Вирок № 72570409, 03.03.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/914/18

Провадження № 1-кп/369/477/18

В И Р О К

іменем України

03.03.18 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Хрипун С.В.

при секретарі Іващенко М.О.

за участю прокурора Прокоповича Р.І.

представника потерпілого ОСОБА_1

захисника Надубової О.А.,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Гайворон Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта базова середня, одруженого, має на утриманні малолітню дочку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, працює монтажником натяжних стель ПП «ОСОБА_4», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

11.08.2017 року близько 03 год. 00 хв., перебуваючи поблизу будинку № 25 по вул. Боголюбова в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_3, спільно з невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, діючи умисно, за попередньою змовою, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, відповідно до виділеної йому ролі, чекав, спостерігаючи за навколишньою обстановкою та за тим, як невстановлена особа, перебуваючи в салоні автомобіля НОМЕР_1, належного Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, який перебував у користуванні ОСОБА_5, привела в дію двигун вказаного автомобіля та виїхала за межі прибудинкової території за вищезазначеною адресою.

Після цього, 11.08.2017 року близько 03 год. 30 хв. ОСОБА_3, маючи прямий умисел та мету незаконно заволодіти транспортним засобом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, згідно попереднього розподілу ролей, сів за кермо автомобіля НОМЕР_1 та спільно з невстановленою досудовим розслідуванням особою, незаконно заволодівши вказаним автомобілем, виїхав у напрямку Обухівського району Київської області, де залишив викрадений автомобіль на території ділянки № 93 садового товариства «Домобудівельник-1» Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого злочину, встановлені органом досудового розслідування.

У вчиненому щиро кається, просить суд суворо його не наказувати, цивільний позов потерпілого не визнає, оскільки під час викрадення автомобіль пошкоджений не був; талони на бензин він не викрадав.

Допитаний у судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_1 пояснив суду, що 11.08.2017 року був викрадений автомобіль НОМЕР_1, який належить Департаменту патрульної поліції Національної поліції України. Після повернення на автомобілі було виявлено пошкодження замків, а також відсутність талонів на пальне (А-95) на 340 літрів на суму 8 221 грн. 20 коп. Наявність у салоні автомобіля на момент викрадення талонів підтверджують службова записка начальника управління забезпечення діяльності ДПП ОСОБА_6 від 28.02.2018 року, рапорт водія молодшого інспектора відділу транспортного забезпечення УЗД ОСОБА_7, відомість видачі ПММ № 5 від 03.07.2017 року, накладна № 17-03/516 від 15.06.2017 року. У зв'язку з чим просить задовольнити цивільний позов у повному обсязі та призначити обвинуваченому покарання, яке б було необхідним та достатнім для його виправлення.

У відповідності до ст. 349 КПК України, враховуючи повне визнання обвинуваченими своєї вини у вчинених злочинах, а також те, що наявні у кримінальному провадженні докази стосовно фактичних обставин учасниками судового провадження не оспорюються, зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд визнає, що вина обвинуваченого у вчиненні умисного злочину доказана повністю, його дії судом кваліфікуються за ч.2 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також особу обвинуваченого.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд бере до уваги, що вчинений злочин відноситься до тяжких злочинів, ОСОБА_3 раніше не судимий, за місцем роботи характеризується позитивно, одружений, має на утриманні малолітню дочку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття, що полягає у критичній оцінці обвинуваченим своєї протиправної поведінки, що характеризується щирим осудом цієї поведінки, повним визнанням своєї вини, висловленні жалю з приводу вчиненого та готовності нести покарання за вчинений злочин, активне сприяння розкриттю злочину, що полягає у добровільному повідомленні обвинуваченим обставин вчинення ним злочину, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено, та призначає покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті 289 ч.2 КК України.

Однак, приймаючи до уваги, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання, враховуючи обставини вчиненого злочину, його щире каяття, позитивні характеристики, наявність сім`ї, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

У зв'язку із звільненням ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України у відповідності до ст.77 КК України судом не застосовується додатковий вид покарання у вигляді конфіскації майна.

Заявлений представником потерпілого цивільний позов про відшкодування потерпілому матеріальної шкоди у сумі 8221 грн. 20 коп., яка була заподіяна внаслідок викрадення талонів на пальне (А-95) на 340 літрів не підлягає задоволенню, оскільки обвинуваченому не інкримінується викрадення вказаного майна.

Речові докази по справі відсутні.

Процесуальні витрати підлягають стягненню із обвинуваченого.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосований.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 370- 374,376 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 6340 (шість тисяч триста сорок) грн. 96 коп. у відшкодування витрат на залучення експерта.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору; інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді; копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя С.В. Хрипун