Постанова № 72569468, 26.02.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/2208/17

Провадження № 22-ц/779/124/2018

Категорія 24

Головуючий у 1 інстанції Кардаш О. І.

Суддя-доповідач Мелінишин

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі колегії суддів:

головуючого(суддя-доповідач) Мелінишин Г.П.

суддів: Василишин Л.В., Пнівчук О.В.

за участю секретаря Капущак С.В.

представника ПАТ «Івано-Франківськгаз» Данилюк Г.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Івано-Франківськгаз» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Калуського міськрайонного суду в складі судді Кардаш О.І., ухвалене 15 листопада 2017 року в м. Калуші Івано-Франківської області,

в с т а н о в и в:

У червні 2017 року ПАТ «Івано-Франківськгаз» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовано тим, що в зв'язку із наявністю заборгованості 22 лютого 2016 року методом опломбування вхідного крана від ГРМ було відключено систему газопостачання споживача ОСОБА_2 Проте, 30 січня 2017 року при черговому обстеженні системи газопостачання контролером виявлено, що відповідач продовжує користуватися газом. 2 лютого 2017 року комісією складено акт про порушення №54-КШ, в якому зафіксовано факт несанкціонованого відновлення газопостачання. В цей же день газопостачання абонента повторно відключено. Згідно протоколу засідання від 27 лютого 2017 року постійно діючою комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ прийнято рішення про задоволення акту про порушення. Комісією також зазначено, що розрахунок за недооблікований природний газ проведено згідно Кодексу ГРС. Оскільки відповідачем борг добровільно не сплачено, позивач просив стягнути на його користь 47 113,38 грн, а також судові витрати.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 15 листопада 2017 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Івано-Франківськгаз» 47 113,38 грн боргу та 1600,00 грн сплаченого судового збору.

На вказане рішення ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що суд першої інстанції неправильно визначив період, за який здійснюється розрахунок обсягу та об'єму спожитого природного газу. При цьому безпідставно вважав, що 31 січня 2017 року не може бути датою попередньої перевірки відключеного стану. Так, Кодекс газорозподільних систем пов'язує виявлення факту порушення з фактом проведення перевірки, за результатами якої виявляється порушення із одночасним складанням акта про порушення. Разом з тим, законодавство не встановлює жодних вимог щодо обов'язкового складання акта комісії і допускає його складання представником Оператора ГРМ (контролером). Під час перевірки 31 січня 2017 року жодних актів про порушення щодо несанкціонованого відновлення газопостачання не складалось. 2 лютого 2017 року проведена ще одна перевірка і саме за її результатами виявлено порушення, з приводу якого складено відповідний акт. Відтак, розрахунок обсягу та об'єму природного газу повинен здійснюватися з моменту попередньої перевірки - 31 січня 2017 року (а не з 15 листопада 2016 року) по день виявлення порушення - 2 лютого 2017 року.

Також всупереч вимог ст. 212 ЦПК України (в редакції 2004 року) місцевим судом не дано належної оцінки розрахунку суми збитків. А долучений до позовної заяви розрахунок не містить даних, на виконання якого саме рішення комісії його складено. Таким чином, неможливо з'ясувати чи складено розрахунок на основі саме того об'єму необлікованого природного газу, який встановлювала комісія задовольняючи акт про порушення №54-КШ від 2 лютого 2017 року.

Крім того, на думку апелянта, місцевим судом безпідставно взято до уваги дані з білінгової системи, оскільки такі не мають обов'язкових реквізитів електронного документа.

Посилаючись на зазначені обставини просила рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ПАТ «Івано-Франківськгаз» покликається на обґрунтованість висновків суду, відповідність їх встановленим обставинам та матеріалам справи. Зазначає, що остання перевірка споживача проводилася 14.11.2016 року і саме з наступного дня після цієї дати до 31.01.2017 року проведено розрахунок необлікованого об'єму та обсягу природного газу. Натомість, 31.01.2017 року не може вважатися датою останньої перевірки, оскільки контролером лише візуально встановлено відновлення роботи газового котла, про що складено службову записку. Остання обставина послужила виїзду на місце комісії та складення акта про порушення. Крім того, розрахунок проведено відповідно до вимог Кодексу ГРС з врахуванням кількості осіб, що проживають в будинку, наявних газових приладів, періоду за який проводиться нарахування, визначення вартості природного газу за цінами закупівлі природного газу Оператором ГРМ протягом періоду необлікованого використання газу. Також вказує на належність та допустимість паперових виписок з бази даних, що є візуальною формою електронного документа, та мають юридичну силу копії документів. З цих підстав просила апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

Згідно п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

У зв'язку з чим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Івано-Франківської області.

В засідання апеляційного суду апелянт ОСОБА_2 не з'явилася повторно. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить оголошення на веб-сайті апеляційного суду, розміщене з врахуванням положення ч.11 ст. 128 ЦПК України. За таких обставин перешкод розглядові справи у відсутності апелянта не встановлено.

Представник ПАТ «Івано-Франківськгаз» доводів скарги не визнала посилаючись на обґрунтованість висновків суду.

Вислухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

За змістом п.3 ст. 3 ЦПК України (в редакції Закону № 2147 - VІІІ від 3 жовтня 2017 року) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У зв'язку з цим апеляційний суд застосовує норми ЦПК України від 18 березня 2004 року, які діяли на час ухвалення оскаржуваного рішення. А справу переглядає в порядку, передбаченому ЦПК України в редакції від 3 жовтня 2017 року.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч.ч.1, 2 та 5 ст.263 ЦПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає в повній мірі.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Івано-Франківськгаз» суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки доведеністю факту несанкціонованого відновлення ОСОБА_2 газопостачання до її будинку. При цьому виходив з того, що вартість необлікованого об'єму та обсягу природного газу розрахована вірно із врахуванням вимог, передбачених Кодексом газорозподільних систем.

Такі висновки місцевого суду є правильними з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є споживачем послуг з постачання природного газу ПАТ «Івано-Франківськгаз» за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6).

Як вбачається із матеріалів справи 22 лютого 2016 року в зв'язку із наявною заборгованістю по оплаті за спожитий газ позивачем припинено газопостачання до будинку відповідача. Зокрема, відключено його від такого методом пломбування вхідного крану із встановленням пломби. На момент відключення зафіксовано показник лічильника 33650 куб.м. (а.с.7).

Згідно акта №693 від 14 листопада 2016 року, складеного представником ПАТ - контролером ОСОБА_3, абонент ОСОБА_2 за вищевказаною адресою не проживає, газом не користується (а.с.8).

Разом з тим, 31 січня 2017 року при перевірці відключених абонентів цим же контролером виявлено, що відповідач ОСОБА_2 користується газом, оскільки в будинку працює котел. Наведена обставина підтверджується службовою запискою контролера (а.с.9).

З'ясовано, що 2 лютого 2017 року комісією ПАТ «Івано-Франківськгаз» виявлено сліди втручання до крану під черепашкою, при цьому пломба R 17067797 не пошкоджена. В зв'язку із цим складено акт про порушення №54-КШ, в якому зафіксовано факт самовільного відновлення газопостачання. Також зазначено, що показання лічильника на дату складання акта становлять 36553 м3. Акт складено за участі споживача, вручено його копію, що підтверджує її особистий підпис. Також повторно відключено газопостачання абонента (а.с. 10).

Відповідно до частини 2 пункту 1 Розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать, зокрема, несанкціоноване відновлення газоспоживання. При цьому у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого відновлення газоспоживання або використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу, спожитий об'єм природного газу визначається за граничними об'ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача за період з дня припинення газопостачання (або у разі здійснення попередньої перевірки відключеного стану - з дня такої перевірки, що має підтверджуватися відповідним актом перевірки), а при використанні газу без договору - з дня його закінчення (розірвання) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення (ч. 3 п. 2 Розділу ХІ вказаного Кодексу).

Згідно п.1 глави 5 розділу XI Кодексу у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 11 до цього Кодексу.

За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості (п.11 глави 5 розділу XI Кодексу).

За змістом пункту 11 Глави 5 Розділу ХІ Кодексу при складанні акта-розрахунку враховується: розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об'єм природного газу, що припадає на період до 01 числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення (тобто до закритого балансового періоду), не потребує коригування (включення до) закритих періодів, а його вартість в повному обсязі має бути компенсована споживачем (несанкціонованим споживачем) Оператору ГРМ. При цьому вартість природного газу визначається за цінами закупівлі природного газу Оператором ГРМ протягом періоду необлікованого природного газу.

З'ясовано, що 27 лютого 2017 року під час розгляду вказаного акта комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ прийнято рішення про його задоволення. При цьому в протоколі комісії зазначено, що розрахунок за недооблікований природний газ проведено згідно Кодексу ГРС (а.с.11).

Відповідно до детального розрахунку донарахованої суми ОСОБА_2 нараховано 47 113,38 грн. Розрахунок проведено за період з 15 листопада 2016 року (наступний день після останньої перевірки - акт від 14 листопада 2016 року) по 31 січня 2017 року (останній день місяця перед місяцем виявлення порушення) та згідно даних ПАТ «Івано-Франківськгаз» («RGC-billing») (а.с.24-26, 27-29).

Вказана сума, об'єми природного газу підтверджуються актом-розрахунком необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості, долученим в ході розгляду справи апеляційним судом (а.с.121). При цьому з його змісту вбачається, що такий проведено в результаті задоволення акта про порушення №54 -КШ від 2 лютого 2017 року та погоджено членами комісії оператора ГРМ - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

При цьому посилання апелянта щодо неправильного визначення періоду, за який здійснюється розрахунок обсягу та об'єму спожитого природного газу, не заслуговують на увагу.

Матеріалами справи підтверджується, що 31 січня 2017 року контролером ПАТ «Івано-Франківськгаз» візуально встановлено самовільне відновлення газопостачання у будинку по АДРЕСА_1. В цей день відповідного акту перевірки складено не було, лише службовою запискою повідомлено про дану обставину керівництво Калуського відділення ПАТ «Івано-Франківськгаз»

Відтак, суд першої інстанції прийшов до правильного переконання, що 31 січня 2017 року не може вважатися датою попередньої перевірки в розумінні п.2 глави 3 розділу XI Кодексу газорозподільних систем.

Неспроможними є також покликання апелянта на неналежність та недопустимість як доказів даних з білінгової системи.

Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (ст. 5 вказаного Закону).

Відповідно до положень ст.7 цього Закону оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами. Електронний документ у визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Оскільки виписки з бази даних «RGC-billing» засвідчені підписами уповноважених осіб ПАТ «Івано-Франківсьгаз» та печаткою, суд першої інстанції правильно вважав їх візуальною формою електронного документа і такими, що мають юридичну силу копії документів.

Крім того, ОСОБА_2 не надано належних та допустимих доказів на спростування кількості газових приладів та розміру опалювальної площі будинку, які враховані при обчисленні донарахованої суми. Не долучено таких і до апеляційної скарги.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позов ПАТ «Івано-Франківськгаз» підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення судом норм матеріального права та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів, яким судом першої інстанції дана належна правова оцінка.

А тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381 - 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Калуського міськрайонного суду від 15 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 5 березня 2018 року.

Головуючий Г.П. Мелінишин

Судді: Л.В. Василишин

О.В. Пнівчук