Постанова № 72566413, 22.02.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 лютого 2018 рокусправа № 804/5797/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Прокопчук Т.С.

судді: Добродняк І.Ю Кругового О.О.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2017 року (суддя: Голобутовський Р.З) по адміністративній справі №804/5797/17

за адміністративним позовом Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Комунальне підприємство «Нікопольське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради (далі - КП «Нікопольводоканал») 12.07.2017 року звернулося до суду з позовом до відповідача Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - Нікопольська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області), в якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення №0003131201 від 22.06.2017 року, яким позивачу за затримку самостійно задекларованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 1 323 819,68 грн. нарахована штрафна санкція 20 % в розмірі 264 763,94 грн.

18.10.2017 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвалою до справи залучено другого відповідача ГУ ДФС у Дніпропетровській області та в подальшому постановою від 03.11.2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції КП «Нікопольводоканал» подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що несвоєчасність сплати зобов'язання була допущена ним у зв'язку із першочерговим спрямуванням коштів на сплату заробітної плати працівникам підприємства відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати» №2103-IV від 21.10.2004 року (далі - Закон №2103-IV).

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.229 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм права та правової оцінки обставин у справі суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Приписами пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Предметом камеральної перевірки, зокрема може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку КП «Нікопольводоканал» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість по уточнюючим розрахункам по декларації з податку на додану вартість за лютий, березень 2016 року, за результатами якої складено акт №455/1201/03341339 від 09.06.2017 року та встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання за період перевірки.

На підставі акту перевірки 22.06.2017 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення - рішення №0003131201, яким позивачу за затримку самостійно задекларованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 1 323 819,68 грн. нарахована штрафна санкція 20 % в розмірі 264 763,94 грн.

Не погодившись з даним податковим повідомленням - рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку, однак за результатами розгляду скарг позивача податкове повідомлення - рішення залишено без змін, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Приписами пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 54.1. ст. 54, п. 57.1 ст. 57, п. 126.1 ст. 126, п. 203.2 ст. 203 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Крім випадків, передбачених податковим законодавством платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем не заперечується факт несвоєчасної сплати ним самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість за перевірений період більше ніж на 30 календарних днів з посиланням на положення Закону №2103-IV, яким внесено зміни до ч. 3 ст. 15 та ст. 24 Закону України «Про оплату праці», а саме стосовно того, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Однак колегія суддів звертає увагу на положення п. 7.3 ст. 7 ПК України яким визначено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Викладене свідчить про безпідставність посилань позивача на норми Закону №2103-IV, як на підставу для звільнення його від відповідальності за несвоєчасність сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість та вірно зроблений судом першої інстанції висновок щодо правомірності нарахування ГУ ДФС у Дніпропетровській області позивачу суми штрафу 20 % в розмірі 264 763,94 грн. згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України та відсутності підстав для скасування податкового повідомлення - рішення №0003131201 від 22.06.2017 року.

Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовуються.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2017 року по адміністративній справі №804/5797/17 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, протягом тридцяти днів з дня її складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 23 лютого 2018 року.

Головуючий суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: О.О. Круговий