Постанова № 72566868, 28.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Мороко А.С.

28 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4428/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Старосуда М.І.

суддів: Яковенка М.М. , Лях О.П.

при секретарі судового засідання Жданюк А.О.

за участю представника позивача - Скребця О.М.

представника відповідача - Лютянського М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2017, повний текст складено 29.11.17 по справі № 820/4428/17

за позовом фермерського господарства "Київська Русь"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0000221419 від 22.09.2017 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2017р. позовні вимоги задоволено.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин норм процесуального та матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення позивачем приписів Податкового кодексу України, а саме використання товару в операціях, що не є господарською операцією та здійснення поставки за невідомим напрямком, оскільки директор ТОВ "Енерго Постач-81" ОСОБА_3 не підписував документи по господарським операціям з позивачем, а податковою інформацією відносно ТОВ "ТД Форум Брандіг" не підтверджується здійснення господарських операцій цього товариства з позивачем.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФГ "Київська Русь" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо господарських взаємовідносин з ТОВ "Енерго Постач-81" та ТОВ "ТД Форум Брандіг" за грудень 2015 року та джерел походження матеріальних цінностей, використаних при виробництві продукції, що реалізовувалась ТОВ "Енерго Постач-81" та ТОВ "ТД Форум Брандіг".

За результатами перевірки складено акт № 12004/20-40-14-19-08/30669041 від 08.09.2017 року, згідно з висновками якого позивачем порушено: - п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні", п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. 198.5 ст. 198, п.п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість по декларації спеціального режиму оподаткування (скороченої) у грудні 2015 року на суму 42489 грн.; - п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.п. 192.1 ст. 192, п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено відсутність об'єкту оподаткування та неможливості реального здійснення платником податків господарських операцій з ТОВ "ТД Форум Брандіг", що призвело до завищення податкового зобов'язання з податку на додану вартість по загальній декларації спеціального режиму оподаткування (скороченої) у грудні 2015 року на суму 279000 грн. та заниження податкового зобов'язання на суму 279000 грн. з реалізації власної сільськогосподарської продукції невстановленим покупцям.

21 вересня 2017 року Головним управлінням ДФС у Харківській області без проведення відповідної перевірки внесено зміни до акту перевірки № 12004/20-40-14-19-08/30669041 від 08.09.2017, в яких зазначено, що перевіркою встановлені порушення ФГ "Київська Русь": п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість по декларації спеціального режиму оподаткування (скороченої) у грудні 2015 року на 339427 грн.

Податковим органом змінено описову частину акту, а саме зазначено, що: "Перевіркою встановлено дефектність первинних бухгалтерських документів по оформленні реалізації товарно-матеріальних цінностей на адресу ТОВ "Енерго Постач-81" та ТОВ "ТД Форум Брандіг" на загальну суму 2036560 грн., в т.ч. ПДВ 339426,67 грн., а саме на адресу ТОВ "Енерго Постач-81" в сумі 362560 грн. в т.ч. ПДВ 60426,67 грн. та на адресу "ТД Форум Брандіг" в сумі 1674000 грн., в т.ч. ПДВ 279000 грн. у зв'язку з відсутністю необхідних реквізитів документу: відсутність ідентифікації посадової особи від імені покупця. З цих підстав податковий орган прийшов до висновку, що реальність вчинення господарських операції ФГ "Київська Русь" з ТОВ "Енерго Постач-81" та ТОВ "ТД Форум Брандіг" на загальну суму 2036560 не підтверджується, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, тому у підприємства не було підстав для податкового обліку операції з оформлення реалізації кукурудзи власного виробництва у грудні 2015 у кількості 653,3 тон на загальну суму 2036560 грн. в т.ч. ПДВ 339426.67 грн., оскільки встановлено реалізацію кукурудзи власного виробництва невстановленим покупцям у кількості 653,3 тон на загальну суму 2036560 грн., в т.ч. ПДВ 339426,67 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 12004/20-40-14-19-08/30669041 від 08.09.2017 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000221419 від 22.09.2017, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 424283,75 грн., з яких: основний платіж - 339427,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 84856,75 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не спростовані надані позивачем докази реальності господарських операції з ТОВ "Енерго Постач-81" та ТОВ "ТД Форум Брандіг" по реалізації кукурудзи власного виробництва у кількості 653,3 тон на загальну суму 2036560 грн., в т.ч. ПДВ 339426,67 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України, Кодекс).

Як зазначено вище, в змінах до акту перевірки № 12004/20-40-14-19-08/30669041 від 08.09.2017 податковий орган посилався на порушення ФГ "Київська Русь": п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість по декларації спеціального режиму оподаткування (скороченої) у грудні 2015 року на 339427 грн.

Згідно пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Згідно пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Пунктами 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку права на податковий кредит та витрати не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Зокрема, платник податку не може нести відповідальність за неподання контрагентом обов'язкових звітів про свою господарську діяльність, а також за інші порушення законодавства.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток та до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів (сертифікатів, дозволів і т.п.), а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Згідно матеріалів справи, 23.11.2015 між ТОВ "Енерго Постач-81" (покупець) та ФГ "Київська Русь" (продавець) укладено договір поставки товару №73, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця продукцію - кукурудзу врожаю 2015 року на загальну суму 1270064,00 грн., а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію, відповідно до умов договору. Поставка продукції здійснюється автотранспортом продавця.

29.12.2015 між ТОВ "ТД Форум Брандіг" (покупець) та ФГ "Київська Русь" (продавець) укладено договір поставки товару №82, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця продукцію - кукурудзу врожаю 2015 року на загальну суму 1674000,00 грн., а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію, відповідно до умов договору. Поставка продукції здійснюється автотранспортом продавця.

Факт виконання умов вищевказаних договорів підтверджується документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, оборотно-сальдовими відомостями, а отримання позивачем оплати за поставлену продукцію підтверджується копіями виписок з банку

Окрім того, контрагенти позивача: ТОВ "Енерго Постач-81" та ТОВ "ТД Форум Брандіг" належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України.

Податковий орган, заперечуючи факт здійснення позивачем операцій із зазначеними вище контрагентами, підтверджує факт здійснення позивачем поставки відповідного товару, проте іншим невстановленим особам, однак доказів такого твердження податковим органом під час перевірки не зазначено та до суду не надано.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта, що директор ТОВ "Енерго Постач-81" ОСОБА_3 не підписував документи по господарським операціям з позивачем, як на підтвердження безтоварності спірної операції, оскільки належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Відповідачем не надано доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

А сам факт заперечення директором контрагента своєї участі у діяльності товариства та у підписанні товариством від його імені первинних облікових та бухгалтерських документів не може бути свідченням безтоварності спірної операції, оскільки факт поставки кукурудзи підтверджується належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на податкову інформацію щодо ТОВ "ТД Форум Брандіг" як на підтвердження безтоварності спірної операції, оскільки документальна позапланова виїзна перевірка цього товариства не проводилася у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням, а виникнення у платника податку права на податковий кредит та витрати не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Зокрема, платник податку не може нести відповідальність за неподання контрагентом обов'язкових звітів про свою господарську діяльність, а також за інші порушення законодавства.

Окрім того, матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення - рішення від 22.09.2017 № 0000221419 прийняте без урахування всіх обставин, необхідних для прийняття рішення, а тому підлягає скасуванню.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи та прийняв законне рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права, що обумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення .

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2017 по справі № 820/4428/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення - з 05.03.2018 року.

Головуючий суддя (підпис)М.І. СтаросудСудді(підпис) (підпис) М.М. Яковенко О.П. Лях