Постанова № 72566452, 28.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4162/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Кононенко З.О.

суддів: Бондара В.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАК-ЕКСП" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2017, суддя І інстанції Тітов О.М., місце складання вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 01.12.17 по справі № 820/4162/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАК-ЕКСП" до Головного управління ДФС у Харківській області про часткове скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАК-ЕКСП", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просило суд: частково скасувати податкове повідомлення - рішення № 0035601210 від 18.08.2017 року в частині призначення штрафу в сумі 16216,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач безпідставно, не прийняв до уваги наявність у позивача уточненої податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік від 10.03.2016 за № 9276502500, а використав у своїх розрахунках штрафних санкціях декларацію № 9276504529 від 11.03.2016 року, що призвело до прийняття відповідачем рішення, яке не може вважатися правомірним, так як прийняте не у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2017 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАК-ЕКСП" до Головного управління ДФС у Харківській області про часткове скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 01.08.2017 року головним державним ревізором - інспектором відділу адміністрування податків і зборів з юридичних осіб території обслуговування Харківської ОДПІ Головного управління ДФС у Харківській області, було проведено камеральну перевірку декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 рік, 3 квартали 2016 року ТОВ "ТРАК-ЕКСП".

За результатами перевірки було складено акт № 8872/20-40-12-10-09/37131772 від 01.08.2017 року, у якому встановлено порушення термінів сплати самостійно узгодженого грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року.

На підставі акту перевірки №8872/20-40-12-10-09/37131772 від 01.08.2017 року відповідачем прийняте податкове повідомлення рішення від 18.08.2017 року № 0035601210 на загальну суму 220957,00 грн., в яку згідно з розрахунком штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з податку на прибуток, що є додатком до податкового повідомлення - рішення, входить суму 16216,00 грн., що оскаржується позивачем.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що погашення податкового боргу згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 рік відбулося 11.03.2016 року за рахунок подання уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємства № 9276504529 від 11.03.2016, в зв'язку з чим камеральною перевіркою правомірно встановлено затримку на 1 календарний день сплати самостійно узгодженого грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2015 рік.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування та повернення в разі переплати, права та обов'язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пунктів 49.1, 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Згідно п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011) затверджено «Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку» (дійсна на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Інструкція).

Відповідно до п.1 розділу І Інструкції: квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді. Квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (далі - друга квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує Факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС.

Підпунктом 7.4 пункту 7 розділу III Інструкції зазначено, що перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Відповідно до п.п.7.5 пункту 7 розділу III Інструкції підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Відповідно до п.п.7.7 пункту 7 розділу III Інструкції, датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Відповідно до пункту 8 розділу III Інструкції, якщо платник податків надіслав до органів ДПС кілька примірників одного податкового документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), то оригіналом вважається електронний документ, надісланий до органів ДПС останнім до закінчення граничного терміну встановленого законодавством для подання податкової звітності за умови, що його було сформовано правильно, прийнято до бази даних ДПС та платнику податків надійшла про це друга квитанція.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 29.02.2016 засобами електронної пошти була подана звітна декларація з податку на прибуток підприємства за 2015 рік, в якій визначена сума грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2015 рік, що підлягає сплаті, у розмірі 250 960,00 грн. Гранічним терміном сплати грошового зобовязання згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 рік згідно п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України (далі - ПК України) є 10.03.2016 року. Зазначена декларація прийнята контролюючим органом 29.02.2016 о 19 год. 40 хв. та зареєстрована за М 9276433722 (квитанція №1- 29.02.2016, 19-40; квитанція№2 - 29.02.2016,19-42), що підтверджується матеріалами справи.

10.03.2016 року також засобами електронної пошти позивачем була подана уточнююча декларація з податку на прибуток підприємства за 2015 рік, яка прийнята контролюючим органом 10.03.2016 о 17 год. 48 хв. та зареєстрована за № 9276502500 (квитаниія №1-10.03.2016, 17-48; квитанція М 2 - 10.03.2016, 17-52).

Отже, зазначена уточнююча декларація була подана підприємством без порушення строків, визначених п.57.1 ст.57 ПК України.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у разі виправлення показників декларації з податку на прибуток підприємство має правильно заповнити рядки 1-26 основної частини Декларації, а в її рядках 27-39 відобразити результати виправлення помилок.

Проте з матеріалів справи вбачається, що рядок 27 уточнюючої декларації з податку на прибуток позивача від 10.03.2016 року № 9276502500, згідно якого збільшується або зменьшується податкове зобов'язання та таке збільшення або зменьшення проводиться в ІКП, виявився не заповненим, про що свідчить декларація, яка знаходиться в матеріалах справи.

Також з матеріалів справи вбачається, що 11.03.2016 року засобами електронної пошти була позивачем подана ще одна уточнююча декларація з податку на прибуток підприємства за 2015 рік, яка прийнята контролюючим органом 11.03.2016 об 11 год. 16 хв. та зареєстрована за № 9276504529 (квитанція № 1 - 11.03.2016, 11-16; квитанція № 2 - 11.03.2016, 11-21).

Відповідно до другої уточнюючої декларації підприємством виправлено помилку в «звітній» декларації з податку на прибуток за 2015 рік № 9276433722 від 29.02.2016 року шляхом заповнення рядку 27 уточнюючої декларації, а саме зменшило податкове зобов'язання звітного періоду на 162 160,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що погашення податкового боргу в сумі 162 160,00 грн. згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 рік № 9276433722 від 29.02.2016 року відбулося 11.03.2016 року за рахунок подання уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємства № 9276504529 від 11.03.2016, в зв'язку з чим камеральною перевіркою правомірно встановлено затримку на 1 календарний день сплати самостійно узгодженого грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2015 рік.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2017 року по справі № 820/4162/17 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч.4 ст.229, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАК-ЕКСП" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2017 по справі № 820/4162/17 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2017 по справі №820/4162/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)З.О. КононенкоСудді(підпис) (підпис) В.О. Бондар В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 05.03.2018.