Вирок № 72569512, 01.03.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/165/18

Провадження №1-кп/359/245/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

1 березня 2018 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Пугач Д.О.,

за участю прокурора Каспрука Д.І., обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження №12017110100002506, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.11.2017 року, по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, тимчасово не працюючого, неодруженого, уродженця м. Бориспіль Київської області, із повною середньою (спеціальною) освітою зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 259 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 259 КК України за наступних обставин.

Так, 13.11.2017 приблизно о 21 год. 40 хв., у ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння перебуваючи неподалік зупинки громадського транспорту «Авіаторів» по вул. Київський Шлях, в м. Бориспіль, Київської області, діючи умисно, реалізовуючи свій прямий умисел, направлений на завімо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, достовірно знаючи про те, що відомості щодо підготовки вибуху не відповідають дійсності, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, посягаючи на громадську безпеку в частині надання інформації про загрозу злочинних посягань.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, 13.11.2017 року приблизно о 21 год. 40 хв., ОСОБА_1, зі свого мобільного телефону марки «Samsung» чорного кольору, моделі «GT-Е1080W» ІМЕІ НОМЕР_1, із абонентського номеру НОМЕР_2, оператора мобільного зв'язку ««Lifecell» здійснив дзвінок диспетчеру спецлінії «102» УОАЗОР ГУ НП в Київській області та анонімно повідомив завідомо неправдиву інформацію про підготовку вибуху, а саме замінування Бориспільської міської ради, що розташована за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях 72, в результаті чого була поставлена під загрозу громадська безпека та здійснено відволікання від виконання обов'язків органів Національної поліції України. У подальшому під час проведення обстеження компетентними органами прилеглої території та території Бориспільської міської ради жодних вибухових пристроїв, речовин або конструктивно схожих на них предметів виявлено не було, тобто повідомлення про підготовку вибуху не підтвердилось.

Своїми умисними діями, що виразились у завідомо неправдивому повідомленні про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей та іншими тяжкими наслідками, ОСОБА_1 дійсно вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 259 КК України.

Доказами вчинення указаного злочину, є особисті покази ОСОБА_1 надані ним в судовому засіданні.

З урахуванням позиції обвинуваченого та думки прокурора суд в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_1 інкримінованого злочину, допит інших свідків, зважаючи на те, що учасниками судового провадження указані обставини не оспорювались.

В судовому засіданні, ОСОБА_1 свою вину у скоєнні зазначеного злочину визнав повністю, розкаявся у скоєному та зазначив, що зрозумів значення вчиненого ним, та висловив намагання виправити свою поведінку в подальшому. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що він знав, що повідомлювана ним інформація по телефону є неправдивою, однак він не знав, що вона буде мати такі наслідки і її будуть перевіряти. Зазначив, що він дійсно умисно повідомив неправдиву інформацію про підготовку вибуху в приміщенні Бориспільської міської ради Київської області.

Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію учасників судового провадження.

Зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.

З урахуванням наведеного та показів обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_2 дійсно вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 259 КК України, внаслідок чого у суду відсутні сумніви щодо притягнення останнього до кримінальної відповідальності за санкцією указаного кримінального закону.

Злочин вчинено за обставин, наведених в обвинувальному акті.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання ОСОБА_1 мінімального покарання, визначеного санкцією ч.1 ст. 259 КК України.

Так, санкцією ч. 1 ст. 259 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі до шести років, а тому вчинений ОСОБА_1 злочин є тяжким злочином.

За час судового розгляду справи в суді, обвинувачений вів себе позитивно, дотримувався встановленого в суді порядку, зауважень головуючого не отримував.

З цього приводу суд враховує, що у відповідності до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжує покарання не встановлено.

Щодо наявності пом'якшуючих відповідальність обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття, сприяння органам досудового слідства в розкритті злочину.

Обвинувачений раніше не судимий, за місцем свого проживання характеризуються з посередньої сторони, на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем проживання не перебуває, не працюючий.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання, оскільки мають істотне значення щодо врахування та вивчення особистості обвинуваченого та його відношення до скоєного ним.

З урахуванням викладеного ОСОБА_1 слід призначити за ч.1 ст. 259 КК України покарання терміном в два роки позбавлення волі.

Дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

Суд вважає за доцільне також застосувати до нього положення ст. 75 та ст. 76 КК України та призначити покарання з іспитовим строком терміном в один рік з визначенням відповідних обов'язків судом, згідно ч.1 ст. 76 КК України, зважаючи на визнання ним своєї вини.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення експертизи становлять 4759 гривень 04 копійок, які підлягають стягненню на користь Держави України.

Цивільний позов не заявлявся. Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 126, 318, 322, 342-351, 358 363-368, КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 259 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі терміном на 2 (два) роки.

Звільнити на підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 1 (один) рік, з покладенням на нього, відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання.

Іспитовий строк ОСОБА_1 рахувати з моменту проголошення вироку судом.

Стягнути з ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1), - на користь Держави України (р/р 31111115700008, МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва, код 37975298) процесуальні витрати в розмірі 4759 (чотири тисячі сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 04 коп.

Речовий доказ, після набрання вироком суду законної сили, а саме: мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору, модель «GT-Е1080W» ІМЕІ НОМЕР_1 із абонентським номером НОМЕР_2, оператора мобільного зв'язку «Lifecell», - залишити в користуванні ОСОБА_1.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя С.М.Вознюк