Постанова № 72566585, 27.02.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 лютого 2018 року

справа № 804/4078/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Шлай А.В.

судді: Кругового О.О. Панченко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Світлофор» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року (суддя Захарчук-Борисенко Н.В.), ухвалену в місті Дніпрі, в адміністративній справі №804/4078/17 за позовом Лівобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі до Публічного акціонерного товариства «Світлофор» про стягнення заборгованості щодо покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за списками №1 та №2,-

В С Т А Н О В И В :

Лівобережне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило стягнути з ПАТ «Світлофор» заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списками №1 та №2 за період з 01.02.2017 року по 31.05.2017 року у розмірі 91534грн. 79коп.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись із постановою суду, ПАТ «Світлофор» звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Скаржник стверджує, що на момент прийняття Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закон України «Про пенсійне забезпечення» не передбачав обов’язку відшкодування підприємствами виплачених працівникам відповідача пільгових пенсій на підставі статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що позбавляє загальне відшкодування пільгових пенсій статусу загальнообов’язкового платежу. Крім того, оскільки список №1 дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, віднесено до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», то вважають, що відсутній законодавчо встановлений обов’язок відповідача зі сплати відшкодування витратна виплату і доставку пільгових пенсій які призначені на підставі пункту «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позивач направив до суду апеляційної інстанції письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити постанову суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану. У письмових запереченнях позивач посилається на те, що відповідач не позбавлений можливості з’ясувати питання щодо фактичної виплати пенсії під час звірки. На вимогу платника органи Пенсійного фонду проводять звірення рахунків за всіма платежами, які сплачуються платником за звітній період. За платежами, за якими виникли розбіжності, за бажанням платника друкуються картки особових рахунків платників, що передбачено абз. 2 п. 9.2 Порядку №21-2. Відповідач є платником збору на обов’язкове державне пенсійне забезпечення, зобов’язаний вносити з коштів, призначених на оплату праці, плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, до суду не прибули.

Згідно частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

На підставі частини 4 статті 229 цього ж Кодексу фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв’язку із неявкою сторін.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини:

Публічне акціонерне товариство «Світлофор» перебуває на обліку Лівобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі, як платник страхових внесків. Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідачу необхідно було покрити витрат на виплату і доставку пенсій колишнім працівникам підприємства, за списком №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.02.2017 року по 31.05.2017 року у розмірі 91534,79грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-ІУ в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі Інструкція).

Згідно підпунктів 6.4, 6.5, 6.8, 6.9 та 6.10 пункту 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць. У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає «Повідомлення» для зазначених підприємств через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у таких випадках здійснюється підприємством на рахунок органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Лівобережним об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м.Дніпрі було сформовано та направлено ПАТ «Світлофор» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 та списком № 2 з 01.02.2017 року по 31.05.2017 року.

Згідно наданих Лівобережним об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м.Дніпрі розрахунків заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 та списком № 2 заборгованість ПАТ «Світлофор» по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за період з 01.02.2017 року по 31.05.2017 року складає 91534,79грн.

На час розгляду справи судом доказів погашення відповідачем заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за вказаний період суду не надано.

Колегія суддів критично ставиться до доводів скаржника про те, що що на момент прийняття Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закон України «Про пенсійне забезпечення» не передбачав обов’язку відшкодування підприємствами виплачених працівникам відповідача пільгових пенсій на підставі статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що позбавляє загальне відшкодування пільгових пенсій статусу загальнообов’язкового платежу.

Так, частина 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII, яка передбачала обов'язок внесення плати, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій, призначених за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, було виключено на підставі Закону «Про внесення змін до деяких законів України» від 17 лютого 2000 року № 1461-III.

Однак, згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (пункт 1 статті 2 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 1461-III від 17.02.2000; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2613-IV від 31.05.2005) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Світлофор» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року в адміністративній справі №804/4078/17 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: А.В. Шлай

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: О.М. Панченко