Постанова № 72566749, 28.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1858/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Кононенко З.О.

суддів: Калиновського В.А. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Маяк" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2017, суддя Є.Б. Супрун, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 28.11.17 по справі № 816/1858/17

за позовом Державної служби геології та надр України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Маяк"

про припинення права користування надрами,

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2017 року позивач, Державна служба геології та надр України, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Маяк", в якому просив суд припинити право відповідача на користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 19.03.2009 №4947.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на обставини порушення відповідачем законодавства у сфері надрокористування, а також особливих умов спеціального дозволу (неподання звітів на підтвердження експлуатації корисних копалин). На думку позивача, факт не усунення вказаних порушень створює підстави для анулювання спеціального дозволу на користування надрами в порядку статті 26 Кодексу України про надра та пункту 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 року адміністративний позов задоволено.

Припинено право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №4947, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Маяк" (ідентифікаційний код 32460293) Міністерством охорони навколишнього природного середовища України 19.03.2009.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Агрофірма "Маяк" (код ЄДРПОУ 32460293) зареєстроване як юридична особа в установленому законом порядку.

Відповідач є власником спеціального дозволу на користування надрами №4947 щодо видобування суглинків та глин придатних для виробництва цегли керамічної Великорублівського родовища, виданого Міністерством охорони навколишнього природного середовища 19.03.2009. Термін дії вказаного дозволу складає двадцять років (а.с. 8).

19.03.2009 між Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та ТОВ "Агрофірма "Маяк" була укладена угода про умови користування надрами, яка є невід'ємною частиною спеціального дозволу №3962 від 14.07.2006. Предметом угоди є просторово обмежена ділянка надр визначена кутовими точками із зазначеними у дозволі координатами та яка надається у користування з метою видобування суглинку Великорублівського родовища (надалі - Угода, а.с. 9-17).

Відповідно до пункту 2 статті 10 Угоди надрокористувач зобов'язаний в установленому порядку подавати до ДНВП "Геоінформ України" щорічні звіти відповідно до форми державної статистичної звітності 5-гр.

Наказом Державної служби геології та надр України від 23.12.2015 №438 було зобов'язано ДНВП "Геоінформ України" та ДКЗ України у термін до 15.01.2016 зібрати інформацію про проведення надрокористувачами повторної оцінки запасів родовищ корисних копалин відповідно до вимог пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 №865 (а.с. 20).

13.01.2016 директор ДНВП "Державний інформаційний геологічний фонд України" ОСОБА_1 своїм листом №02/302-0024 повідомив т.в.о. голови Державної служби геології та надр України, що інформація, в тому числі, від надрокористувача ТОВ "Агрофірма "Маяк" щодо руху запасів не надходила (а.с. 21).

Про зазначений факт повідомлено надрокористувача листом від 12.04.2016 №6756/13/14-16, який вручений відповідачу 19.04.2016 (а.с. 23).

Наказом Державної служби геології та надр України від 01.09.2016 №287 у зв'язку з невиконанням відповідачем особливих умов спеціальних дозволів на користування надрами, а саме - щорічного звітування перед ДНВП "Геоінформ України" щодо руху запасів за формами №№5-гр, 6-гр, 7-гр за 2015 рік, встановлено термін 30 календарних днів для усунення порушень, про що на адресу державної реєстрації відповідача направлено лист №16839/13/14-16 від 14.09.2016 (а.с. 24-26). Незважаючи на те, що зазначений лист, відповідно до рекомендованого повідомлення, вручений відповідачу 22.09.2016, жодної відповіді до позивача не надійшло.

Наказом Державної служби геології та надр України від 19.12.2016 №489 зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "Агрофірма "Маяк" та встановлено термін для усунення порушень законодавства про надра у 30 календарних днів, про що поінформовано користувача надр листом від 23.12.2016 №24099/13/14-16 (а.с. 27-29).

Однак, і цього разу відповідач порушення не усунув.

03.04.2017 Державною службою геології та надр України на адресу відповідача був направлений лист №7529/13/14-17 з проханням надати до Держгеокадастру України у 15-денний строк з моменту отримання листа власну пропозицію (згоду/не згоду) на припинення права користування надрами Великорублівського родовища, згідно з спеціальним дозволом на користування надрами №4947 від 19.03.2009 (а.с. 30), який вручений відповідачу 07.04.2017 (а.с. 30, зворотній бік). Однак відповіді надано не було.

Враховуючи ту обставину, що відповідач до теперішнього часу не усунув порушення законодавства про надра в частині подання звітності на підтвердження експлуатації корисних копалин, не провів повторну державну експертизу та оцінку запасів родовищ корисних копалин, при цьому не надав згоди на припинення права користування надрами, позивач звернувся до суду з позовом про припинення права відповідача на користування надрами.

Задовольняючи позивача, суд першої інстанції виходив з наявності достатніх підстав для припинення права відповідача на користування надрами у судовому порядку згідно зі статтею 26 Кодексу України про надра шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 19.03.2009 №34947.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, який наділений функціями для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування та діє відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1174 (далі Положення).

В силу п.4 зазначеного Положення Державна служба геології та надр України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовано Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615 (зі змінами та доповненнями) (далі Порядок).

У відповідності до п.23 Порядку право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Відповідно до пункту 25 Порядку про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього Держгеонадра видає наказ, а Кабінет міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження.

Наказ Держгеонадр та розпорядження Кабінету міністрів Автономної Республіки Крим про зупинення, анулювання, відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: якщо відпала потреба у користуванні надрами; закінчення встановленого строку користування надрами; припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Аналіз наведеної норми права дає підстави вважати, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку.

У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини першої статті 26 Кодексу, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку.

Таким чином, об'єднуючою ознакою цих випадків є неналежне використання права, зокрема, використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення строків виконання певних робіт тощо.

Відповідно до частини третьої статті 26 зазначеного Кодексу, законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами. Зокрема згідно з Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30 травня 2011 року, можуть мати місце додаткові підстави для припинення користування надрами, оскільки це передбачено частиною третьою статті 26 Кодексу, але не може бути змінено правило, відповідно до якого у разі незгоди користувачів з припиненням права на користування надрами воно може припинятися лише у судовому порядку.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом України, зокрема, в постановах від 25 червня 2011 року у справі №21-36а11, від 19 вересня 2011 року у справі 21-164а11, від 10 грудня 2013 року у справі № 21-450а13, від 11 листопада 2014 року у справі №21-482а14, яка відповідно частини 1 статті 244-2 КАС України є обов'язковою для врахування в судовій практиці.

Колегія суддів, погоджується з позицією суду першої інстанції, що за наявності передбачених законом підстав право припинити користування надрами належить до компетенції органу, який надав надра у користування. Припинення права користування надрами та анулювання дозволу здійснюється шляхом прийняття Держгеонадра України відповідного наказу.

Суд може припинити право користування надрами лише у разі незгоди користувачів в указаних вище випадках.

Таким чином, судовий порядок вирішення питання припинення права користування надрами передбачений у разі незгоди користувача з анулюванням спеціального дозволу на користування надрами, тобто у разі наявності спору з цього приводу.

Відповідно до ст. 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Відповідно до пункту 10 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (надалі - Порядок №615), невід'ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем і містить програму робіт, яка оформляється як додаток, та особливі умови надрокористування, що передбачають: вимоги до ефективності робіт; сучасні технології видобування та переробки корисних копалин; порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій; види, обсяги і строки виконання робіт на ділянці надр; підстави для припинення діяльності, пов'язаної з використанням ділянки надр.

Згідно з абзацом 1 пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр.

Відповідно до пункту 2 статті 10 Угоди про умови користування надрами від 19.03.2009, надрокористувач зобов'язаний в установленому порядку подавати до ДНВП "Геоінформ України" щорічні звіти відповідно до форми державної статистичної звітності 5-гр, як підтвердження експлуатації корисних копалин.

Відповідно до абз. 9 пункту 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615, право користування надрами припиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав обов'язку щодо подання звітності, передбаченої Угодою та не провів повторну державну експертизу та оцінку запасів родовища корисних копалин, чим допустив порушення вимог чинного законодавства та особливих умов спеціального дозволу.

Державною службою геології та надр України відповідачу неодноразово надавався термін на усунення порушень, однак порушення не були усунуті навіть після зупинення дії спеціального дозволу. Згоду на припинення права користування надрами відповідач не надав.

З матеріалів справи вбачається, що представником відповідача було подано до суду першої інстанції копію листа підприємства від 20.04.2017 адресованого до Державної служби геології та надр України в якості відповіді на лист від 03.04.2017 №7529/13/14-17, де йшлося про те, що ТОВ "Агрофірма "Маяк" не дає згоди на припинення права користування надрами Великорублівського родовища, яке використовується товариством згідно спеціального дозволу на користування надрами від 19.03.2009 №4947 (а.с. 49-50).

Проте, доказів направлення чи вручення цього листа адресату відповідачем не надано, а судом таких не встановлено.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність достатніх підстав для припинення права відповідача на користування надрами у судовому порядку згідно зі статтею 26 Кодексу України про надра шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 19.03.2009 №34947.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 року по справі № 816/1858/17 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Маяк" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 по справі № 816/1858/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)З.О. КононенкоСудді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський В.О. Бондар Повний текст постанови складено 05.03.2018.