Про тваринний світ» відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», громадяни зобовязані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку і розмірах, встановлених законодавством.

Статтею першою ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» визначено, що добування (вилов) це є вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.

Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» - шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодування за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» посадові особи органів рибоохорони мають повноваження визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками.

Згідно розрахунку матеріальної шкоди Управління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області від 04.12.2017 року розмір шкоди заподіяної відповідачем визначено відповідно до Постанови КМУ № 1209 від 21.11.2011 року «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» і становить 5873,50 грн.

Відповідач заперечив проти позову і зазначив, що риба була випущена у водойму, а тому ним небуло нанесено шкоду.

Згідно п.4 ч.2ст.10 ЗУ «Про тваринний світ» громадяни відповідно до закону зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.63 ЗУ «Про тваринний світ» відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища.

Відповідно до п. 6.1. та п. 6.3 «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999 року, особи, винні в порушенні Правил, несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку. Застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення Правил.

Аналіз наведених спеціальних правових норм у галузі охорони навколишнього середовища дає підстави для обґрунтованого висновку про те, що вилучення водних біоресурсів, у тому числі і риби, із середовища їх перебування добування, є окремим видом правопорушення, за яке передбачена матеріальна відповідальність у виді відшкодування шкоди згідно визначених розмірів (такс), при цьому для настання відповідальності не має значення чи повернута незаконно вилучена (добута) риба у середовище свого перебування, чи ні.

Враховуючи викладене суд, дійшов до висновку, що незважаючи на те, що відповідачем спіймана риба була відпущена у водойму, але при цьому ним було порушено правила любительського і спортивного рибальства і такі дії відповідача щодо незаконного добування цінних видів водних біоресурсів, перебувають у причинному звязку із заподіянням шкоди.

У добровільному порядку шкоду відповідачем не відшкодовано.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що відповідач незалежно від притягнення його до адміністративної відповідальності зобов”язаний відшкодувати заподіяну навколишньому середовищу шкоду, а тому з відповідача підлягає стягненню заподіяна шкода у розмірі 5873,50 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1600 грн.

Керуючись ст.4,12,13,76-82,258,259,263,265,268 ЦПК України, ст.1166 ЦК України, ЗУ “Про тваринний світ”, ЗУ “Про охорону навколишнього і природного середовища”, ЗУ “Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів”, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Управління Державного агенства рибного господарства у м. Києві та Київській області до ОСОБА_2, третя особа – Фастівська міська рада Київської області про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідент.номер – НОМЕР_1, прож.Київська область, м.Фастів, вул. Набережна, 107 на користь Управління Державного агенства рибного господарства у м. Києві та Київській області (м. Київ, вул. Тургенєвська,82-А, р/р 33112331700015, МФО 821018 в ГУДКСУ у Київській області, отримувач – Фастів.УК/Фастів/24062100, код отримувача – 37583261, призначення платежу: 24062100) матеріальну шкоду в розмірі 5873,50 грн. та судовий збір в розмірі 1600 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Київської області протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 05 березня 2018 року.

Головуючий суддя Г.В. Соловей