Постанова № 72566495, 20.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 376/2647/17 Суддя (судді) першої інстанції: Ярошенко Світлана Миколаївна

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Федотова І.В.,

суддів: Літвіної Н.М. та Сорочка Є.О.,

за участю секретаря Часник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданнів залі суду апеляційну скаргу Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області на постанову Сквирського районного суду Київської області від 30 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій.

Постановою Сквирського районного суду Київської області від 30 листопада 2017 року адміністративний позов було задоволено.

Визнано неправомірною відмову відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії згідно довідки ВАТ «Сквира-Авто» від 09.09.2002 року №419 про заробітну плату в зоні відчуження в період з 01.05.1986 року по 10.05.1986 року.

Зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачупенсії згідно довідки ВАТ «Сквира-Авто» від 09.09.2002 року №419 про заробітну плату в зоні відчуження в період з 01.05.1986 року по 10.05.1986 року в сумі 1089,58 крб., відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням вже виплачених сум, починаючи з 04.08.2017 року.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачподав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Зокрема, зазначає, що довідка ВАТ «Сквира-Авто» від 09.09.2002 року № 419 не відповідає вимогам законодавства і рішення Сквирського районного суду Київської області від 05.08.2002 року не містить зобов'язань щодо перерахунку пенсії, тому відсутні підстави для обчислення пенсії позивачу за наданою довідкою.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч.4 ст.229, ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач є інвалідом другої групи внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою, що підтверджується довідкою МСЕК від 13.12.2001 року №149409 та посвідченням Серії НОМЕР_2 від 14.03.2009 року. (а.с. 1, 13-14)

25.12.2001 року одержав посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії серія НОМЕР_1. (а.с. 1)

Факт перебування позивача з 28.04.1986 року по 10.05.1986 року у відрядженні в зоні відчуження в м. Прип'ять Київської області, підтверджено рішенням Сквирського районного суду Київської області від 05.08.2002 року, тривалість його робочого часу щоденно становила 16 годин. (а.с. 15)

Позивач перебуває на обліку у Сквирському об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України в Київській області та одержує пенсію згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року№ 1210.

На даний час позивач одержує пенсію значно меншу, ніж це передбачено ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Даною статтею передбачено нарахування та виплату пенсії згідно довідки про заробітну плату в зоні відчуження в розмірі відшкодування фактичних збитків.

Підприємством ВАТ «Сквира-Авто» було видано довідку від 09.09.2002 року № 419 про заробітну плату в зоні відчуження в період виконання робіт по ліквідації аварії на ЧАЕС з 01.05. по 10.05.1986 року. Позивачу було нараховано загалом 1089,58 крб.

04.08.2017 року позивач звернувся до Сквирського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Київській області з відповідною заявою про перерахунок та виплату йому пенсії згідно довідки від 09.09.2002 року №419 про заробітну плату в зоні відчуження в період виконання робіт по ліквідації аварії на ЧАЕС з 01.05. по 10.05.1986 року в розмірі відшкодування фактичних збитків згідно ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Листом Сквирського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Київській області від 17.08.2017 року № 42/Щ-01 позивачу було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії на підставі вищевказаної довідки. Відмова пенсійного фонду обґрунтована тим, що довідка не відповідає вимогам законодавства і рішення Сквирського районного суду Київської області від 05.08.2002 року не містить зобов'язань щодо перерахунку пенсії, а отже відсутні підстави для обчислення пенсії за довідкою ВАТ «Сквира-Авто» від 09.09.2002 року № 419.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючиадміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача у перерахунку позивачу пенсії по інвалідності, з урахуванням довідки ВАТ «Сквира-Авто» від 09.09.2002 року №419 про оплату праці за роботу в населених пунктах зони відчуження є необґрунтованою та протиправною, оскільки дана довідка була видана на підставі рішення суду, де було підтверджено участь позивача у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, нарахування заробітної плати.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Згідно частини четвертої статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частини третьої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п.1 цього Порядку визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Згідно з пп. 4 п. 3 даного Порядку у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищень посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Фактична заробітна плата за роботу в зоні відчуження, з якої визначається пенсія складається з грошової виплати за перебування у резерві в стані бойової готовності та одноразової винагороди відповідно до наказу МВС СРСР від 26.05.1986 № 0149.

Абзацом першим пункту 1 наказу МВС СРСР від 17.05.1986 № 0149 "Про додаткові виплати особистому складу органів та внутрішніх військ МВС СРСР, які зайняті на роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС", було наказано, зокрема, міністру внутрішніх справ Української PCP дозволяти, за погодженням з головою Урядової комісії з ліквідації аварії, здійснювати у виняткових випадках оплату праці робітників, службовців, а також призваних на збори військовозобов'язаних, що зайняті на особливо важливих і відповідальних роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській AEC у III зоні небезпеки у 5-кратному розмірі у порівнянні зі встановленими чинним законодавством нормами, у II зоні - у 4-кратному розмірі, у І зоні - у 3-кратному розмірі.

Відповідно до листа Мінпраці, Мінчорнобиля та Мінфіну України від 29.10.1992 № 09-3751/1032/3к/13-412/308 в разі, якщо робота в зоні відчуження оплачена невірно, без урахування урядових рішень, то повинен бути здійснений перерахунок заробітної плати згідно із законодавством. При цьому, визначена таким чином заробітна плата не індексується, не виплачується, а тільки враховується при нарахуванні пенсії.

Відповідно до листа Мінсоцполітики від 09.06.1995 № 224/8.13 передбачено, що підприємства і організації в разі неправильної оплати праці в зоні відчуження повинні зробити перерахунок заробітної плати особам, які в 1986-1987 роках брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідач може перевірити лише обґрунтованість видачі довідки, а не її зміст, який в даному випадку він необґрунтовано поставив під сумнів.

Також, колегія суддів зазначає, що факт перебування позивача з 28.04.1986 року по 10.05.1986 року у відрядженні в зоні відчуження в м. Прип'яті Київської області підтверджено рішенням Сквирського районного суду Київської області від 05серпня 2002 року, тривалість його робочого часу щоденно становила 21 годину.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області залишити без задоволення, а постанову Сквирського районного суду Київської області від 30 листопада 2017 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Літвіна Н. М.

Сорочко Є.О.