Постанова № 72566428, 26.02.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року м. ОдесаСправа № 916/2721/17Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Богатиря К.В., Лашина В.В.

секретар судового засідання Герасименко Ю.С.

За участю представників учасників провадження:

від ПАТ "Українська залізниця" - ОСОБА_1 за довіреністю;

Представник позивача у судове засідання не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення господарського суду Одеської області від 11 грудня 2017 року (суддя Погребна К.Ф.) вступну та резолютивну частину якого проголошено у судовому засіданні з 10:30 до 11:00 у м. Одесі, просп. Шевченка, 29. Повний текст складено 14.12.2017 р.

по справі №916/2721/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Октябрська ЦЗФ"

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 18 054,46 грн.

ВСТАНОВИВ

У листопаді 2017 р. Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Октябрська ЦЗФ" (далі – ПАТ "ДТЕК Октябрська ЦЗФ") звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі – ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця") в якому просило стягнути з відповідача на свою користь 18054,46 грн. вартості нестачі вугілля та судові витрати у розмірі 1600 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.12.2017 р. позов задоволено в повному обсязі, стягнуто з ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" на користь ПАТ "ДТЕК Октябрська ЦЗФ" суму вагової недостачі концентрату вугілля у розмірі 18 054,46 грн. та витрати на сплату судового збору у розмірі 1 600,00 грн.

В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції пославшись на умови укладено між ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” та позивачем договору №13-15/77-У, приписи ст.ст. 908, 909, 924 Цивільного кодексу України, ст.ст. 306, 308 Господарського кодексу України, ст.ст. 110, 111, 113, 129 Статуту залізниць України зазначив, що позивач відвантажив на адресу вантажоодержувача концентрат вугілля у вагон № 55609655 в кількості 60100 кг за накладною від 15.08.2016 № 50223643, у вагон № 56545023 в кількості 67800 кг за накладною від 03.10.2016 № 51429785. У відповідності до комерційного акту АА № 055459/80/10 від 17.08.2016 р. при переважуванні вагону №55609655 фактично виявилося вантаж вугілля кам’яне вага брутто 80980 кг, тара 23 400 кг, нетто 57 580 кг, що менше ваги зазначеної в документі на 2 520 кг. У відповідності до комерційного акту РА № 015823/555 від 05.10.2016 при переважуванні вагону №56545023 виявилось вага брутто – 81500 кг, тара по документу – 22 500 кг, нетто – 59 000 кг, що менше ваги вказаної в документі на 8 800 кг.

Судом першої інстанції, з урахуванням п. 27 „Правил видачі вантажу” затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 визначено, що вагова нестача у вагоні № 55609655 становить 1 919 кг. на суму 3 265,60 грн., вагова нестача у вагоні № 56545023 становить 8 122 кг. на суму 14 788,86 грн. Загалом вартість вагової нестачі концентрату вугілля складає 18 054,46 грн.

Місцевим господарським судом відхилено посилання відповідача щодо звільнення його від відповідальності за недостачу вантажу на підставі пункту “а” статті 111 Статуту залізниць України, та зазначено, що згідно із вказаною нормою залізниця звільняється від відповідальності при прибутті вантажу у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, лише за відсутності ознак втрати під час перевезення. Проте, з урахуванням обставин викладених у комерційних Актах АА № 055459/80/10 від 17.08.2016 та РА № 015823/555 від 05.10.2016 (форма ГУ-22), суд дійшов висновку про наявність, у даному випадку, ознак втрати саме під час перевезення.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача вагової недостачі концентрату вугілля на суму 18 054,46 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Не погодившись із даним рішенням до Одеського апеляційного господарського суду звернулось ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 11.12.2017 по справі №916/2721/17 повністю і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та судові витрати покласти на позивача.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення порушує норми процесуального права та судом неправильно застосовано норми матеріального права, крім того судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до прийняття незаконного рішення, яке підлягає скасуванню.

Так посилаючись на приписи ст. ст. 22, 924 ЦК України, ст. 114 Статуту залізниць апелянт зазначає, що позовні вимоги були заявлені ПАТ "ДТЕК Октябрська ЦЗФ", яке не є власником вантажу, і таким чином ніяких збитків або шкоди не отримувало. Апелянт зазначає, що аналізуючи наведені норми матеріального права можливо побачити, що вони по-іншому, ніж Статут залізниць України, визначають учасника господарських відносин, який має право звернутись до залізниці з претензією та позовною заявою про нестачу або втрату вантажу. За твердженням апелянта, Статут залізниць України було затверджено постановою КМУ від 06.04.1998 р. №457, і останні зміни в нього вносились постановою КМУ від 25.12.2002 р. №1973. ГК України, який за своєю правовою природою є законом України, був прийнятий ВР України 16.01.2003 р. Крім того, за твердженням апелянта, у прикінцевих положеннях ГК України законодавець зобов’язав КМУ привести свої нормативні акти (в т.ч. і Статут залізниць України, оскільки він суперечить ГК України) у відповідність до норм ГК України, а тоді вже застосовувати ці норми поряд з нормами ГК України, що КМУ зроблено не було.

Таким чином скаржник вважає, що позовні вимоги засновані лише на факті втрати вантажу при його перевезенні, але не мають під собою матеріального обґрунтування, так як позивачеві цим не були заподіяні будь-які збитки або втрати. Позивачем, за твердженням апелянта, при розгляді справи не представлено жодного доказу або підтвердження нанесення його якого-небудь збитку або знищення належного йому вантажу.

Крім того апелянт зазначає, що ст. 136 Статуту залізниць України встановлено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог ст. 134 цього статуту. З посиланням на приписи ст. 315 ГК України та ст.ст. 134, 136, 137 Статуту залізниць України скаржник зазначає, що означені приписи є спеціальними нормами, які регулюють питання перебігу строку позовної давності у позовах про відшкодування збитків (вартості нестачі вантажу), що виникають із залізничних перевезень. Посилаючись на приписи ст.ст. 256, 260, 253 ЦК України скаржник відзначає, оскільки комерційний акт АА №055459/80 був складений 17.08.2016 р., тому днем закінчення строку позовної давності було 17.02.2017 р., а за комерційним актом РА №015823/55 від 05.10.2016 р. – 15.04.2017 р.

Ухвалами Одеського апеляційного господарського суду від 09.01.2018 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 916/2721/17 за апеляційною скаргою ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" на рішення господарського суду Одеської області від 11 грудня 2017 р. та призначено справу до розгляду на 07.02.2018 р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 02.02.2018 р., у зв’язку із перебуванням головуючого судді Аленіна О.Ю. у відпустці 07.02.2018 р та знаходження головуючого судді Аленіна О.Ю. у відпустці з 06.02.2018 р. по 20.02.2018 р. та у відрядженні з 21.02.2018 р. по 23.02.2018 р. призначено розгляд апеляційної скарги на іншу дату - 26.02.2018 р. об 11:30 год.

У судовому засіданні від 26.02.2018 р. представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги та наполягав на їх задоволенні.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про причини нез’явлення суд не повідомив, хоча був належним чином сповіщений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення від 10.01.2018 р., яке вручено останньому 17.01.2018 р. та від 05.02.2018 р., яке вручено позивачу 13.02.2018 р.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників учасників справи, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2013 р. між ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” (замовник) та ПАТ "ДТЕК Октябрська ЦЗФ" (виконавець) було укладено договір №13-15/77-У у відповідності до п.1.1. якого замовник зобов’язався передати (поставити) виконавцю вугілля для збагачення, оплатити послуги виконавця пов’язанні зі збагаченням вугілля й прийняти концентрат. Виконавець зобов’язався прийняти вугілля, здійснити його збагачення й передати (поставити) отриманий в результаті збагачення вугілля концентрат замовнику, в строки та на умовах обумовлених дійсним договором та/або специфікаціями.

Пунктами 1.1.1., 1.1.2., 1.1.3. договору визначено, що Замовник зобов’язався передати (поставити) виконавцю вугілля на умовах “СРТ, залізнична станція “Родинська” Донецької залізної дороги “Укрзалізниці” (згідно “Інкотермс” в редакції 2000 року), з урахуванням умов цього договору. Кількість, марочний склад, якісні показники вугілля, вантажовідправники обумовлюються сторонами у відповідних специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору. Датою поставки вугілля Виконавцю вважається дата фактичної передачі (поставки) вугілля у погоджене місце поставки, яка зазначається в накладній у графі 51 “календарний штемпель прибуття вантажу” станції “Родинська” Донецької залізничної дороги “Укрзалізниці”, яка свідчить про приймання вантажу станцією. Виконавець зобов’язався прийняти вугілля, переробити (збагатити) його на ПАТ “ДТЕК Октябрська ЦЗФ” і передати (поставити) отриманий в результаті збагачення вугілля концентрат замовнику на умовах: “DAF, поставка до кордону: місто поставки” та/або “FCA, залізнична станція “Родинська” Донецької залізної дороги “Укрзалізниці” та/або “DDP, місто призначення” залізнична станція “Ладижин” Одеської залізної дороги та/або залізничної станції “Бурштин” Львівської залізної дороги та/або залізнична станція “Енергодар” Придніпровської залізної дороги та/або залізнична станція “Добротвор” Львівської залізної дороги та/або залізнична станція “Сорочьє” Донецької залізної дороги, чи іншої станції вантажоотримувача, узгодженої сторонами у відповідних специфікаціях, відповідно Міжнародним правилам тлумачення торгових термінів “Інкотермс” в редакції 2000 року, з урахуванням умов дійсного договору.

Згідно з п.10.1. договору останній вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами (дата початку строку дії договору). Сторони встановлюють, що дата закінчення строку дії договору визначається наступним чином: при належному виконанні обома сторонам своїх зобов’язань, визначених даним договором, датою закінчення строку дії договору є 31.12.2014 р.

Додатковою угодою до договору №13-15/77-У від 25.04.2017 р. сторони погодили продовжити строк дії договору до 30.04.2018 р.

03.10.2016 зі станції “Родинська” Донецької залізниці ПАТ "ДТЕК Октябрська ЦЗФ" (відправник) було відправлено філії «ЮГцемент» ПАТ “Дікергофф Цемент Україна” (одержувач) на станцію призначення “Ясна Зоря” Одеської залізниці вагон з вугільним концентратом, який завантажений навалом, загальною масою 564600 кг, що підтверджується залізничною накладною №51429785 та відомістю вагонів (а.с. 14-15). Зважування вантажу здійснювалось вантажовідправником, вантаж був укатаний катком та маркований у формі поперечних смуг трикутної форми.

15.08.2016 зі станції “Родинська” Донецької залізниці ПАТ "ДТЕК Октябрська ЦЗФ" (відправник) було відправлено філії «ЮГцемент» ПАТ “Дікергофф Цемент Україна” (одержувач) на станцію призначення “Ясна Зоря” Одеської залізниці вагон з вугільним концентратом, який завантажений навалом, загальною масою 701700 кг, що підтверджується залізничною накладною №50223643 та відомістю вагонів (а.с. 17-18). Зважування вантажу здійснювалось вантажовідправником, вантаж був укатаний катком та маркований у формі поперечних смуг трикутної форми.

На станції Тимкове Одеської залізниці 17.08.2016 р. було складено комерційний акт АА №055459 про нестачу 2520 кг. концентрату вугільного. В розділі «опис пошкодження» означеного акту зазначено, що на підставі актів загальної форми №3711,165 від 17.08.2016 р. проведено комісійне зважування вагона №55609655 на справних 150 т. зал. Статичних тензометричних вагах ВТВ-1СТ (повірка 29.10.2015р., огляд-перевірка 29.04.2016 р.), де маса вантажу склала брутто 80980 кг, тара з документа 23400 кг, нетто 57580 кг., згідно документа тара 23400 кг, нетто 60100 кг, що менше документа на 2520 кг концентрату вугільного. У розділі «опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку» вказано, що навантаження у вагоні навалом вище боргів на 100 мм, поверхня вантажу укатана катком, помаркована в формі поперечних полос трикутної форми, крім виїмки. В документі зазначено «вантаж укатано катком, помаркований у формі поперечних полос трикутної форми». З права за напрямком руху поїзда над 3-м вивантажувальним люком виїмка довжиною 1000 мм, шириною 1000 мм, глибиною 300 мм. Вагон глухо дверний, вивантажувальні люка закриті щільно, просипання вантажу немає. Вантаж, якого не вистачає у вагон уміститися міг. По ст. Тимкове місце виїмки помарковане вапном. З моменту прибуття на станцію і до моменту відправлення зі станції вагон знаходився під безперервною охороною залізниці. Зважування вагона проводила старший приймальник поїздів ОСОБА_2, в присутності приймальника поїздів ОСОБА_3 Зважування вагона проводилося два рази, недостача 2520 кг концентрату вугільного підтвердилась.

05.10.2016 р. на станції Нижньодніпровськ вузол Придніпровської залізниці було складено комерційний акт РА №015823 про нестачу вантажу. В розділі «опис пошкодження» означеного акту зазначено, що 05.10.2016 р. на підставі актів загальної форми ст. Красноармійськ Дон. зал. №50838 від 04.10.2016 р., ст. Нижньодніпровськ вузол Придніпровської залізниці №20537 від 04.10.2016 р. проводилося комісійне зважування вагону №56545023, який прибув по відправці, вказаній на звороті цього акту. По документу значиться: вантаж «концентрат вугільний. Вугілля кам’яне марки Г(Г2) 0-100», навал, марковано поперечними смугами, вага брутто – не вказана, тара - 22500 кг, нетто – 67800 кг. У розділі «опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку» вказано, що при зважуванні вагону в присутності заст. ДС Клюєва, АРВ Плітченко, представників ВОХР Гордєя, ВП Пенькова на справних 150 тн. вагонних електронно-тензометричних вагах станції Нижньодніпровськ-Вузол, які пройшли держповірку 15.01.2016 р. виявилось вага брутто – 81500 кг, тара по документу – 22500 кг, нетто – 59000 кг, що менше ваги вказаної в документі на 8800 кг. Навантаження вантажу на рівні та вище бортів на 10 см, вкатане катком, марковано поперечними смугами. Мається поглиблення праворуч за рухом поїзду над 3-7 люками довжиною 5,5 м, шириною 2,8 м, глибиною 0,3-0,6 м. В місці поглиблення маркування відсутнє. В технічному відношенні вагон справний. Вагон без дверей, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Течі вантажу немає. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилася. Вантаж, якого не вистачає, в вагоні вміститися зміг би. Зав. вантажним двором по штатному розкладу немає.

Звертаючись із позовом до суду першої інстанції ПАТ "ДТЕК Октябрська ЦЗФ" зазначило, що з урахуванням норми природної втрати піж час перевезення, яка згідно з п.27 Правил видачі вантажів для мінерального палива складає 1%, нестача вантажу у вагонах №55609655 становить 2520-601=1919 кг та складає 3265,60 грн., №56545023 становить 8800-678=8122 кг та складає 14788,86 грн., загалом 18054,46 грн. Отже, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь збитки у загальному розмірі 18054,46 грн.

Судом першої інстанції позовні вимоги визнано обґрунтованими та задоволено у повному обсязі.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до частин другої та третьої статті 308 Господарського кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 924 ЦК України передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про залізничний транспорт» залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Згідно зі статтею 24 Статуту залізниць вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Упакування, пакетування, тара повинні відповідати вимогам нормативних документів.

З наявних матеріалів справи вбачається, що накладні №51429785 та №50223643 та вагони завантажені ПАТ “ДТЕК Октябрська ЦЗФ” прийняті залізницею без зауважень.

Згідно зі ст.110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Приписами статті 113 Статуту залізниць України встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

На станції Тимкове Одеської залізниці 17.08.2016 р. посадовими особами залізниці, при перевірці вагону №55609655 було встановлено, що з права за напрямком руху поїзда над 3-м вивантажувальним люком міститься виїмка довжиною 1000 мм, шириною 1000 мм, глибиною 300 мм., вагон глухо дверний, вивантажувальні люка закриті щільно, просипання вантажу немає, з моменту прибуття на станцію і до моменту відправлення зі станції вагон знаходився під безперервною охороною залізниці, зважування вагона проводилося два рази, недостача 2520 кг концентрату вугільного підтвердилась.

Крім того, на станції Нижньодніпровськ вузол Придніпровської залізниці 05.10.2016 р. посадовими особами залізниці, при перевірці вагону №56545023 було встановлено, що мається поглиблення праворуч за рухом поїзду над 3-7 люками довжиною 5,5 м, шириною 2,8 м, глибиною 0,3-0,6 м, в місці поглиблення маркування відсутнє, в технічному відношенні вагон справний, вагон без дверей, розвантажувальні люки з обох сторін закриті, течі вантажу немає, недостача складає 8800 кг.

Згідно з ч.1 ст.31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Слід зазначити, що на станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень, оскільки протилежного сторонами, зокрема апелянтом не доведено.

Крім того, залізницею не було зроблено будь-яких зауважень до стану вагона та вантажу і на проміжних станціях. Комерційні акти РА№015823 від 05.10.2016 р. та АА№055459 від 17.08.2016 р. не містить відомостей про те, що вагони №55609655 та №56545023 мають технічні несправності, які могли призвести до втрати вантажу.

Також апелянтом ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не доведено, що нестача вантажу виникла з незалежних від перевізника причин.

Отже, втрата, нестача або пошкодження вантажу під час перевезення є наслідком його незбереження, що свідчить про неналежне виконання зобов'язань щодо перевезення вантажу та є підставою для настання господарсько-правової відповідальності для залізниці.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що нестача вантажу виникла внаслідок незабезпечення залізницею його збереження на шляху слідування.

Відповідно до ч.1 ст.114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості; за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).

Відповідно до довідки ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” № 1/408 від 16.02.2017, вартість 1 т вугільної продукції, відвантаженої ПАТ “ДТЕК Октябрська ЦЗФ” (станція Родинська Донецької з.д.) на адресу ПАТ “Дікергофф Цемент Україна” в полувагоні №55609655 за накладною №50223643 з врахуванням якісних характеристик складає 1418,10 грн. без врахування ПДВ (з врахуванням ПДВ 1 701,72 грн.). Дана довідка підписана директором та головним бухгалтером ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” та скріплена печаткою юридичної особи.

Відповідно до довідки ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” № 1/1922 від 19.10.2016, вартість 1 т вугільної продукції, відвантаженої ПАТ “ДТЕК Октябрська ЦЗФ” (станція Родинська Донецької з.д.) на адресу ПАТ “Дікергофф Цемент Україна” в полувагоні №56545023 за накладною №51429785 з врахуванням якісних характеристик складає 1517,37 грн. без врахування ПДВ (з врахуванням ПДВ 1820,84 грн.). Дана довідка підписана директором та головним бухгалтером ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” та скріплена печаткою юридичної особи.

Згідно з п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Мінтранс №644 від 21.11.2000, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 1 % маси, зазначеної в перевізних документах, зокрема при перевезенні мінерального палива.

За розрахунком позивача, що здійснений з урахуванням Правил видачі вантажів, вартість нестачі вугілля у вагонах №55609655 та №56545023 складає 18054,46 грн.

Перевіривши означений розрахунок позивача вартості нестачі вугілля, судова колегія вважає його вірним.

З урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що відповідальність за вагову недостачу вугільної продукції підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 18054,46 грн., адже матеріали справи свідчать про незбереженість вантажу з вини перевізника.

Колегією суддів вважає безпідставними та необґрунтованими посилання апелянта на те, що позивач не є власником вантажу та ним не подано доказів понесення збитків, з огляду на наступне.

Згідно ст. 130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ст. 133 Статуту залізниць України передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

На титульних сторінках накладної №51429785 та накладної №50223643 міститься переуступний напис за підписами генерального директора та головного бухгалтера ПАТ “Дікергофф Цемент Україна”, які скріплені печаткою, що свідчить про передачу права на пред'явлення позову ПАТ "ДТЕК Октябрська ЦЗФ", тобто, від вантажоодержувача до вантажовідправника, що не суперечить ст. 133 Статуту залізниць України.

Як вже було встановлено вище, у зв’язку із нестачею вантажу, що сталася з вини відповідача, було завдано збитки.

Відтак, позивачем на підставі статей 130, 133 Статуту залізниць України правомірно подано позов, а посилання апелянта на те, що позивач не є власником вантажу та останнім не надано доказів понесення збитків колегією суддів відхиляються.

Не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги доводи апелянта щодо пропуску позивачем строку позовної давності, у зв’язку з наступним.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У відповідності до приписів ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Разом з цим наявні матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідач звертався до суду першої інстанції із заявою про застосування строків позовної давності. Так, колегією суддів під час судового засідання від 26.02.2018 р. було досліджено наявні матеріали справи, зокрема, відзив на апеляційну скаргу від 27.11.2017 р. (а.с.32-34), протоколи судових засідань від 27.11.2017 р. (а.с. 36) та 11.12.2017 р. (а.с. 45) та встановлено, що останні не містять заяв відповідача про застосування строків позовної давності.

Перевіряючи, згідно приписів ст.269 ГПК України, справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг та встановивши відсутність порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права, колегія суддів вважає, що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.

З огляду на викладене судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст. ст. 277-279 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 11 грудня 2017 р. у справі №916/2721/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на ПАТ "Українська залізниця".

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду.

Повний текст постанови складено 03.03.2018 р.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Богатир К.В.

Суддя Лашин В.В.