Постанова № 72567321, 28.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 820/5169/17

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Лях О.П.

суддів: Яковенка М.М. , Старосуда М.І.

при секретарі судового засідання Жданюк А.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Крупська К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Генеральної прокуратури України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2017р. (м.Харків, головуючий суддя І інстанції Білова О.В., повний текст складено 18.12.2017 року) по справі № 820/5169/17 за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Генеральної прокуратури України, в якому просив:

- визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - Генеральної прокуратури України у відмові в видачі довідки про грошове забезпечення підполковнику юстиції ОСОБА_1, звільненому з військової служби з посади старшого помічника військового прокурора - начальника слідчої частини військової прокуратури Харківського гарнізону;

- зобов'язати суб'єкта владних повноважень - Генеральну прокуратуру України видати довідку про грошове забезпечення підполковнику юстиції ОСОБА_1, звільненому з військової служби з посади старшого помічника військового прокурора - начальника слідчої частини військової прокуратури Харківського гарнізону відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" (а.с.4-8).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2017 року позовні вимоги задоволено (а.с. 49-53).

Визнано протиправними дії суб'єкта владних повноважень - Генеральної прокуратури України у відмові у видачі довідки про грошове забезпечення підполковнику юстиції ОСОБА_1, звільненому з військової служби з посади старшого помічника військового прокурора - начальника слідчої частини військової прокуратури Харківського гарнізону.

Зобов'язано Генеральну прокуратуру України видати довідку про грошове забезпечення підполковнику юстиції ОСОБА_1, звільненому з військової служби з посади старшого помічника військового прокурора - начальника слідчої частини військової прокуратури Харківського гарнізону відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури".

Стягнуто з Генеральної прокуратури України за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 у розмірі 640,00 грн.

Вважаючи вказану постанову незаконною та необґрунтованою, а також такою, що винесена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2017 року та прийняти судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі (а.с.60-64).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано відсутність правових підстав для видачі відповідачем довідки про заробітну плату для здійснення перерахунку пенсії відповідно до ст. 50-1 "Про прокуратуру", адже внесеними змінами до законодавства для колишніх працівників прокуратури не передбачено право на перерахунок пенсії.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працював в органах прокуратури з 01.08.1984 року по 28.09.1988 року і був звільнений у зв'язку з призовом на військову службу. З 03.10.1988 року по 09.06.2003 року позивач проходив військову службу в кадрах військової прокуратури.

З 10.06.2003 року ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугою років на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII (у редакції, чинній на момент призначення пенсії) в розмірі 90% від суми заробітної плати, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова.

08.09.2017 року позивач звернувся із заявою до Генеральної прокуратури України про надання довідки про середньомісячну заробітну плату з урахуванням фактично отриманих виплат і умов праці, що існували на день його звільнення, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 збільшені посадові оклади працівників органів прокуратури(а.с.12).

Листом від 19.09.2017 № 18-1271 вих-17 Генеральна прокуратура України повідомила позивача про те, що призначені працівникам прокуратури пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням заробітної плати (грошового забезпечення) відповідних категорій прокурорів і слідчих з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. З огляду на викладене, на день надання відповіді отримання позивачем довідки про заробітну плату (грошове забезпечення) для перерахунку пенсії не є можливим. (а.с.23)

01.10.2017 року позивач повторно звернувся із аналогічною заявою до Генеральної прокуратури України, вважаючи, що з 01 жовтня 2017 року у нього настало право на перерахунок пенсії (а.с. 13).

Листом від 25.10.2017 № 18-1467 вих-17 відповідач повідомив позивача про те, що відповідно до пункту 13 розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (зі змінами, внесеними Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій") у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до закону України "Про прокуратуру" її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсії, встановлений до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", не переглядається та пенсія не індексується.

З урахуванням положень пунктів 4-3 та 4-7 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 жовтня 2017 року всім пенсіонерам буде здійснено перерахунок за нормами цього Закону.

Водночас, якщо при обчисленні органами пенсійного фонду розміру пенсії прокурорам-пенсіонерам відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", розмір такої пенсії буде більший, аніж за Законом України "Про прокуратуру", то в такому випадку автоматично, без звернення, за матеріалами пенсійних справ буде переведено пенсію на умовах Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Враховуючи зазначене, з прийняттям Закону України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" у прокурорів відсутнє право на перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру". З огляду на викладене, підстав для надання довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії немає(а.с.14).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відмова позивачу видати довідку є протиправною, та належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Генеральної прокуратури України видати довідку про грошове забезпечення підполковнику юстиції ОСОБА_1, звільненому з військової служби з посади старшого помічника військового прокурора - начальника слідчої частини військової прокуратури Харківського гарнізону відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Як передбачено ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Частиною 1 ст.58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Пенсійне забезпечення громадян України, в т.ч. порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та іншими нормативно-правовими актами.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював чітку правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі в органах прокуратури.

Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що їх служба пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей, а тому це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).

Відповідно до частини першої статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі, зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку.

Згідно з ч. ч. 13, 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII (в редакції на момент звернення позивача до Генеральної прокуратури України), пенсії за вислугу років призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) передбачені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із зазначеним Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п.2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Отже, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються у заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, обов'язок щодо видачі довідки про заробітну плату державного службовця за посадою, яку він займав до виникнення права на пенсію, покладено на державний орган (установу, організацію, підприємство), в якому працювала особа до виходу на пенсію.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до норм чинного законодавства, повноваження Генеральної прокуратури України щодо видачі довідок про складові заробітної плати є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією відповідача, тому суд не може вказувати на форму та склад довідки про заробітну плату, а може лише зобов'язати видати її у встановленій законодавством формі з урахуванням усіх складових заробітної плати, на які нараховані страхові внески.

Зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, слідує, що під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання відповідача видати довідку про заробітну плату з 01.10.2017 року за посадою, з якої останній вийшов на пенсію, з урахуванням всіх складових заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески.

За таких обставин, враховуючи, що на державний орган (установу, організацію, підприємство), в якому працював позивач до виходу на пенсію (або правонаступника такого органу), покладено обов'язок видати довідку за законодавчо визначеною формою про заробітну плату для перерахунку пенсії, позовні вимоги підлягають задоволенню.

В апеляційній скарзі Генеральна прокуратура України посилаючись на порушення судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права та зазначає, що відсутні правові підстави для видачі довідки про заробітну плату для здійснення перерахунку пенсії відповідно до ст. 50-1 "Про прокуратуру", оскільки з внесенням змін до законодавства, у колишніх працівників прокуратури відсутнє право на такий перерахунок.

Колегія суддів зазначає, що питання призначення, виплати та перерахунку пенсії належать виключно до компетенції органів пенсійного фонду, а не до органу, де працював позивач, а тому доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог позивача.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно із ч.ч.1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Враховуючи вищевказане та керуючись ст.ст.2, 241, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Генеральної прокуратури України - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2017р. по справі № 820/5169/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 05 березня 2018 року.

Головуючий суддя (підпис)О.П. ЛяхСудді(підпис) (підпис) М.М. Яковенко М.І. Старосуд