Ухвала суду № 72567039, 26.02.2018, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/6932/17

№ провадження 1-кс/208/324/18

УХВАЛА

Іменем України

26 лютого 2018 р. м. Кам'янське

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1, при секретарі Пентраковській М.В., за участю прокурорів Тургелі Н.Б., Хижниченко Є.Л., слідчого Шаймурзанова А.В., підозрюваного ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України в рамках кримінального провадження №12017040790001973 від 10.11.2017 року, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, маючого повну загальну середню освіту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, -

встановив:

Слідчий звернувся до суду з вищезазначеним клопотанням, пославшись на те, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України та ризики, які були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зникли та не зменшились.

В судовому засіданні слідчий підтримав своє клопотання, просив продовжити щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурори підтримали клопотання з підстав, наведених слідчим.

Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, слідчому судді зазначив, що ризики, наведені слідчим, відсутні, зобов’язується демонструвати належну процесуальну поведінку.

Захисник в судовому засіданні просив відмовити у клопотанні слідчого, пославшись на необґрунтованість підозри та відсутність ризиків, наведених слідчим. На думку захисника, підозра відносно ОСОБА_2 є необґрунтованою, оскільки зібрані на даний час слідством докази є недопустимими з огляду на порушення вимог кримінального процесуального закону при їх отриманні та вони не доводять причетність саме ОСОБА_2 до вчиненого злочину. Щодо відсутності заявлених ризиків зазначив, що до обрання підозрюваному запобіжного заходу він демонстрував належну процесуальну поведінку та не зможе вплинути на заплановані слідчі дії.

Слідчий суддя, вислухавши слідчого, прокурорів, підозрюваного, захисника, вивчивши клопотання, надані стороною захисту документи, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, щоу невстановлений у ході досудового розслідування час у невстановленому досудовим розслідуванням місці у неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, виник спільний злочинний умисел, направлений на вчинення розбійного нападу на приміщення ДФ ТОВ «Смарт Фінекспорт», що розташоване за адресою: б. Будівельників, 24, м. Кам’янське.

З метою реалізації свого єдиного злочинного умислу, направленого на вчинення розбійного нападу, неповнолітній ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_6, та неповнолітній ОСОБА_5, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, озброїлись двома предметами, схожими на пістолети, та одягнули на голови маски типу «балаклава», після чого 10.11.2017 року о 18.08 год., діючи спільно, узгоджено, проникли до приміщення ДФ ТОВ «Смарт Фінекспорт», розташованого за адресою: м.Кам’янське, б. Будівельників, 24.

Продовжуючи реалізацію свого спільного злочинного умислу, направленого на вчинення розбійного нападу, діючи з корисливих мотивів, перебуваючи у приміщенні ДФ ТОВ «Смарт Фінекспорт», розташованого за адресою: м. Кам’янське, б. Будівельників, 24, ОСОБА_2, тримаючи у руках предмет, схожий на пістолет, направив його на раніше незнайому йому ОСОБА_7, 26.03.1973 р. н., тим самим застосував погрозу застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я останньої, та почав вимагати у неї гроші.

У цей момент ОСОБА_6, тримаючи у руках предмет, схожий на пістолет, погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я присутньої у вищевказаному приміщенні ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, направив його на останню та почав вимагати у неї грошові кошти.

В цей момент ОСОБА_4, тримаючи у руках предмет, схожий на лом, підійшов до дверей відділення пункту обміну валют, розміщеного у приміщенні ДФ ТОВ «Смарт Фінекспорт», намагався її виламати.

При цьому ОСОБА_5, охоплений єдиним злочинним умислом із ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4, спрямованим на вчинення розбійного нападу, стояв біля вхідних дверей вказаного приміщення, спостерігаючи за тим, щоб ніхто не перешкоджав їх протиправним діям. ОСОБА_7, сприймаючи погрозу життю і здоров’ю як реальну, віддала ОСОБА_2 гроші у сумі 982, 98 грн, які належать ДФ ТОВ «Смарт Фінекспорт».

Заволодівши грошовими коштами, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 вибігли з приміщення ДФ ТОВ «Смарт Фінекспорт», що розташоване за адресою: місто Кам’янське, бульвар Будівельників, 24, та втекли у невідомому напрямку, залишивши таким чином місце вчинення кримінального правопорушення, а протиправно здобутим майном розпорядились на власний розсуд, спричинивши ДФ ТОВ «Смарт Фінекспорт» майнової шкоди на вищевказану суму.

Таким чином, на думку слідчого, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров’я особи, яка зазнала нападу, скоєному за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у приміщення, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

04.01.2018 року про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення повідомлено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. 05.01.2018 року у відношенні підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 02.03.2018 року.

На думку слідчого, підозра ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами: показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7, протоколом огляду місця події від 10.11.2017 року, а саме приміщення ДФ ТОВ «Смарт Фінексперт», протоколами пред’явлення особи ОСОБА_2 для впізнання свідкам ОСОБА_8 та ОСОБА_7, протоколами слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7, протоколом огляду предмету - оптичного диску із відеозаписом з камер відеоспостереження приміщення ДФ ТОВ «Смарт Фінексперт», протоколами огляду відеозаписів за участю свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7, протоколом огляду місця за участю

ОСОБА_6, протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_2

Слідчим зазначено, що 26.02.2018 року строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, а саме до 04.04.2018 року, оскільки з метою проведення повного та неупередженого досудового розслідування необхідно виконати наступні процесуальні дії: отримати висновок судово-біологічної експертизи за експертною спеціальністю «Молекулярно-генетичні дослідження» за зразками букального епітелію підозрюваних ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, отримати висновок судово-біологічної експертизи за експертною спеціальністю «Молекулярно-генетичні дослідження» за двома предметами, схожими на пістолети, вилученими під час огляду місця за участю ОСОБА_6, отримати висновок судово-біологічної експертизи за експертною спеціальністю «Молекулярно-генетичні дослідження» за масками та перчатками, вилученими під час огляду місця за участю ОСОБА_6, провести судово-балістичну експертизу за предметами, схожими на пістолети, пред’явити предмети, схожі на пістолети, вилучені під час огляду місця за участю ОСОБА_6, для впізнання свідкам ОСОБА_8 та ОСОБА_7

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Ч. 3 ст. 197 КПК України встановлює, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості та дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя зобов’язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Заявлені доводи захисника щодо зібраних наразі органом досудового розслідування доказів не спростовують обгрунтованість підозри, оскільки висвітлені ним з огляду на критерії допустимості та належності, тоді як враховуючи вимоги ч. 1 та ч. 2 ст. 177 КПК України, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх допустимості та належності для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.

Крім цього, слідчий суддя враховує рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», згідно якого, для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 року у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

З досліджених слідчим суддею матеріалів кримінального провадження вбачається, що зібрана доказова база відповідає наведеним вище критеріям. Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою, що визначено в рішенні Європейського суду за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії».

Слідчий суддя вважає, що наразі наявна достатня кількість вагомих доказів для обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає реальними, обґрунтованими та такими, що не зменшились або не перестали існувати ризики переховування від органу досудового розслідування та/або суду, знищення, переховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на потерпілого, свідка, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні з метою ухилення від кримінальної відповідальності або з метою суттєвого зменшення рівня її тяжкості, нівелювання або зменшення доказової бази сторони обвинувачення, оскільки підозрюваному ОСОБА_2 може бути відоме місцезнаходження всіх речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, йому відомі потерпілі та свідки у кримінальному провадженні, повні відомості щодо інших підозрюваних, сам підозрюваний не працює, не навчається, не має достатнього ступеню соціальних зв’язків, які б спростували ризик залишення меж міста, області або країни з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину.

Доводи захисника щодо недоцільності продовження тримання під вартою підозрюваного з огляду на кількість та характер слідчих дій, які ще необхідно провести під час досудового розслідування теж не можуть бути позитивно сприйняті слідчим суддею, оскільки необхідність проведення цих слідчих дій була підставою продовження строку досудового розслідування керівником Дніпродзержинської місцевої прокуратури, а не додатковим обгрунтуванням тримання підозрюваного ОСОБА_2 під вартою.

Практика ЄСПЛ послідовна в підкреслюванні початку розслідування як етапу, коли цей ризик перешкоджання досудовому розслідуванню або впливу на свідків чи потерпілих може виправдовувати тримання під вартою. Цей підхід випливає з припущення, що розслідування власне і призначене для того, щоб зібрати та зберегти докази. В рішенні ЄСПЛ від 26.01.1993 року у справі «W. v. Switzerland», § 35 сформульовано правову позицію, що згодом потреби розслідування недостатньо виправдовують тримання підозрюваного під вартою: зазвичай цей ризик зменшується тою мірою, як просувається розслідування, збираються свідчення та здійснюється перевірка.

Наразі стадія збору доказів, встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення ще триває, що виправдовує продовження найсуворішого запобіжного заходу з метою унеможливлення незаконного впливу підозрюваного на хід кримінального провадження у його «вразливій» стадії.

Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Враховуючи, що санкція ч. 3 ст. 187 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, слідчий суддя не вбачає наразі іншої можливості запобігти ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування у інший спосіб, ніж продовження тримання його під вартою.

В той же час, слідчий судя вдруге не погоджується з позицією слідчого щодо наявності ризику вчинення іншого кримінального правопорушення з підстав, наведених ним, оскільки наразі підозрюваний ОСОБА_2 знаходиться на утриманні матері, має достатній рівень матеріального забезпечення, який спростовує ризик вчинення підозрюваним кримінального правопорушення з метою заробітку коштів.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя вважає обґрунтованим клопотання слідчого про необхідність продовження щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його «пілотному» рішенні від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України", рішенні від 29.09.2011 р. у справі "Третьяков проти України", рішенні від 06.11.2008 року у справі "Єлоєв проти України" зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобовязаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

Жоден з більш м’яких запобіжних заходів, на переконання слідчого судді, не здатен в повній мірі нівелювати визначені вище ризики, а саме не зможе утримати підозрюваного від знищення або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливу, у тому числі з застосуванням погроз або насильства на потерпілих та свідків, переховування від органу досудового розслідування та/або суду.

Керуючись викладеним та статтями 176-179, 184, 186, 193, 194, 196-199 КПК України, слідчий суддя -

ухвалив:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 до 01.04.2018 року.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Суддя Ізотов В. М.