Постанова № 72566539, 05.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/3067/17 Суддя (судді) першої інстанції: Виноградова О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Києві апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу "Горбані" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу "Горбані" до державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_4, Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправними та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_4, Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправними та скасування рішення..

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року позовну заяву повернено позивачу у відповідності до п.1 ч.3 ст.108 КАС України у зв'язку з не усуненням недоліків позовної заяви, яку було залишено без руху.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року про залишення позовної заяви без руху позивачем 02 жовтня 2017 року до суду надано лист, яким виконано вимоги вищевказаної ухвали.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

У відповідності до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Згідно ст. 308 КАС України справа переглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційної інстанції, перевіряючи у межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, зазначає наступне.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не усунуто у встановлений судом строк в повному обсязі недоліки позовної заяви, про які зазначалось в ухвалі суду, якою позовну заяву було залишено без руху.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року позовну заяву залишено без руху на підставі статті 108 КАС України (в редакції чинній на момент подачі позову).

При цьому, судом першої інстанції установлено, що позовна заява не відповідає вимогам статті 106 Кодексу, а саме:

- у позовній заяві та матеріалах доданих до неї, відсутні відомості щодо правового статусу особи, яка підписала позовну заяву (директор, голова, представник, тощо) та докази на підтвердження повноважень ОСОБА_3 діяти від імені СВК "Горбані" (наказ про призначення, довіреність тощо);

- СВК "Горбані" пред'явили позовні вимоги лише щодо державного реєстратора ОСОБА_4, хоча зазначив відповідачем у справі Переяслав-Хмельницьку районну державну адміністрацію Київської області;

- у разі пред'явлення позовних вимог до Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області СВК "Горбані" необхідно сплатити судовий збір згідно встановлених ставок судового збору, передбачених Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI.

У зв'язку із цим, судом надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - до 02.10.2017.

02 жовтня 2017 року на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року СВК "Горбані" подано суду лист з поясненнями щодо встановлених судом недоліків та документи, що підтверджують повноваження ОСОБА_3 діяти від імені СВК "Горбані".

Проте, суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність повернення позовної заяви, так як, на його думку, позивачем не виконано в повному обсязі вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року про залишення позовної заяви без руху, а саме зазначено, що СВК "Горбані" не було надано суду позовних заяв з уточненими позовними вимогами для вручення сторонам, у кількості, відповідній кількості сторін у справі та відповідно оригіналу документу про сплату судового збору та доказів зарахування його до спеціального фонду Державного бюджету України - у разі пред'явлення позовних вимог до Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області. Лист від 02 жовтня 2017 року (за підписом голови СВК "Горбані" ОСОБА_3.) не може вважатися виконанням вимог ухвали від 11 вересня 2017 року в цій частині.

Надаючи оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент подачі адміністративного позову) у позовній заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;

2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

4) зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;

6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

За правилами частини третьої статті 106 КАС України (в редакції чинній на момент подачі адміністративного позову) до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою (частина перша ст. 108 КАС України).

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про узагальнення практики застосування адміністративними судами першої інстанції глав 1 - 4 розділу III Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду та вирішення адміністративних справ» №14 від 29.09.2016 адміністративний позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам, встановленим статтями 105, 106 КАС України. Залишаючи без руху позовну заяву у зв'язку з виявленими недоліками, суди повинні з'ясувати, чи вони дійсно є настільки значними, що перешкоджають суду розглянути спір по суті заявленого позову, і не можуть бути усунуті шляхом опитування позивача в судовому засіданні, витребування доказів тощо.

Щоб скористатися процедурою щодо залишення позовної заяви без руху, виявлені недоліки повинні бути такими, що перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі та виконати обов'язок з повідомлення про це осіб, які беруть участь у справі.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції залишаючи позовну заяву без руху фактично вимагав від позивача уточнення позовних вимог, проте, при потребі, суд вправі вчинити такі процесуальні дії під час проведення підготовчого судового засідання.

При цьому, позивач в листі від 02 жовтня 2017 року надав суду першої інстанції пояснення з приводу необхідності залучення Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області в якості другого відповідача.

Стосовно вимоги суду першої інстанції надати оригінал документу про сплату судового збору та доказів зарахування його до спеціального фонду Державного бюджету України - у разі пред'явлення позовних вимог до Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області, колегія суддів зазначає, що такі вимоги не були заявлені окремо до Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області, про що позивачем надано пояснення в листі від 02.10.2017.

Так, позивачем було заявлено одну позовну вимогу до державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_4, за яку було сплачено судовий збір в розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», що підтверджується копією платіжного доручення від 04.09.2017 №45, що не заперечувалося судом першої інстанції.

З огляду на викладене, позивачем було належним чином виконано вимоги ухвали Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року та у суду першої інстанції були відсутні підстави для повернення позовної заяви позивачу.

При цьому, згідно зі ст. 8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці також наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.

Зі змісту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вбачається, що доступність правосуддя є невід'ємним елементом права на справедливий суд.

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, повернення позовної заяви позивачеві з підстав, наведених в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року, призведе до порушення права позивача, визначеного Конституцією України, на доступ до суду.

Постановляючи вказану ухвалу суд першої інстанції порушив право позивача на судовий захист, передбачений нормами КАС України.

Відповідно до ст. 6 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, зазначено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно із частиною третьою статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 312, 320, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу "Горбані" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу "Горбані" до державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_4, Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправними та скасування рішення - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяО.О. Беспалов

Повне судове рішення складено 05 березня 2018 року.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.